Ухвала

від 15.11.2017 по справі 926/4510/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" листопада 2017 р. справа № 926/4510/16

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Генозонд» , м. Київ

про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування постанови про арешт коштів

Судді Ковальчук Т.І. (головуючий)

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Представники:

ТОВ «Генозонд» - ОСОБА_3, адвокат

Голосіївський РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві - не з'явився

ТОВ «Соковий завод Сокирянський» - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 27.09.2017 р. прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2017 р. за участю представників стягувача, боржника і органу ДВС скаргу ТОВ «Генозонд» від 21.09.2017 р. про визнання незаконними дій головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 та скасування постанови про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. під час примусового виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 29.03.2017 р. у справі № 926/4510/16. Названою ухвалою ТОВ «Генозонд» зобов'язано надіслати ТОВ «Соковий завод Сокирянський» і Голосіївському РВ ДВС міста Києва копію скарги і доданих до неї документів, докази надіслання надати суду, ТОВ «Соковий завод Сокирянський» і Голосіївський РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві зобов'язано надати обгрунтовані відзиви на скаргу та докази на їх підтвердження.

У скарзі ТОВ «Генозонд» зазначає, що в ході примусового виконання рішення у справі № 926/4510/16 головний державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 згідно з постановою від 06.09.2017 р. наклав арешт на кошти товариства на рахунках у банківських установах, однак такі дії та постанова держвиконавця є незаконними, позаяк арештовані рахунки боржника №№ 26056052600429, 26056052603111 у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Києва та № 26006520236 в АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» призначені для виплати заробітної плати та для обліку коштів соціального страхування, а боржник у зв'язку з накладеним арештом позбавлений можливості виплачувати заробітну плату працівникам та здійснювати свою господарську діяльність. В обґрунтування підстав скарги боржник посилається на те, що згідно чинного законодавства оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, своєчасність та обсяги її виплати не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів, а страхові кошти, що надходять на спеціальний поточний рахунок у банку, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, стягнення їх для задоволення вимог кредиторів на підставі виконавчих та інших документів заборонено. У зв'язку з наведеними доводами просить визнати незаконними дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 та скасувати винесену ним постанову про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. у виконавчому провадженні № 54523895.

Ухвалою від 09.10.2017 р. розгляд скарги в судовому засіданні відкладено на 25.10.2017 р. у зв'язку з неявкою представників сторін і органу ДВС, неподанням останнім відзиву на скаргу, заявою представника ТОВ «Генозонд» про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю з'явитися на виклик суду.

Представник ТОВ «Генозонд» у судовому засіданні 25.10.2017 р. подав для долучення до матеріалів справи додаткові документи, надав усні пояснення по суті скарги, зазначив, що всупереч вимогам чинного законодавства державний виконавець наклав арешт на ті рахунки ТОВ «Генозонд» , з яких здійснюється виплата заробітної плати та сплачуються єдиний соціальний внесок і страхові кошти, цим самим держвиконавець унеможливив виплату працівникам товариства заробітної плати та інших виплат, тому просить визнати дії держвиконавця ОСОБА_4 незаконними і скасувати винесену ним постанову про арешт коштів боржника.

Ухвалою від 24.10.2017 р. з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.10.2017 р. розгляд скарги на дії держвиконавця відкладено на 15.11.2017 р. у зв'язку з неявкою представників Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві і ТОВ «Соковий завод Сокирянський» та неподанням відзиву на скаргу.

До початку судового засідання 15.11.2017 р. від ТОВ «Соковий завод Сокирянський» надійшов відзив, у якій стягувач проти скарги боржника заперечив, зазначивши, що боржник не вчиняє жодних дій для добровільного виконання рішення суду, рахунки боржника, на які накладено арешт, є «коштами на вимогу суб'єктів господарювання» та «коштами на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток» , державним виконавцем не накладався арешт на кошти боржника, які зберігаються на поточному рахунку «для зарахування страхових коштів» або на поточному рахунку «для виплати заробітної плати» , таких рахунків боржник не має, тому постанова держвиконавця про арешт коштів боржника є законною а скарга боржника необгрунтованою і не підлягає задоволенню.

У судове засідання 15.11.2017 р. представники Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві і ТОВ «Соковий завод Сокирянський» не з'явилися без повідомлення причин неявки, відзиву на скаргу від органу ДВС не надійшло. Зазначені обставини не перешкоджають розгляду скарги, оскільки в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх викликаних до суду осіб про місце, дату і час судового засідання.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник ТОВ «Генозонд» у судовому засіданні 15.11.2017 р. просив задовольнити скаргу, визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тущенка П.Л. з винесення постанови про арешт коштів боржника та скасувати цю постанову.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши скаргу ТОВ «Генозонд» , додані до неї і подані додатково документи, відзив стягувача, матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.03.2017 р. у справі № 926/4510/16 відмовлено в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Генозонд» до товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський» про стягнення заборгованості в сумі 198600,70 грн., задоволено зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський» до товариства з обмеженою відповідальністю «Генозонд» , розірвано укладений між названими особами договір № КР-06/05/16 від 06 травня 2016 року на ремонт водозабірної свердловини, стягнуто з ТОВ «Генозонд» на користь ТОВ «Соковий завод Сокирянський» 218880,00 грн. попередньої оплати за невиконані роботи та 4661,20 грн. судового збору. 11 квітня 2017 р. на виконання зазначеного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

17.08.2017 р. державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 за заявою стягувача ТОВ «Соковий завод Сокирянський» відкрито виконавче провадження № 54523895 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 11.04.2017 р. у справі № 926/4510/16, а 06.09.2017 р. винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ «Генозонд» (т.с. 2, а.с. 92, 175-177).

Згідно з постановою про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. державний виконавець наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку (ах):

Печерська Ф ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ, код 300711, р/р 26056052600429

Печерська Ф ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ, код 300711, р/р 26004052603111

АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» у м. Києві, код 380805, р/р 26006520236

та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику: товариство з обмеженою відповідальністю «Генозонд» , адреса 03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 37, код ЄДРПОУ 38129887 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 246295,32 грн.

За приписами ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти боржника.

Статтею 18 Закону унормовано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено і ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, та під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з довідкою ТОВ «Генозонд» від 20.09.2017 р. № 20/09-001 (т.с. 2, а.с. 95) товариство має наступні банківські рахунки:

1) 26006520236 в АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» (підтверджується довідкою Голосіївського районного відділення АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» без номеру і дати, т.с. 2, а.с. 97);

2) 2600405260311 в ПАТ КБ «Приватбанк» (правильний номер рахунку - 26004052603111, довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 11.07.2016 р. № 160711SU23182000, від 18.09.2017 р. № 15432918/7597539, т.с. 2, а.с. 96,98) та 26056052600429 в ПАТ «КБ «Приватбанк» , який прив'язаний до основного рахунку;

3) 37510000162214 в Казначействі України (електронне адміністрування податків), призначений для оплати ПДВ.

Боржник оскаржує дії органу ДВС і постанову про арешт коштів з тих підстав, що накладений державним виконавцем арешт на рахунки, які використовуються ТОВ «Генозонд» для оплати праці своїх працівників та обліку коштів соціального страхування, унеможливлює здійснення таких виплат, що в свою чергу є порушенням Конституції України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Частиною 1 ст. 19 Закону передбачено право сторін та інших учасників виконавчого провадження оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника урегульовано статтею 48 Закону, відповідно до частини 1 якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з частиною 2 названої статті Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання» , статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику» , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 52 Закону унормовано, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 115, частиною 5 статті 97 Кодексу законів України про працю, статтею 22, частинами 1, 6 статті 24, частиною 3 статті 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. Частиною 1 статті 72 Закону України «Про виконавче провадження» також встановлено, що на допомогу по державному соціальному страхуванню, яка виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Дослідивши подані скаржником документи, суд встановив, що згідно з банківськими виписками ПАТ КБ «Приватбанк» по рахунку № 26004052603111, що належить ТОВ «Генозонд» , зазначений рахунок використовується для оплати за товари, роботи, послуги, а також для виплати заробітної плати працівникам товариства та сплати нарахувань на заробітну плату - військового збору, єдиного соціального внеску, податку на доходи найманих працівників (т.с. 2, а.с. 101 рядки 3, 5, а.с. 102 рядки 7, 9, 1, а.с. 104 рядки 5, 7, 9, а.с. 105 рядки 11, 14, а.с. 108 рядки 3, 5, а.с. 109 рядки 7, 9).

З названих виписок видно, що поряд з проведенням платежів з оплати господарських операцій, ТОВ «Генозонд» за липень-серпень 2017 року з рахунку № 26004052603111 у ПАТ КБ «Приватбанк» виплатило своїм працівникам заробітну плату в розмірі 34454,00 грн. та сплатило нарахування на заробітну плату: 919,57 грн. військового збору, 13487,05 грн. єдиного соціального внеску та 11034,86 грн. податку на доходи найманих працівників.

Згідно банківської виписки ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. по рахунку ТОВ «Генозонд» № 26004052603111 товариство 11.09.2017 р. сплатило нарахування на заробітну плату своїх працівників: 3330,86 грн. податку на доходи найманих працівників, 4071,05 грн. єдиного соціального внеску та 277,57 грн. військового збору (т.с. 2, а.с. 209-211), однак здійснити виплату заробітної плати в розмірі 14896,33 грн. 18.09.2017 р. уже не мало можливості, оскільки банк 12.09.2017 р. заблокував кошти на рахунку відповідно до постанови про арешт коштів боржника (т.с. 2, а.с. 203, 207, 209-211).

26.09.2017 р. банком з рахунку ТОВ «Генозонд» № 26004052603111 проведено платіж на суму 30800,45 грн. на рахунок Голосіївського РВДВС м. Києва по наказу № 926/4510/16 від 11.04.2017 р. (т.с. 2, а.с. 208, 211).

Отже, доводи скаржника, що внаслідок накладення арешту на кошти на рахунку № 26004052603111 в ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі постанови державного виконавця від 06.09.2017 р. про арешт коштів боржника він позбавлений можливості виплачувати заробітну плату своїм працівникам та сплачувати нарахування, без яких така виплата є неможливою.

Разом з тим, боржник не надав переконливих доказів, що для виплати заробітної плати ним використовуються також інші зазначені в постанові про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. рахунки.

Відсутні також докази, що зазначені в постанові про арешт коштів боржника рахунки мають спеціальний режим використання і що на кошти, які перебувають на цих рахунках, звернення стягнення заборонено статтями 19-1, 26-1 Закону України «Про теплопостачання» , статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику» , статтею 10 Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» , частиною 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Скаржник не довів належними і допустимими доказами, що зазначені в постанові про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. рахунки відкриті в порядку, встановленому Національним банком України, для зарахування страхових коштів відповідно до ч. 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ч. 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Суд бере до уваги викладені у відзиві стягувача заперечення на скаргу в тій частині, що рахунки боржника, на які накладено арешт державним виконавцем, є рахунками з «Коштами на вимогу суб'єктів господарювання» та «Коштами на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток» (рахунки відповідно « 2600» та « 2605» згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280), і погоджується, що арештовані рахунки боржника не є рахунками зі спеціальним режимом використання.

Разом з тим, на підставі досліджених і оцінених у сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України доказів, установлено, що поточний рахунок № 26004052603111 в ПАТ КБ «Приватбанк» боржник використовує для виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати необхідних нарахувань на заробітну плату і в зв'язку з накладенням арешту на кошти на цьому рахунку згідно з постановою про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. позбавлений можливості виплачувати заробітну плату, що не допускається по закону.

Статтею 57 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача.

В той же час, при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення коштів, які підлягають виплаті в якості заробітної плати працівникам боржника із супутніми нарахуваннями, виконавчою службою під час розгляду справи не доведено підстав для застосування арешту таких коштів, які в подальшому не можуть бути використані для погашення заборгованості перед стягувачем. Таким чином, накладення арешту на рахунки боржника, в частині коштів, що призначені для виплати заробітної плати та передбачених чинним законодавством відповідних нарахувань унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють у товаристві.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Накладення арешту на рахунок боржника № 26004052603111 в ПАТ КБ «Приватбанк» в цілому, який в тому числі використовується боржником для виплати заробітної плати, унеможливлює її своєчасну виплату працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві.

При цьому суд звертає увагу, що хоча постанова про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. й містить застереження, що арешт накладається на кошти, окрім тих, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, за умови накладення арешту на кошти на рахунку № 26004052603111 в ПАТ КБ «Приватбанк» в цілому без відокремлення коштів, які спрямовуються на виплату заробітної плати боржника, цими діями державного виконавця унеможливлено виплату ТОВ «Генозонд» вказаних коштів, тим самим порушено права боржника і його працівників.

На підставі наведеного суд доходить висновку, що дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 щодо накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області 11.04.2017 р. № 926/4510/16 в частині накладення арешту на рахунок 26004052603111 в ПАТ КБ «Приватбанк» у частині коштів, що спрямовуються на виплату заробітної плати та передбачених законом нарахувань, пов'язаних з її виплатою, а також постанова про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. у відповідній частині є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, якщо за результатами розгляду скарги господарський суд визнає доводи заявника правомірними, то залежно від їх змісту визнає, зокрема, постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» , пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість, встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.2010 р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

За таких обставин суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1 . Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Генозонд» задовольнити частково.

2. Визнати дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 щодо винесення постанови про арешт коштів боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Генозонд» від 06.09.2017 р. у виконавчому провадженні № 54523895 в частині накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Генозонд» (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 37, код ЄДРПОУ 38129887), для сплати яких застосовується розрахунковий рахунок 26056052603111, відкритий в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , м. Київ, код 300711.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 про арешт коштів боржника від 06.09.2017 р. у виконавчому провадженні № 54523895 в частині накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Генозонд» (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 37, код ЄДРПОУ 38129887), для сплати яких застосовується розрахунковий рахунок 26056052603111, відкритий в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , м. Київ, код 300711.

4. У решті вимог у задоволенні скарги відмовити.

Судді Т.І.Ковальчук

ОСОБА_1

ОСОБА_2