Ухвала

від 16.11.2017 по справі 757/68461/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/68461/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

15.11.2017 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42017000000002183.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002183 від 05.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, у 2015 році організував злочинну організацію з метою ухилення від сплати податків.

Фінансування зазначеної злочинної організації здійснюється за рахунок коштів ОСОБА_4 . Зокрема, з метою забезпечення роботи зазначеної злочинної організації та отримання готівкових коштів ОСОБА_4 створив ряд діючих товариств, які здійснюють господарську діяльність та отримують від неї прибуток, а саме ТОВ «Бестінвест-агротрейд» (код 35762697), ТОВ «Астра-15» (код 40000755), ТОВ «Форін-трейд» (код 40404982), ТОВ «Дженер-агро» (код ЄДРПОУ 40699674), ТОВ «Делівтрейд» (код 41353536), ТОВ «Русвін» (код 38896689), ТОВ «Агронутс плюс» (код 41269104), ТОВ «Агронутс» (код ЄДРПОУ 40199199), ТОВ «Віндіал» (код 40000074). Керівники вказаних суб`єктів господарювання після отримання коштів від господарської діяльності товариств, здійснюють їх переведення із безготівкової форми у готівкову (з використанням сумнівних господарських операцій) і передають отримані готівкові кошти ОСОБА_4 .

Крім того, за вказівкою ОСОБА_4 організовано діяльність ТОВ «Укрторгплюс», ТОВ «Екоекспрес», ТОВ «Фармтрейдінвест» та ТОВ «Омегаплюс», які експортують сільськогосподарську продукцію (волоський горіх, гарбузове насіння, тощо) на адресу підконтрольних нерезидентів за заниженою вартістю, які в свою чергу продають товар кінцевому споживачу за реальною вартістю. Одночасно, в порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нормативно-правових актів Національного банку України, валютна виручка за продукцію від зазначених операцій на рахунки товариств не надходить.

Так, вказаними товариствами протягом 2015-2017 років здійснено понад 120 експортних операцій на суму понад 160 млн грн, однак валютна виручка на суму понад 3.2 млн долл на рахунки цих товариств до цього часу не надійшла, внаслідок чого до державного бюджету України не сплачено понад 14 млн грн податку на прибуток.

ОСОБА_4 використовуючи корупційні зв`язки в органах ДФС, забезпечує безперешкодну роботи вказаної протиправної схеми, завдяки чому митне оформлення експортних операцій ТОВ «Укрторгплюс», ТОВ «Екоекспрес», ТОВ «Фармтрейдінвест» та ТОВ «Омегаплюс» здійснювалось формально, і діяльність вказаних товариств, незважаючи на накладення фінансових санкцій, неподання податкової звітності та несплату податків, не перевіряється фіскальними органами.

В подальшому ОСОБА_4 здійснював розподіл грошових коштів, отриманих від протиправної діяльності між учасниками злочинної організації, дії якої були спрямовані на досягнення єдиного плану, відомого та схваленого всіма учасниками злочинної організації.

У ході розслідування кримінального провадження 05.10.2017 на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.09.2017 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході чого вилучено грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США та 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Крім того, 19.10.2017 на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.09.2017 проведено обшук автомобіля марки «Porshe Panamera» днз НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 , в ході чого було вилучено грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) Євро та 6800 (шість тисяч вісімсот) доларів США.

Вказані вилучені грошові кошти оглянуто 10.11.2017. Згідно з постановою слідчого від 13.11.2017 року вищевказані грошові кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) доларів США та 1 000 000 (один мільйон) гривень, які були вилучені в ході обшуку 05.10.2017 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а також грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) Євро та 6800 (шість тисяч вісімсот) доларів США, які були вилучені 19.10.2017 в ході обшуку автомобіля марки «Porshe Panamera» днз НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

За викладених обставин, сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів, задля запобігання можливості приховання, зникнення, втрати, відчуження вказаних коштів.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучені кошти, є речовим доказом у кримінальному провадженні. Прокурором доведено, що вказане майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту, це може призвести до подальшого приховування, зникнення, втрати, відчуження коштів або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, та органом досудового розслідування дотримано пропорційного співвідношення між арештом майна та метою, яку даний захід прагне досягти, враховуючи при цьому, що вилучені кошти співвідносяться із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених коштів.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США та 1 000 000 (один мільйон) гривень, які були вилучені в ході обшуку 05.10.2017 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а також грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) Євро та 6800 (шість тисяч вісімсот) доларів США, які були вилучені 19.10.2017 в ході обшуку автомобіля марки «Porshe Panamera» днз НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1