Постанова

від 13.12.2017 по справі 922/2794/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа № 922/2794/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1 (дов. № 32-20-14-1938/0/19-17 від 26.01.2017)

3-ї особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Надія 92", с. Крамарівка, Ізюмський район, Харківська область (вх. №3643 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06.11.17 у справі № 922/2794/17

за позовом Фермерського господарства "Надія 92", с. Крамарівка, Ізюмський район, Харківська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районна державна адміністрація Харківської області

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання договору поновленим

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство "Надія 92" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконним рішення Управління Держгеокадастру у Харківській області оформлене у вигляді листа від 19.05.2017 року за вих. № 19-20-14-8953/0/19-17 про відмову ФГ "Надія 92" у поновленні Договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, укладеного між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ФГ "Надія 92", зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19 травня 1997 року за № 9 ОСОБА_2 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області; визнання поновленим договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, укладеного між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ФГ "Надія 92", зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19 травня 1997 року за № 9 ОСОБА_2 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/2794/17 (суддя Добреля Н.С.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/2794/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свою позицію позивач обґрунтовує відсутністю будь-яких заперечень щодо поновлення договору з боку орендодавця протягом одного місяця після закінчення договору оренди, в зв'язку з чим позивач вважає, що орендар ФГ "Надія 92" в силу норм ст. 33 Закону України Про оренду землі має право на укладання додаткової угоди про поновлення договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, посилаючись також на те, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором та продовжує сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Таким чином, позивач вважає необґрунтованою відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в поновленні договору оренди землі у зв'язку з тривалим зволіканням відповідача в укладанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та з тих мотивів, що строк дії договору оренди землі, на думку позивача, поновився.

Позивач та 3-я особа своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористались, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та 3-ї особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.12.2017.

Дослідивши матеріали справи, а також заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.1997 року фермер Фермерського господарства «Надія» ОСОБА_3 звернувся до голови ОСОБА_2 РДА із заявою про надання у довгострокове користування земельної ділянки на умовах оренди площею 44,6 га (а.с. 104).

Розпорядженням ОСОБА_2 РДА від 14.05.1997 року № 193 було розглянуто заяву фермера ОСОБА_4 та надано фермеру ОСОБА_4 земельну ділянку у тимчасове користування площею 44,6 га, в тому числі ріллі 44,6 га із земель державного запасу для вирощування сільськогосподарських культур на території Лемківської сільської Ради народних депутатів.

19 травня 1997 року між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Харківської пасті (Орендодавець) та Фермерським господарством «Надія» (Орендар) укладено договір 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 44,6 га, з них 44,6 га ріллі, для товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області зі строком дії договору 20 років (договір).

Вказаний договір на право тимчасового користування землею (в тому числі умовах оренди) зареєстровано 19.05.1997 за № 9 в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею ОСОБА_2 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство «Надія» ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23750525) було перейменовано у Сімейне селянське фермерське господарство «Надія" у відповідності до Статуту, зареєстрованого 05.02.2002 р. згідно розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області 05.02.2002.

В подальшому Сімейне селянське фермерське господарство «Надія» ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23750525) було перейменовано у Фермерське господарство Надія 92» (позивач) у відповідності до Статуту, зареєстрованого 25.01.2012 р. державним реєстратором ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області номер запису 146 0105 0005 000 224 від 25.01.2012.

Як вбачається з умов договору № 9 на право тимчасового користування землею від 19.05.1997 року, договір було укладено на підставі розпорядження № 193 від 14.05.1997 року строком на 20 років для вирощування сільськогосподарських культур.

Як зазначає позивач, останній належним чином виконував умови договору оренди та вчасно сплачував орендну плату.

Скориставшись своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, яке передбачено ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , позивач 16.12.2016 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі (а.с. 28). Разом із листом-повідомленням позивачем було надано проект додаткової угоди до договору.

Листом № 19-20-14-1087/0/19-17 від 18.01.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2016 року № 1724 «Деякі питання оренди землі» внесено зміни до типового договору оренди землі, у зв`язку з чим було запропоновано позивачу привести проект додаткової угоди до вимог зазначеної постанови. Крім того у листі було зазначено про те, що орендодавцем земельної ділянки за договором оренди землі від 19.05.1997 року є ОСОБА_2 районна державна адміністрація Харківської області. Додатково було проінформовано, що для виконання на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшло доручення Держгеокадастру від 14.12.2015 року № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким було доручено утриматись від укладання договорів оренди земельних ділянок на безконкурентних засадах строком більше 7 років, встановлення розміру орендної плати на рівні менше 8% від нормативної грошової оцінки землі та одночасно переглянути діючі договори оренди земельних ділянок. У зв`язку з викладеним, позивачу було запропоновано повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надавши згоду ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області на поновлення вищезазначеного договору оренди землі, проект додаткової угоди, встановивши строк дії договору на рівні 7 років та розмір орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

Матеріали справи свідчать про те, що 19.05.2017 року відповідачем було направлено позивачу лист за вих. № 19-20-14-8953/0/19-17 (а.с. 35), яким відмовлено в поновленні договору оренди землі від 19.05.1997 року з посиланням на те, що орендарем спірної земельної ділянки є громадянин ОСОБА_5 згідно договору оренди землі від 19.05.1997 року, у зв`язку з чим ФГ «Надія 92» не є користувачем земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 19.05.1997 року.

Позивач в свою чергу вважає відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо поновлення договору оренди землі від 19.05.1997 року незаконною та такою, що порушує право ФГ «Надія 92» на переважне право на укладення договору на новий строк, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним рішення Управління Держгеокадастру у Харківській області оформлене у вигляді листа від 19.05.2017 року за вих. № 19-20-14-8953/0/19-17 про відмову ФГ "Надія 92" у поновленні договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, суд першої інстанції зазначив про те, що оспорюваний позивачем лист не є рішенням Управління Держгеокадастру у Харківській області в контексті Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015 N 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за N 177/26622, та права ФГ "Надія 92" оспорюваним листом не порушено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання поновленим договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, суд першої інстанції встановив, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення дії договору на новий строк, проте сторонами не було погоджено істотні умови та відповідач заперечує проти поновлення договору від 19.05.1997 року, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору поновленим на строк 20 років.

З висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Орендодавцем за договором станом на дату його укладення була ОСОБА_2 районна державна адміністрація, що узгоджувалось з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору.

В силу Закону України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258, Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 №40, Наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №20 від 03.03.2015 та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Харківської області віднесено до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком. Установлено, що територіальні органи Дерземагентства, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру.

Наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 21 від 03.03.2015 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Харківської області.

Згідно з частиною 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Враховуючи наведене, а також положення ст. 770 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" суд, дійшов висновку, що орендодавцем землі за договором стало Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. г) ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Виходячи зі змісту Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015 N 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за N 177/26622, юридичною формою рішень такого органу є накази. Названим Положенням не передбачено прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в області нормативних актів. Юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази, які відповідно до підп. 12 п. 11 названого Положення, підписує начальник Головного управління.

Оспорюваний позивачем лист від 19.05.2017 року № 19-20-14-8953/0/19-17, яким відповідач у відповідності до частини п'ятої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" лише повідомляє останнього про прийняте ним рішення, та безпосередньо рішенням такого органу не являється, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову про визнання незаконним рішення Управління Держгеокадастру у Харківській області оформлене у вигляді листа від 19.05.2017 року за вих. № 19-20-14-8953/0/19-17 про відмову ФГ "Надія 92" у поновленні договору № 9 на право тимчасового користування землею в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, укладеного між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ФГ "Надія 92", зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19 травня 1997 року за № 9 ОСОБА_2 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської областіі.

Щодо позовних вимог про визнання поновленим договору № 9 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.05.1997 року, укладеного між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ФГ "Надія 92", зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19 травня 1997 року за № 9 ОСОБА_2 радою народних депутатів Ізюмського району Харківської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Пунктом 1.2 договору оренди землі від 19.05.1997 року встановлено строк його дії 20 років.

Судова колегія зазначає, що порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Пунктом 8.1 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендодавець визнає за орендарем переважне право перед іншими особами, на укладення договору оренди на новий строк (п. 8.2 договору).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Зі змісту ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що повноваження з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Матеріалами справи встановлено, що фермерське господарство "Надія 92" виконало вимоги частини 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та у встановлений законодавством строк звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з листом-повідомленням від 16.12.2016 року про поновлення договору оренди землі від19.05.1997 року, приклавши до вказаного листа відповідний проект додаткової угоди.

На вказане звернення Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2016 року № 1724 «Деякі питання оренди землі» внесено зміни до типового договору оренди землі, у зв`язку з чим було запропоновано позивачу привести проект додаткової угоди до вимог зазначеної постанови. Крім того у листі було зазначено про те, що орендодавцем земельної ділянки за договором оренди землі від 19.05.1997 року є ОСОБА_2 районна державна адміністрація Харківської області. Додатково було проінформовано, що для виконання на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшло доручення Держгеокадастру від 14.12.2015 року № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким було доручено утриматись від укладання договорів оренди земельних ділянок на безконкурентних засадах строком більше 7 років, встановлення розміру орендної плати на рівні менше 8% від нормативної грошової оцінки землі та одночасно переглянути діючі договори оренди земельних ділянок. У зв`язку з викладеним, позивачу було запропоновано повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надавши згоду ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області на поновлення вищезазначеного договору оренди землі, проект додаткової угоди, встановивши строк дії договору на рівні 7 років та розмір орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

Як вказує позивач, останній звертався до відповідача з листом щодо надання дозволу на розроблення технічної документації для складання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проте відповідачем не було надано дозвіл на розроблення відповідної документації.

Як вже було зазначено судом, 21.04.2017 Фермерське господарство «Надія 92» в особі голови повторно звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з метою поновлення договору оренди землі від 19.05.1997 року та до заяви було додано наступні документи: копію договору оренди землі від 19.05.1995 року № 9, копію коду та паспорту ОСОБА_6, викопіювання з кадастрової карти (плану), витяг Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію виписки з ЄДРПОУ, довідку з ЄДРПОУ, копію протоколу № 1 загальних зборів ФГ «Надія 92» , копію наказу № 1 від 05.01.2012 року про призначення ОСОБА_6 керівником ФГ «Надія 92» , копію протоколу № 2 загальних зборів членів СФГ «Надія» , копію довідки від 29.09.2011 року про правомочність прийняття рішення загальними зборами членів ФГ «Надія» , копію статуту ФГ «Надія 92» затвердженого 07.08.2011 року.

В той час, як вимоги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо надання документів, а саме: згоди ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області на поновлення вищезазначеного договору оренди землі, проекту додаткової угоди, встановивши строк дії договору на рівні 7 років та розмір орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати, позивачем виконані не були.

В матеріалах справи не міститься доказів надання відповідних документів на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

В свою чергу Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на вказаний лист від 21.04.2017 року було надано відповідь від 19.05.2017 року № 19-20-14-8953/0/19-17 про відмову в поновленні договору оренди землі від 19.05.1997 року.

При цьому, судова колегія зазначає, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у разі недосягнення згоди щодо умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності відповідного порушення відповідачем переважного права позивача на отримання права оренди земельної ділянки.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі №6-219цс14 та у справі №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі №6-3цс15 та у справі №6-4цс15, постанові від 25.05.2016 у справі №3-312гс16, постанові від 23.03.2016 у справі №6-146цс16).

Пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, відбувається автоматично, проте в силу приписів частин 7 - 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16 щодо переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі, при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач завчасно звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 16.12.2016 року про поновлення договору, додавши до вказаного листа проект відповідної додаткової угоди.

Натомість, відповідач не підписав додаткову угоду, листом від 18.01.2017 року повідомив про необхідність надати додаткові документи та привести проект додаткової угоди у відповідності до вимог законодавства.

Отже в даному випадку, до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку його дії, а лист відповідача від 19.05.2017 року № 19-20-14-8953/0/19-17 свідчить про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки.

Щодо тверджень позивача стосовно пропуску відповідачем місячного терміну на надання відповіді на поновлення чи відмову в поновленні дії договору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на лист позивача від 21.04.2017 року, відповідачем було надано відповідь (із відмовою у поновленні договору) 19.05.2017 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Крім того, суд приймає до уваги позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 28.09.2017 року по справі № 914/416/17, в якій зазначено про те, що законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що законодавець передбачив форму поведінки для орендаря у разі відмови або зволіканні орендодавця в укладенні додаткової угоди, натомість наслідків у вигляді автоматичного поновлення договору оренди у випадку надання орендодавцем відповіді орендарю з простроченням місячного строку, передбаченого частиною п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідна норма законодавства не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2017 року по справі № 912/455/17.

Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору в частині строку дії договору, надана позивачем до суду додаткова угода не відповідає ані волевиявленню відповідача, ані вимогам чинного законодавства, про що було зазначено ГУ Держгеокадастру у направленому позивачі листі, тому немає законодавчих підстав для укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі саме на умовах визначених позивачем (на наступні 20 років), як і немає факту порушення прав позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки Головне управління не зволікало з її укладанням, а пропонувало вжити відповідних заходів щодо викладених умов для поновлення договору оренди земельної ділянки з посиланням на норми та вимоги чинного законодавства, що озивачем зроблено не було.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що поновлення договору на новий строк у відповідності до ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" можливе лише за наявності відповідних умов, а саме досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов договору та відсутність у орендодавця заперечень щодо поновлення договору оренди землі, в той час як сторонами не було погоджено істотні умови та відповідач заперечує проти поновлення договору від 19.05.1997 року, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для визнання договору поновленим на строк 20 років, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фермерського господарства "Надія 92" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/2794/17 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Надія 92", с. Крамарівка, Ізюмський район, Харківська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/2794/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Медуниця О.Є.