Ухвала

від 13.11.2017 по справі 917/1815/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2017 Справа № 917/1815/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", м. Кременчук Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс", м. Дніпро

про внесення змін та доповнення до договору

Суддя Загинайко Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 12.05.2017р.№22-14-87;

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, посвідчення від 03.09.2012р., ордер від 14.03.2017р. №00/0005.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 13.11.2017р.

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (вх.№15212 від 08.12.2016р.) просив внести зміни до договору від 01.06.2012р. №106 укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом укладення додаткової угоди від 04.10.2016р. №1.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. провадження у справі №917/1815/16 припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та відмовлено у витратах відповідача на послуги адвоката (т. 2 а.с. 70).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №917/1815/16 залишено без змін (т. 2 а.с. 102-103).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №917/1815/16 в частині вирішення питання відшкодування витрат Товариству з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" на послуги адвоката, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (т. 2 а.с. 132-135).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017р. справу №917/1815/16 прийнято до свого провадження.

Позивач у письмових поясненнях (вх.№58034/17 від 25.10.2017р.) зазначає про те, що: - для застосування стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме порушення зобов'язання, збитки, причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками, вина; - заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків; - витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг повинні покладатись на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стен Плюс".

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№54549/17 від 05.10.2017р.) просить постановити ухвалу у справі №917/1815/16 в частині розподілу між сторонами судових витрат на правову допомогу адвоката, якою стягнути з позивача на користь відповідача 15 000 грн. 00 коп., сплачених відповідачем за послуги адвоката, а також вирішити питання розподілу та відшкодування відповідачем судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, у зв'язку з тим, що: - гонорар ОСОБА_3 об'єднання "Кулаков, Біднягін і партнери" у сумі 15 000 грн. 00 коп. є фіксованим, визначеним додатковою угодою від 25.11.2016р. №1 до договору від 11.07.2016р. №11-07/01 про надання правової (юридичної) допомоги; - сторонами було взято обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката ОСОБА_3 об'єднання "Кулаков, Біднягін і партнери", кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретичну підготовку; - справа №917/1815/16 була порушена господарським судом Полтавської області 21.11.2016р. і тривала до її припинення господарським судом Дніпропетровської області 14.03.2017р.; - господарський суд Дніпропетровської області прийняв відзив на позов (складений адвокатом), задовольнив клопотання адвоката про витребування у позивача прихованих ним доказів, які спростували необґрунтований позов.

Також відповідач у доводах та міркуваннях (вх.№59332/17 від 02.11.2017р.) з питання розподілу судових витрат у справі №917/1815/16 зазначає про те, що: - витрати із оплати послуг адвоката відносяться до судових і підлягають розподілу між сторонами; - позивач не оскаржував ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.2017р. у справі №917/1815/16, апеляційну скаргу на ухвалу про передачу справи за підсудністю не було подано; - якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі; - відмова в позові мала бути здійснена належним судом відповідно до територіальної підсудності розгляду справи; - позивач здійснював зловживання правом, а позов вчинено з наміром завдати шкоди іншій особі; - якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну; - судові витрати на послуги адвоката у випадку припинення провадження у справі через те, що позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, мають розподілятися згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідач у письмових поясненнях (вх.№60090/17 від 07.11.2017р.) з врахуванням доводів і міркувань у справі №917/1815/16 зазначає, що: - змусивши відмовідача захищатися від необгрунтованого та безпідставного позову у справі №917/1815/16 (від якого ініціатор врешті відмовився), позивач порушив права відповідача і завдав витрат на правову допомогу та сплату судового збору за апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у справі; - у зв'язку з відмовою позивача від позову, позивач не має права на повернення йому сплаченого судового збору, розподіл в цій частині не відбувається.

Позивач у додаткових письмових поясненнях (вх.№60469/17 від 07.11.2017р.) зазначає, про те, що: - ч.2 ст.49 ГПК України стосується лише витрат зі сплати судового збору; - вона не стосується інших складових судових витрат, таких як оплата судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати; - неправильних дій збоку позивача не було; - зловживань процеуальним правом, як на те помилково вказує відповідач, позивачем не здійснювались; - всі дії відповідали вимогам чинного законодавства; - як пред'явлення позову, так і відмова від позову є невід'ємним правом особи; - використання права, передбаченого законодавством, помилково вважати неправильними діями сторони; - за змістом ч.3 ст.80 ГПК України не вбачається, що судові витрати мають покладатися саме на іншу сторну, якою у даній справі є позивач.

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№60708/17 від 08.11.2017р.) за результатами судового засідання 07.11.2017р. у справі №917/1815/16 просить врахувати дані письмові пояснення під час вирішення питання розподілу судових витрат, посилаючись на те, що: - в судовому засіданні постало питання дослідження практики господарських судів України з питання розподілу судових витрат відповідача, які ним понесені на правову допомогу адвоката у господарській справі до моменту відмови позивача від позову; - ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2017р. у справі №915/1309/16 провадження у справі було припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України; - при винесені ухвали від 10.08.20117р. судом не було вирішено клопотання іншої сторони у справі - ТОВ Снабсервіс-Компані про розподіл судових витрат з розгляду заяви, а саме, витрат стягувача на правову допомогу; - адвокат ТОВ Снабсервіс-Компані звернувся з клопотанням про винесення додаткової ухвали у справі №915/1309/16; - суд задовольнив клопотання про стягнення із заявника ДП Миколаївський облавтодор витрат ТОВ Снабсервіс-Компані на правову допомогу адвоката, понесених під час розгляду такої заяви в повному обсязі.

Господарський суд, розглянувши питання розподілу понесених відповідачем витрат на послуги адвоката вважає, що такі витрати на послуги адвоката мають бути покладені на позивача з огляду на таке.

Приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається 11.07.2016р. між ОСОБА_3 об'єднанням «Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери» , як адвокатським бюро, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс", як клієнтом, було укладено Договір №11-07/01 про надання правової (юридичної) допомоги (надалі - Договір про надання правової допомоги), відповідно до пункту 1.1 якого адвокатське бюро зобов'язується надати клієнту наступну правову допомогу: - захист прав та інтересів клієнта в господарському суді Полтавської області при розгляді позовної заяви клієнта до ПАТ "Кременчуцький колісний завод" (код ЄДРПОУ 00231610) про стягнення боргу згідно договору поставки від 01.06.2012р. №106 включаючи подальший юридичний супровід вказаної справи в апеляційної та касаційної інстанціях і на стадії виконання рішення суду, а також при розгляді претензії №22-28-1-137-1624 від 01.06.2016р. на суму 592 354 грн. 29 коп. вказаного підприємства на якість поставленої продукції в рамках цього договору включаючи судовий розгляд, а клієнт зобов'язується виплатити адвокатському бюро гонорар та відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з виконанням даного договору (т. 1 а.с. 212-214).

За надання правової допомоги ОСОБА_3 бюро виплачується винагорода у формі гонорару (пункт 5.1 Договору про надання правової допомоги).

Сума гонорару за даним договором складає 50 000 грн. 00 коп., яка перераховується клієнтом на поточний рахунок адвокатського бюро наступним чином: - 30 000 грн. 00 коп. на протязі 5-ти банківських днів з моменту вступу в законну силу рішення господарського суду Полтавської області або винесення постанови Харківським апеляційним господарським судом (пункт 5.2 Договору про надання правової допомоги).

12.08.2016р. ОСОБА_3 об'єднанням «Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери» на підставі Договору про надання правової допомоги у суді, прокуратурі, ДВС, поліції, ДФС, МВС та інших організаціях і установах було видано ордер серії ДП №49/000028 адвокату ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва від 27.08.2012р. №2612 про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката від 03.09.2012р. №2270 (т. 1 а.с. 216, 217).

В подальшому 25.11.2016р. між ОСОБА_3 об'єднанням «Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери» , з однієї сторони, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс", з іншої сторони, було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокатське бюро зобов'язується надати клієнту визначену цим договором правову допомогу: захист законних прав та інтересів клієнта в господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, при розгляді позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" в межах справи №917/1815/16, про внесення змін та доповнень до договору від 01.06.2016р. №106, шляхом укладання додаткової угоди від 04.10.2016р. №1, а клієнт в зв'язку зі збільшенням обсягу правової допомоги, відповідно до пункту 5.3 договору, зобов'язується додатково виплатити адвокатському бюро гонорар за надання правової допомоги визначеної додатковою угодою №1 в розмірі 15 000 грн. 00 коп. на протязі 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку та відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з виконанням даного договору (т. 1 а.с. 215).

На виконання умов Додаткової угоди від 25.11.2016р. №1 до Договору про надання правової допомоги відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" було перераховано на рахунок ОСОБА_3 об'єднання «Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери» гонорар за надання правової допомоги в розмірі 15 000 грн. 00 коп., про що свідчить квитанція від 28.02.2017р. № 0.0.716454731.2 (т. 1 а.с. 215а).

Як вбачається позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх.№2049/16 від 16.11.2016р.) про внесення змін та доповнень до договору від 01.06.2012р. №106 шляхом укладення додаткової угоди від 04.10.2016р. №1, в якій просив внести зміни до договору від 01.06.2012р. №106, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод", шляхом укладення додаткової угоди від 04.10.2016р. №1.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2016р. було порушено провадження у справі №917/1815/16.

В подальшому позивач звернувся з уточненням позовних вимог (вх.№15212/16 від 08.12.2016р.) про внесення змін та доповнень до договору від 01.06.2012р. №106 шляхом укладення додаткової угоди від 04.10.2016р. №1, в якій просив внести зміни до договору від 01.06.2012р. №106, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод", шляхом укладення додаткової угоди від 04.10.2016р. №1 (т. 1 а.с. 33-36).

Відповідач у клопотанні (вх.№15701/17 від 19.12.2016р.) просив надіслати матеріали справи №917/1815/16 до господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись на порушення господарським судом Полтавської області правил територіальної підсудності, що може в подальшому бути підставою для скасування винесеного ним рішення (т. 1 а.с. 39-42).

12.01.2017р. у судовому засіданні господарського суду Полтавської області, в якому приймав участь представник відповідача - адвокат ОСОБА_2, було ухвалено про направлення матеріалів справи за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 119-120, 121-123).

В подальшому ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2017р. було порушено провадження у справі №917/1815/16 та призначено її розгляд на 09.02.2017р. (т. 1 а.с. 133).

Відповідно до протоколу судового засідання від 09.02.2017р. господарського суду Дніпропетровської області у розгляді справи №917/1815/16 приймав участь представник відповідача - адвокат ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 162).

Відповідачем було надано до господарського суду Дніпропетровської області відзив (вх.№8459/17 від 09.02.2017р.) на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову (т. 1 а.с. 146-153).

Також відповідач звертався з клопотанням (вх.№8461/17 від 09.02.2017р.) про витребування доказів, у якому просив витребувати докази у позивача з метою забезпечення дослідження судом належних та допустимих доказів, спростування необгрунтованих вимог позивача, припинення зловживання позивача, який в позасудовому порядку ухиляється від надання відповідачеві доказів про обставини виконанння договору від 01.06.2012р. №106 (т. 1 а.с. 135-138).

Вказане клопотання було задоволено судом та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017р. у справі №917/1815/16 було витребувано від позивача: 1) Прошитий та пронумерований журнал реєстрації виходящої кореспондеції Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" за 2016 рік.; 2) Первинні документи: (Видаткові накладні, рахунки-фактури, ТТН, замовлення, довіреності на приймаючих товар представників) відносно прийняття ПАТ "Кременчуцький колісний завод" поставленого від ТОВ "СТЕН-ПЛЮС" товару за Договором № 106 від 01.06.12р., а саме: Лист г/к 10,0 мм 2000x6000, 09ГС2С НОМЕР_1, ГОСТ 19903-74 (Кількість, в тонах 4,685), Листи г/к 10,0 мм 2000x6000, 09ГС2С ГОСТ 19903-74 (Кількість, в тонах 5,763; 10,766), Листи г/к 14,0 мм 2000x6000, 09ГС2С ГОСТ 19903-74 (Кількість, в тонах 33,92; 14,98; 21,65; 22,36; 32,858), Лист г/к 16,0 мм 2000x6000, СТ 3 СП 5 НОМЕР_2, ГОСТ 19903-74 (Кількість, в тонах 48,712), Лист г/к 30,0 мм 2000x6000, ст. 3 СП 3 НОМЕР_2, ГОСТ 19903-74 (Кількість, в тонах 5,7), Лист г/к 18,0 мм 2000x6000, 092ГС ГОСТ 19903-74 (Кількість, в тонах 3,47); 3) Роздруковані дані обліку системи 1С або іншої системи обліку Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод": «оборотно-сальдову відомість» з розкриттям інформації по рахунках 20, 28, 63 (постачання матеріалів, послуг, розрахунки з контрагентами) стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ «СТЕН-ПЛЮС» , вказаних в тексті додаткової угоди №1 до Договору №106 від 01.06.2012 року в період з 01.03.2016 року терміном поставки до 15.05.2016 року, - оригінали для огляду, та належним чином засвідчені копії у справу (т. 1 а.с. 163).

Відповідачем також було надано письмові пояснення (вх.№15048/17 від 14.03.2017р.), у яких зазначено, про те, що: - позивачем не в повному обсязі та належним чином виконані зобов'язання, встановлені ухвалою від 09.02.2017р.; - позовні вимоги по суті являються незаконною спробою примусової зміни ціни виконаного договору від 01.06.2012р. №106; - в обґрунтування позову позивачем покладено недостовірні докази та неправдиві дані; - прийнявши металопродукцію та підтвердивши в суді таке прийняття, позивач подав в податкову дані про відсутність господарських операцій, які визначені предметом позову; - ухиляючись від сплати заборгованості за металопродукцію позивач порушує права та охоронювані законом інтереси позивача (т. 2 а.с. 2-8).

В подальшому позивачем було подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву (вх.№15113/17 від 14.03.2017р.) про відмову від позову, відповідно до якої після подання позовної заяви відпала необхідність у подальшому розгляді справи, тому позивач відмовляється від позову і не наполягає на подальшому його задоволенні (т. 2 а.с. 67).

Господарським судом Дніпропетровської області відмову позивачу від позову було прийнято та провадження у справі припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчить ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №917/1815/16.

Згідно вказаної ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №917/1815/16 також було відмовлено відповідачу у витратах на послуги адвоката.

Відповідач оскаржив до Дніпропетровського апеляційного гоподарського суду в частині розподілу між сторонами судових витрат ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №917/1815/16, просив стягнути з позивача на користь відповідача суму 15 000 грн. 00 коп. за послуги адвоката ( т. 2 а.с. 83-87).

За подання вказаної апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп., про що свідчить квитанція від 17.03.2017р. №0.0.727729794.2 (т. 2 а.с. 90).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі № 917/1815/16 - залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі № 917/1815/16 - без змін (т. 2 а.с. 102-103).

Не погодившись з вказаною постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідачем до Вищого господарського суду України було подано касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. у справі №917/1815/16 (т. 2 а.с. 116-122).

За подання вказаної касаційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп., про що свідчить квитанція від 05.05.2017р. №2 (т. 2 а.с. 123).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №917/1815/16 скасовано в частині вирішення питання відшкодування витрат Товариству з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" на послуги адвоката, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (т. 2 а.с. 132-135).

За приписами частини 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно з частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Отже витрати із оплати послуг адвоката відносяться до судових витрат і підлягають розподілу між сторонами у відповідності із положеннями частини 3 статті 80 господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд приймає до уваги той факт, що адвокат ОСОБА_2 приймав участь в судових засіданнях при розгляді даної справи, надав відзив на позовну заяву, заявляв клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом, звертався з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду та касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, тому судові витрати на послуги адвоката слід покласти на позивача у заявленому розмірі 15 000 грн. 00 коп.

При цьому суд вважає помилковою думку позивача про віднесення таких витрат адвоката за рахунок відповідача, оскільки саме позивачем було ініційовано судовий розгляд, а відповідач вимушений був звернутися за правовою допомогою, яка у даному випадку здійснювалася адвокатом.

Відповідно до пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Як вбачається за подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп. (квитанція від 17.03.2017р. №0.0.727729794.2), касаційної скарги - 1 600 грн. 00 коп. (квитанція від 05.05.2017р. №2) (т. 2 а.с. 90, 123).

Отже, згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за подання апеляційної скарги у розмірі 1 600 грн. 00 коп. та касаційної скарги у розмірі 1 600 грн. 00 коп. також слід покласти на позивача.

Крім того, відповідно до Витягу від 07.11.2017р. №1003215853 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 00231610 зареєстроване Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод".

Згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (ідентифікаційний код 00231610) на Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (ідентифікаційний код 00231610).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Витягу від 07.11.2017р. №1003215841 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" (ідентифікаційний код 31017460) зареєстровано за юридичною адресою: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19.

Керуючись статтями 25, 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (ідентифікаційний код 00231610) на Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (ідентифікаційний код 00231610).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (39611, м. Кременчук Полтавської області, проїзд Ярославський, буд. 8; ідентифікаційний код 00231610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19; ідентифікаційний код 31017460) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат за послуги адвоката, 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Суддя ОСОБА_4