Постанова

від 21.09.2017 по справі 804/3206/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 р. Справа № 804/3206/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача представника відповідачаОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УкрДемСервіс (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 62/4.4-5/415 від 03.05.2017 року, якою на ТОВ УкрДемСервіс накладено штраф у розмірі 96 000,00 грн. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 62/4.4-5/416 від 03.05.2017 року, якою на ТОВ УкрДемСервіс накладено штраф у розмірі 3 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесені відповідачем постанови № 62/4.4-5/415 та № 62/4.4-5/416 від 03.05.2017 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки в ході проведення перевірки позивач надав всі необхідні документи та письмові пояснення щодо відсутності порушень законодавства про працю. Однак, при складанні акта перевірки, відповідач відповідні документи та пояснення без жодних пояснень не взяв до уваги, внаслідок чого безпідставно виніс оскаржувані постанови, оскільки ОСОБА_6 на підприємстві не працювала.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення, що містяться в матеріалах справи, та просив у задоволенні останнього відмовити, посилаючись на правомірність винесених постанов.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

В період з 07.04.2017 року по 13.04.2017 року згідно наказу № 645-П від 05.04.2017 року та направлення на проведення перевірки № 55-4.4-5 від 06.04.2017 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка ТОВ УкрДемСервіс додержання законодавства про працю, за результатами якої був складений акт перевірки № 62/4.4-5 від 13.04.2017 року (далі - ОСОБА_3 перевірки).

В ОСОБА_3 перевірки вказано наступні правопорушення, а саме:

- у порушення ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, директор ТОВ УкрДемСервіс - ОСОБА_3 в період з серпня - грудень 2013 року, будучи відповідальним за належне оформлення трудових відносин з найманими працівниками, не уклав трудовий договір в письмовій формі з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, допустив вказану особу до роботи до Відділення ТОВ УкрДемСервіс , яке розташоване на 2-му поверсі ТРК Альтаір , за адресою: вул. Леніна, 54, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області;

- у порушення ч. 2 ст. 48 КЗпП України, абз. 2 п. 1.1 Глави 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка ОСОБА_6 не велась під час перебування її в трудових відносинах з ТОВ УкрДемСервіс , в період з серпня по грудень 2013 року.

Не погодившись з висновками ОСОБА_3 перевірки ТОВ "УкрДемСервіс" звернулось до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області із запереченнями.

Проте, 03.05.2017 року на підставі ОСОБА_3 перевірки відповідачем було винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, а саме:

- № 62/4.4-5/415 від 03.05.2017 року, якою накладено штраф у розмірі 96 000,00 грн., згідно абз.2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України;

- № 62/4.4-5/416 від 03.05.2017 року, якою накладено штраф у розмірі 3200,00 грн., згідно абз.8 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючи з правомірністю вищевказаних постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу законів про працю України, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340, Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Пунктом 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390 (далі - Порядок № 390), передбачено, що інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059.

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Пунктом 4 Порядку № 390 визначено, що інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Згідно з п. 7 Порядку № 390, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Судом встановлено, що проведення позапланової перевірки позивача було здійснено на підставі наказу № 645-П від 05.04.2017 р. та направлення на проведення перевірки № 55-4.4-5 від 06.04.2017 року, підставами для здійснення перевірки слугували: постанова начальника СВ Вільногірського ВП ЖВП ГУ НП України у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12014040150000463 від 12.01.2017 року, листи Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 5266/02/14 від 12.12.2016 року, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 3255/10/04-36-13-01-07, а також згода центрального органу виконавчої влади - Державної служби України з питань праці № 3265/4.3/4.2-ДП-17 від 22.03.2017 року.

Виходячи з наведених положень діючого законодавства, управління Держпраці у Дніпропетровській області мало право на здійснення позапланової перевірки за додержанням законодавства про працю та складання, за результатами перевірки, документів відповідно до положень, отже доводи в цій частині адміністративного позову спростовані належними та допустимими доказами.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності ознак трудових правовідносин між позивачем та ОСОБА_6, суд врахував таке.

Трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП України).

Частинами 1, 3 ст. 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина перша ст. 23 КЗпП України передбачає, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначає Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР).

За змістом ст. 1 Закону № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Частиною 2 статті 30 Закону № 108/95-ВР передбачено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження за фактом порушення ст. ст. 2, 24, 24-1, 48 КЗпП України директором ТОВ УкрДемСервіс - ОСОБА_3, а саме не уклавши трудові договори в письмовій формі з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, допустив вказану особу до роботи, крім того ОСОБА_3 не здійснював передбачених законодавством відрахувань із заробітної плати найманих працівників, було порушено кримінальне провадження № 12014040150000463 за ст. 172 Кримінального кодексу України.

12 січня 2017 року ГУ НП в Дніпропетровській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12014040150000463 від 14.09.2014 року за фактом грубого порушення законодавства про працю, у зв'язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння.

У зв'язку з зазначеним, відповідачем було проведено позапланову перевірку ТОВ УкрДемСервіс додержання законодавства про працю, за висновками якої було винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Так, з ОСОБА_3 перевірки ГУ Держпраці у Дніпропетровській області вбачається, що директором ТОВ УкрДемСервіс в період з серпня по грудень 2013 року, без укладення трудового договору в письмовій формі, ОСОБА_6 було допущено до роботи на посаду продавця-консультанта у відділенні ТОВ УкрДемСервіс , яке розташоване на 2-му поверсі ТРК Альтаїр за адресою: вул. Леніна, 54, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область.

В судовому засіданні було допитано свідка - ОСОБА_7, яка з вересня 2011 року працює в ТОВ УкрДемСервіс на посаді головного бухгалтера. З пояснень ОСОБА_7 було встановлено, що в кінці серпня 2013 року приходила ОСОБА_6, яка ніякої участі в діяльності підприємства не приймала, жодних договорів не оформлювала, товарні чеки не виписувала, у зв'язку з тим, що не мала на це жодних повноважень. Заробітну плату - не виплачували.

Крім того, в судовому засіданні було допитано свідків - ОСОБА_8, ОСОБА_9 Так, з пояснень ОСОБА_8 вбачається, що він у жовтні 2013 року хотів поставити опалення до офісу, розміщеному на 2-му поверсі магазина ТРК Альтаїр по вул. Леніна, 54, м. Вільногірська, Дніпропетровської області. В зазначеному офісі знаходилась ОСОБА_6, в якої ОСОБА_8 запитав, які умови та необхідна сума для установки індивідуального опалення, ОСОБА_6 надала йому відповіді на поставлені питання.

Крім того, з пояснень ОСОБА_9 вбачається, що 12.08.2013 року між ОСОБА_9 (Замовник) та ТОВ УкрДемСервіс (Підрядник) було укладено договір № 108, у відповідності до умов якого Підрядник зобов'язався за завданням Замовника виконати роботи з використанням власних матеріалів та устаткування: проектні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи по встановленню системи опалення в квартирі 48 за адресою бульвар Миру, 7 у м. Вільногірську. Зазначений договір ОСОБА_9 оформлював м. Вільногірська у ОСОБА_6, яка виписала вказаний договір, при цьому, як встановлено в судовому засіданні договір був підписаний директором позивача, в договорі та чеках відсутній підпис ОСОБА_6, як працівника ТОВ "УкрДемСервіс".

В якості свідка також була допитана ОСОБА_6, яка пояснила, що працювала в ТОВ УкрДемСервіс продавцем- консультантом з 01 серпня по 31 грудня 2013 року з 09 до 6 години 5 днів на тиждень, заповнювала договори та видавала чеки, без оформлення трудового договору. Трудова книжка знаходилась вдома, на підприємстві її не запитували, однак обіцяли працевлаштувати. Також, ОСОБА_6 зазначила, що отримала одноразово заробітну плату в розмірі 1000 гривень від бухгалтера ОСОБА_10

Згідно пояснень свідка ОСОБА_10, яка працювала бухгалтером на підприємстві з 2011 по 2014 рік, то вона зазначила, що гр. ОСОБА_6 не працювала на підприємстві позивача та винагорода нею ОСОБА_6 за роботу на ТОВ "УкрДемСервіс" не видавалась.

Крім викладеного, суд зазначає, що зі штатних розкладів ТОВ УкрДемСервіс затверджених на 01.08.2013 року та на 01.11.2013 року посади продавця-консультанта не вбачається (а.с. 36, 37).

Протягом 2013 року ТОВ УкрДемСервіс до Вільногірського міського центру зайнятості надавалась інформація про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН та Звіти про прийнятих працівників форми № 5-ПН (а.с. 39-46), у відповідності до яких вакансія продавець-консультант не була заявлена.

Також, в розрахункових відомостях, в табелях обліку робочого часу за серпень-грудень 2013 року та в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них продавець-консультант - ОСОБА_6 не значиться.

Слід зазначити, що згідно зі ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Таким чином, постанова начальника СВ Вільногірського ВП ЖВП ГУНП України у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження не є обов'язковою для адміністративного суду та підставою для звільнення від доказування, а обставини, які викладені відповідачем в постанові, що є предметом оскарження підлягають доказуванню.

Згідно пояснень представника відповідача в судовому засіданні підставою для винесення постанов, що є предметом оскарження, слугувала саме постанова про закриття кримінального провадження від 12.01.2017 року.

При цьому, у ході розгляду справи не було встановлено належними та допустимими доказами наявності трудових відносин, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 48 та ч.ч. 1, 3 ст. 23 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абз. 2 та 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, для прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 62/4.4-5/415 та № 62/4.4-5/416 від 03.05.2017 року, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За правилами п. 20 ч. 1 ст. 5 цього ж Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

З урахуванням наведених правових норм, суд відзначає, що відповідач, як орган Держпраці звільнений від сплати судового збору за подання ним заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "УкрДемСервіс" понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 1 600,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція № N0F8E42236 від 11.05.2017 року (а.с. 3).

Враховуючи те, що за результатом розгляду і вирішення справи суд прийняв рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), то понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Стягнення витрат за рахунок Державного бюджету України, суб'єктів звільнених від сплати судового збору чинним законодавством не передбачено та розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача у відповідності до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами).

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № 62/4.4-5/415 від 03.05.2017 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" накладено штраф у розмірі 96 000 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № 62/4.4-5/416 від 03.05.2017 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" накладено штраф у розмірі 3 200 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" (код ЄДРПОУ 35932577) судовий збір у розмірі 1 600 гривень (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1