Рішення

від 16.11.2017 по справі 915/1001/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року Справа № 915/1001/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представників позивача - Козирева А.А. - дов.№1 від 04.01.2017

Герун В.А. - директор

за участю відповідача - ОСОБА_3,

за участю представника 3-ї особи - Панкул І.В. - дов.№424/7-5/03 від 12.06.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Комунального підприємства "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради, 54055, м.Миколаїв, АДРЕСА_2

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 22

про: стягнення 12 277,03 грн.

встановив:

Комунальне підприємство "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом в якому просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованості за Договором оренди нерухомого майна від 01.06.2006 №б/н в сумі 11 373,93 грн. з якої: 9 705,24 грн. - заборгованість по орендній платі за користування майном після закінчення строку дії договору, 1 668,69 грн. штрафних санкцій та 903,10 грн. заборгованості з відшкодування витрат з податку на землю.

15.11.2017 відповідач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що укладений між сторонами договір оренди припинив свою дію з 01.03.2016, відтак зобов'язання між сторонами припинено, а тому з 01.03.2016 взаємовідносини між позивачем та відповідачем носять позадоговірний характер, тому нарахування орендної плати суперечить законодавству, за користування нерухомим майном є самостійна фінансова відповідальність у вигляді неустойки, яка була застосована до відповідача за рішенням суду у справі №915/1030/16, тому відсутні будь - які правові підстави для нарахування орендної плати, сплати за відшкодування податку на землю та штрафних санкцій. Заборгованість з відшкодування витрат з податку на землю є безпідставною, оскільки розрахунок розміру плати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване орендоване майно від 01.01.2015 між сторонами не узгоджений. Вказує, що позивач має перед відповідачем заборгованість у розмірі 31 705,00 грн. за зроблені ним невід'ємні поліпшення. Також, просить суд врахувати важкий майновий стан відповідача та загрозу його банкрутства.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01 червня 2006 року між Миколаївським обласним комунальним підприємством "Миколаївкнига" (надалі - орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (надалі - орендар) був укладений договір оренди "нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області" (далі - Договір) .

Як вбачається з матеріалів справи до вказаного договору між позивачем та відповідачем укладались додаткові договори, а саме:

- Додатковий договір №2 від 01.01.2009 до договору оренди нерухомого

майна від 01.06.06 №б/н, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (зв.б. а.с.14 - 17);

- Додатковий договір №3 від 01.07.2009 до договору оренди нерухомого

майна від 01.06.06 №б/н, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (а.с.19);

- Додатковий договір №4 від 31.03.2009 до договору оренди нерухомого

майна від 01.06.06 №б/н, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (а.с.20);

- Додатковий договір №5 від 01.01.2011 до договору оренди нерухомого

майна від 01.06.06 №б/н, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (а.с.21);

- Додатковий договір №6 від 01.03.2013 до договору оренди нерухомого

майна від 01.06.06 №б/н, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (а.с.22,23);

- Додатковий договір №7 від 02.10.2013 до договору оренди нерухомого

майна від 01.06.06 №б/н, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (а.с. 24);

- Додатковий договір №8 від 16.12.2015 до договору оренди нерухомого

майна від 01.06.06 №б/н, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (а.с.25).

У відповідності до п. 1.1 Договору ( в редакції Додаткового договору №6), орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, нежитлові вбудовані приміщення, розташовані в одноповерховій будівлі гаражу, загальною площею 135 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі МОКП "Миколаївкнига" (орендодавець), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.01.2013 року і становить за незалежно оцінкою - 111 950, 00 гривень (без ПДВ).

Відповідно до п. 1.2. Договору (в редакції Додаткового договору № 6) майно передається в оренду з метою використання під авторемонтну майстерню.

Згідно п. 2.1 Договору (в редакції Додаткового договору №2) орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст Миколаївської області, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 Договору в редакції Додаткового договору №2).

Пунктом 2.4 Договору (в редакції Додаткового договору №6) визначено, що у разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом 3(трьох) робочих днів з моменту припинення дії Договору. У цей строк орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди та повернути його орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно до порядку, встановленого при передачі майна орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

У відповідності до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткового договору №6), орендна плата визначається на підставі розділу 5 Порядку оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, затвердженої рішенням обласної ради від 23 вересня 2011 року №4 (зі змінами від 28.12.11 №9) (далі - Методика розрахунку) і становить без податку на додану вартість за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - січень 2013 року - 2 798 (дві тисячі сімсот дев'яносто вісім) грн. 75 коп.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий та березень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції Додаткового договору № 2) нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеною законодавством.

Згідно п. 3.3 Договору (в редакції Додаткового договору № 7) орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції менший ніж 1, то за такій період приймається індекс інфляції рівній 1.

За приписами п. 3.6 Договору (в редакції Додаткового договору № 8) орендна плата в розмірі 100% за нерухоме майно перераховується орендарем щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця на користь орендодавцю.

Відповідно до п. 3.7, 3.8 Договору (в редакції Додаткового договору № 8) орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі якщо, на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше як три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості. Штраф стягується на користь орендодавця.

Відповідно до п. 5.2 Договору (в редакції Додаткового договору № 2) орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

У п. 5.8. Договору (в редакції Додаткового договору № 2) сторони погодили, що орендар зобов'язаний щомісяця до 25 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за поточний місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах та оформляти відповідні акти звіряння.

У відповідності до п. 5.10. Договору (в редакції Додаткового договору № 2) у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гірше, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в розмірі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Пунктом 5.11. Договору (в редакції Додаткового договору № 5) визначено, що орендар зобов'язаний до 15 числа поточного місяця:

- відшкодовувати витрати з податку на землю;

- сплачувати авансовий платіж на наступний розрахунковий період у сумі

100 % заявленого обсягу споживання електричної енергії.

До 25 числа поточного місяця компенсувати комунальні витрати (вода, телефонні переговори, реактивна електроенергія, фактично спожита електроенергія).

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв предмет оренди - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, про що між сторонами було підписано Акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.06.2006 року (а.с.26).

Згідно погодженої між сторонами умови п. 1 додаткового договору № 6 від 01.03.2013 року, термін дії договору оренди нерухомого майна від 01.06.2006 року б/н був продовжений до 31.01.2016 року включно.

За умовами п. 10.6 договору (в редакції Додаткового договору №2) чинність його припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.4 договору в редакції додаткової угоди № 6, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 10.8 Договору (редакції Додаткового договору №6), у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем, орендодавцю. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

23.09.2016р. Комунальне підприємство "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просило суд:

- зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити та передати Комунальному підприємству "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, розташовані в одноповерховій будівлі гаражу загальною площею 135,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, що зафіксувати у акті приймання - передачі;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафні санкції в розмірі 42 002,97 грн. за порушення строків повернення майна за договором оренди нерухомого майна від 01.06.2006р. № б/н.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.11.2016р у справі №915/1030/16, залишеним в цій частині без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2017р., зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити та передати Комунальному підприємству "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані в одноповерховій будівлі гаражу загальною площею 135,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, що зафіксувати у акті приймання-передачі.

У вказаному рішенні, яке вже набрало законної сили та було перевірено в апеляційному та касаційному порядку встановлені обставини щодо припинення дії договору №б/н від 01.06.2006 року, а саме рішенням встановлено: … договір № б/н від 01.06.2006 року вважається припиненим з 01.03.2016 року.

Згідно ст. 35 ч. 3 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, як встановлено судами договір № б/н від 01.06.2006 року вважається припиненим з 01.03.2016 року.

Згідно п. 3.10 Договору (в редакції Додаткового договору №2), у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.

Таким чином, згідно умов договору оренди після його припинення нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання - передачі приміщення позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач тільки 13.07.2017 звільнив та передав об'єкт оренди позивачу на підставі акту приймання-передачі нежитлових вбудованих приміщень, що становить об'єкт оренди згідно договору № б/н від 01.06.2006 (а.с.27).

Позивач за фактичне користування нерухомим майном нарахував відповідачу орендну плату в розмірі 9 705,24 грн. за період червень 2017 року - 13 липня 2017 року.

Згідно матеріалів справи, позивач неоднарозово направляв на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості за фактичне користування майном та акти звірення взаємних розрахунків (а.с.40 - 48) на що відповіді не отримав.

Відповідач оплату належної частини орендної плати позивачу не здійснив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за період з червня 2017 року по 13 липня 2017 року в розмірі 9 705,24 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що п. 3.10 Договору (в редакції Додаткового договору №2) сторони визначили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно та беручи до уваги, що майно було повернуто відповідачем 13.07.2017 за актом приймання - передачі, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період червень 2017 року - 13 липня 2017 року в сумі 9 705,24 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач в позовні заяві просить суд стягнути з відповідача понесені збитки у вигляді витрат з оплати податку на землю в сумі 903,10 грн. за період червень 2017 року - 13 липня 2017 року. В підтвердження понесення збитків в сумі 903,10 грн. позивач надав до суду копію податкової декларації з плати за землю за 2017 рік, копію квитанції №2 ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, копію банківської виписки від 30.06.2017 та від 28.07.2017, копію платіжного доручення №30 від 30.08.2017 щодо сплати податку на землю за липень 2017 року. Крім того, позивач вказав, що у випадку не сплати платником податку суми визначеної у декларації протягом терміну зазначеного Податковим кодексом України, то до нього було б застосовано штраф у розмірі 10 відсотків від суми сплати при затримці до 30 календарних днів включно, та 20 відсотків при затримці більше 30 календарних днів, згідно до вимог ст. 126 Податкового кодексу України. Також, у разі несвоєчасної сплати податків до платника на ряду із штрафом застосовується пеня, тому підприємство з метою уникнення штрафних санкцій з порушення сплати податку на землю оплатило повну суду податку на землю з урахуванням 903,10 грн., яка припадає на ФОП ОСОБА_3

У відповідності до ч. 1 ст. 796 Цивільного кодексу України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Згідно підпункту 1 пункту 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат з податку на землю за період червень 2017 року - 13 липня 2017 року у розмірі 903,10 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.31,32) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні нараховані за період з травня 2017 року по липень 2017 року на заборгованість, яка виникла у період з лютого 2017 року по 13 липня 2017 року в загальному розмірі 387,44 грн.

Судом за допомогою програми Законодавство перевірений розрахунок інфляційних за період з травня 2017 року по липень 2017 року та визначено що розмір інфляційних становить 387,54 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають інфляційні у розмірі 387,44 грн., які заявлені позивачем в позовній заяві.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 23.05.2017 по 27.09.2017 у загальному розмірі 137,02 грн., розмір яких є обґрунтований відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку, на підставі п. 3.7 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану за період з 23.05.2017 по 27.09.2017 у загальному розмірі 1 144,23 грн.

Враховуючи, що Договір № б/н від 01.06.2006 року є припиненим з 01.03.2016 року, то вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1 144,23 грн. за період з 23.05.2017 по 27.09.2017 на підставі п. 3.7 Договору, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача щодо неправомірного нарахування йому орендної плати після припинення договору оренди судом відхиляється, оскільки сторонами договору погоджено, що у разі припинення договору оренди, орендар сплачує оренду плату до дня повернення майна за актом приймання - передачі включно (п.3.10Договору), а згідно матеріалів справи акт приймання - передачі приміщення був підписаний 13.07.2017. Доводи відповідача щодо існуючої перед ним заборгованості з боку позивача судом до уваги не приймаються, оскільки є предметом іншого позовного провадження.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Миколаївському РУ Приватбанк м.Миколаїв, МФО 326610, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради (54055, м.Миколаїв, вул.Дзержинського, 134, р/р 26005000030335 в АБ Південний м.Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 31192690) 9 705,24 грн. - заборгованість по орендній платі, 903,10 грн. - заборгованості з відшкодування витрат з податку на землю, 137,02 грн. - 3% річних, 387,44 грн. - інфляційних та 1456,00 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 17.11.2017

Суддя Н.О. Семенчук