Ухвала

від 16.11.2017 по справі 490/7859/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/7859/17 16.11.2017 16.11.2017 16.11.2017

Справа № 490/7859/17

Провадження №22-ц/784/2317/17 Суддя першої інстанції - Черенкова Н.П.

Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Крамаренко Т.В.,

суддів: Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання: Богуславської О.М..,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2017 року, постановлену за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради за участю третьої особи - Миколаївського геріатричного пансіонату про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 з усіма додатками повернуто на підставі ст. 121 ЦПК України у зв'язку з непідсудністю справи даному суду.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність постановленої ухвали, просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За положеннями статті 121 ЦПК України заява повертається позивачу, зокрема, якщо справа не підсудна цьому суду.

Питання щодо підсудності цивільних справ врегульовано Главою 1 Розділу III ЦПК України, зокрема, ч. 1 ст. 109 ЦПК України та ст. 110 ЦПК України.

Виключенням з цього правила є, в тому числі, випадки, що передбачені ст.114 ЦПК України.

Так, для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, встановлена виключна підсудність, а саме правило ч.1 ст.114 ЦПК України, відповідно до якого позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Такі ж роз'яснення щодо цього питання містить п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ . Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначеним роз'яснено, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано. Тобто, спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 26 вересня 2013 року. Спадкове майно складається з із земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,81 га, кадастровий номер 4825782700:01:000:0035 та ділянки загальною площею 3,0 га, кадастровий номер 4825782700:15:000:0059, що розташовані в межах території Нововасилівської сільської ради, Снігурівського району, Миколаївської області.

Крім того, померлій на підставі державних актів на право власності на землю належить присадибна земельна ділянка, розміром 0,25 га, кадастровий номер 4825782701:37:005:0004 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства розміром 0,06 га кадастровий номер 4825782701:37:005:0005, що також розташовані в Снігурівському районі Миколаївської області.

Враховуючи викладені обставини та положення ч. 1 ст. 114 ЦПК України позивачка має право на звернення до Снігурівського районного суду Миколаївської області за місцем знаходження нерухомого майна.

З урахуванням наведеного та положень вказаних вище норм суддя дійшла вірного висновку про непідсудність даної справи Центрального районного суду м. Миколаєва.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду.

Оскільки суддя першої інстанції постановила ухвалу з дотриманням вимог закону, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

ОСОБА_5