Ухвала

від 14.11.2017 по справі 397/683/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1601/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

14.11.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Гайсюка О.В., Мурашка С.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , третя особа - відділ Держгеокадастру у Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання недійсними пунктів договорів оренди землі , -

встановила:

У травні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із зазначеним позовом, мотивуючий його тим, що вони є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Родниківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. 03 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Агроконтракт - Н було укладено договір оренди земельної ділянки № 394 строком на 10 років, тобто до 2017 року. Вказали, що у цей же день на аналогічних умовах ОСОБА_3 уклав з товариством з обмеженою відповідальністю Агроконтракт - Н договори оренди земельних ділянок № 393, 397 та 395. Заздалегідь до закінчення строку дії договору позивачі повідомили орендаря про небажання продовжувати орендні відносини, на що їм була надана відповідь про закінчення строку дії договорів у 2020 році, так як вони були зареєстровані у 2010 році. При укладенні договорів дана обставина з ними погоджена не була. Після отримання ними з відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі примірників оспорюваних договорів, ними було виявлено, що пункт 9 вказаних договорів викладений в іншій редакції, а саме замість договір укладено на десять років. Дія договору закінчується 03 грудня 2017 року зазначено договір укладено на десять років, починаючи з дати його державної реєстрації . Зазначили, що дана обставина підтверджується рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року.

Посилаючись на те, що викладений у оспорюваних договорах пункт 9 суперечить волевиявленню позивачів, просили визнати його недійсним.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий № 3520586000:02:000:0394, площею - 5,97 га, яка розташована на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, ділянка № 394, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 437201 /а.с. 10/.

ОСОБА_3 є власником земельних ділянок, які розташовані на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, а саме земельної ділянки № 393, площею - 5,68 га, кадастровий № 3520586000:02:000:0393; земельної ділянки № 397, кадастровий № 3520586000:02:000:2397, площею 6,32 га; земельної ділянки № 395, кадастровий № 3520586000:02:000:0395, площею 6,11 га /а.с.16, 19, 22/.

03.12.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агроконтракт-Н укладено договір оренди земельної ділянки № 3, який зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900216 від 15.12.2010 року. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року орендодавець передав, а орендар - ТОВ Агроконтракт-Н , в особі директора ОСОБА_4, прийняв земельну ділянку № 394, розташовану на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі зазначеного договору оренди /а.с. 8-9/.

03.12.2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агроконтракт-Н укладено договір оренди земельної ділянки № 4, який зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900215 від 15.12.2010 року. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року орендодавець передав, а орендар - ТОВ Агроконтракт-Н , в особі директора ОСОБА_4, прийняв земельну ділянку № 393, розташовану на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі зазначеного договору оренди /а.с. 14-15/.

В цей же день між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки № 5, який зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900214 від 15.12.2010 року. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року орендодавець передав, а орендар - ТОВ Агроконтракт-Н , в особі директора ОСОБА_4, прийняв земельну ділянку № 397, розташовану на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі зазначеного договору оренди /а.с. 17-18/.

03.12.2007 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агроконтракт-Н укладено договір оренди земельної ділянки № 242, який зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900185 від 15.12.2010 року. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року орендодавець передав, а орендар - ТОВ Агроконтракт-Н , в особі директора ОСОБА_4, прийняв земельну ділянку № 395, розташовану на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі зазначеного договору оренди /а.с. 20-21/.

04 жовтня 2011 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.108/. Згідно свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем вказаної земельної ділянки є його син ОСОБА_3 /а.с.109/.

Встановлені обставини свідчать, що сторони дійшли згоди про те, що договір укладається на 10 років.

Пункт 9 зазначених договорів викладений у наступній редакції: Договір укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати його державної реєстрації… .

Відповідач, здійснивши державну реєстрацію оспорюваних договорів - 15.12.2010 року, фактично збільшив термін дії договору до 13 років, що не відповідає домовленості сторін, про те, що договір укладено на 10 років.

Як убачається з матеріалів справи, перший аркуш зазначених договорів містить текст з інформацією виконавця бланку договору, а саме: ОСОБА_1 Імекс-ЛТД , м. Кіровоград, вул. Декабристів, 29, тел. (0522) 32-17-05, 22-79-30 ЗН 6331-09.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , третя особа - відділ Держгеокадастру у Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання недійсними пунктів договорів оренди землі, згідно повідомлення ТОВ Імекс-ЛДТ від 05.09.2016 року встановлено, що , заказ - наряд № 6331-09 був сформований 09 грудня 2009 року (через дефіс в номері ЗН вказуються останні цифри року) за замовленням ТОВ Агроконтракт-Н про роздрукування бланків форматом А4 та накладом 1500 екземплярів з двостороннім друком. Дані обставини свідчать про те, перша сторінка спірного договору була замінена відповідачем вже після його підписання сторонами у 2007 році, тобто були внесені зміни щодо умов договору без згоди позивача.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факт заміни відповідачем першого аркушу зазначених договорів встановлено судовим рішенням та доказуванню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з положеннями ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, внесення відповідачем змін до пункту 9 оспорюваних договорів шляхом заміни їх першого аркушу без волевиявлення на це орендодавців є підставою для визнання його недійсним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання пункту 9 зазначених договорів оренди земельної ділянки недійсним.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив до сумісного розгляду позовні вимоги двох різних позивачів з різними позовними вимогами щодо різних предметів спору, що є порушенням процесуальних норм, яке неможливо усунути на стадії апеляційного перегляду, проте, яке не вплинуло на правильність вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд врахувавши вищевикладене, правильно виходив з того, що позивачі дізналися про порушення своїх прав, після отримання повідомлення ТОВ Агроконтракт - Н щодо строків дії договорів, а саме в березні 2017 року, що у розумінні ч. 1 ст. 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Також є правильним висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивачів витрат на правову допомогу, доводи апеляційної скарги про відсутність документального підтвердження здійснення позивачами такої оплати спростовуються матеріалами справи /а.с.45-52/.

Оскільки з матеріалів справи та змісту апеляційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке б потягнуло скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: