У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Хопти С.Ф.,
суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,
Закропивного О.В., Штелик С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Коростенського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави,
до Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 (далі - відповідачі 2-41), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Коростенська міська рада Житомирської області, управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Коростенському районі Житомирської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, визнання недійсними та скасування реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов'язання передати земельні ділянки , за касаційними скаргами ОСОБА_13 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2016 року та представника ОСОБА_9 - ОСОБА_43, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 6 липня 2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2014 року Коростенський міжрайонний прокурор, в інтересах держави, звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у яком, після уточнення позовних вимог, вказуючи, що у зв'язку з численними порушеннями, допущеними при розробці та затвердженні документації із землеустрою було порушено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, визначений ст. 118 ЗК України, просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області від 25 вересня 2009 року
№ 520 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення особистого селянського господарства , визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на підставі оскаржуваного розпорядження: ОСОБА_27, серії НОМЕР_1, на земельну ділянку площею 1,9341 га; ОСОБА_23, серії НОМЕР_2, на земельну ділянку площею 1,6725 га; ОСОБА_27, серії НОМЕР_3, на земельну ділянку площею 1,8321 га; ОСОБА_41, серії НОМЕР_4, на земельну ділянку площею 1,7784 га; ОСОБА_24, серії НОМЕР_5, на земельну ділянку площею 1,1720 га; ОСОБА_39, серії НОМЕР_6, на земельну ділянку площею 1,7742 га; ОСОБА_36, серії НОМЕР_7, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_32, серії НОМЕР_8, на земельну ділянку площею 1,3124 га; ОСОБА_28, серії НОМЕР_9, на земельну ділянку площею 1,9064 га; ОСОБА_25, серії НОМЕР_10, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_26, серії НОМЕР_3, на земельну ділянку площею 1,5509 га; ОСОБА_29, серії НОМЕР_11, на земельну ділянку площею 1,7085 га; ОСОБА_30, серії НОМЕР_12, на земельну ділянку площею 0,9494 га; ОСОБА_3, серії НОМЕР_13, на земельну ділянку площею 1,6423 га; ОСОБА_37, серії НОМЕР_14, на земельну ділянку площею 1,9128 га; ОСОБА_33, серії НОМЕР_15, на земельну ділянку площею 1,7548 га; ОСОБА_40, серії НОМЕР_16, на земельну ділянку площею 1,7195 га; ОСОБА_38, серії НОМЕР_17, на земельну ділянку площею 1,9572 га; ОСОБА_34, серії НОМЕР_18, на земельну ділянку площею 1,6874 га; ОСОБА_44, серії НОМЕР_19, на земельну ділянку площею
1,7193 га; ОСОБА_35, серії НОМЕР_20, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_4, серії НОМЕР_21, на земельну ділянку площею
1,7599 га; ОСОБА_5, серії НОМЕР_22, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_6, серії НОМЕР_23, на земельну ділянку площею 1,7703 га; ОСОБА_7, серії НОМЕР_24, на земельну ділянку площею 1,8096 га; ОСОБА_8, серії НОМЕР_25, на земельну ділянку площею 1,9148 на; ОСОБА_9, серії НОМЕР_26, на земельну ділянку площею 1,4870 га; ОСОБА_10, серії НОМЕР_27, на земельну ділянку площею 1,0037 га; ОСОБА_11, серії НОМЕР_28, на земельну ділянку площею 1,9370 га; ОСОБА_12, серії НОМЕР_29, на земельну ділянку площею 1,8062 га; ОСОБА_13, серії НОМЕР_30, на земельну ділянку площею 1,9224 га; ОСОБА_14, серії НОМЕР_31, на земельну ділянку площею 1,0013 га; ОСОБА_15, серії НОМЕР_32, на земельну ділянку площею 1,7633 га; ОСОБА_16, серії НОМЕР_33, на земельну ділянку площею 1,7699 га; ОСОБА_17, серії НОМЕР_34, на земельну ділянку площею 1,7194 га; ОСОБА_18, серії НОМЕР_35, на земельну ділянку площею 1,9001 га; ОСОБА_20, серії НОМЕР_36, на земельну ділянку площею 1,8898 га; ОСОБА_21, серії НОМЕР_37, на земельну ділянку площею 1,9002 га; ОСОБА_22, серії НОМЕР_38, на земельну ділянку площею 1,7639 га; ОСОБА_19, серії НОМЕР_39, на земельну ділянку площею 1,9757 га.
Також прокурор просив скасувати державну реєстрацію зазначених державних актів та зобов'язати вказаних вище громадян, яким було передано у власність земельні ділянки, передати такі земельні ділянки до земель Коростенської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що згідно з проведеними в межах кримінальної справи № 107011/10 почеркознавчими експертизами підписи у заявах про передачу у власність земельних ділянок, у технічних завданнях, на планах встановлення меж та протоколах погодження меж від імені ОСОБА_34, ОСОБА_44, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_14,
ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_36, ОСОБА_26,
ОСОБА_35, ОСОБА_28, ОСОБА_27, ОСОБА_23,
ОСОБА_41, ОСОБА_17 ОСОБА_39, ОСОБА_4,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_32, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_29, виконані не ними, а іншими особами.
Крім того, до заяв про отримання погоджень до проектів
від державного органу із земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органів, органу архітектури і охорони культурної спадщини не долучалися самі проекти відведення земельних ділянок, висновки видані без розгляду необхідної документації, погодження до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 9 вересня
2009 року з вихідним № 02-10/1076, яке міститься в документах, підписане не начальником відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Коростенськоїрайонної державної адміністрації Житомирської області
(далі - Коростенської РДА), а іншою особою та скріплене гербовою печаткою Коростенської РДА, оригінал погодження в архіві відділу відсутній.
На думку позивача, висновки та погодження до проектів із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок видані з порушенням чинного законодавства, оскільки заяви про отримання висновків (погоджень) до проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок від органу санітарно-епідеміологічної служби, органу архітектури та органу культурної спадщини подавались ОСОБА_13 та ОСОБА_10 без уповноваження цих осіб іншими громадянами, без долучення до відповідних заяв письмових довіреностей, які б відповідали встановленій формі та змісту.
Заяву про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок подано ОСОБА_13 без уповноваження його іншими громадянами, без долучення до заяви відповідних письмових довіреностей; проекти із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок до заяви про їх затвердження, яка подавалася ОСОБА_13, не долучалися, а долучено лише список громадян, яким необхідно затвердити проекти відведення. Спірне розпорядження приймалося за відсутності відповідних проектів із землеустрою, що свідчить про порушення порядку передачі земельних ділянок.
Своє право на звернення до суду в якості позивача прокурор обґрунтовував тим, що чинним законодавством хоча і визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель - Державна інспекція сільського господарства України, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності.
Звертаючись до суду у грудні 2014 року, прокурор вважав, що дотримався строків позовної давності, посилаючись на положення ст. 268 ЦК України, Перехідні положення Закону України від 20 грудня 2011 року
№ 4176- VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства , вважав, що вказаними нормативними актами надано право звернутися до суду з відповідним позовом до 15 січня 2015 року.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 6 липня 2016 року у задоволенні позову Коростенського міжрайонного прокурора, поданого в інтересах держави, відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2016 року рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 6 липня 2016 року скасовано, позов Коростенського міжрайонного прокурора, поданого в інтересах держави, задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області від 25 вересня 2009 року № 520 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення особистого селянського господарства .
Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані: ОСОБА_27, серії НОМЕР_1, на земельну ділянку площею 1,9341 га; ОСОБА_23, серії НОМЕР_2, на земельну ділянку площею 1,6725 га; ОСОБА_27, серії НОМЕР_3, на земельну ділянку площею 1,8321 га; ОСОБА_41, серії НОМЕР_4, на земельну ділянку площею 1,7784 га; ОСОБА_24, серії НОМЕР_5, на земельну ділянку площею 1,1720 га; ОСОБА_39, серії НОМЕР_6, на земельну ділянку площею 1,7742 га; ОСОБА_36, серії НОМЕР_7, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_32, серії НОМЕР_8, на земельну ділянку площею 1,3124 га; ОСОБА_28, серії НОМЕР_9, на земельну ділянку площею 1,9064 га; ОСОБА_25, серії НОМЕР_10, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_26, серії НОМЕР_3, на земельну ділянку площею 1,5509 га; ОСОБА_29, серії НОМЕР_11, на земельну ділянку площею 1,7085 га; ОСОБА_30, серії НОМЕР_12, на земельну ділянку площею 0,9494 га; ОСОБА_3, серії НОМЕР_13, на земельну ділянку площею 1,6423 га; ОСОБА_37, серії НОМЕР_14, на земельну ділянку площею 1,9128 га; ОСОБА_33, серії НОМЕР_15, на земельну ділянку площею 1,7548 га; ОСОБА_40, сериї НОМЕР_16, на земельну ділянку площею 1,7195 га; ОСОБА_38, серії НОМЕР_17, на земельну ділянку площею 1,9572 га; ОСОБА_34, серії НОМЕР_18, на земельну ділянку площею 1,6874 га; ОСОБА_44, серії НОМЕР_19, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_35, серії НОМЕР_20, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_4, серії НОМЕР_21, на земельну ділянку площею 1,7599 га; ОСОБА_5, серії НОМЕР_22, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_6, серії НОМЕР_23, на земельну ділянку площею 1,7703 га; ОСОБА_7, серії НОМЕР_24, на земельну ділянку площею 1,8096 га; ОСОБА_8, серії НОМЕР_25, на земельну ділянку площею 1,9148 на; ОСОБА_9, серії НОМЕР_26, на земельну ділянку площею 1,4870 га; ОСОБА_10, серії НОМЕР_27, на земельну ділянку площею 1,0037 га; ОСОБА_11, серії НОМЕР_28, на земельну ділянку площею 1,9370 га; ОСОБА_12, серії НОМЕР_29, на земельну ділянку площею 1,8062 га; ОСОБА_13, серії НОМЕР_30, на земельну ділянку площею 1,9224 га; ОСОБА_14, серії НОМЕР_31, на земельну ділянку площею 1,0013 га; ОСОБА_15, серії НОМЕР_32, на земельну ділянку площею 1,7633 га; ОСОБА_16, серії НОМЕР_33, на земельну ділянку площею 1,7699 га; ОСОБА_17, серії НОМЕР_34, на земельну ділянку площею 1,7194 га; ОСОБА_18, серії НОМЕР_35, на земельну ділянку площею 1,9001 га; ОСОБА_20, серії НОМЕР_36, на земельну ділянку площею 1,8898 га; ОСОБА_21, серії НОМЕР_37, на земельну ділянку площею 1,9002 га; ОСОБА_22, серії НОМЕР_38, на земельну ділянку площею 1,7639 га; ОСОБА_19, серії НОМЕР_39, на земельну ділянку площею 1,9757 га.
Зобов'язано ОСОБА_27, ОСОБА_23, ОСОБА_27, ОСОБА_41, ОСОБА_24, ОСОБА_39, ОСОБА_36,
ОСОБА_32, ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_3, ОСОБА_37, ОСОБА_33,
ОСОБА_40, ОСОБА_38, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 передати вказані земельні ділянки до земель Коростенської сільської ради Житомирської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_13 у поданій касаційній скарзі просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_9 - ОСОБА_43 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду й змінити рішення суду першої інстанції, а саме: в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження рішення скасувати й закрити в цій частині провадження у справі, у іншій частині - залишити рішення без змін.
Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову Коростенського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави, виходив із недоведеності вимог, заявлених прокурором.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги прокурора, апеляційний суд указував на те, що спірні земельні ділянки були передані відповідачам у власність із порушенням порядку, визначеного законом. При цьому апеляційний суд дійшов висновку про те, що прокурором не пропущено строк позовної давності.
Статтею 116 ЗК України визначено підстави набуття права на землю, однією з яких є одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України. Право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри. Вказана норма передбачає перелік додатків, які додаються до клопотання. Процедура розгляду такого клопотання передбачена
ч. 7 ст. 118 ЗК України, його погодження - ч. 8 ст. 118; ст. 186-1 ЗК України.
Земельним законодавством України визначено спеціальний порядок надання земельних ділянок громадянам України, порушення якого може слугувати підставою для визнання недійсним відповідного акта органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якщо таким актом порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою (правова позиція Верховного Суду України, викладена у справі № 6-836цс15).
Судами встановлено, що розпорядженням голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області від 25 вересня
2009 року № 520 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення особистого селянського господарства затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Поліської сільської ради.
На підставі вказаного розпорядження у листопаді 2009 року відповідачам видано державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме ОСОБА_27, серії НОМЕР_1, на земельну ділянку площею
1,9341 га; ОСОБА_23, серії НОМЕР_2, на земельну ділянку площею
1,6725 га; ОСОБА_27, серії НОМЕР_3, на земельну ділянку площею 1,8321 га; ОСОБА_41, серії НОМЕР_4, на земельну ділянку площею 1,7784 га; ОСОБА_24, серії НОМЕР_5, на земельну ділянку площею
1,1720 га; ОСОБА_39, серії НОМЕР_6, на земельну ділянку площею 1,7742 га; ОСОБА_36, серії НОМЕР_7, на земельну ділянку площею
1,7193 га; ОСОБА_32, серії НОМЕР_8, на земельну ділянку площею
1,3124 га; ОСОБА_28, серії НОМЕР_9, на земельну ділянку площею
1,9064 га; ОСОБА_25, серії НОМЕР_10, на земельну ділянку площею 1,7193 га; ОСОБА_26, серії НОМЕР_3, на земельну ділянку площею
1,5509 га; ОСОБА_29, серії НОМЕР_11, на земельну ділянку площею
1,7085 га; ОСОБА_30, серії НОМЕР_12, на земельну ділянку площею
0,9494 га; ОСОБА_3, серії НОМЕР_13, на земельну ділянку площею 1,6423 га; ОСОБА_37, серії НОМЕР_14, на земельну ділянку площею
1,9128 га; ОСОБА_33, серії НОМЕР_15, на земельну ділянку площею
1,7548 га; ОСОБА_40, серії НОМЕР_16, на земельну ділянку площею 1,7195 га; ОСОБА_38, серії НОМЕР_17, на земельну ділянку площею
1,9572 га; ОСОБА_34, серії НОМЕР_18, на земельну ділянку площею
1,6874 га; ОСОБА_44, серії НОМЕР_19, на земельну ділянку площею 1, 7193 га; ОСОБА_35, серії НОМЕР_20, на земельну ділянку площею 1, 7193 га; ОСОБА_4, серії НОМЕР_21, на земельну ділянку площею 1, 7599 га; ОСОБА_5, серії НОМЕР_22, на земельну ділянку площею 1, 7193 га; ОСОБА_6, серії НОМЕР_23, на земельну ділянку площею 1, 7703 га; ОСОБА_7, серії НОМЕР_24, на земельну ділянку площею 1, 8096 га; ОСОБА_8, серії НОМЕР_25, на земельну ділянку площею 1, 9148 на; ОСОБА_9, серії НОМЕР_26, на земельну ділянку площею 1,4870 га; ОСОБА_10, серії НОМЕР_27, на земельну ділянку площею 1,0037 га; ОСОБА_11, серії НОМЕР_28, на земельну ділянку площею 1,9370 га; ОСОБА_12, серії НОМЕР_29, на земельну ділянку площею 1,8062 га; ОСОБА_13, серії НОМЕР_30, на земельну ділянку площею 1,9224 га; ОСОБА_14, серії НОМЕР_31, на земельну ділянку площею 1,0013 га; ОСОБА_15, серії НОМЕР_32, на земельну ділянку площею 1,7633 га; ОСОБА_16, серії НОМЕР_33, на земельну ділянку площею 1,7699 га; ОСОБА_17, серії НОМЕР_34, на земельну ділянку площею 1,7194 га; ОСОБА_18, серії НОМЕР_35, на земельну ділянку площею 1,9001 га; ОСОБА_20, серії НОМЕР_36, на земельну ділянку площею 1,8898 га; ОСОБА_21, серії НОМЕР_37, на земельну ділянку площею 1,9002 га; ОСОБА_22, серії НОМЕР_38, на земельну ділянку площею 1,7639 га; ОСОБА_19, серії НОМЕР_39, на земельну ділянку площею 1,9757 га.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 11 березня
2014 року № 866- VII Про зміну і встановлення меж м. Коростеня спірні земельні ділянки включено до території м. Коростеня.
Згідно з інформацією, викладеною в листі начальника управління економіки Коростенської РДА від 4 червня 2014 року № 89 відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Коростенської РДА погодження проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок не видавались. Відомості до книги реєстрації погоджень відділом не вносились. У книзі реєстрації погоджень до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відсутній вихідний № 02-10/1076 від 9 вересня 2009 року.
Крім цього установлено, що погодження до проектів землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок підписано керівником апарату Коростенської РДА Пруговим С.І., оскільки начальник відділу Савущик В.І. була відсутня.
Згідно з витягом із розпорядження голови Коростенської РДА
від 4 вересня 2009 року № 493 погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок не входило в обов'язки керівника апарату.
За правилами ч. 9 ст. 118 ЗК України, в редакції, чинній на час передачі у власність спірних земельних ділянок, проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Ураховуючи наведене,обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що погодження до проекту землеустрою підписано особою, яка не мала на це повноважень, тобто свідчить про недотримання порядку, встановленого ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Положеннями ст. 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої цієї статті зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.
Згідно з підп . 2 п. 2 розділу І Закону № 4176-VI п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України виключено.
Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4176-VI протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Згідно із частинами першою та третьою ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.
Положення п . 4 ч . 1 ст . 268 ЦК України за своєю суттю направлене на захист прав власників та інших осіб від держави.
Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
Отже, з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.
На такі позови поширюється положення ст. 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі ч . 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Пунктом 1 ст . 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).
Апеляційний суд, вирішуючи питання щодо застосування строків позовної давності, зазначив, що такий строк на звернення до суду з даним позовом прокурором не пропущено й до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон № 4176-VI, оскільки право на звернення до суду з цим позовом виникло у вересні 2009 року, тобто на момент набрання чинності Законом №4176-VI (15 січня 2012 року) строк позовної давності не сплив, тому звернення прокурора до суду з позовом у грудні 2014 року відповідає вимогам п. 5 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4176-VI про право особи протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Вказаний висновок суду апеляційної інстанції є обґрунтованим та таким, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-2165цс15.
Також обґрунтовано апеляційний суд указував на безпідставність захисту прав відповідачів на мирне володіння майном з огляду на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки судом встановлено, що спірні земельні ділянки були передані у власність із порушенням встановленого порядку, та спірним розпорядженням порушено права територіальної громади міста.
Таким чином, вирішуючи спір апеляційний суд з дотриманням вимог ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації від 25 вересня 2009 року № 520, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов'язання відповідачів повернути спірні земельні ділянки до земель Коростенської міської ради.
У зв'язку з викладеним доводи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України).
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_13 та представника ОСОБА_9 - ОСОБА_43, відхилити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.Ф. Хопта
Судді: Б.І. Гулько
В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.П. Штелик
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2017 |
Оприлюднено | 20.11.2017 |
Номер документу | 70341666 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні