Рішення

від 09.11.2017 по справі 910/13255/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2017Справа №910/13255/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/13255/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів";

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМУВАН";

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Трейдінг Груп";

3) товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-1";

4) товариства з обмеженою відповідальністю "Траф Альянс";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "УКРНЕДРАТЕХНОЛОГІЯ"

про визнання правочину недійсним.

за участю представників сторін:

від позивача: Нижник О.М., довіреність № 222-4016 від 22.04.2011р.

від відповідача-1: Мільчаков О.Л., довіреність б/н від 26.09.2017р.;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився;

від відповідача-4: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (надалі - позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМУВАН" (надалі - відповідач-1 ); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Трейдінг Груп" (надалі - відповідач-2 ); 3) товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-1" (надалі - відповідач-3 ); 4)товариства з обмеженою відповідальністю "Траф Альянс" (надалі - відповідач-4 ) про визнання правочину недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.04.2015р. між позивачем та відповідачем-4 було укладено договір поставки, відповідно до умов якого відповідач-4 зобов'язався поставити позивачу товар, а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором. Проте, за умовами договору відступлення права вимоги № 24/03 від 24.03.2016р. відповідач-4 передав відповідачу-3, відповідач-3 за умовами договору відступлення права вимоги № 15/09 від 15.09.2016р. передав відповідачу-2, а відповідач-2 за умовами договору відступлення права вимоги № 02/02 від 02.02.2017р. - відповідачу-1 право вимоги виконання зобов'язань по договору поставки № 1502046 від 09.04.2016р.

Оскільки вказані договори відступлення права вимоги підписані без письмової згоди позивача, обов'язковість надання якої передбачено в п.13.6 договору поставки № 1502046, позивач просить визнати договори відступлення права вимоги № 24/03 від 24.03.2016р., № 15/09 від 15.09.2016р. та № 02/02 від 02.02.2017р. - недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2017р. порушено провадження у справі № 910/13255/17, розгляд справи призначений на 28.09.2017р. та витребувано додаткові докази по справі.

28.09.2017р. через загальний відділ діловодства від представника позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2017р.

28.09.2017р. через загальний відділ діловодства від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017р. розгляд справи відкладено на 10.10.2017р.

02.10.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

09.10.2017р. через відділ діловодства суду від представника відповідаач-1 надійшла заява про долучення доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 19.10.2017р.

17.10.2017р. через загальний відділ діловодства від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.

Присутній у судовому засіданні 19.10.2017р. представник позивача надав пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017р. відкладено розгляд справи на 09.11.2017р., а також залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "УКРНЕДРАТЕХНОЛОГІЯ".

Присутнім у судовому засіданні 09.11.2017р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві.

Представники відповідачів-2,3,4 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, при цьому 17.10.2017р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-3 отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 заперечував проти позовних вимог.

Відповідачі 2,4 належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 10.08.2017р. було надіслано відповідачам 2,4 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена у позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проте поштове відправлення повернуто на адресу суду без вручення з відповідною відміткою поштової установи.

Крім того, відповідно до п.6 Інформаційного листа №01-06/1290/14 від 12.09.2014р. Вищого господарського суду України Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, та суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

Неможливість надсилання судової кореспонденції на адресу вказаного учасника судового процесу підтверджується листом Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта .

Суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників судового процесу можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

У зв'язку з тим, що місцезнаходженням третьої особи ТОВ НВО УКРНЕДРАТЕХНОЛОГІЯ є місто Макіївка Донецької області, судом було розміщено відповідну інформацію про дату, час і місце проведення судового засідання зі справи № 910/13255/17 на сторінці Господарського суду міста Києва (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, з наведеного вище вбачається, що судом було вчинено всі можливі дії з метою повідомлення третьої особи про час та місце слухання справи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідачів 2,4 суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів 2,4 не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів 2,4, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ч. 1 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю Траф Альянс (за договором - постачальник, відповідач-4) та публічним акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (за договором - покупець, позивач) було укладено договір №1502046 поставки, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт вказується в специфікації (додатку) до договору (товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

За приписами п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору №1502046 від 09.04.2015р., загальна вартість товару за цим договором складає суму вартості за всі партії товару за всіма специфікаціями (додатками) до даного договору. Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації (додатку) до договору. Ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначена в п.4.2 даного договору, встановлюється у національній валюті України гривні.

Відповідно до п.п.2.1, 3.1, 3.3, 3.9 договору №1502046 від 09.04.2015р., детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару містяться у специфікації (додатку) до цього договору. Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010 у чинній редакції, яка погоджена сторонами. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки та за умов, визначених у специфікації (додатку) до цього договору. Кількість товару, що підлягає поставці, зазначається у відповідній специфікації.

Відповідно до п.11.1 договору №1502046 від 09.04.2015р., останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2015р., але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Умовами п.13.6 договору №1502046 від 09.04.2015р. встановлено, що постачальник має право передавати третім особам зобов'язання за договором лише за письмовою згодою покупця.

24.03.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю АТП-1 (новий кредитор, відповідач-3) та товариством з обмеженою відповідальністю Траф Альянс (первісний кредитор, відповідач-4) укладено договір №24/03 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним між первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (боржник, позивач);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016р., укладеним між первісним кредитором та поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Укрнедратехнологія , згідно з яким забезпечуються зобов'язання Публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним з первісним кредитором.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн. (п.1.2 договору №24/03 від 24.03.2016р.).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №24/03 від 24.03.2016р.).

Крім того, 15.09.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю Стіл-Трейдінг Груп (новий кредитор, відповідач-2) та товариством з обмеженою відповідальністю АТП-1 (первісний кредитор, відповідач-3) був підписаний договір №15/09 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним між первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (боржник);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016р., укладеним між первісним кредитором та поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Укрнедратехнологія , згідно з яким забезпечуються зобов'язання Публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним з первісним кредитором.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн. (п.1.2 договору №15/09 від 15.09.2016р.).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №15/09 від 15.09.2016р.).

Одночасно, 02.02.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю Семуван (новий кредитор, відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю Стіл-Трейдінг Груп (первісний кредитор, відповідач-2) був підписаний договір №02/02 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Траф Альянс та Публічним акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (боржник);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Траф Альянс та поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Укрнедратехнологія , згідно з яким забезпечуються зобов'язання Публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн. (п.1.2 договору №02/02 від 02.02.2017р.).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №02/02 від 02.02.2017р.).

За твердженням позивача, публічне акціонерне товариство Нікопольський завод феросплавів не надавало своєї письмової згоди на заміну кредитора у зобов'язанні, як це передбачено п.13.6 договору поставки №1502046 від 09.04.2015р. внаслідок чого, правочини відступлення права вимоги №02/02 від 02.02.2017р., №15/09 від 15.09.2016р., №24/03 від 24.03.2016р. є недійсними.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У ст.215 вказаного кодексу закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин, що зазначено в абз. 4 пп.2.1 п.2 постанови №11 від 29.05.2013р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

Разом з цим, в ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні визначено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки це не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів. Однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Разом із цим, враховуючи закріплене приписами ст. 6 та 627 ЦК України право на свободу договору та врегулювання правовідносин на власний розсуд, а також передбачене ч. 1 ст. 516 ЦК України право на встановлення договором іншого порядку заміни кредитора в зобов'язанні, відсутність передбаченої договором обов'язкової згоди боржника на заміну кредитора є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 № 3-43гс15.

При цьому, в п.13.6 договору поставки №1502046 від 09.04.2015р. зазначено, що постачальник має право передавати третім особам зобов'язання за договором лише за письмовою згодою покупця .

Виходячи із сутності договору, який є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, недодержання однією із сторін його умов призводить до порушення відповідних прав іншої сторони, за захистом яких остання може звернутися до господарського суду відповідно до ст. 1 ГПК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів письмової згоди позивача на укладення оспорюваного правочину, зокрема, договору відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р. щодо передачі прав вимоги виконання зобов'язань позивача за договором поставки № 1502046 від 09.04.2015р., обов'язковість якої передбачена сторонами в п. 13.6 вказаного договору поставки, то суд дійшов висновку про невідповідність даного договору про відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р. положенням ч. 1 ст. 516 ЦК України, що зумовлює визнання такого договору недійсним із моменту його укладення на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

За таких обставин, оскільки спірний договір відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р. на момент його укладення суперечив ч. 1 ст. 203 ЦК України, як такий, що вчинений без згоди позивача всупереч умовам п. 13.6 договору поставки № 1502046 від 09.04.2015р., встановленим на підставі ч. 1 ст. 516 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання такого договору недійсним з моменту його укладення, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в цій частині.

Водночас, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними договорів відступлення права вимоги № 15/09 від 15.09.2016р. та № 02/02 від 02.02.2017р., оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин - договір відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р., не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню позов про визнання недійсними наступних правочинів щодо відступлення права вимоги № 15/09 від 15.09.2016р. та № 02/02 від 02.02.2017р., які були вчинені після недійсного правочину - договору відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р. У цьому разі доцільно застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та інші правові наслідки недійсності правочину, визначені чинним законодавством.

Заперечення відповідача-1 проти позовних вимог з посиланням на визначення п.13.6 договору поставки обмежень щодо передачі обов'язків позивача, як боржника, а не на відступлення права вимоги (передачу прав вимоги кредитора) судом відхиляються, оскільки умови п.13.6 договору поставки встановлюють обмеження передачі обов'язків будь-кого зі сторін договору поставки, натомість за договором відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р. було передано право вимоги виконання обов'язків боржника (позивача) за договором поставки по оплаті поставленого товару за договором поставки № 1502046.

Також, суд критично ставиться до тверджень відповідача-1 щодо розгляду зустрічної позовної заяви ПАТ Нікопольський завод феросплавів за тих же підстав та предмету, що і в справі № 910/13255/17, оскільки Господарським судом Донецької області у межах справи № 905/511/17 вказана зустрічна позовна заява була повернута без розгляду на підставі ст. 60 ГПК України, тобто фактично судом спір не вирішено та відповідне судове рішення за результатами судового розгляду відсутнє.

Також суд відхиляє заперечення відповідача-3, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки умовами п.13.6 договору конкретно не визначено зобов'язання якої зі сторін договору поставки № 1502046 можуть бути передані за згодою позивача.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю АТП-1 (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 10; код ЄДРПОУ 37098523) та товариством з обмеженою відповідальністю "Траф Альянс" (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 10; 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, 11/1; код ЄДРПОУ 39338409).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-1" (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 10; код ЄДРПОУ 37098523) на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 00186520) витрати по сплаті судового збору в сумі 800 грн. Видати наказ.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Траф Альянс" (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 10; 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, 11/1; код ЄДРПОУ 39338409) на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 00186520) витрати по сплаті судового збору в сумі 800 грн. Видати наказ.

5. В іншій частин позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.11.2017р.

Суддя А.І. Привалов