Постанова

від 09.08.2006 по справі 22/141а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/141а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

08.08.2006 р.                                                                                      справа №22/141а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агапова  О.Л.

суддівАлєєвої  І.В., Бондаревої  Г.Г.,

при секретареві судового засіданняМаксіна В.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Суховських Т.М. - по довір.,

від відповідача:Вовненко Ю.І. - по довір.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуГорлівська об'єднана державна податкова інспекція м.Горлівка

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від26.06.2006 року

по справі№22/141а

за позовомДочірнє підприємство "Автоленд-Донбас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Юго-Восток" м.Горлівка

доГорлівська об'єднана державна податкова інспекція м.Горлівка

проПро визнання нечинним податкового повідомлення- рішення

Дочірнє підприємство “Автоленд –Донбас” Товариства з обмеженою відповідальністю “Юго –Восток” м. Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення від 11.11.2005 року № 0000581740/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 877 грн. 34 коп., та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1754 грн. 68 коп. (з урахуванням уточнень –т. ІІ а.с. 28).

Доводи позовної заяви підприємство обґрунтовувало тим, що висновок податкового органу про порушення ним вимог п.п.4.2.9 п.4.2, п.4.3.20 п.4.3 ст. 4 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб” яке полягає в не оподаткуванні податком на доходи суми вартості навчання платників податку –фізичних осіб у 2004 році помилковий, оскільки, згідно п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб” сплачені на користь навчальних закладів кошти за навчання осіб, які не знаходяться у трудових стосунках з підприємством, прирівнюються з метою оподаткування до подарунків та, відповідно до п.п.22.1.5 п.22.1 ст.22 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб” стаття 14 цього Закону, яка регулює порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку у вигляді подарунків, набирає чинності тільки з 01.01.2005р.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.06.2006р. у справі № 22/141а (суддя Волошинова Л.В.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати рішення суду через невірне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги заявник обґрунтовує тим, що під час перевірки позивача фахівцями Горлівської ОДПІ встановлене порушення вимог п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме  ДП “Автоленд –Донбас” перерахувало на користь закладів освіти кошти за навчання громадян, які не є найманими особами підприємства та не знаходяться з ним у трудових правовідносинах, разом з тим нарахування, утримання та сплата податку з доходів фізичних осіб за даними фактами сплати коштів підприємством не здійснювалась.

          Як зазначає відповідач, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб” визначає необхідність оподаткування вищезазначених операцій, тому, у зв'язку з тим, що суми, сплачені підприємством у 2004 році на користь закладів освіти в рахунок компенсації вартості навчання осіб, які не є найманими особами, є доходом у вигляді додаткового блага, отриманого від податкового агента, та податковий агент зобов'язаний здійснити оподаткування зазначених доходів за ставками, встановленими ст. 7 цього Закону.

          Крім того, податкова інспекція зазначає, що відповідно до п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб” сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості навчання особи, яка не знаходиться у трудових відносинах з працедавцем, прирівнюється до додаткового блага та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

          В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила.

В основу повідомлення –рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 04.11.2005р. № 224-23-4/25342233 про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства “Автоленд –Донбас” за період  з 01.04.2004р. по 30.06.2005р.

В акті перевірки позивачу інкримінувалось, зокрема, порушення вимог п.п.”е” п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”. Як зазначено в акті перевірки, підприємство у квітні, червні, серпні, вересні, листопаді 2004 року, лютому, березні, квітні, травні, червні 2005р. не оподатковувало податком з доходів фізичних осіб суми, сплачені на користь закладів освіти, у зв'язку з навчанням фізичних осіб, які не були працівниками підприємства.

Порушення, які були допущені у 2005 році, позивачем визнаються.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб” визначений перелік доходів, отриманих платником податку від його працедателя у вигляді додаткового блага.

Згідно абз. 3 п.п. “е” цієї норми Закону якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок, врегульований ст. 14 цього Закону.

Згідно п.14.1 ст.14 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб” кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Оподаткування спадщини здійснюється за правилами, встановленими ст. 13 Закону.

Разом з тим, відповідно до п.п.22.1.5 п.22.1 ст.22 Закону статті 11, 13, 14 набирають чинності з 01.01.2005р.

Судова колегія не приймає до уваги посилання заявника скарги на п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що фізичні особи, щодо яких виник спір, на момент укладання договорів з навчальними закладами перебували у трудових правовідносинах з позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 13, 14, 22 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 71, ст.167, п.1  ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  -

                             У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Донецької області від 26.06.2006р. у справі   №  22/141а  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:          О.Л.  Агапов

Судді:           І.В.  Алєєва

          Г.Г.  Бондарева

Ухвала підписана 10.08.2006р.

          Надруковано:  5 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС

          1 - господарському суду.