Постанова

від 16.11.2017 по справі 904/7814/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року Справа № 904/7814/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.

представники сторін :

від позивача : ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 07.07.2017 року;

від відповідача : не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 року у справі №904/7814/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" (м. Дніпро)

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 17/08-15 від 17.08.2015 року у загальному розмірі 1 900 878,01 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" 1 232 400,00 грн. основного боргу, 528 434,55 грн. пені, 111 423,34 грн. інфляційні втрати, 28 620,12 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 року у справі №904/7814/17 (суддя Фещенко Ю.В.) позов задоволений частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" суму основного боргу в розмірі 1 232 400,00 грн., пеню у сумі 170 344,49 грн., 95 584,98 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 24 926,03 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 22 848,83 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване несвоєчасною оплатою отриманого товару за договором поставки №17/08-15 від 17.08.2015 року згідно видаткових накладних №СФ-1908 від 19.08.2015 року, №РН-2305/01 від 23.05.2016 року, №СФ-1708/1 від 17.08.2016 року, №СФ-2908/01 від 29.08.2016 року, №СФ-1609/01 від 16.09.2016 року, №СФ-2909/1 від 29.09.2016 року, №СФ-2809/2 від 29.09.2016 року, №СФ-2010/1 від 20.10.2016 року, №РН-1611/01 від 16.11.2016 року у сумі 1 232 400,00 грн. Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобов'язання місцевий господарський суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідно до приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 95 584,98 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 24 926,03 грн. Місцевий господарський суд здійснив перерахунок суми пені з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 170 344,49 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 року по справі №904/7814/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що апелянт не приймав участь в судовому засіданні, у зв'язку з чим вважає, що місцевий господарський суд порушив вимоги статті 4 2 , 4 3 , 22 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення рівності прав сторін перед законом та судом і можливості реалізації своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 року у справі №904/7814/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 16.11.2017 року.

У судове засідання, яке відбулося 16.11.2017 року, представник апелянта не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки №4900056959810, яке отримане апелянтом 17.10.2017 року.

31.10.2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.11.2017 року, представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 16.11.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (покупець) був укладений договір поставки № 17/08-15, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість, ціна та вартість яка вказується у специфікаціях, укладається окремо та є невід'ємною частиною договору.

У пункті 1.2 договору сторони дійшли згоди, що загальною сумою договору є вартість товару по всім специфікаціям, погодженим підписаними сторонами.

Сторонами узгоджено найменування товару, його кількість, ціну, загальну вартість, а також умови поставки та оплати, та підписані такі Специфікації № 1 від 17.08.2016 року на суму 792 000,00 грн. (а.с.22), № 2 від 20.05.2016 на суму 701 990,40 грн. (а.с.23), №3 від 08.08.2016 року на суму 2 328 000,00 грн. (а.с.24), №4 від 18.10.2016 року на суму 279 360,00 грн. (а.с.25).

У розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо поставки та здачі-приймання товару, зокрема:

- поставка товару здійснюється на умовах, в асортименті та по відвантаженим реквізитам, вказаними в специфікаціях (пункт 3.1 договору);

- здача-приймання товару по кількості та якості здійснюється повноважними представниками покупця та постачальника у відповідності з інструкціями Держарбітражу від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 (пункт 3.2 договору);

- право власності на товар переходить від постачальника до покупця, при отриманні товару покупцем, що посвідчується накладною, підписаною повноважними представниками сторін. Датою переходу права власності на товар є дата, вказана в накладній, якщо інше не вказано у специфікації (пункт 3.3 договору);

- зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними в момент передачі товару покупцю в місці поставки, вказаному у відповідній специфікації (пункт 3.4 договору).

Під час підписання вказаних вище специфікацій сторонами були уточнені умови поставки, а саме:

- за Специфікацією № 1 від 17.08.2016 року на суму 792 000,00 грн. поставка товару здійснюється на умовах: склад постачальника за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, будинок 143. Витрати по транспортуванню товару здійснюється за рахунок та засобами покупця;

- за Специфікацією № 2 від 20.05.2016 року на суму 701 990,40 грн. поставка товару здійснюється на умовах: склад постачальника за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, будинок 143. Витрати по транспортуванню товару здійснюються за рахунок та засобами покупця;

- за Специфікацією № 3 від 08.08.2016 року на суму 2 328 000 грн. поставка товару здійснюється на умовах: склад постачальника за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Любарського (Білостоцького), будинок 143. Витрати по транспортуванню товару здійснюються за рахунок та засобами покупця;

- за Специфікацією № 4 від 18.10.2016 року на суму 279 360 грн. поставка товару здійснюється на умовах: склад постачальника за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Любарського (Білостоцького), будинок 143. Витрати по транспортуванню товару здійснюються за рахунок та засобами покупця.

Відповідно до пункту 8.2 договору договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2016 року.

На виконання умов договору, відповідно до вказаних вище Специфікацій, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" поставлено Публічному акціонерному товариству "Дніпроважмаш" в період з 19.08.2015 року по 16.11.2016 року товар на загальну суму 4 101 350,40 грн., що підтверджується видатковими накладними: №СФ-1908 від 19.08.2015 року на суму 792 000,00 грн. (а.с.84), №РН-2305/01 від 23.05.2016 року на суму 701 990,40 грн.. (а.с.89), №СФ-1708/1 від 17.08.2016 року на суму 419 040,00 грн. (а.с.94), №СФ-2908/01 від 29.08.2016 року на суму 512 160,00 грн. (а.с.99), №СФ-1609/01 від 16.09.2016 року на суму 465 600,00 грн. (а.с.103), №СФ-2909/1 від 29.09.2016 року на суму 279 360,00 грн. (а.с.108), №СФ-2809/2 від 29.09.2016 року на суму 186 240 грн. 00 коп. (а.с.113), №СФ-2010/1 від 20.10.2016 року на суму 558 720,00 грн. (а.с.117), №РН-1611/01 від 16.11.2016 року на суму 186 240,00 грн. (а.с.121).

У пунктах 4.1 та 4.2 договору сторони погодили, що порядок розрахунків по договору вказується в специфікації. За взаємною згодою сторін порядок та строки оплати можуть бути змінені, що обумовлюється в додаткових угодах до договору.

У Специфікаціях сторони визначили умови розрахунків за поставлений товар, а саме:

- за Специфікацією № 1 від 17.08.2016 року: покупець здійснює оплату в розмірі 30% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 25 календарних днів з дати поставки товару. Покупець здійснює остаточний розрахунок в розмірі 70% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 50 календарних днів з дати поставки товару;

- за Специфікацією № 2 від 20.05.2016 року: покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 70 календарних днів з дати поставки товару;

- за Специфікацією № 3 від 08.08.2016 року: покупець здійснює оплату вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальник протягом 60 календарних днів з дати поставки товару;

- за Специфікацією №4 від 18.10.2016: покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки товару.

Матеріалами справи підтверджується, що на оплату поставленого за вказаними накладними товару позивачем були виставлені такі рахунки-фактури: №СФ-1908 від 19.08.2015 року на суму 792 000,00 грн. (а.с.83), №СФ-2305/01 від 23.05.2016 року на суму 701 990,00 грн. (а.с.88), №СФ-1708/1 від 17.08.2016 року на суму 419 040,00 грн. (а.с.93), №СФ-2908/01 від 29.08.2016 року на суму 512 160,00 грн. (а.с.98), №СФ-1609/01 від 16.09.2016 року на суму 465 600,00 грн. (а.с.102), № СФ-2909/1 від 29.09.2016 року на суму 279 360,00 грн. (а.с.107), №СФ-2909/2 від 29.09.2016 року на суму 186 240,00 грн. (а.с.112), №СФ-2010/1 від 20.10.2016 року на суму 558 720,00 грн. (а.с.116), №СФ-1611/1 від 16.11.2016 року на суму 186 240,00 грн. (а.с.120).

Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" здійснило часткову оплату поставленого товару у загальній сумі 2 868 950,40 грн., що підтверджується наявними банківськими виписками, копії яким містяться в матеріалах справи (а.с. 45-82).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати товару, отриманого на підставі договору поставки №17/08-15 від 17.08.2015 року згідно видаткових накладних №СФ-1908 від 19.08.2015 року, №РН-2305/01 від 23.05.2016 року, №СФ-1708/1 від 17.08.2016 року, №СФ-2908/01 від 29.08.2016 року, №СФ-1609/01 від 16.09.2016 року, №СФ-2909/1 від 29.09.2016 року, №СФ-2809/2 від 29.09.2016 року, №СФ-2010/1 від 20.10.2016 року, №РН-1611/01 від 16.11.2016 року.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за поставлений товар у сумі 1 232 400,00 грн. за договором поставки №17/08-15 від 17.08.2015 року згідно видаткових накладних №СФ-1908 від 19.08.2015 року, №РН-2305/01 від 23.05.2016 року, №СФ-1708/1 від 17.08.2016 року, №СФ-2908/01 від 29.08.2016 року, №СФ-1609/01 від 16.09.2016 року, №СФ-2909/1 від 29.09.2016 року, №СФ-2809/2 від 29.09.2016 року, №СФ-2010/1 від 20.10.2016 року, №РН-1611/01 від 16.11.2016 року.

З урахуванням умов договору та Специфікацій №№1-4, строк поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати поставленої продукції у повному обсязі відповідач не надав, позовні вимоги у сумі 1 232 400,00 грн. не спростував.

За викладеного є правомірним висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 1 232 400,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.3 договору за прострочення по оплаті товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше суми окремої поставки, оплата якої прострочена

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період прострочення з 02.08.2016 року по 10.07.2017 року в сумі 528 434 грн. 55 коп.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07.11.2011 року у справі №5002-2/5109-2010, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд, з яким погоджується апеляційний господарський суд, здійснив перерахунок пені з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 170 344,49 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені про стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з вересня 2015 року по травень 2017 року у сумі 111 423,34 грн. та 3% річних за загальний період прострочення з 15.09.2015 року по 10.07.2017 року у сумі 28 620,12 грн.

Місцевим господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, за результатами якої виявлено, що позивач здійснив розрахунок без урахування приписів пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України. Згідно з перерахунком місцевого господарського суду позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 95 584,98 грн., 3% річних у сумі 24 926,03 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується із розрахунком місцевого господарського суду та вважає правильним висновок про стягнення інфляційних втрат підлягають стягненню у сумі 95 584,98 грн., 3% річних у сумі 24 926,03 грн.

Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" оскаржує рішення місцевого господарського суду лише з підстав порушення судом норм процесуального права, а саме вважає, що його було позбавлено права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 09.08.2017 року про порушення провадження у справі Господарський суд Дніпропетровської області призначив справу до розгляду в засіданні на 13.09.2017 року та зобов'язав відповідача надати, зокрема відзив на позов.

12.09.2017 року від Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні. До вказаного клопотання додано лише копію довіреності представника (а.с. 153, 154).

У судове засідання, яке відбулося 13.09.2017 року представник відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 27.09.2017 року.

Ухвала господарського суду була отримана відповідачем своєчасно - 06.06.2017 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали (судової повістки №4903809961472 (а.с. 160).

27.09.2017 року Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" подано до Господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву (а.с. 169-171), однак не забезпечено явку представника у судове засідання.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови (пункт 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою його представника у судове засідання, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази (в тому числі й відзив на позовну заяву), апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо порушення місцевим господарським судом рівності прав сторін перед законом та судом і можливості реалізації своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 року у справі №904/7814/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 року у справі №904/7814/17 залишити без змін.

Повна постанова складена 17.11.2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко