Постанова

від 26.12.2017 по справі 917/1815/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2017 Справа № 917/1815/16

м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю повноважних представників судового процесу

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №22-14-87 від 12.05.2017, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, посвідчення №2270 від 03.09.2012, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", м. Кременчук Полтавської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 у справі №917/1815/16 (суддя Загинайко Т.В., повний текст складено 13.11.2017)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", м. Кременчук Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс", м. Дніпро

про внесення змін та доповнення до договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 (суддя Рудовська І.А.), яка залишена в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Чередко А.Є., суддів Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.), прийнято відмову Позивача від позову; припинено провадження у справі №917/1815/16; у стягненні витрат Відповідача на послуги адвоката відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ Стен-Плюс зазначені постанова та рішення суду в частині вирішення питання відшкодування ТОВ Стен-Плюс витрат на послуги адвоката скасовані, справа в цій частині передана на розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 (суддя Загинайко Т.В.) замінено Позивача - Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" на Приватне акціонерне товариство Кременчуцький колісний завод . Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" 15000,00 грн - витрат за послуги адвоката, 1600,00 грн - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 1600,00 грн - витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу суду від 13.11.2017 скасувати, витрати зі сплати судового збору покласти на Позивача, витрати на послуги адвоката - на Відповідача. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на наступне:

- за змістом визначеного у ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, що судові витрати на послуги адвоката мають покладатися саме на Позивача;

- судом не наведено жодного правового обґрунтування своєї позиції, ухвала винесена без посилання на конкретні норми законодавства;

- суд не врахував, що саме Відповідач заперечував проти задоволення заяви про відмову від позову та просив розглянути спір по суті;

- судом не був здійснений розподіл судових витрат, вони повністю покладені на одну сторону;

- ухвала суду від 14.03.2017 є правильною, але недостатньо обґрунтованою;

- покладення на Позивача обов'язку вчиняти дії, які він не має здійснювати, є безпідставним та суперечить ч. 6 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 у справі №917/1815/16 прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В. Розгляд справи призначений у судовому засіданні 26.12.2017.

У судовому засіданні 26.12.2017 повноважний представник Позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Повноважний представник Відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду від 13.11.2017 залишити без змін, а скаргу без задоволення. Зазначив, що саме Позивачем було ініційовано судовий розгляд у справі №917/1815/16, внаслідок чого Відповідач був вимушений звернутися за правовою допомогою; розмір витрат на послуги адвоката є обґрунтованим та пропорційним предмету спору, витрати є фактично понесеними; судом правильно застосовані норми ст.ст. 44,48,49 Господарського процесуального кодексу України; відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час апеляційного провадження) у разі відмови Позивача від позову витрати Відповідача за його заявою стягуються з Позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод" (Позивач) у листопаді 2016 року заявлено позов, з урахуванням уточнень, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" (Відповідач) про внесення змін до Договору №106 від 01.06.2012, укладеного між Позивачем та Відповідачем, шляхом укладення додаткової угоди №1 від 04.10.2016 в редакції Позивача.

01.03.2017 Відповідачем до суду подано клопотання, згідно якого Відповідач просив відмовити у позові та покласти на позивача суму, сплачену ТОВ "Стен-Плюс" за послуги адвоката у справі №917/1815/16 (а.с. 194-199, т.1).

В обґрунтування заявлених витрат на послуги адвоката Відповідачем надано до матеріалів справи копії договору №11-07/01 про надання правової (юридичної) допомоги від 11.07.2016, укладеного між адвокатським об'єднанням «Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери» та ТОВ "Стен-Плюс", додаткової угоди №1 від 25.11.2016 до договору №11-07/01 про надання правової (юридичної) допомоги від 11.07.2016, ордеру серії ДП №49/000028 від 12.08.2016, виданого адвокатським об'єднанням «Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери» адвокату ОСОБА_2, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 №2612 від 27.08.2012 та квитанції банку від 28.02.2017 про перерахування ТОВ "Стен-Плюс" на рахунок адвокатського об'єднання «Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери» 15000,00 грн передоплати правових послуг за додатковою угодою №1 від 25.11.2016 до договору № 11-07/01 від 11.07.2016.

У судовому засіданні 14.03.2017 представником Позивача подано до суду заяву про відмову від позову та припинення провадження у даній справі на підставі ст. 22, 78, 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що після подання позовної заяви відпала необхідність у подальшому розгляді даного спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 у справі №917/1815/16, яка залишена в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, прийнято відмову Позивача від позову; припинено провадження у справі №917/1815/16; у витратах відповідача на послуги адвоката відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ Стен-Плюс зазначені постанова та рішення суду в частині вирішення питання відшкодування витрат ТОВ Стен-Плюс на послуги адвоката скасовані, справа в цій частині передана на розгляд суду першої інстанції.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно з частиною 3 названої статті про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 44 названого Кодексу судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже витрати із оплати послуг адвоката відносяться до судових і підлягають розподілу між сторонами у відповідності із положеннями частини 3 статті 80 ГПК України.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №6-рп/2013 у справі №1-4/2013.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2016 між адвокатським об'єднанням «Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери» та ТОВ "Стен-Плюс" був укладений договір на надання правової допомоги, додатковою угодою №1 від 25.11.2016 до якого узгоджено питання захисту прав клієнта у межах справи №917/1815/16 в господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанції (а.с. 212-215, т.1). Ордер виданий адвокату ОСОБА_2 (а.с. 216, т.1), право на зайняття адвокатською діяльністю якого підтверджується свідоцтвом №2612 від 03.09.2012 (а.с. 217, т.1).

Гонорар за надання правової допомоги, визначеної додатковою угодою №1, встановлений у сумі 15000,00 грн та був сплачений згідно квитанції №0.0.716454731.1 від 01.03.2017 (а.с. 215, т.1).

Як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, адвокат ОСОБА_2 приймав участь в судових засіданнях при розгляді даної справи, надавав відзив на позовну заяву, знайомився з матеріалами справи, заявляв клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом, розгляд справи в суді першої інстанції тривав з 21.11.2016 до 14.03.2017 (позивач відмовився від позову тільки заявою від 14.03.2017), приймав участь в чотирьох засіданнях судів першої інстанції, звертався з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду та касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, тому судові витрати на послуги адвоката в сумі 15000,00 грн є співрозмірними та обґрунтованими.

Оскільки саме Позивачем було ініційовано судовий розгляд, а Відповідач вимушений був звернутися за правовою допомогою; провадження у справі припинено також за ініціативою Позивача внаслідок відмови від позову - суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати у справі, в тому числі на послуги адвоката Відповідача, підлягають віднесенню на Позивача.

Апеляційний суд також зазначає наступне.

15.12.2017 набрав чинності Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ та відповідно до п.9 ч.1 ст. 1 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови Позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Враховуючи викладене, заперечення апелянта є безпідставними, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, послався на положення чинної на той час редакції Господарського процесуального кодексу України, що регулювали спірні питання, а саме статті 49, 80; заперечення відповідача не впливають на волевиявлення іншої особи щодо подання позову та відмови від нього, яку позивач надав суду лише 14.03.2017, яка в той же день була прийнята судом та 14.03.2017 ухвалою суду було припинено провадження у справі, тобто заперечення відповідача, про які зазначає апелянт, не вплинули на тривалість розгляду справи. Вищий господарський суд України, скасовуючи попередні судові акти у даній справі, також вказав, що в силу ст. 44 ГПК України судові витрати у справі, до кола яких входять витрати на правову допомогу адвоката, підлягають розподілу між сторонами та посилання суду апеляційної інстанції на неспіврозмірність спірних сум не може бути підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат.

Відповідно до пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Оскільки за подання апеляційної скарги Відповідачем було сплачено судовий збір у сумі 1600,00 грн (квитанція від 17.03.2017 №0.0.727729794.2), касаційної скарги - 1600,00 грн (квитанція від 05.05.2017 №2 - т. 2 а.с. 90, 123), згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України (в попередній редакції) судові витрати у справі за подання апеляційної скарги у сумі 1600,00 грн та касаційної скарги у розмірі 1 600,00 грн також правильно покладені судом першої інстанції на Позивача.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.11.2017 №1003215853 за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 00231610 зареєстроване Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод".

У зв'язку з наведеним, заміна Позивача у справі з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (ідентифікаційний код 00231610) на Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (ідентифікаційний код 00231610) на підставі чинної на час здійснення такої заміни статті 25 Господарського процесуального кодексу України є правомірною.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини справи та положення чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 130, 255, 275, 276, 282, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", м. Кременчук Полтавської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 у справі №917/1815/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів в порядку, визначеному ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 27.12.2017

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна