Ухвала

від 14.11.2017 по справі 358/443/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/443/17 Головуючий у І інстанції Тітов М. Б. Провадження № 22-ц/780/5061/17 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О. Категорія 46 14.11.2017

УХВАЛА

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Марченка Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор до ОСОБА_3, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Саварське про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор , треті особи - відділ у Богуславському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відділ державної реєстрації Богуславської районної державної адміністрації Київської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсними: договір оренди земельної ділянки без номера від 05 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Саварське відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 2,3926 га, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 12 грудня 2016 року державним реєстратором Комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київська область Христолюбською О.М.; договір оренди земельної ділянки без номера від 18 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Саварське відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 1,7770 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 24 листопада 2016 року державним реєстратором Комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київська область Христолюбською О.М.; договір оренди земельної ділянки без номера від 18 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Саварське відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 5,0532 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 24 листопада 2016 року державним реєстратором Комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київська область Христолюбською О.М., а також скасувати рішення про державну реєстрацію вказаних договорів оренди земельних ділянок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор уклала з ОСОБА_5 договір оренди земельної ділянки № 92 від 09 листопада 2011 року строком на 7 років, предметом якого є належні орендодавцю земельні ділянки, що розташовані на території Саварської сільської ради загальною площею 6,83 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім того, позивач уклав договір оренди земельної ділянки № 15 від 06 вересня 2010 року з ОСОБА_6 строком на 7 років, предметом якого є належна орендодавцю земельна ділянка, що розташована на території Саварської сільської ради площею 2,3926 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Для забезпечення виконання договорів оренди між сторонами були укладені акти прийому-передачі вказаних земельних ділянок. З моменту укладення зазначених договорів і до цього часу ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор належним чином користувалася орендованими земельними ділянками та сплачувала орендну плату відповідно до умов договорів оренди землі. Орендодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спадкоємцем померлої ОСОБА_5 є її син ОСОБА_2. Орендодавець ОСОБА_6 помер 16 лютого 2015 року. Спадкоємцем померлого ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_3. У січні 2017 року ТОВ Саварське повідомило, що між ним та ОСОБА_3, а також ОСОБА_2 укладено договори земельних ділянок, які на даний час обробляє ТОВ Агрофірма Рокитне-Цукор та які перебувають у її користуванні на підставі договорів оренди.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом та просив визнати недійсним договір оренди землі № 92 від 09 листопада 2011 року, укладений між ТОВ Агрофіма Рокитне-цукор та ОСОБА_5, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2011 року за №322060004003495, за яким об'єктом оренди є земельні ділянки, що розташовані на території Саварської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_1 площею 5,0532 га та 1,777 га відповідно, які належать ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом серії НВІ № 396010, НВІ № 396011 від 01 листопада 2016 року, а також скасувати його державну реєстрацію.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_2 прийняв спадщину, до складу якої увійшли земельні ділянки площею 5,0532 га та площею 1,7770 га, які розташовані на території Саварської сільської ради Богуславського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ОСОБА_2 виявив, що підпис від імені його матері ОСОБА_5 в графі орендодавець не належить їй, а виконаний іншою особою. Відсутність волевиявлення матері ОСОБА_2 при укладенні договору оренди землі, порушення її прав на свободу договору є підставою для визнання спірного договору оренди землі недійсним.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року позов ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор задоволено. Позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні зустрічного позову через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що підпис у договорі оренди виконаний не його матір'ю ОСОБА_5 Остання не видавала довіреності, якою уповноважувала б іншу особу підписувати договір. Суд першої інстанції безпідставно застосував строк позовної давності, оскільки про порушення права свої матері ОСОБА_2 дізнався лише у квітні 2017 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 09 листопада 2011 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор було укладено договір № 92 оренди земельних ділянок, що розташовані на території Саварської сільської ради загальною площею 6,83 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 площею 5,0532 га та 1,777 га відповідно, та який було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2011 року за №322060004003495 (а.с.23).

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору оренди земельної ділянки, договір укладено терміном на 7 років, а відповідно до п. 2.1 договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

З метою забезпечення виконання договору оренди № 92 від 09 листопада 2011 року між сторонами було укладено акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за яким ОСОБА_5 передала земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1, площею 6,83 га, розташовані на території Саварської сільської ради, а орендар ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор прийняло вказані земельні ділянки для їх подальшого використання - ведення товарного з сільськогосподарського виробництва (а.с.25).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом серії НВІ № 396010 та серії НВІ № 396011 від 01 листопада 2016 року ОСОБА_2 являється власником земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1, площею 5,0532 га та 1,777 га (а.с.29-32).

Листом № 06 від 17 січня 2017 року ТОВ Саварське повідомило ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор про те, що станом на 17 січня 2017 року вказаним товариством було укладено та зареєстровано, зокрема, з ОСОБА_2 договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1, які по даний час обробляє позивач (а.с.33).

18 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ Саварське укладено договір оренди земельної ділянки б/н відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 1,777 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 24 листопада 2016 року державним реєстратором Комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київська область Христолюбською О.М. (а.с.27).

18 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ Саварське укладено договір оренди земельної ділянки б/н відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 5,0532 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 24 листопада 2016 року державним реєстратором Комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київська область Христолюбською О.М. (а.с.28).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 92 від 09 листопада 2011 року закінчився 27 грудня 2014 року.

Колегія суддів погоджується по суті з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З матеріалів справи вбачається, що 09 листопада 2011 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор було укладено договір оренди земельних ділянок. Однак, зі змісту договору вбачається, що він підписаний не ОСОБА_5, а ОСОБА_2, що не заперечується останнім. Отже, на час укладення договору волевиявлення орендодавця було відсутнє, оскільки остання не підписувала договір оренди.

Разом з тим, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 пропущено строк позовної давності.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_7 земельні ділянки, які є предметом оспорюваного договору оренди. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно вимог ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, будучи спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, не був позбавлений права протягом трьох років з дня відкриття спадщини звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди з зазначених ним підстав. ОСОБА_2 було відомо про те, що договір оренди ОСОБА_7 не підписувала, так як він був підписаний самим позивачем за зустрічним позовом.

З моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та до звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом пройшло більше чотирьох років, тобто позивач пропустив строк позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на рішення суду від 21 вересня 2016 року, яким визначено додатковий строк для прийняття спадщини. Однак, вказане рішення не містить будь-яких поважних причин пропуску ОСОБА_2 строку, визначеного для подачі заяви про прийняття спадщини, а отже останній мав можливість прийняти спадщину у встановлений законом строк.

Апелянт також зазначає, що про порушення прав своєї матері він дізнався лише у квітні 2017 року. Однак, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 власноруч підписував договір оренди, який просить визнати недійсним.

Вказана обставина ним не заперечується, а отже він знав про обставини не підписання договору його матір'ю з моменту підписання оспорюваного договору.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином дослідив всі наявні у справі докази в їх сукупності, надав їм належну правову оцінку, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині зустрічного позову відсутні.

Рішення суду першої інстанції в іншій частині не оскаржувалося, а, відтак, в апеляційному порядку не переглядається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагеєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.