Ухвала

від 17.11.2017 по справі 127/24536/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/24536/15-ц Провадження № 22-ц/772/2602/2017Головуючий в суді першої інстанції Гуменюк К. П. Категорія 39Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,

з участю секретаря Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Будівельник , третя особа - ОСОБА_5, про визнання недійсним рішення зборів засновників господарського товариства та змін до його установчих документів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів,

встановила:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_6 була учасником товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Будівельник (далі - ТОВ - фірма Будівельник ) з часткою статутного капіталу 48 %. Співучасником цього товариства був

ОСОБА_3 з часткою статутного капіталу 52 %.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

Спадкоємцем щодо майна померлої за законом була її мати ОСОБА_7, за якою рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року визнано зокрема і право власності на частку квартири та автомобіля.

Користуючись своїм правом спадкоємця, ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на 24 % частки в статутному капіталі ТОВ - фірма Будівельник .

Ухвалою суду від 30 липня 2015 року, померла ОСОБА_7 замінена на правонаступника ОСОБА_2

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2015 року за нею в порядку спадкування за заповітом визнано право на 24 % частки статутного капіталу ТОВ - фірма Будівельник належних ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

25 грудня 2012 року ОСОБА_3 проведено загальні збори засновників товариства ТОВ - фірма Будівельник на яких зокрема розглянуто питання виключення зі складу засновників ОСОБА_6 у зв'язку зі смертю. З протоколу зборів слідує, що рішення по питаннях винесених на порядок денний прийняті не були, голосування не проводилось, про прийняті рішення в протоколі не відображено.

На підставі зазначеного протоколу до статуту товариства внесені зміни і викладено його у новій редакції, а також 28 грудня 2012 року проведено його реєстрацію.

З нової редакції статуту слідує, що ОСОБА_3 став єдиним учасником товариства, володіючи 100 % статутного капіталу.

На час проведення загальних зборів, відсутнє рішення про виплату спадкоємцеві ОСОБА_7 належної їй частки, у зв'язку із відмовою у прийнятті її до складу учасників товариства.

Посилаючись на те, що відповідачами порушено порядок прийняття нового учасника (спадкоємця) до товариства, ОСОБА_2 просила визнати недійсним рішення зборів засновників ТОВ - фірма Будівельник , оформлене протоколом від 25 грудня 2012 року № 3 в частині вирішення 1, 2, 5, 6 питань, визнати недійсними зміни до установчих документів та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, проведену державним реєстратором 28 грудня 2012 року, стягнути з ТОВ - фірма Будівельник грошові кошти в порядку проведення виплати вартості частки майна пропорційної частці ОСОБА_6 в розмірі 24 % та стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 9 лютого 2016 року задоволено клопотання представника позивача та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено ОСОБА_5

Ухвалою цього ж суду від 25 травня 2017 року задоволено клопотання представника позивача та до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4

Ухвалою цього ж суду від 19 червня 2017 року задоволено клопотання представника позивачки та позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ - фірма Будівельник грошових коштів в порядку проведення виплати вартості частки майна пропорційної частці ОСОБА_6 в розмірі 24 % залишені без розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 7 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник просить ухвалене у справі судове рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначала, що на час проведення загальних зборів та прийняття ними рішення, не вирішено питання про виплату належної частки спадкоємцю ОСОБА_7, у зв'язку з відмовою у прийнятті її до складу товариства; заяву ОСОБА_7 не внесли до протоколу загальних зборів від 25 грудня 2012 року та не розглянули її; не було кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не доведено ті обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Судом установлено, що ОСОБА_6 була учасником ТОВ - фірма Будівельник з часткою статутного капіталу 48 %. Співучасником цього товариства був ОСОБА_3 з часткою статутного капіталу 52 % (п. 1.1 Статуту ТОВ - фірма Будівельник , затвердженого зборами учасників від 24 березня 2008 року та зареєстрованому в державному реєстрі 27 березня 2008 року).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

На загальних зборах засновників ТОВ - фірма Будівельник , оформлених протоколом № 2 від 25 грудня 2012 року були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - чоловік померлої ОСОБА_6 (т.1, а.с.14).

Відповідно до протоколу № 3 від 25 грудня 2012 року загальних зборів засновників ТОВ - фірма Будівельник , на загальних зборах розглядались такі питання: 1) про виключення із складу засновників ОСОБА_6; 2) про статутний капітал ТОВ; 3) про зміну паспортних даних засновника; 4) про зміни КВЕД; 5) про внесення та затвердження змін до Статуту з викладенням його у новій редакції; 6) про уповноважену особу; протокол зборів містить описову частину в якій зазначено про осіб, які висловлювались із питань винесених на порядок денний та пропозиції за зазначеними питаннями; протокол підписаний ОСОБА_3 (т.1, а.с.11).

Спадкоємцем щодо майна померлої ОСОБА_6 була її мати ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 3 грудня 2012 року.

26 травня 2014 року ОСОБА_7 звернулася до державного нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, зокрема на частку у

ТОВ - фірма Будівельник .

Постановою державного нотаріуса Третьої вінницької державної нотаріальної контори від 27 червня 2014 року відмовлено ОСОБА_7 у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Користуючись своїм правом спадкоємця, ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на 24 % частки в статутному капіталі ТОВ - фірма Будівельник .

15 січня 2015 року ОСОБА_7 померла.

Ухвалою суду від 30 липня 2015 року, померла ОСОБА_7 замінена на правонаступника ОСОБА_2

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2015 року за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом визнано право на

24 % частки статутного капіталу ТОВ - фірма Будівельник належних ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 (т.1, а.с.8-11).

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2015 року за ОСОБА_5 в порядку спадкування визнано право власності на 24 % частки померлої ОСОБА_6 в статутному капіталі ТОВ - фірма Будівельник (т.1, а.с.99-103).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначала, що при прийнятті загальними зборами учасників товариства рішення на підставі якого були внесені зміни до установчих документів ТОВ - фірма Будівельник був недотриманий порядок прийняття нового учасника (спадкоємця) до товариства, не прийняті рішення по питаннях зазначених в порядку денному, не проведене голосування по питаннях винесених на порядок денний із відображенням таких результатів в протоколі, ОСОБА_3 став єдиним учасником товариства, не прийнято рішення про виплату спадкоємцеві належної частки у зв'язку з відмовою у прийнятті її до складу учасників товариства, а відтак це рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та статуту товариства.

Відповідно до частини 1 та 3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною першою статті 100 Цивільного кодексу України передбачено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Відповідно до частини 5 статті 147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Згідно зі ст. 55 Закону України Про господарські товариства при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, до спадкоємця переходить право на частку в статутному (складеному) капіталі, а не право на участь у господарському товаристві. Водночас, одержавши право на частку в статутному капіталі товариства, спадкоємець набуває як переважного права вступу до товариства (ст. 55 Закону України Про господарські товариства ), так і право відмовитися від вступу до нього.

У пункті 5.15.1. Статуту у редакції від 27 березня 2008 року, який був чинний на час проведення зборів зазначено, що у випадку смерті, ліквідації (реорганізації) одного з учасників товариства його частка у статутному капіталі (фонді) товариства (всі права та обов'язки) переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства.

При відмові спадкоємця (правонаступника) від вступу в товариство йому видається в грошовій формі вартість внесеної частки, що належить учаснику, що вибув, отриманої на частку частини прибутку і відповідної частини майна товариства на час вибуття учасника; виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вибув з товариства, і в строк до 12 місяців з дня вибуття з відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати; у цьому випадку розмір статутного капіталу (фонду) товариства підлягає відповідному зменшенню, або повинен бути поповнений на протязі одного року шляхом внесення додаткових внесків іншими учасниками або прийому нових учасників.

Отже, само по собі одержання статусу спадкоємця померлого учасника товариства засвідчує лише перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства), та дає йому право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, яке має бути підтверджене рішенням загальних зборів товариства про вступ спадкоємця до товариства та відповідні відомості статуту товариства, які підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

При цьому прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства (п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008 N 13).

Як слідує з матеріалів справи, на час проведення зборів 25 грудня 2012 року спадкоємці померлої ОСОБА_6 спадщини не заявляли про прийняття спадщини та вступ до господарського товариства.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин судам слід мати на увазі, що голоси, які припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, не враховуються під час голосування з питання про прийняття спадкоємця або правонаступника до товариства, під час визначення правомочності загальних зборів для прийняття рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, а також під час вирішення інших питань.

Отже, під час встановлення легітимності загальних зборів учасників ТОВ (ТДВ) та наявності кворуму для проведення цих зборів слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 59 Закону України Про господарські товариства , підпункту д пункту 8.5. статуту товариства в редакції чинній на момент проведення спірних зборів учасників, вирішення питання про виключення учасника товариства віднесено до виключної компетенції зборів учасників; по питанню д рішення приймається якщо за нього проголосували учасники, які володіють більш як 50 % загальної кількості голосів.

Як слідує зі статуту товариства в редакції чинній на момент проведення спірних зборів учасників частка ОСОБА_3 складає 52 %.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно встановив, що позивачка, як спадкоємець померлого одного з учасників товариства, має переважне право на вступ до товариства або на отримання (в грошовій або натуральній формі) частки у майні; порядок денний зборів товариства від 25 грудня 2012 року, зокрема і питання 1, 2, 5, 6, винесені на розгляд, не містять питань щодо вступу ОСОБА_7 до товариства або отримання нею частки у майні; позивачкою не надано доказів про те, що померла ОСОБА_7 взагалі зверталась до відповідача ТОВ - фірма Будівельник із заявою про вступ до товариства або про отримання частки у майні; не підтвердженні і твердження позивача про відмову у прийнятті до складу учасників товариства, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 не доведено, що рішенням зборів ТОВ - фірма Будівельник від 25 грудня 2012 року порушенні її права, адже питання прийняття ОСОБА_7 до товариства або про виділ її частки майна взагалі не розглядались.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про господарські товариства , товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Отже, вимога про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, у даному випадку є похідною вимогою від первинної вимоги про визнання недійсним рішення зборів засновників ТОВ, тому може бути задоволена лише за умови встановленого порушення прав позивача, чого в свою чергу не встановлено в судовому засіданні, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ця вимога задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки спадкування частки учасника товариства допускається ст. ст. 130, 147, 166 ЦК України, ст. ст. 55, 69 Закону України Про господарські товариства і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, однак спадкується не право на участь у товаристві, а право на частку в статутному (складеному) капіталі, тобто, особа стає носієм корпоративних прав з моменту вступу до господарського товариства.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Підпис С.К. Медвецький

Судді: Підпис С.В. Копаничук

Підпис В.В. Оніщук

Згідно з оригіналом

Головуючий С.К. Медвецький