Рішення

від 06.11.2017 по справі 910/15306/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2017№910/15306/17

За позовом Фермерського господарства "КВЮС-АГРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНО-ПЕРЕРОБНИЙ

КОМБІНАТ ПЛЮС"

про стягнення 316 224,97 грн.

. Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: Сетченко С.М. - довіреність № 13 від 27.09.2017;

від відповідача : не з'явився.

Рішення прийняте 06.11.2017, у зв язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 25.10.2017 по 06.11.2017, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "КВЮС-АГРО" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНО-ПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ПЛЮС" (далі - відповідач) про стягнення 360 174,90 грн., в тому числі 205 000,00 грн. основного боргу, 155 174,90 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки зерна № 10/08 від 10.08.2016 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15306/17, розгляд справи призначено на 02.10.2017 року.

28.09.2017 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.10.2017 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.10.2017 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2017 року надав документи на виконання вимог ухвали суду в частині надання копій статутних документів.

У судовому засіданні 25.10.2017 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 190 000,00 грн. основного боргу, 143 804,97 грн. пені.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.10.2017 року оголошено перерву до 06.11.2017 року.

У судовому засіданні 06.11.2017 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 316 224,97 грн., в тому числі 180 000,00 грн. основного боргу, 136 224,97 грн. пені.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

У судовому засіданні 06.11.2017 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 06.11.2017 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 14А, квартира 74 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2016 року між Фермерським господарством "КВЮС-АГРО" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРАРНО-ПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ПЛЮС" (покупець) укладено Договір поставки зерна № 10/08 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця зерно пшениці врожаю 2016 року, за що останній має сплатити вчасно та в повному розмірі кошти.

Відповідно до п. 2.1. Договору за даним Договором продавець постачає зерно за ціною згідно виставленим рахункам.

Договір укладено на постачання 285 380 кг пшениці загальною вартістю 1 089 809,80 грн. (п. 2.2. Договору).

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили порядок розрахунків: 1 (один) банківський день з моменту відвантаження.

На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку відповідачу пшениці у розмірі 285 380 кг, загальною вартістю 1 089 809,80 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленої пшениці у розмірі 879 809,80 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

Позивач зазначає, що у відповідача наявна непогашена заборгованість за Договором у розмірі 180 000,00 грн., а саме за видатковою накладною № КА-00073 від 18.08.2016 року в розмірі 72 485,36 грн. та видатковою накладною № КА-0074 від 19.08.2016 року на суму 107 514,64 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили порядок розрахунків: 1 (один) банківський день з моменту відвантаження.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та змісту Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 180 000,00 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 180 000,00 грн. основного боргу є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 136 224,97 грн. пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлену позивачем продукцію не провів, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в тому числі у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.1. Договору за порушення терміну оплати поставленого зерна покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочки, за умови здійснення розрахунку після фактичної поставки зерна.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 29 946,00 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідачем не було надано суду доказів в спростування обставин, викладених у позові.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 180 000,00 грн. основного боргу та 29 946,00 грн. пені.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНО-ПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ПЛЮС" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 14А, квартира 74, ідентифікаційний код 39249911) на користь Фермерського господарства "КВЮС-АГРО" (15550, Чернігівська обл., Чернігівський район, село Левковичі, вулиця Миру, будинок 13-Б, ідентифікаційний код 36805961) 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 29 946 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 00 коп. пені, 3 149 (три тисячі сто сорок дев'ять) грн. 19 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017

Суддя М.Є. Літвінова