Ухвала

від 15.11.2017 по справі 562/3483/17

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/3483/17>

провадження №2з/562/23/17

У Х В А Л А

"15" листопада 2017 р.

Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Кушнір О.Г., перевіривши виконання вимог ст.ст.151-153 ЦПК України при подачі заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь 100000 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідача.

Також позивачем подана заява про забезпечення позову вказаного позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

З'ясувавши обставини та дослідивши подані докази суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст.151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, які допускаються на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову згідно ч.1 ст.153 ЦПК України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до положень п.4 Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Невжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту належного відповідачу на праві власності майна може утруднити виконання рішення суду, оскільки у разі задоволення судом позовних вимог, виконання судового рішення може бути ускладнено через відсутність у відповідача майна, на яке можливо звернути стягнення, у разі його реалізації.

За таких обставин, зважаючи на наявність між сторонами спору, предметом якого є стягнення коштів у рахунок відшкодування завданої шкоди, ураховуючи характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення в межах суми позовних вимог, що буде необхідним і достатнім для виконання рішення суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.151 - 153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити частково.

Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, в межах суми стягнення, що становить 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.

Копію ухвали надіслати учасникам судового розгляду.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Рівненської області протягом 5 /п'яти/ днів з дня її проголошення через Здолбунівський районний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 /п'яти/ днів з дня отримання копії ухвали.

Подача апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Суддя: