Постанова

від 14.11.2017 по справі 815/5359/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5359/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оніка Імпорт до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Оніка Імпорт (надалі по тексту - позивач або ТОВ Оніка Імпорт ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі висновків акту від 04.04.2017 року № 268/1532-14-05-11/39496420 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Оніка Імпорт (ТОВ Оніка Імпорт , код ЄДРПОУ 39496420, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями від 20.02.2015 № 5000060001/2015/004180, від 28.02.2015 року № 500060001/2015/004702, від 08.04.2015 року № 500060001/2015/7978 , відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 958 519,10 грн. (за основним платежем - 766 815,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 191 703,82 грн.) та № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 191 703,83 грн. (за основним платежем - 153 363,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 38 340,77 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача відносно задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, які в цілому обґрунтовані тим, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що в період з 21.03.2017 року по 29.03.2017 року згідно із п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-ІУ, наказу ГУ ДФС в Одеській області від 14.03.2017 року № 670 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Оніка Імпорт (код ЄДРПОУ 39496420) , заступником начальника відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ Оніка Імпорт (код ЄДРПОУ 39496420) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями від 20.02.2015 № 5000060001/2015/004180, від 28.02.2015 року № 500060001/2015/004702, від 08.04.2015 року № 500060001/2015/7978.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 04.04.2017 року № 268/1532-14-05-11/39496420 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Оніка Імпорт (ТОВ Оніка Імпорт , код ЄДРПОУ 39496420, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями від 20.02.2015 № 5000060001/2015/004180, від 28.02.2015 року № 500060001/2015/004702, від 08.04.2015 року № 500060001/2015/7978 , відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем ч.ч. 1, 2, 3 ст. 43 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України в частині не підтвердження країни походження товару, в результаті чого: занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями від 20.02.2015 року № 500060001/2015/004180, від 28.02.2015 року № 500060001/2015/004702, від 08.04.2015 року № 500060001/2015/7978 на загальну суму 766 815,28 грн.; занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями від 20.02.2015 року № 500060001/2015/004180, від 28.02.2015 року № 500060001/2015/004702, від 08.04.2015 року № 500060001/2015/7978 на загальну суму 153 363,06 грн. (а.с. 10-21).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 958 519,10 грн. (за основним платежем - 766 815,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 191 703,82 грн.) та № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 191 703,83 грн. (за основним платежем - 153 363,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 38 340,77 грн.) (а.с. 42-43).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Оніка Імпорт оскаржило його у судовому порядку, вимагаючи визнання протиправними та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Як вбачається з акту, під час проведення перевірки встановлено, що позивачем за митними деклараціями від 20.02.2015 року № 500060001/2015/004180, від 28.02.2015 року № 500060001/2015/004702, від 08.04.2015 року № 500060001/2015/7978 імпортовано з Туреччини на митну територію України товар з застосуванням режиму найбільшого сприяння за пільговими ставками ввізного мита, встановленими Митним тарифом України, відповідно до ч. 5 ст. 280 Митного кодексу України, як до товарів, що походять з держав - членів Світової організації торгівлі.

Також, в акті зазначено, що підтвердження країни походження імпортованого позивачем товару, засвідчувалося сертифікатами про походження товарів, а саме: до МД № 500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року - сертифікат про походження товару - L0111274 від 03.02.2015 року; до МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року - сертифікат про походження товару L0111276 від 04.02.2015 року; до МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року - сертифікат про походження товару L0198715 від 27.02.2015 року.

Окрім цього, в п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 акту перевірки зазначено, що листами уповноваженого органу Туреччини № 84329644/146888 від 25.11.2015 року та № 84329644/112521 від 09.08.2015 року було повідомлено ДФС України про те, що сертифікати про походження товарів L0111274 від 03.02.2015 року; L0111276 від 04.02.2015 року; L0198715 від 27.02.2015 року є фальсифікованими.

У зв'язку з визнанням недійсними вищезазначених сертифікатів про походження товару, які надавались до митного оформлення з метою підтвердження країни походження, ГУ ДФС в Одеській області дійшло висновку, що товари, імпортовані за МД № 500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року, МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року, МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року за результатами перевірки вважаються такими, походження яких достовірно не встановлено.

В акті перевірки міститься висновок контролюючого органу про те, що оскільки сертифікати про походження товару L0111274 від 03.02.2015 року, L0111276 від 04.02.2015 року, L0198715 від 27.02.2015 року визнанні недійсними та не підтвердженням країни походження товару щодо товарів імпортованих за МД № 500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року, МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року, МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року відповідно до ч. 2 ст. 48 Митного кодексу України повинні бути застосовані повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Враховуючи вищезазначене ГУ ДФС в Одеській області дійшло висновку, що встановлені порушення призвели до заниження позивачем податкових зобов'язань по сплаті митних платежів по товарах № 1,2,5,6,8 МД № 500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року; товару № 5 МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року; товарах № 7,10,12,13,14 МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року на загальну суму 920 178,34 грн., в тому числі ввізне мито - 766 815,28 грн., ПДВ - 153363,06 грн.

Суд з даними висновками відповідача не погоджується, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.02.2015 року на адресу ТОВ Оніка Імпорт згідно контракту № 7 от 23.01.2015 року, інвойсу 797581 від 03.02.2015 року, коносаменту АRKISТ0000148386 від 08.02.2015 року, сертифікату походження форми А №L0111274 від 03.02.2015 року, в контейнері ARKU8309532 прибув вантаж - одяг в асортименті. Відправником вантажу виступила компанія ALAGOZ DERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI, Туреччина, м. Стамбул.

20.02.2015 року вантаж було заявлено в митний режим імпорту за МД №500060001/2015/004180 та випущено у вільний обіг.

Також, 18.02.2015 року на адресу позивача згідно контракту № 7 від 23.01.2015 року, інвойсу 009666 від 04.02.2015 року, коносаменту АRKIST0000148385 від 08.02.2015 року, сертифікату походження форми А №L0111276 від 04.02.2015 року, в контейнері АRKU8201086 прибув вантаж - одяг в асортименті. Відправником вантажу виступила компанія: TURKAMOD ZUCCACIYE TEKSTIL IC VE DIS TIC. LTD. STI., Туреччина, м. Стамбул.

28.02.2015 року вантаж було заявлено в митний режим імпорту за МД №500060001/2015/004702 та випущено у вільний обіг.

Крім того, 06.03.2015 року на адресу позивача згідно контракту № 7 від 23.01.2015 року, інвойсу 016337 та 016337/1 від 27.02.2015 року, пакувального листа до інвойсу від 27.02.2015 року CARNET TIR №РХ75934301 від 27.02.2015 року СМR 457681 від 27.02.2015 року, сертифікату походження товару L0198715 від 27.02.2015 року прибув вантаж - одяг в асортименті. Відправником вантажу виступила компанія: TAGUTEKS TEKSTIL INSAAT EIEK. SAN. TIC LTD STI., Туреччина, м. Стамбул.

08.04.2015 року вантаж було заявлено в митний режим імпорту за МД № 500060001/2015/7978 та випущено у вільний обіг.

Як пояснив представник позивача, 01.12.2015 року посадовим особам позивача стало відомо від митних брокерів, що сертифікати про походження товару №L0111274 від 03.02.2015 року та № L0111276 від 04.02.2015 року не пройшли процедуру верифікації на митниці. Раніше, у вересні 2015 року аналогічна ситуація склалася і щодо сертифіката про походження товару L0198715 від 27.02.2015 року. Як з'ясувалося під час відрядження представника позивача до Туреччини для з'ясування непорозумінь, підготовкою сертифікатів походження товару на вищевказані партії турецький відправник безпосередньо не займався у зв'язку з великою завантаженістю та доручив виконання цих робіт гр. ОСОБА_3 за окрему винагороду, який повинен був на підставі документів відправника на кожну партії товару звернутись до ТПП Туреччини м. Стамбул та отримати оригінали сертифікатів про походження товару форми А та передати готові сертифікати відправнику для їх передачі отримувачу товару. Проте, розшукати на території Туреччини гр. ОСОБА_3 не вдалося, у зв'язку з чим, не вдалося й встановити чи у встановленому порядку вказаним громадянином було отримано сертифікати про походження товару № L0111274 від 03.02.2015 року, № L0111276 від 04.02.2015 року, № L0198715 від 27.02.2015 року.

У зв'язку з вищезазначеними обставинами у жовтні та на початку грудня 2015 року представник позивача ОСОБА_4 разом з представниками відправника вантажу звернулися до органів ТПП Туреччини з метою отримання нових сертифікатів походження товару.

В результаті вищевказаних дій на всі три партії товарів, поставка по яким була предметом вищезазначеної документальної перевірки, було отримано нові сертифікати походження товару, а саме: №М0177067 от 03.12.2015 року замість L0111274 від 03.02.2015 року; №М0177066 від 02.12.2015 року замість L0111276 від 04.02.2015 року; № L0938236 від 21.10.2015 року замість L0198715 від 27.02.2015 року.

Крім того, судом встановлено, що факт походження імпортованого позивачем товару за МД № 500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року, МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року, МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року саме з Туреччини, що є членом СОТ підтверджується й іншими документами, зокрема: по поставці за МД № 500060001/2015/004180 від 20.02.2015 р.: експортна турецька декларація №15343100ЕХ1020670 від 03.02.2015 року (легітимність підтверджується шляхом перегляду в інформаційному порталі за адресою: www.denizergumruk.com.tr ), інвойс № 797581 від 03.02.2015 року; по поставці за МД №500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року: експортна турецька декларація № 15341300ЕХ0213895 від 04.02.2015 року (легітимність підтверджується шляхом перегляду в інформаційному порталі за адресою: www.denizergumruk.com.tr ), інвойс № 009666 від 04.02.2015 року; по поставці за МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року: експортна турецька декларація № 15341300ЕХ108375 від 27.02.2015 року (легітимність підтверджується шляхом перегляду в інформаційному порталі за адресою: www.denizergumruk.com.tr ), інвойси 016337 та 016337/1 від 27.02.2015 року, CARNET TIR №РХ75934301 від 27.02.2015 року, СМR 457681 від 27.02.2015 року.

Судом встановлено, що оригінал сертифікату про походження товару №L0938236 від 21.10.2015 року до інвойсу № 016337 від 27.02.2015 року (МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року) було надано до Одеської митниці ДФС України директором ТОВ Оніка Імпорт ОСОБА_5 під час розгляду справи про порушення митних правил № 0841/50000/15, про що є відповідна відмітка на сторінці 3 постанови про адміністративне правопорушення від 14.12.2015 року.

Оригінали сертифікатів про походження товару № М0177067 від 03.12.2015 року до інвойсу № 797581 від 03.02.2015 р. (МД №500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року) та № М0177066 от 02.12.2015 р. до інвойсу 009666 від 04.02.2015 року (МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року) було надано ТОВ Оніка Імпорт до Одеської митниці ДФС (Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням) під час опрацювання вказаним управлінням службової записки управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Одеської митниці ДФС від 26.11.2015 року № 2954/15-70-625 щодо можливих ознак порушень митних правил, про що є відповідна відмітка на арк. 4 та 5 листа Одеської митниці ДФС № 10997/15-70-26-02 від 24.12.2015 року, а також зазначено на останній сторінці вказаного листа, що всі наявні матеріали перевірки знаходяться в УАР та ПМП Одеської митниці ДФС та можуть бути надані в разі необхідності.

Також вищезазначені оригінали сертифікатів про походження товару № М0177067 від 03.12.2015 року до інвойсу № 797581 від 03.02.2015 р. (МД №500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року), № М0177066 от 02.12.2015 р. до інвойсу 009666 від 04.02.2015 року (МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року) та №L0938236 від 21.10.2015 року до інвойсу № 016337 від 27.02.2015 року (МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року) були досліджені судом у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 280 Митного кодексу України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що ТОВ Оніка Імпорт було надано до Одеської митниці ДФС по операціям імпорту з Туреччини на митну територію України товару за митними деклараціями від 20.02.2015 року № 500060001/2015/004180, від 28.02.2015 року №500060001/2015/004702, від 08.04.2015 року № 500060001/2015/7978 документи, що свідчить про країну походження цих товарів та видані компетентним органом Туреччини, а саме, сертифікати про походження товару: № М0177067 від 03.12.2015 року; № М0177066 від 02.12.2015 року; № L0938236 від 21.10.2015 року.

При цьому, судом встановлено, що питання щодо з'ясування країни походження імпортованого позивачем товару за МД № 500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року; МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року; МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року вже було предметом розгляду Одеської митниці ДФС у грудні 2015 року, що підтверджується постановою в справі про порушення митних правил № 0841/50000/15 від 14.12.2015 року та листом Одеської митниці ДФС № 10997/15-70-26-02 від 24.12.2015 року за результатами розгляду Одеська митниця ДФС не знайшла порушень законодавства та не виявила фактів заниження податкових зобов'язань ТОВ Оніка Імпорт .

Таким чином, суд вважає, що відповідач за результатами проведеної перевірки ТОВ Оніка Імпорт прийняв оскаржувані рішення без урахування всіх обставин справи, а саме: не врахував, що позивачем було надано заперечення на акт перевірки з доданими копіями сертифікатів про походження товару № М0177067 від 03.12.2015 року, № М0177066 від 02.12.2015 року, № L0938236 від 21.10.2015 року; не витребував від Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС оригінали вказаних сертифікатів, що були надані до митних органів у грудні 2015 року.

З огляду на встановлені вище обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що факт заниження позивачем податкових зобов'язань зі сплати митних платежів по товарах імпортованих за МД № 500060001/2015/004180 від 20.02.2015 року; МД № 500060001/2015/004702 від 28.02.2015 року; МД № 500060001/2015/7978 від 08.04.2015 року не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи, а отже ГУ ДФС в Одеській області безпідставно здійснено донарахування суми обов'язкових платежів на загальну суму 1 150 222, 93 грн., в тому числі у розмірі 958 519,91 грн. - ввізного мита разом із штрафними санкціями та у розмірі 191703,83 грн. - податку на додану вартість разом із штрафними санкціями.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Оніка Імпорт до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 09 листопада 2017 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 14 листопада 2017 року.

Суддя С.О. Cтефанов