Рішення

від 06.11.2017 по справі 922/2794/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2017 р.Справа № 922/2794/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фермерького господарства "Надія 92", с. Крамарівка до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 районна державна адміністрація Харківської області про визнання договору поновленим за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, за довіреністю від 30.12.2016 року;

відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю № 32-20-14-14669/0/19-17 від 11.10.2017 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 районна державна адміністрація Харківської області - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Надія 92" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконним рішення Управління Держгеокадастру у Харківській області оформлене у вигляді листа від 19.05.2017 року за вих. № 19-20-14-8953/0/19-17 про відмову ФГ "Надія 92" у поновленні Договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ФГ "Надія 92", зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19 травня 1997 року за № 9 ОСОБА_1 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області; визнання поновленим договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ФГ "Надія 92", зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19 травня 1997 року за № 9 ОСОБА_1 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.09.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.09.2017 року представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 29021).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.09.2017 року від представника відповідача надійшов відзив (вх. № 29166/17) з додатками на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2017 року розгляд справи було відкладено на 17.10.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.10.2017 року представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи (вх. № 34027/17).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.10.2017 року представник позивача надав пояснення по справі (вх. № 33852) разом із документами для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2017 року розгляд справи було відкладено на 30.10.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 30.10.2017 року представник позивача надав клопотання (вх. № 35479) про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2017 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.11.2017 року від представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 районна державна адміністрація Харківської області надійшли письмові пояснення (вх. № 36264, факсом), в яких зазначено про те, що 01.01.2013 року розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності не відноситься до повноважень районної державної адміністрації та представнику ФГ "Надія 92" для вирішення питання щодо поновлення зазначеного договору, рекомендовано було звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2017 року підтримує позовні вимоги, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2017 року проти позовних вимог заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 районна державна адміністрація Харківської області в судове засідання 06.11.2017 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.1997 року фермер фермерського господарства Надія ОСОБА_4 звернувся до голови ОСОБА_1 РДА із заявою про надання у довгострокове користування земельної ділянки на умовах оренди площею 44,6 га (а.с. 104).

Розпорядженням ОСОБА_1 РДА від 14.05.1997 року № 193 було розглянуто заяву фермера ОСОБА_5 та надано фермеру ОСОБА_5 земельну ділянку у тимчасове користування площею 44,6 га, в тому числі ріллі 44,6 га із земель державного запасу для вирощування сільськогосподарських культур на території Лемківської сільської Ради народних депутатів.

19 травня 1997 року між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Харківської пасті (Орендодавець) та Фермерським господарством «Надія» (Орендар) укладено договір 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 44,6 га, з них 44,6 га ріллі, для товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області зі строком дії договору 20 років (Договір).

Вказаний Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі умовах оренди) зареєстровано 19.05.1997 р. за № 9 в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею ОСОБА_1 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство «Надія» ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23750525) було перейменовано у Сімейне селянське фермерське господарство «Надія" у відповідності до Статуту, зареєстрованого 05.02.2002 р. згідно розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Харківської області 05.02.2002 р.

В подальшому Сімейне селянське фермерське господарство «Надія» ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23750525) було перейменовано у Фермерське господарство ОСОБА_6 92» (позивач) у відповідності до Статуту, зареєстрованого 25.01.2012 р. державним реєстратором ОСОБА_1 районної державної адміністрації Харківської області номер запису 146 0105 0005 000 224 від 25.01.2012 р.

Як вбачається з умов договору № 9 на право тимчасового користування землею від 19.05.1997 року, останній було укладено на підставі розпорядження № 193 від 14.05.1997 року строком на 20 років для вирощування сільськогосподарських культур.

Як зазначає позивач, останній належним чином виконував умови договору оренди та вчасно сплачував орендну плату.

Скориставшись своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, яке передбачено ст. 33 ЗУ Про оренду землі , позивач 16.12.2016 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі (а.с. 28). Разом із листом-повідомленням позивачем було надано проект додаткової угоди до договору.

Листом № 19-20-14-1087/0/19-17 від 18.01.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2016 року № 1724 Деякі питання оренди землі внесено зміни до типового договору оренди землі, у зв`язку з чим було запропоновано позивачу привести проект додаткової угоди до вимог зазначеної постанови. Крім того у листі було зазначено про те, що орендодавцем земельної ділянки за договором оренди землі від 19.05.1997 року є ОСОБА_1 районна державна адміністрація Харківської області. Додатково було проінформовано, що для виконання на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшло доручення Держгеокадастру від 14.12.2015 року № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким було доручено утриматись від укладання договорів оренди земельних ділянок на безконкурентних засадах строком більше 7 років, встановлення розміру орендної плати на рівні менше 8% від нормативної грошової оцінки землі та одночасно переглянути діючі договори оренди земельних ділянок. У зв`язку з викладеним, позивачу було запропоновано повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надавши згоду ОСОБА_1 районної державної адміністрації Харківської області на поновлення вищезазначеного договору оренди землі, проект додаткової угоди, встановивши строк дії договору на рівні 7 років та розмір орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

Матеріали справи свідчать про те, що 19.05.2017 року відповідачем було направлено позивачу лист за вих. № 19-20-14-8953/0/19-17 (а.с. 35), яким відмовлено в поновленні договору оренди землі від 19.05.1997 року з посиланням на те, що орендарем спірної земельної ділянки є громадянин ОСОБА_7 згідно договору оренди землі від 19.05.1997 року, у зв`язку з чим ФГ Надія 92 не є користувачем земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 19.05.1997 року.

Позивач в свою чергу вважає відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо поновлення договору оренди землі від 19.05.1997 року незаконною та такою, що порушує право ФГ Надія 92 на переважне право на укладення договору на новий строк, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що по-перше Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не було орендарем за договором оренди землі від 19.05.1997 року та не приймало на себе прав та обов`язків за таким договором, по - друге, орендарем спірної земельної ділянки за договором оренди від 19.05.1997 року є ОСОБА_7, в той час як для поновлення дії договору звернулося ФГ Надія 92 , яке не є користувачем земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 19.05.1997 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд, виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Орендодавцем за Договором станом на дату його укладення була ОСОБА_1 районна державна адміністрація, що узгоджувалось з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору.

В силу Закону України від 06.09.2012р. №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012р. №258, Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013р. №40, Наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №20 від 03.03.2015р. та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Харківської області віднесено до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком. Установлено, що територіальні органи Дерземагентства, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру.

Наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 21 від 03.03.2015 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Харківської області.

Згідно з частиною 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Враховуючи наведене, а також положення ст. 770 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" суд, дійшов висновку, що орендодавцем землі за Договором стало Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

У зв`язку з чим заперечення відповідача щодо того, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не стороною договору оренди землі від 19.05.1997 року є безпідставними.

Отже, за наведеними вище нормами та положеннями договору оренди від 19.05.1997 року орендодавцем землі стало Головне управління Держгеокадастру у Харківської області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії названого договору, з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. г) ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Як зазначено вище, частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи зі змісту Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015 N 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за N 177/26622, юридичною формою рішень такого органу є накази. Названим Положенням не передбачено прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в області нормативних актів. Юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази, які відповідно до підп. 12 п. 11 названого Положення, підписує начальник Головного управління.

Оспорюваний позивачем лист від 19.05.2017 року № 19-20-14-8953/0/19-17, яким відповідач у відповідності до частини п'ятої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" лише повідомляє останнього про прийняте ним рішення, та безпосередньо рішенням такого органу не являється.

Крім того, права фермерського господарства "Надія 92" оспорюваним листом не порушено, оскільки відповідний лист направлено позивачу до закінчення строку дії договору оренди землі, тоді як питання захисту переважного права позивача на отримання в оренду землі не є предметом захисту згідно поданого позову. При цьому, переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

На підставі викладеного правові підстави для задоволення позову про визнання незаконним рішення Управління Держгеокадастру у Харківській області оформлене у вигляді листа від 19.05.2017 року за вих. № 19-20-14-8953/0/19-17 про відмову ФГ "Надія 92" у поновленні Договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ФГ "Надія 92", зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19 травня 1997 року за № 9 ОСОБА_1 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання поновленим договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ФГ "Надія 92", зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19 травня 1997 року за № 9 ОСОБА_1 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Пунктом 1.2 договору оренди землі від 19.05.1997 року встановлено строк його дії 20 років.

Верховний Суд України вже висловлював свою правову позицію стосовно моменту укладення договору оренди землі.

Так, згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 19.02.2014 у справі № 6-162цс13, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Враховуючи викладене та обставини того, що умовами договору оренди від 19.05.1997 року іншого не передбачено, датою закінчення строку дії такого договору оренди землі від 19.05.1997 року є 19.05.2017 рік.

За приписами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено умови поновлення договору оренди землі.

За змістом вказаної норми по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10).

Матеріалами справи встановлено, що фермерське господарство "Надія 92" виконало вимоги частини 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та у встановлений законодавством строк звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з листом-повідомленням від 16.12.2016 року про поновлення договору оренди землі від19.05.1997 року, приклавши до вказаного листа відповідний проект додаткової угоди.

На вказане звернення Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2016 року № 1724 Деякі питання оренди землі внесено зміни до типового договору оренди землі, у зв`язку з чим було запропоновано позивачу привести проект додаткової угоди до вимог зазначеної постанови. Крім того у листі було зазначено про те, що орендодавцем земельної ділянки за договором оренди землі від 19.05.1997 року є ОСОБА_1 районна державна адміністрація Харківської області. Додатково було проінформовано, що для виконання на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшло доручення Держгеокадастру від 14.12.2015 року № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким було доручено утриматись від укладання договорів оренди земельних ділянок на безконкурентних засадах строком більше 7 років, встановлення розміру орендної плати на рівні менше 8% від нормативної грошової оцінки землі та одночасно переглянути діючі договори оренди земельних ділянок. У зв`язку з викладеним, позивачу було запропоновано повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надавши згоду ОСОБА_1 районної державної адміністрації Харківської області на поновлення вищезазначеного договору оренди землі, проект додаткової угоди, встановивши строк дії договору на рівні 7 років та розмір орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

Як вказує позивач, останній звертався до відповідача з листом щодо надання дозволу на розроблення технічної документації для складання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проте відповідачем не було надано дозвіл на розроблення відповідної документації.

Як вже було зазначено судом, 21.04.2017 Фермерське господарство Надія 92 в особі голови повторно звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з метою поновлення договору оренди землі від 19.05.1997 року та до заяви було додано наступні документи: копію договору оренди землі від 19.05.1995 року № 9, копію коду та паспорту ОСОБА_8, викопіювання з кадастрової карти (плану), витяг Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію виписки з ЄДРПОУ, довідку з ЄДРПОУ, копію протоколу № 1 загальних зборів ФГ Надія 92 , копію наказу № 1 від 05.01.2012 року про призначення ОСОБА_8 керівником ФГ Надія 92 , копію протоколу № 2 загальних зборів членів СФГ Надія , копію довідки від 29.09.2011 року про правомочність прийняття рішення загальними зборами членів ФГ Надія , копію статуту ФГ Надія 92 затвердженого 07.08.2011 року.

В той час, як вимоги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо надання документів, а саме: згоди ОСОБА_1 районної державної адміністрації Харківської області на поновлення вищезазначеного договору оренди землі, проекту додаткової угоди, встановивши строк дії договору на рівні 7 років та розмір орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати, позивачем виконані не були.

В матеріалах справи не міститься доказів надання відповідних документів на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

В свою чергу Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на вказаний лист від 21.04.2017 року було надано відповідь від 19.05.2017 року № 19-20-14-8953/0/19-17 про відмову в поновленні договору оренди землі від 19.05.1997 року.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається зокрема на те, що спірну земельну ділянку було передано в оренду фізичній особі ОСОБА_5 , а не Фермерському господарству "Надія", у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Як вбачається із заяви про надання в оренду земельної ділянки від 31.03.1997 року, вона складена фермерським господарством "Надія".

Договір оренди від 19.05.1997 року № 9 також укладено з фермером Фермерського господарства "Надія" та скріплено печаткою ФГ "Надія".

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про селянське (фермерське) господарство", селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про селянське (фермерське) господарство", для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

Крім того, позивачем було надано до суду докази сплати орендної плати саме фермерським господарством, а не фізичною особою, на підтвердження чого надано копії податкових накладних та доказів того, що відповідач звертався до позивача з заявами щодо звільнення земельної ділянки відсутні.

Відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору (правова позиція Верховного суду України, викладена у справі № 6-2027цс15, постанова від 13.04.2016р.).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач завчасно звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 16.12.2016 року про поновлення Договору, додавши до вказаного листа проект відповідної додаткової угоди.

Натомість, відповідач не підписав додаткову угоду, листом від 18.01.2017 року повідомив про необхідність надати додаткові документи та привести проект додаткової угоди у відповідності до вимог законодавства.

Отже в даному випадку, до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку його дії, а лист відповідача від 19.05.2017 року № 19-20-14-8953/0/19-17 свідчить про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки.

Щодо тверджень позивача стосовно пропуску відповідачем місячного терміну на надання відповіді на поновлення чи відмову в поновленні дії договору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на лист позивача від 21.04.2017 року, відповідачем було надано відповідь (із відмовою у поновленні договору) 19.05.2017 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Крім того, суд приймає до уваги Постанову Вищого господарського суду України від 28.09.2017 року по справі № 914/416/17, в якій зазначено про те, що законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що законодавець передбачив форму поведінки для орендаря у разі відмови або зволіканні орендодавця в укладенні додаткової угоди, натомість наслідків у вигляді автоматичного поновлення договору оренди у випадку надання орендодавцем відповіді орендарю з простроченням місячного строку, передбаченого частиною п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідна норма законодавства не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2017 року по справі № 912/455/17.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність такого юридичного факту для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", як не повідомлення орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Матеріалами справи доведено факт заперечення відповідача щодо продовження орендних відносин, що були направлені позивачу у місячний строк з моменту звернення останнього із листом про продовження строку дії договору відповідно до частини 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі .

В силу ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що поновлення договору на новий строк у відповідності до ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" можливе лише за наявності відповідних умов, а саме досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов договору та відсутність у орендодавця заперечень щодо поновлення договору оренди землі, в той час як сторонами не було погоджено істотні умови та відповідач заперечує проти поновлення договору від 19.05.1997 року, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для визнання договору поновленим на строк 20 років, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.01.2017 року по справі 912/1857/16.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_6

922/2794/17