Постанова

від 11.10.2017 по справі 810/4404/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року           № 810/4404/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТПОСТАЧ” до Київської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТПОСТАЧ” звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 125000013/2016/000160/2 від 12.10.2016 року та №125150001/2016/010082/2 від 22.11.2016; про зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення товариству суму надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита за митними деклараціями ІМ40 ДЕ №125150001/2016/707588 від 13.10.2016 та ІМ40 ДЕ №125150001/2016/709141 від 23.11.2016 і подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, позивачем самостійно визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявлено відповідні показники в митній декларації, до якої додано документи, що її підтверджують, та в яких зазначено всі кількісні та якісні показники товарів, що ввозилися. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу. Позивач наголошує на тому, що відповідач при витребуванні додаткових документів щодо підтвердження митної вартості ввезеного товару не зазначив обставин, які ці документи повинні підтвердити, не зазначив, які саме розбіжності містяться в поданих декларантом документах. Також зазначив, що митним органом заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначено в ст.53 Митного кодексу України.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості. Крім того, згідно із наявною в АІС ДФС інформацією, митна вартість поставленого позивачем товару значно відрізнялась від наявної в базі інформації. Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару. Як стверджував відповідач, оскільки позивач надав митному органу не всі витребувані ним документи, митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом.

Представник позивача надав суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2016 року між компанією «HUNAN DONGYI ELECTRIC CO., LTD», Китай (Продавець) та ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ» (Покупець) укладений зовнішньоекономічний договір поставки № DIPH2016, в якому визначені загальні умови поставки товарів. При цьому, конкретні умови кожної окремої поставки визначались у відповідному Додатку (Специфікації). Згідно договору умови поставки визначено за Інкотермс 2010 – FOB Шанхай або Нінгбо. На виконання умов договору сторонами 25.07.2016 підписано специфікацію, де погоджено вартість товару на умовах Інкотермс 2010 – FOB Шанхай або Нінгбо.

Так, 07.10.2016 уповноваженою особою декларанта TOB «Імексброк», до митного оформлення на Київську митницю ДФС була подана електронна митна декларація ІМ40 ДЕ №125150001/2016/707386 на товар «запальнички кишенькові газові, які підлягають перезарядженню» за заявленою митною вартістю 2,27 дол. США/кг, «запальнички кишенькові газові, які не підлягають перезарядженню» за заявленою митною вартістю 2,556 дол. США/кг, «вироби з паперу: етикетки з паперу, надруковані, самосклеювальні» за заявленою митною вартістю 9,143 дол. США/кг.

Згідно з умовами Контракту № DIPH2016 20.07.2016 р. та інвойсу № DIPH2016-1 від 25.07.2016 поставка товару здійснюється на умовах FOB Шанхай. Загальна вартість товару 33 770,00 дол. США.

Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Декларантом одночасно з МД були подані всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, та додаткові документи, передбачені ч. 3, 4 ст. 53, ст. 335 МКУ, а саме: декларація митної вартості; контракт №БІРН2016 20.07.2016 р.; інвойс № ВІРН2016-1 від 25.07.2016 р.; платіжне доручення №337 від 22.09.2016; довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг №0510/56 від 05.10.2016; рахунок на перевезення №СФ-2787 від 23.09.2016;СМЯ №2656 від 04.10.2016; коносамент №С1\ІСР933429 від 14.08.2016; прайс-лист 2016 від 25.07.2016 від виробника товару, завірений ТТП країни відправника; копія митної декларації країнивідправлення№223120160725666953 від 12.08.2016; висновок про вартісні характеристики товару від ДП Держзовнішінформ» №113/558 від 05.10.2016; пакувальний лист № ВІРН2016-1 від 25.07.2016; комерційна пропозиція виробника товару від 18.07.2016; сертифікат про походження товару загальної форми від 12.09.2016.

Київською митницею Державної фіскальної служби запропоновано позивачу надати додаткові документи, які б підтверджували визначену декларантом митну вартість товару, а саме: заявку на виготовлення продукції.

Декларантом на вимогу посадової особи Київської митниці Державної фіскальної служби 10.10.2016 було подано додатково документи: заявку на виробництво запальничок (ідентифікатор повідомлення про отримання d37268c6-df3d-4117-b4ef-55b5f0c5bb4b).

Крім того, 11.10.2016 уповноваженою особою декларанта були також надані додатково документи: платіжне доручення №341 від 11.10.2016; довідка про вартість перевезення №0510/56 від 05.10.2016 (повторно); договір на транспортно-експедиційні послуги №07/07/2016 від 07.07.2016; переклад заявки на виробництво; заява на перевезення вантажу №0108/2016 від 01.08.2016; договір на транспортно-експедиційні послуги №07/07/2016 від 07.07.2016.

Також 12.10.2016 була надана відповідь декларанта на повідомлення від митниці щодо МД №125150001/2016/707386 від 07.10.2016, якою були надані за власним бажанням наступні документи: договір купівлі-продажу товару №01/07/2016 від 01.07.2016; рахунок на сплату замовлення №7 від 06.09.2016; лист виробника товару від 03.10.2016 щодо неможливості надання інформації стосовно калькуляції виробництва товару; лист виробника від 19.08.2016; лист ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ», що страхування товару не здійснювалося, надано додатково 12.10.2016 р.

12 жовтня 2016 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125000013/2016/000160/2. Даним рішенням митний орган встановив наступну вартість за одиницю товару: запальнички кишенькові, газові, які підлягають перезарядженню 3,15 дол. США, запальнички кишенькові, газові, які не підлягають перезарядженню 3,86 дол. США.

Відповідно до прийнятого рішення, загальна сума на запальнички кишенькові, газові, які підлягають перезарядженню, склала 2 205 000,00 дол. США, замість заявленої декларантом - 24 967,29 дол. США, та на запальнички кишенькові, газові, які не підлягають перезарядженню 1 158 000,00 дол. США, замість заявлених 9 201,51 дол. США.

Позивач 13.10.2016 від митного органу отримав повідомлення, в якому було зазначено, що у зв'язку з технічним збоєм роботи програми АСМО Інспектор 2006, вважати рішення надіслане 12.10.2016 недійсним. Також цим повідомленням надіслано нове дійсне рішення про коригування митної вартості, яким встановлено вже іншу вартість за одиницю товару, а саме: запальнички кишенькові, газові, які підлягають перезарядженню 0,0492 дол. США, запальнички кишенькові, газові, які не підлягають перезарядженню 0,0464 дол. США.

В рішенні про коригування митної вартості митний орган зазначив, що метод 1 не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: згідно п.2.2 Контракту «продавец осуществляет поставку товара в течении 45 календарных дней с момента поступления заявки на производство продукции», потрібно надання наступних додаткових документів згідно частини 2 та 3 ст.53 МКУ: заявку на производство продукции. Коригування було здійснено за резервним методом (6), а в основу покладені митні декларації, оформлені іншими імпортерами. Митним органом відкоригована вартість товару до рівня 3,131 дол. США/кг за товарною позицією «запальнички кишенькові, газові, які підлягають перезарядженню» та 3,867 дол. США/кг за товарною позицією «запальнички кишенькові, газові, які не підлягають перезарядженню».

ТОВ «Імексброк» від імені ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ», на підставі договору про надання послуг митного брокера №21-05/14 від 21.05.2014 p., згідно рішення про коригування митної вартості товарів №125000013/2016/000160/2 від 12.10.2016 р. була оформлена митна декларація ІМ40 ДЕ №125150001/2016/707588 від 13.10.2016 р. і товар було випущено у вільний обіг зі сплатою фінансових гарантій.

ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ» звернулось до Київської митниці ДФС із заявою і додатком до неї, якою надав додаткові пояснення та додаткові документи на підтвердження раніше заявленої митної вартості. Були надані: копія Специфікації від 25.07.2016 до Контракту №DIPH2016 від 20.07.2016 р., що встановлює ціни на товар та умови поставки; переклад експортної МД 223120160819666953; копії банківських виписок за 16.09.2016 та 11.10.2016; бухгалтерську виписку № 1.

Листом від 23.12.2016 №10670/4/10-70-19-47 Київська митниця ДФС повідомила, що за результатом розгляду заяви та додатково доданих документів було прийнято рішення яким залишити чинним рішення про коригування митної вартості №125000013/2016/000160/2 від 12.10.2016. В якості підстави для ухвалення такого рішення митницею зазначено, що надане платіжне доручення №337 не можливо ідентифікувати із даною партією товару; наданий прайс-лист не містить повну інформацію, а саме: не має визначеного терміну дії, відсутня інформація по деяким артиклам; експертний висновок ДП «Держзовнішекспертиза» від 05.10.2016 здійснений без огляду і ідентифікації імпортованої продукції, а тільки на основі наданих документів замовника.

Також матеріалами справи встановлено, що 22.11.2016 ТОВ «Імексброк» (уповноважена особа декларанта), до митного оформлення на Київську митницю ДФС була подана ЕМД ІМ40 ДЕ №125150001/2016/709133 на товар «запальнички кишенькові газові, які підлягають перезарядженню» за заявленою митною вартістю 2,371 дол. США/кг, «запальнички кишенькові газові, які не підлягають перезарядженню» - 2,404 дол. США/кг, «частини до запальничок кишенькових газових, не являє собою кремені чи гноти» - 2,053 дол. США/кг.

Згідно з умовами Контракту №DIPH2016 20.07.2016 р. та інвойсу № DIPH2016-2 від 15.09.2016 поставка товару здійснюється на умовах FOB Шанхай. Загальна вартість товару 57 025,10 дол. США. Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Декларантом одночасно з МД були подані всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, та додаткові документи, передбачені ч. З ст. 53, ст. 335 МКУ, а саме: декларація митної вартості; контракт №ВІРН2016 20.07.2016; інвойс № БІРЖО 16-2 від 15.09.2016 р.; довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг №01811/02-59 від 18.11.2016.

Київською митницею Державної фіскальної служби запропоновано позивачу надати додаткові документи, які б підтверджували визначену декларантом митну вартість товару, а саме: заявку на виготовлення продукції.

Декларантом була надана відповідь на повідомлення від митниці щодо МД №125150001/2016/709133 від 22.11.2016 (лист №22-11 від 22.11.2016), якою повідомлено, що всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товарів були надані.

22 листопада 2016 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125150001/2016/010082/2. Даним рішенням митний орган встановив наступну вартість за одиницю товару: запальнички кишенькові, газові, які підлягають перезарядженню 0,0437 дол. США, запальнички кишенькові, газові, які не підлягають перезарядженню 0,0489 дол. США, частини до запальничок кишенькових газових, не являє собою кремені чи гноти, 9,88 дол. США. Відповідно до прийнятого рішення, загальна сума на запальнички кишенькові, газові, які підлягають перезарядженню, склала 72 454,60 дол. США, замість заявленої декларантом - 54 783,93 дол. США, на запальнички кишенькові, газові, які не підлягають перезарядженню 4 987,80 дол. США, замість заявлених 3 113,81 дол. США, на частини до запальничок кишенькових газових, не являє собою кремені чи гноти 663,34 дол. США, замість заявлених 137,82.

В рішенні про коригування митної вартості митний орган зазначив, що метод 1 не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: згідно п.2.2 Контракту «Продавец осуществляет поставку товара в течении 45 календарных дней с момента поступления заявки на производство продукции», потрібно надання наступних додаткових документів згідно частини 2 та 3 ст.53 МКУ: заявку на виготовлення продукції. Коригування було здійснено за резервним методом (6), а в основу покладені митні декларації, оформлені іншими імпортерами. Митним органом відкоригована вартість товару до рівня 3,135 дол. США/кг за товарною позицією «запальнички кишенькові, газові, які підлягають перезарядженню», 3,851 дол. США/кг за товарною позицією «запальнички кишенькові, газові, які не підлягають перезарядженню» та за товарною позицією «частини до запальничок кишенькових газових, не являє собою кремені чи гноти» 9,88 дол. США/кг.

ТОВ «Імексброк» від імені ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ», на підставі договору про надання послуг митного брокера №21-05/14 від 21.05.2014 р., згідно рішення про коригування митної вартості товарів №125150001/2016/010082/2 від 22.11.2016 р. була оформлена митна декларація ІМ40 ДЕ №125150001/2016/709141 від 23.11.2016 р. і товар було випущено у вільний обіг зі сплатою фінансових гарантій.

ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ» звернулось до Київської митниці ДФС із заявою і додатком до неї, якою надав додаткові пояснення та додаткові документи на підтвердження раніше заявленої митної вартості. Були надані: копія листа від 29.11.2016 №02911/03-42 щодо того, що страхування товару не здійснювалось; копія специфікації від 25.07.2016 до Контракту №DIPH2016 від 20.07.2016 р. що встановлює ціни на товар та умови поставки; переклад експортної МД 22312016082015123; копія прайс-листа2016 від 25.07.2016 р. від виробника товару, завірений Торгово-промисловою палатою країни відправника; копія банківської виписки від 14.11.2016 р.; бухгалтерська виписка № 1.

Проте, за результатами розгляду заяви, Київська митниця ДФС повідомила, що про прийняте рішення, яким залишено чинним рішення про коригування митної вартості.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 (далі - Митний кодекс України), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного Кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п'ята статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі №К/9991/89900/11.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, електронне повідомлення митного органу про надання додаткових документів не містять вказівки на недоліки у поданих відповідачем документах, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Таким чином, відповідач витребовуючи додаткові документи не повідомив декларанта про існування обставин, що виключають можливість визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору (контракту).

В той же час, у даній справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведені розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 (справа №21-498а15).

Не наведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Щодо посилань митниці у своєму листі від 23.12.2016 №10670/4/10-70-19-47 про підстави не прийняття заявленої митної вартості суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог зовнішньоекономічного договору №DIPH2016 від 20,07,2016 вартість товару визначається у відповідних додатках (Специфікаціях). Митниці надавалася специфікація від 25.07.2016 із зазначенням вартісних характеристик товару, що імпортувався. Ці вартісні показники містилися також в інших документах, а саме в інвойсах № DIPH2016-1 від 25.07.2016 та № DIPH2016-2 від 15.09.2016. Обидві поставки здійснювалися в межах одного контракту та однієї Специфікації. У зв'язку з чим, вартість товару не змінювалася, а отже посилання в платіжних дорученнях на зовнішньоекономічний договір не може слугувати підставою для неприйняття заявленої митної вартості.

Таке платіжне доручення беззаперечно стосується оцінюваного товару, оскільки посилається на укладений договір.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 01.10.2013 по справі 21-354а13 «про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів». У зв'язку з чим, на час розгляду документів митницею нею не доведено обґрунтований сумнів у тому, що сплачені гроші за наданими платіжними документами не стосуються оцінюваного товару.

Щодо того, що наданий прайс-лист не містить повну інформацію, а саме: не має визначеного терміну дії, відсутня інформація по деяким артикулам, звертаємо увагу, що прайс-лист, наданий митниці містить період - 2016 рік та дату його оформлення – 25.07.2016. Артикул SL07-01 є загальним щодо товару: запальничка з наклейкою PVC, за ціною 0,0314 дол.США/шт. Різниця між SL07-01/1 та SL07-01/2 є різний напис на наклейці: у першому випадку слово Jeans, а в іншому - Coffee. При цьому вони є одним і тим самим товаром.

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо експертного висновку ДП «Держзовнішекспертиза» від 05.10.2016який здійснений без огляду й ідентифікації товару, оскільки експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Такі документи носять виключно інформаційний характер. Більше того, всі перелічені митницею документи не є обов'язковими, що зазначені у частині другій статті 53 МКУ. Посилаючись на них, митниця не зазначає, у яких саме документах з частини другої статті 53 МКУ містяться розбіжності, ознаки підробки та інше.

Митницею не надано відповіді на лист декларанта стосовно підтвердження митної вартості за рішенням 125150001/2016/010082/2 від 22.11.2016.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містять обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.

З оскаржуваних рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів позивачем - за ціною договору.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Товариством з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТПОСТАЧ” митної вартості товару судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, відмовив у митному оформленні товару та прийняв оскаржувані рішення, відтак такі рішення підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Київську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита за митними деклараціями ІМ40 ДЕ №125150001/2016/707588 від 13.10.2016 та ІМ40 ДЕ №125150001/2016/709141 від 23.11.2016 подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів тощо. Суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як визначено частиною дев'ятою статті 55 МКУ у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно із частиною третьою статті 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

На даний час діє Порядок повернення платникам податків коштів надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом ДМСУ від 20.07.2007р. № 618, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіння своїм майном, також зобов'язує державу вживати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності.

Втручання у майнові права є незаконним, з огляду на цілі статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ» зверталося до Київської митниці ДФС із відповідними заявами, в яких просила, разом із поданням додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, повернути надмірно сплачені грошові кошти.

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року N 618 для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Отже, Відповідач повинен був скасувати протиправно ухваленні рішення та повернути декларанту надмірно сплачені грошові кошти, використовуючи механізм, передбачений п. 2 розділу II Порядку. Чого зроблено не було.

Таким чином, за наявності належних підстав для повернення надмірно сплачених грошових коштів порушене право ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ суд вважає, що може бути захищено шляхом зобов'язання Київської митниці ДФС вчинити певні дії, а саме: підготувати Висновок про повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року N 618 та направити його відповідному органу Казначейства.

Аналогічна правова позиція викладена при розгляді справ даної категорії Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), 12 листопада 2014          року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14), 25 листопада 2014 року (справа 21-338а14), в яки зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

До того ж, відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 16.09.2015 (справа 826/4418/14, номер в Єдиному реєстрі судовий рішень України 52934283) «вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.»

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 70-72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості № 125000013/2016/000160/2 від 12 жовтня 2016 року та № 125150001/2016/010082/2 від 22 листопада 2016 року.

Зобов'язати Київську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «ІМПОРТПОСТАЧ» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита за митними деклараціями ІМ40 ДЕ № 125150001/2016/707588 від 13 жовтня 2016 року та ІМ40 ДЕ № 125150001/2016/709141 від 23 листопада 2016 року і подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 38779745) судові витрати у сумі 4726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39470947).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.