Постанова

від 15.11.2017 по справі 923/1353/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 923/1353/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Іванової Л.Б., Губенко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 та на рішеннягосподарського суду Херсонської області від 17.01.2017 у справі№ 923/1353/16 господарського суду Херсонської області за позовом 1. Приватного підприємства "А.І.К"; 2. ОСОБА_4; 3. ОСОБА_5; 4. ОСОБА_6; 5. ОСОБА_7; до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй"; 2. Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. ОСОБА_8; 2. Колективне підприємство "Промжилбуд"; 3. ОСОБА_9; 4. ОСОБА_10; 5. ОСОБА_11; провизнання недійсними рішень загальних зборів та зобов'язання вчинити певні дії в судовому засіданні взяли участь представники: - ПП "А.І.К" повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_4 повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_5 ОСОБА_12, - ОСОБА_6 повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_7 повідомлений, але не з'явився, - СТОВ "Енограй" повідомлений, але не з'явився, - Білозерської РДА Херсонської області повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_8 повідомлений, але не з'явився, - КП "Промжилбуд" повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_9 повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_13 повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_11 повідомлений, але не з'явився, ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.01.2017 у справі №923/1353/16 (суддя Ярошенко В.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 (судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Таран С.В.), задоволений позов Приватного підприємства "А.І.К", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" та до Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи у справі: ОСОБА_8, Колективне підприємство "Промжилбуд", ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання недійсними рішень загальних зборів та зобов'язання вчинити певні дії.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Енограй" (відповідач 1/скаржник/СТОВ "Енограй), не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідач 2 - Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області, подав заяву про розгляд даної справи без участі його представника.

ОСОБА_5 (позивач 3) подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом даного спору є позовні вимоги позивачів про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів СТОВ "Енограй", оформлених протоколом №4 від 16.03.2015 та №5 від 23.11.2015.

В обґрунтування підстав позову позивачі посилаються на те, що оспорюваними ними рішеннями загальних зборів учасників СТОВ "Енограй" порушуються їхні права як учасників вказаного товариства, гарантовані як статутом товариства, так і законодавством України, зокрема, на участь у загальних зборах та голосування з питань порядку денного. При цьому, позивачі зазначають, що їх не було повідомлено про проведення оскаржуваних ними загальних зборів. Крім того, як вказують позивачі у позовній заяві, рішення загальних зборів учасників СТОВ "Енограй" від 13.03.2015, на яких позивачів було виключено зі складу учасників товариства були визнані недійсними постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі №923/455/15, яка була залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2016.

Суди попередніх інстанцій погодилися із доводами позивачів, наведеними в обґрунтування підстав позову та визнали недійсними і скасували рішення загальних зборів учасників СТОВ "Енограй", оформлені протоколом №4 від 16.03.2015 та №5 від 23.11.2015, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Як встановили суди та вбачається з матеріалів справи, згідно зі статутом СТОВ "Енограй" у редакції станом на 06.02.2013, засновниками вказаного товариства були наступні юридичні та фізичні особи:

- КП "ПРОМЖИЛБУД" - 17 779 866 грн. 45 коп., що становить 79,5% статутного капіталу;

- ОСОБА_8 - 917 435 грн. 27 коп., що становить 4,1% статутного капіталу;

- ОСОБА_14 - 229 358 грн. 82 коп., що становить 1,025% статутного капіталу;

- ОСОБА_11 - 229 358 грн. 82 коп., що становить 1,025% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 - 229 358 грн. 82 коп., що становить 1,025% статутного капіталу;

- ОСОБА_6 - 229 358 грн. 82 коп., що становить 1,025% статутного капіталу;

- ОСОБА_15 - 229 358 грн. 82 коп., що становить 1,025% статутного капіталу;

- ОСОБА_10 - 229 358 грн. 82 коп., що становить 1,025% статутного капіталу;

- ОСОБА_7 - 229 358 грн. 82 коп., ще становить 1,025% статутного капіталу;

- ОСОБА_5 - 229 358 грн. 82 коп., що становить 1,025% статутного капіталу;

- ПП "А.І.К." - 1 834 870грн. 54 коп., що становить 1,025% статутного капіталу.

13.03.2015 відбулися загальні збори учасників СТОВ "Енограй", на яких були прийняті наступні рішення: прийняти до відома інформацію директора СТОВ "ЕНОГРАЙ" щодо систематичного невиконання учасниками ОСОБА_15, ПП "А.І.К.", ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_4 своїх обов'язків перед товариством та перешкоджання роботі товариства (по першому питанню); виключити ПП "А.І.К" зі складу учасників СТОВ "ЕНОГРАЙ" та виплатити йому згідно з чинним законодавством вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді (по другому питанню); виключити ОСОБА_4 зі складу учасників СТОВ "ЕНОГРАЙ" та виплатити йому згідно з чинним законодавством вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді (по третьому питанню); виключити ОСОБА_5 зі складу учасників СТОВ "ЕНОГРАЙ" та виплатити йому згідно з чинним законодавством вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді (по четвертому питанню); виключити ОСОБА_7 зі складу учасників СТОВ "ЕНОГРАЙ" та виплатити йому згідно з чинним законодавством вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді (по п'ятому питанню); виключити ОСОБА_14 зі складу учасників СТОВ "ЕНОГРАЙ" та виплатити йому згідно з чинним законодавством вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді (по шостому питанню); виключити ОСОБА_6 зі складу учасників СТОВ "ЕНОГРАЙ" та виплатити йому згідно з чинним законодавством вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді (по сьомому питанню); виключити ОСОБА_15 зі складу учасників СТОВ "ЕНОГРАЙ" та виплатити йому згідно з чинним законодавством вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді (по восьмому питанню); надати згоду ОСОБА_16 на відступлення його частки в статутному капіталі СТОВ "ЕНОГРАЙ" в розмірі 1,025% статутного капіталу учаснику товариства ОСОБА_8 Частку ОСОБА_13 в розмірі 1,025% статутного капіталу передати учаснику ОСОБА_8 (по дев'ятому питанню).

Отже, як встановили суди попередніх інстанцій, позивачів у даній справі було виключено зі складу учасників СТОВ "Енограй".

Проте, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі №923/455/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2016, задоволений позов ПП "АІК", ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до СТОВ "Енограй" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Енограй" від 13.03.2015 в частині виключення вказаних осіб зі складу учасників вказаного товариства.

Суд касаційної інстанції зазначає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". (ст. 115 ГПК України).

Згідно з ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Совтрансавто-Холдинг проти України від 02.10.2003 року, рішення у справі Брумареску проти Румунії від 28.11.1999 року право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

При цьому в рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Пунктом 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" роз'яснено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові останнього від 27.04.2016 № 6-62цс16, у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.

В той же час, виходячи із наведеного, визнаний недійсним акт (рішення загальних зборів) не зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, оскільки є недійсним з моменту його прийняття (іншими словами, такий акт не міг бути певний час дійсним, а потім втратив відповідний статус і став недійсним).

Таким чином, виходячи із наведеного, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення загальних зборів СТОВ "Енограй" від 13.03.2015 в частині виключення із складу засновників учасників вказаного товариства, якими є позивачі у даній справі, визнано в судовому порядку недійсним, то вказане рішення загальних зборів у відповідній частині є недійсним з моменту його прийняття, а відтак, є вірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачі у даній справі були учасниками СТОВ "Енограй" на момент проведення оспорюваних ними загальних зборів учасників СТОВ "Енограй", а саме: станом на 16.03.2015 та 23.11.2015.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Так, згідно з ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 1 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У пункті 2.14 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України визначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Отже, виходячи з наведеного, є вірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки на момент проведення спірних загальних зборів учасників СТОВ "Енограй" 16.03.2015 та 23.11.2015, позивачі у даній справі були учасниками вказаного товариства та мали відповідні частки в статутному капіталі вказаної юридичної особи, а відтак, мали право реалізовувати свої права учасників зазначеного товариства, в тому числі, й приймати участь у загальних зборах учасників. Водночас, як встановили суди, а відповідачем 1 не доведено протилежного, позивачі у даній справі не були повідомлені в установленому законом та статутом порядку про проведення спірних загальних зборів, що правомірно розцінено судами попередніх інстанцій, як порушення їхніх корпоративних прав, що включають, зокрема, правомочність на участь цих осіб в управлінні господарською організацією СТОВ "Енограй" і що, відповідно, до наведених приписів постанови Пленуму Верховного Суду України 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників СТОВ "Енограй" від 16.03.2015 та від 23.11.2015, оформлених протоколами №4 та №5 відповідно.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій визнані недійсними оспорювані позивачами рішення загальних зборів учасників СТОВ "Енограй" від 16.03.2015 та від 23.11.2015, суд касаційної інстанції вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині вимоги до другого відповідача у справі - Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області та про зобов'язання відповідача 2 скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів СТОВ "Енограй" від 15.04.2015 за № 14821050010000652 та від 25.11.2015 № 14821050015000652.

В силу ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у даній справі судових рішень.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді касаційної інстанції. При цьому, в частині встановлення нових обставин та переоцінки доказів, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 908/4804/14).

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 та рішення господарського суду Херсонської області від 17.01.2017 у справі № 923/1353/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Л.Б. Іванова Н.М. Губенко