Постанова

від 14.11.2017 по справі 912/895/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 року Справа № 912/895/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Антоніка С.Г., Березкіної Е.В.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю:

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: ОСОБА_1, посвідчення №036402 від 27.11.2015р.,

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 01-25/12/1 від 11.05.2017 р.,

від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність № б/н від 20.09.2017 р.,

від третьої особи-1: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від третьої особи-2: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2017р. у справі №912/895/17

за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, м.Кропивницький

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", с.Кам"яний Брід, Благовіщенський район, Кіровоградська область

за участю третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-Благовіщенської районної державної адміністрації, м.Благовіщенське, Кіровоградська область

за участю третьої особи -2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-Кам'янобрідської сільської ради, с.Кам"яний Брід, Благовіщенський район, Кіровоградська область

про зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2017р. у справі №912/895/17 (суддя Тимошевська В.В.) заступнику прокурора Кіровоградської області відмовлено в задоволенні позову, пред"явленого в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська обласна державна адміністрація про зобов'язання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі-СТОВ)"Агрофірма "Нива" повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації безпідставно набуту земельну ділянку державної власності із земель водного фонду, кадастровий номер 3525583600:02:000:7501, загальною площею 18,4937га, що розташована за межами населеного пункту на території Кам'янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, нормативно-грошовою оцінкою двісті двадцять тисяч сто шістдесят п"ять гривень 17 копійок;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог прокурора та з наявності підстав для їх задоволення на підставі ст.387 Цивільного кодексу України, а також з того, що при зверненні до господарського суду з позовом у даній справі Кіровоградською обласною державною адміністрацією (далі-ОДА) пропущено строк позовної давності, оскільки адміністрація мала можливість дізнатися про порушення свого права з 01.01.2013р., тобто з моменту переходу до останньої повноважень по розпорядженню земельними ділянками водного фонду;

- не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Кіровоградської області подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків господарського суду щодо спливу строку позовної давності фактичним обставинам справи та на неправильне застосування ним норм матеріального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;

- у поданій скарзі йдеться про те, що оцінюючи критично твердження позивача стосовно неможливості знати про порушене право, починаючи саме з 01.01.2013р. господарський суд послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 16.11.2016р. у справі №6-249цс16, про те, що до спірних правовідносин не може бути застосована зазначена правова позиція, оскільки рішення, які переглядалися, ґрунтувалися на інших обставинах, про помилкові посилання відповідача на визначення строку позовної давності з 01.01.2013р. з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", оскільки саме по собі прийняття, за яким у особи виникають права та обов"язки не є обставиною, з якою законодавець пов"язує обов"язок довідатися про порушене право та відповідно розпочинається строк позовної давності, про те, що майно, обов"язків власника щодо якого набула Кіровоградська ОДА з 01.01.2013р. не має одиничного виразу та не групується в конкретному місці з чітко визначеною адресою, про те, що жодним з законів на обласні державні адміністрації, як розпорядника земель водного фонду державної власності, не покладено обов"язку щодо здійснення невідкладної інвентаризації відповідних земель, про те, що право оренди на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку зареєстровано не було, у державних реєстрах відомості щодо права користування спірною земельною ділянкою аж до квітня 2016р. були відсутні, будь-яких відомостей від органу місцевого самоврядування чи іншого органу державної влади не надходило, тому інформацією щодо фактичного користування земельною ділянкою позивач не володів, про те, що 20.05.2016р. відповідач звернувся до Кіровоградської ОДПІ з заявою про переукладення договору і саме з цього часу адміністрації стало відомо про невизнання відповідачем права адміністрації на розпорядження земельною ділянкою;

- позивач апеляційну скаргу прокурора підтримує, вказує, при цьому, що висновки господарського суду щодо спливу строку позовної давності, висловлені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи та положенням чинного законодавства;

- відповідач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на недоведення позивачем того факту, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права починаючи з 01.01.2013р., оскільки позивач з метою додержання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01.01.2013р. був зобов"язаний витребувати у попередніх розпорядників земель для рибогосподарських потреб, зокрема, від Ульянівської районної державної адміністрації відомості про укладені та діючи договори оренди землі для обізнаності про наявність або відсутність відповідних речових прав на земельні ділянки, у зв"язку з чим, позовна давність по вимогах прокурора підлягає застосуванню, а також на те, що договір оренди землі від 01.02.2010р., укладений Ульянівською районною державною адміністрацією з відповідачем є вчиненим внаслідок проведення 06.04.2016р. державної реєстрації речового права оренди землі згідно з цим договором, у зв"язку з чим, такий договір набрав чинності з цієї дати, а також на те, що запис про державну реєстрацію речового права оренди землі не скасовано і застосування до правовідносин сторін положень ст.ст.387, 1212-1215 Цивільного кодексу України виключається взагалі;

- представник третьої особи-1 в судове засідання не з"явився, у направленому на адресу апеляційного суду клопотанні третьою особою зазначено, що при відведенні відповідачу спірної земельної ділянки районна державна адміністрація діяла в межах чинного законодавства, апеляційну скаргу прокурора адміністрація не підтримує, у клопотанні третя особа-1 просить розглянути скаргу без участі представника;

- у письмових поясненнях третя особа-2 посилається на те, що весь час користування об"єктом відповідач виконував зобов"язання за договором від 01.02.2010р. належним чином, вчасно сплачував орендну плату, користування відбувалося за цільовим призначенням, у зв"язку з чим, відсутнє порушення інтересів держави та територіальної громади Кам"янобрідської сільської ради; одночасно третя особа-2 просить розглянути апеляційну скаргу без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010р. Ульянівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та СТОВ"Нива" (орендарем) підписано договір оренди землі, на підставі якого орендодавець зобов"язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Кам"янобрідської сільської ради Ульянівського району Кіровоградської області.

Договір підписано за наслідками прийняття головою Ульянівської райдержадміністрації розпорядження №181-р від 17.04.2009р. "Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки".

Згідно з п.2 договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3525583600:02:000:7501, загальною площею 18,4937га.

Відповідно до п.5 договору проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010р. складає 116451грн.87коп..

П.8 договору передбачено, що останній укладено на 15 років. Початок дії договору - з моменту його державної реєстрації.

Згідно з п.20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п"ятиденний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.43 договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать також і про те, що 04.04.2016р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за СТОВ"Агрофірма "Нива" зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3525583600:02:000:7501.

Як на підставу виникнення речового права реєстр містить посилання на договір оренди землі від 01.02.2010р. між Ульянівською райдержадміністрацією та СТОВ"Агрофірма "Нива".

Підставою внесення запису до Реєстру є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29117261 від 06.04.2016р..

Ст.2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі..

Відповідно до ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст.14 Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Ст.ст.18, 20 Закону, в редакції, чинній на момент підписання спірного договору передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Ч.5 ст.126 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент підписання спірного договору встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Перелік органів, які здійснювали державну реєстрацію договорів оренди землі та порядок реєстрації регулювалися, зокрема: в період з 2008 по 2010 роки - Порядком ведення Поземельної книги і Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, і Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962); з 2011 по 2012 роки - постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за №1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі".

Згідно з п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 11.02.2010р. №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до 1 січня 2013 року державна реєстрація: права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи господарським судом зроблено правильний висновок про те, що договір оренди землі від 01.02.2010р. між Ульянівською райдержадміністрацією та СТОВ"Агрофірма "Нива" не пройшов державну реєстрацію відповідно до Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України в редакціях, до 01.01.2013р. і СТОВ"Агрофірма "Нива" отримало в 2010 році земельну ділянку за відсутністю належним чином оформленого документа (зареєстрованого договору), що посвідчує право оренди на земельну ділянку, оскільки таке право на момент підписання договору та в період до 01.01.2013р. виникало за умови державної реєстрації договору.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.6 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяла з 01.01.2013р. орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.126 Кодексу в редакції, чинній з 01.01.2013р. право власності, право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.3 ст.3 названого Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Ч.1 ст.4 Закону встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, у тому числі, і право оренди земельної ділянки.

За приписами ст.27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, яка визначена прокурором підставою позову, встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому набуття або збереження майна в будь-якому випадку має бути безпідставним. Безпідставність полягає в тому, що придбання або збереження майна відбувається без правових підстав, встановлених не тільки законом або договором, а й адміністративним актом та одностороннім правочином.

Як зазначено вище, право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 3525583600:02:000:7501 зареєстровано за СТОВ "Агрофірма "Нива" в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.04.2016р. і такий запис є діючим на час розгляду даної справи. Підставою внесення запису є рішення відповідного реєстратора, підставою виникнення речового права зазначено договір від 01.02.2010р..

З огляду на викладене приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд цілком вірно зазначив, що за наявності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дійсного запису про державну реєстрацію речового права оренди землі СТОВ"Агрофірма "Нива" відсутні підстави стверджувати про безпідставність набуття останнім спірної земельної ділянки, у зв"язку з чим, підстави для застосування до правовідносин сторін положень ст.1212 Цивільного кодексу України відсутні.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Передбачений цією нормою спосіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти належним йому майном, тобто коли майно незаконно вибуває з його володіння. Незаконним володільцем є така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав, при цьому підставами виникнення права власності слугують юридичні факти згідно з переліком глави 24 Кодексу.

У даному випадку, станом на момент розгляду справи відповідач користується спірною земельною ділянкою на підставі зареєстрованого речового права оренди, про що в Державний реєстр внесено відповідний запис.

Вказаний запис є дійсним, державна реєстрація за товариством права оренди земельної ділянки на час розгляду справи в установленому законодавством порядку не скасована.

Докази оскарження дій відповідних посадових осіб по здійсненню такої реєстрації в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене неможливим є і визначення відповідача як незаконного володільця. Тому підстави для застосування до правовідносин сторін положень ст.387 Цивільного кодексу України також відсутні.

Отже, господарський суд неповно з"ясував обставини, які мають значення для справи та дійшов неправильного висновку про незаконне володіння товариством спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст.261 Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У цьому зв"язку, заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки строком позовної давності обмежується лише порушене право.

Таким чином, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права.

Але допущені порушення не вплинули на правильність судового висновку щодо вирішення спору в частині відмови в задоволенні позову.

Тому рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Враховуючи викладене, доводи прокурора та відповідача не вплинули на юридичну оцінку вищезазначених фактичних обставин справи.

Керуючись ст.ст.101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2017р. у справі №912/895/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя С.Г.Антонік

Суддя О.В.Березкіна

Повна постанова складена 20.11.2017р.