Рішення

від 08.11.2017 по справі 401/318/17

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/318/17; 2/401/518/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі : головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Липко О.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Персонал Сервіс Плюс , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - директор ТОВ Персонал Сервіс Плюс ОСОБА_2, представництво Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ енд КО КГ в Україні про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал Сервіс Плюс» в якому, з урахуванням уточнень викладених на аркушах справи 230-231 ( том 1), просила: визнати протиправним та скасувати наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал Сервіс Плюс» № 61-К від 03.01.2017 р. про припинення трудового договору з ОСОБА_1 консультантом з медичних питань підрозділу з обслуговування Представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» згідно п.6 ст. 36 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді консультанта з медичних питань

підрозділу з обслуговування Представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал Сервіс Плюс» з 04 січня 2017 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал Сервіс Плюс» на

користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.01.2017р. до ухвалення рішення у справі;стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал Сервіс Плюс» на користь ОСОБА_1 100000, 00 гривень моральної шкоди; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал Сервіс Плюс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 30000,00 гривень; судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимога позивач обґрунтувала тим, що її було звільнено з займаної посади на

підставі п.6 ст. 36 КЗпП України, з порушенням статті 32 КЗпП України, а саме не було належним чином повідомлено за 2 місяці про зміну істотних умов праці.

Позивач вказує на те, що вона не надавала згоду на звільнення за п.6 ст. 36 КЗпП України і при цьому не відмовлялась від посад, які відповідач їй пропонував як альтернативу посадам, які були скорочені.

Вказувала на те, що на момент звільнення перебувала на лікарняному.

Окрім того, звертала увагу, що її звільнення відбулось без врахування положень статті 184 КЗпП України, так як вона має статус одинокої матері, не одружена та виховує двох малолітніх дітей.

Вважаючи своє звільнення незаконним просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, яка полягала в тому, що позивач втратила душевний спокій, постійно перебуває у пригніченому стані, через нові умови життя та позбавлення єдиного засобу існування - заробітної плати.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та ґрунтуючись на доказах долучених до матеріалів справи.

Представники ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» позовні вимоги не визнали, надавши при цьому усні та письмові заперечення, в яких зазначали, що дійсно ними здійснюється діяльність відповідно до ч. 1 статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» , щодо наймання працівників на умовах трудових договорів, для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

25 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено трудовий договір, згідно якого позивача було прийнято на роботу до штату відповідача на посаду консультанта з медичних питань, з метою подальшого направлення на виконання роботи до іншого роботодавця Представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ»в Україні.

28 жовтня 2016 року до Відповідача надійшов лист від Представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» про припинення діяльності підрозділу з 03.01.2017р., де працювала ОСОБА_1, а тому всім працівникам даного підрозділу було повідомлено про істотні зміни в умовах праці.

Відповідач стверджує, що ними було повною мірою виконано вимоги статті 32 КЗпП України та належним чином повідомлено позивача за 2 місяці про зміну істотних умов праці, на підтвердження чого надані письмові докази.

В своїх неодноразових повідомленнях відповідач пропонував інші посади, на які позивач мала можливість перевестись лише надавши на це згоду, проте жодної відповіді на повідомлення не отримано, у зв'язку з чим, відповідач прийняв наказ про припинення трудового договору з ОСОБА_1 на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Твердження ОСОБА_1 про те, що на момент звільнення вона перебувала на лікарняному і її звільнення було недопустимим, заперечує, вказуючи на те, що така заборона існує лише у разі звільнення з ініціативи власника.

Стосовно вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат, вважає їх необґрунтованими, так як в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини викладені позивачем по даним вимогам.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог представництво «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» , вважають позов таким, що не підлягає задоволенню, про що надали до суду письмові пояснення, в яких зокрема зазначали, що припинення трудового договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» відбулось у зв'язку із змінами в їх організації, при цьому, всі гарантії працівника були дотримані та звільнення було здійснено з чітким дотриманням процедури встановленої КЗпП України.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог директор ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» ОСОБА_2 була допитана в судовому засіданні як свідок та надала показання, про те, що у зв'язку із змінами в організації представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» в їх товаристві відбулось скорочення штату.

Стверджувала, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена, в тому числі при особистій зустрічі 03.11.2016 року, яка відбулась в місті Києві, про ліквідацію підрозділу та про можливість переведення на інші наявні посади, була обізнана, що у разі не надання згоди на переведення, трудовий договір з нею буде припиненим.

Заслухавши доводи сторін та інших учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до договору про надання послуг № 0207-ССАУ/12 від 02.07.2012 року, Компанія «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» , яка діє через своє представництво «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» в Україні - замовник та Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнс Аутстаффінг» - виконавець, уклали договір за яким Виконавець зобов'язується надавати визначені Замовником послуги за допомогою своїх співробітників, а Замовник приймати і оплачувати належним чином надані послуги. (а.с. 164, Том-1)

25 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнс Аутстаффінг» - Роботодавець та ОСОБА_1 - Робітник, було укладено строковий трудовий договір № 0207-ССАУ/13/17, за яким ОСОБА_1 було зараховано на посаду консультанта з медичних питань. (а.с. 181, Том-1).

Згідно наказу № 2-К від 25 квітня 2013 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду консультанта з медичних питань в підрозділ з обслуговування Представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» . (а.с. 193,ОСОБА_3 -1)

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 мала трудові правовідносини з ТОВ «Смарт Солюшнс Аутстаффінг» , яке винаймало працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» в Україні, в порядку визначеному статтею 39 Закону України «Про зайнятість населення» .

Згідно п.1 Додаткової угоди № 6 «про внесення змін до договору про надання послуг № 0207-ССАУ/12 від 02.07.2012 року « , визначено, що у зв'язку з прийняттям рішення про зміну найменування Виконавця на підставі Протоколу № 1/15 від 29.04.2015 року Загальних зборів учасників ТОВ «Смарт Солюшнс Аутстаффінг» , сторони домовились скрізь по тексту договору змінити попереднє найменування виконавця - ТОВ «Смарт Солюшнс Аутстаффінг» на нове - Товариство з обмеженою відповідальністю «Персонал Сервіс Плюс» . (а.с.179,Том-1)

Наказом № 43-о від 19.09.2014 року ОСОБА_1 було надано відпустку з 19.09.2014 по 22.01.2015 року, у зв'язку з народженням дитини. (а.с. 194-196, Том-1)

Згідно Наказу № 9-к від 01.02.2016 року, за заявою ОСОБА_1 було перервано відпустку для догляду за дитиною з 23.01.2015 по 31.01.2016 року. (а.с. 197, Том-1)

Згідно наказу № 61-К від 03 січня 2017 року про припинення трудового договору, ОСОБА_1 було звільнено з ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» за п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із зміною істотних умов праці. (а.с. 207, Том-1)

Позивач стверджує, що її звільнення є незаконним, та зазначає при цьому декілька обставин, які на її думку є підставами для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, і в першу чергу це те, що вона перебувала на лікарняному в момент її звільнення.

Судом встановлено, що на момент звільнення позивач дійсно перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності (а.с. 25, ОСОБА_3 -1). Із листа ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» щодо прийняття в оплату вказаного лікарняного листа від 03.01.2017 року (Т.2 а.с. 46) вбачається, що він був повернутий у лікувальну установу для отримання дублікату у зв'язку з наявністю помилок, які потребували виправлення.

З огляду на те, що звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП України не є звільненням з ініціативи власника, а відтак не передбачає застосування гарантій, визначених в ч. 3 статті 40 КЗпП України, суд вважає, що тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 не є підставою для визнання протиправним наказу № 61-К від 03 січня 2017 року про припинення трудового договору.

Наступною підставою для визнання протиправним та скасування наказу № 61-К від 03 січня 2017 року про припинення трудового договору, позивач вважає факт порушення відповідачем статті 32 КЗпП України, а саме те, що її не було належним чином повідомлено за 2 місяці про зміну істотних умов праці.

Відповідач заперечуючи проти вказаних доводів надав такі письмові докази.

Згідно Повідомлення від 28.10.2016 року представництво «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» в Україні повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Персонал Сервіс Плюс» , про зміну в організації своєї роботи та про припинення діяльності представництва в Україні з 03 січня 2017 року, у зв'язку з чим, рекомендувало розірвати трудові договори з працівниками з останнім робочим днем 30 грудня 2016 року, в тому числі з ОСОБА_1 (а.с. 199, Том-1)

Наказом № 11 від 31.10.2016 року м. Київ (Т.2 а.с.13) по ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» на виконання зазначеного повідомлення було скорочено підрозділ з обслуговування Представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» в Україні з 03 січня 2017 року.

Крім цього на виконання повідомлення представництво «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» в Україні від 28.10.2016 року Наказом № 10-ОД від 31.10.2016 року м. Дніпро (Т.2 а.с.45) по ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» провідному спеціалісту з аутсорсінгових проектів ОСОБА_4 доручено у термін до 3 листопада 2016 року ознайомити з даним наказом і попередженням про наступну зміну істотних умов праці консультантів з медичних питань підрозділу з обслуговування представництво «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» в Україні.

З акту від 3 листопада 2016 року, складеного у м. Дніпро працівниками ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом № 10-ОД від 31.10.2016 року м. Дніпро відмовилась.

Згідно повідомлення вих. №0311-ПСП/16-01 від 03 листопада 2016 року, ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» повідомляє ОСОБА_1 про те, що підрозділ з обслуговування представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» , в якому вона займає посаду консультанта з медичних питань, припиняє свою діяльність у місті Кременчук з 03.01.2017 року. Повідомлено про зміну істотних умов праці та запропоновано посаду секретаря в м. Дніпро у вказаному товаристві. Роз'яснено, що у разі відмови від запропонованої посади відбудеться звільнення на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 200, Том-1)

Актом від 03.11.2016 року, складеним працівниками ТОВ«Персонал Сервіс Плюс» ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з повідомленням про зміни істотних умов праці. (а.с. 201, ОСОБА_7 - 1)

Згідно опису вкладення від 03.11.2016 року ОСОБА_1 відправлено поштою завірену копію повідомлення про зміну істотних умов праці від 03.11.2016 року та завірену копію акту про відмову ознайомлення з повідомленням від 03.11.2016р. яке було фактично отримано позивачем 30.11.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 202-203, Том-1)

Допитана у якості свідка директор ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» ОСОБА_2, підтвердила, що у її присутності ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов праці, що відповідно було зафіксовано в акті від 3 листопада 2016 року.

Таким чином суд вважає встановленою обставину щодо повідомлення у передбаченому законом порядку ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці, яке мало місце у місті Київ 03.11.2016 року.

Водночас даючи оцінку доказу, а саме акту від 3 листопада 2016 року, складеного у м. Дніпро працівниками ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд не бере його до уваги, як такий що підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом № 10-ОД від 31.10.2016 року та погоджується з доводами позивача, що вона не мала змоги в один і той самий день, а саме 3.11.2016 року перебувати в місті Києві та місті Дніпрі з огляду на відстань між цими населеними пунктами.

Повідомленням вих. № 0712-ПСП/16-01 від 07 грудня 2016 року, повторно повідомлено ОСОБА_1 про припинення діяльності підрозділу де вона працює, зміну істотних умов праці, запропоновано роботу в ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» на посаді архіваріуса в м. Дніпро. Роз'яснено, що у разі відмови від запропонованої посади відбудеться звільнення на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 204, Том-1) Повідомлення отримане позивачем 19.12.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 205, Том-1)

Даючи оцінку вказаним доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» , належним чином повідомило ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці, як це передбачено статтею 32 КЗпП України.

В своїх повідомленнях ТОВ «Персонал Сервіс Плюс» пропонувало посади секретаря та архіваріуса в зазначеному товаристві, для працевлаштування позивача, враховуючи той факт, що вона має статус одинокої матері та виховує двох малолітніх дітей ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2. (відповідні свідоцтва про народження дітей на а.с. 27-28, Том-1)

Позивач вказує на те, що вона не надавала згоду на звільнення за п.6 ст. 36 КЗпП України і при цьому не відмовлялась від посад, які відповідач їй пропонував як альтернативу посадам, які були скорочені.

Проте, аналізуючи всі обставини та докази надані сторонами в сукупності, вбачається, що позивач повною мірою обізнана про те, що з 03.01.2017 року підрозділ з обслуговування представництва «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» припинить свою діяльність в місті Кременчук, і що у разі не надання нею згоди про переведення на запропоновані посади секретаря або архіваріуса в місті Дніпро, її буде звільнено за п.6 ч. 36 КЗпП України.

Доводи позивача про те, що у зв'язку з перебуванням на лікарняному, вона не мала змоги вийти на робоче місце, щоб підтвердити свій намір продовжувати роботу та працювати у змінених умовах праці, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на те, позивачу було достеменно відомо, що представництво «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ ЕНД КО КГ» , яке розміщувалось в м. Кременчук було ліквідоване, а відтак її місце роботи не могло бути збережено, а без її згоди (заяви) відповідач не мав права переводити на іншу роботу чи посаду, в тому числі на запропоновані посади секретаря або архіваріуса в місті Дніпро.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, виконав вимоги ч. 3 статті 184 КЗпП України, вжив заходи щодо працевлаштування ОСОБА_1 як матері, яка виховує малолітніх дітей.

Беручи до уваги встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, суд вважає що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у зв'язку із тим що факт порушення відповідачем трудового законодавства під час припинення трудового договору та звільнення її за п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із зміною істотних умов праці не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Судові витрати суд розподіляє між сторонами відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову відносить їх за рахунок позивача.

На підставі викладеного та ст. 32, п. 6 ст. 36, ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 184 КЗпП, ст.39 Закону України «Про зайнятість населення» , керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217,218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У позові позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Персонал Сервіс Плюс , треті особи, що не заявляють самостійних вимог -директор ТОВ Персонал Сервіс Плюс ОСОБА_2, представництво Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ енд КО КГ в Україні про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : ОСОБА_10

08.11.2017