Рішення

від 17.11.2017 по справі 395/643/17

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/643/17 Провадження № 2/395/462/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1М, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства П'ятихатське до ОСОБА_2 про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство П'ятихатське до ОСОБА_2 про стягнення збитківвказавши, що відповідно до договору оренди землі від 13.11.2006 року зареєстрованого у Новомиргородському відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру 30.07.2007 року за № 131 ОСОБА_2 передала у оренду ПСП П'ятихатське належну їй земельну ділянку загальною площею 5,55 га розташовану на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіроовоградської області. Строк договору оренди земельної ділянки - 10 років.

У листопаді 2016 позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 порушуючи вимоги договору самостійно здійснила обробіток належної їй земельної ділянки всупереч умовам договору.

Позивач намагався поновити свої порушені права шляхом переговорів, але згоди досягнуто не було.

В квітні 2017 року до органів поліції позивачем було подано заяву про кримінальне правопорушення з приводу самозахвату земельної ділянки.

На сьогоднішній день незаконними діями відповідача позивачу завдано збитки, які полягають у не отриманому прибутку, які б ПСП П'ятихатське могло отримало в процесі користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.

Тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на їх користь завдані збитки (упущену вигоду) в сумі 125960,00 гривень.

Представник ПСП П'ятихатське ОСОБА_1. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов з підстав викладених у ньому.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення.

Заслухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 040806 належить земельна ділянка, кадастровий номер 3523886000:02:000:0005, площею 5,55 га, яка розташована на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з договором оренди землі від 13 листопада 2006 року ОСОБА_2 надала в оренду ПСП П'ятихатське в строкове платне користування вказану вище земельну ділянку строком на 10 років. Даний договір зареєстрований у Новомиргородському відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру 30.07.2007 року за № 131.

У відповідності до п. 43 вказаного договору - цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже строк закінчення договору - 30 липня 2017 року.

Відповідачкою в судовому засіданні підтверджено, що з ПСП П'ятихатське 13 листопада 2016 року, як власник земельної ділянки, уклала договір оренди земельної ділянки строком на 10 років зі змістом якого вона була ознайомилася, погоджувалася щодо обставин та наслідків, викладених у вказаному договорі та поставила свій підпис.

Не бажаючи поновлювати його на новий строк вона повідомила про це позивача, що підтверджується відповідною її заявою від 28 липня 2016 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано позивачем 05.08.2016 року.

Як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_2, яка в судовому засіданні підтвердила факт того, що їй було достовірно відомо, що строк дії договору між нею та позивачем закінчується 30 липня 2017 року, в середині березня 2017 року при огляді своєї земельної ділянки виявила, що вона на відміну від інших земельних ділянок, які перебували у користуванні ПСП П'ятихатське не оброблена та вирішила її самостійно обробляти, відповідно провела обробіток дисковою бороною, що підтверджується Актом підтвердження обробітку земельної ділянки від 30.03.2017 року та здійснила посів ячменю, що підтверджується відповідним Актом від 01.04.2017 року.

Встановивши, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 та перебуває у користуванні позивача до кінця липня 2017 року керівництво ПСП П'ятихатське 12 квітня 2017 року звернулося з відповідною заявою до Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області про кримінальне правопорушення за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, кадастровий номер 3523886000:02:000:0005, оскільки мали намір засіяти на вказаній земельній ділянці сою.

Згідно зі ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок. Ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки ( пункт д ч.1 ст. 156 ЗК України ).

За змістом ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою власником за наявності правочину щодо оренди такої земельної ділянки, є самовільним зайняттям земельної ділянки, за яке власник зобов'язаний відшкодувати орендареві завдані збитки, які останній міг би отримати, якби його право не було порушено.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ № 284 від 19 квітня 1993 р . з наступними змінами, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно з п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Матеріалами справи встановлено, що позивачі мали технічну можливість самостійно обробляти земельну ділянку і намагалися це робити, але відповідач перешкодив їм, обробивши її самостійно.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 вказала, що працює на посаді директора ПСП П'ятихатське . ПСП було достовірно відомо, що 30 липня 2017 року закінчується строк дії договору з відповідачкою ОСОБА_2. Оскільки в усних домовленостях досягти згоди щодо продовження дії строку договору з відповідачем не вдалося то керівництвом ПСП було прийнято рішення про посів на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2ВА. ранньої сої, яка за агрономічними показниками має бути посіяна у квітні місяці та зібрана у кінці липня. Коли сільськогосподарські роботи щодо посіву сої мали намір проводити з'ясувалося, що відповідач самостійно здійснив самозахват належної їй земельної ділянки, достовірно знаючи про наявність договору оренди та, що строк його дії закінчувався 30 липня 2017 року.

Комісією Новомиргородської райдержадміністрації було складено акт про визначення розміру можливих збитків ПСП П'ятихатське у вигляді неодержаного доходу від 09 листопада 2017 р. № 1, які були затверджені головою Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, згідно якого комісією на виконання постанови КМУ № 284 від 19 квітня 1993 р . про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, та постанови КМУ № 963 від 25 липня 2007р ., якою затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, було визначено, що позивачу ПСП П'ятихатське внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки розмір можливих збитків у вигляді неодержаного доходу обрахований виходячи з фактичних затрат на вирощування сої згідно з ф.50сг- річна за 2016 рік по сільськогосподарських підприємствах облікового кола та очікуваної врожайності сої за 2017 рік по сільгосппідприємствах (за оперативними даними) становив би за оперативними розрахунками 17121 гривень.

Дані обставини беззаперечно встановлені в судовому засіданні та сумніву у суду не викликають.

В даному випадку зі сторони ОСОБА_2 мала місце протиправна поведінка, яка виразилася у тому, що достовірно знаючи, що строк дії договору оренди належної їй земельної ділянки закінчується саме 30 липня 2017 року допустила її обробіток та посів, чим порушила вимоги договору оренди земельної ділянки, укладеного нею з позивачем 13.11.2016 року тим самим спричинивши позивачеві збитки у вигляді упущеної вигоди.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства П'ятихатське завдані збитки (упущену вигоду) в сумі 17121,00 гривень.

Враховуючи викладене, у відповідності до ст. 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 79-80, 88, 208-209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства П'ятихатське до ОСОБА_2 про стягнення збитків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства П'ятихатське (Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Велика Виска, вул. Боженка, 1, код ЄДРЮОФОП 32443414) завдані збитки (упущену вигоду) в сумі 17121 (сімнадцть тисяч сто двадцять одну) гривню 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.

Суддя: Р. А. Забуранний

копія

Справа № 395/643/17 Провадження № 2/395/462/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1М, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства П'ятихатське до ОСОБА_2 про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство П'ятихатське до ОСОБА_2 про стягнення збитківвказавши, що відповідно до договору оренди землі від 13.11.2006 року зареєстрованого у Новомиргородському відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру 30.07.2007 року за № 131 ОСОБА_2 передала у оренду ПСП П'ятихатське належну їй земельну ділянку загальною площею 5,55 га розташовану на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіроовоградської області. Строк договору оренди земельної ділянки - 10 років.

У листопаді 2016 позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 порушуючи вимоги договору самостійно здійснила обробіток належної їй земельної ділянки всупереч умовам договору.

Позивач намагався поновити свої порушені права шляхом переговорів, але згоди досягнуто не було.

В квітні 2017 року до органів поліції позивачем було подано заяву про кримінальне правопорушення з приводу самозахвату земельної ділянки.

На сьогоднішній день незаконними діями відповідача позивачу завдано збитки, які полягають у не отриманому прибутку, які б ПСП П'ятихатське могло отримало в процесі користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.

Тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на їх користь завдані збитки (упущену вигоду) в сумі 125960,00 гривень.

Представник ПСП П'ятихатське ОСОБА_1. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов з підстав викладених у ньому.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення.

Заслухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 040806 належить земельна ділянка, кадастровий номер 3523886000:02:000:0005, площею 5,55 га, яка розташована на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з договором оренди землі від 13 листопада 2006 року ОСОБА_2 надала в оренду ПСП П'ятихатське в строкове платне користування вказану вище земельну ділянку строком на 10 років. Даний договір зареєстрований у Новомиргородському відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру 30.07.2007 року за № 131.

У відповідності до п. 43 вказаного договору - цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже строк закінчення договору - 30 липня 2017 року.

Відповідачкою в судовому засіданні підтверджено, що з ПСП П'ятихатське 13 листопада 2016 року, як власник земельної ділянки, уклала договір оренди земельної ділянки строком на 10 років зі змістом якого вона була ознайомилася, погоджувалася щодо обставин та наслідків, викладених у вказаному договорі та поставила свій підпис.

Не бажаючи поновлювати його на новий строк вона повідомила про це позивача, що підтверджується відповідною її заявою від 28 липня 2016 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано позивачем 05.08.2016 року.

Як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_2, яка в судовому засіданні підтвердила факт того, що їй було достовірно відомо, що строк дії договору між нею та позивачем закінчується 30 липня 2017 року, в середині березня 2017 року при огляді своєї земельної ділянки виявила, що вона на відміну від інших земельних ділянок, які перебували у користуванні ПСП П'ятихатське не оброблена та вирішила її самостійно обробляти, відповідно провела обробіток дисковою бороною, що підтверджується Актом підтвердження обробітку земельної ділянки від 30.03.2017 року та здійснила посів ячменю, що підтверджується відповідним Актом від 01.04.2017 року.

Встановивши, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 та перебуває у користуванні позивача до кінця липня 2017 року керівництво ПСП П'ятихатське 12 квітня 2017 року звернулося з відповідною заявою до Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області про кримінальне правопорушення за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, кадастровий номер 3523886000:02:000:0005, оскільки мали намір засіяти на вказаній земельній ділянці сою.

Згідно зі ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок. Ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки ( пункт д ч.1 ст. 156 ЗК України ).

За змістом ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою власником за наявності правочину щодо оренди такої земельної ділянки, є самовільним зайняттям земельної ділянки, за яке власник зобов'язаний відшкодувати орендареві завдані збитки, які останній міг би отримати, якби його право не було порушено.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ № 284 від 19 квітня 1993 р . з наступними змінами, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно з п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Матеріалами справи встановлено, що позивачі мали технічну можливість самостійно обробляти земельну ділянку і намагалися це робити, але відповідач перешкодив їм, обробивши її самостійно.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 вказала, що працює на посаді директора ПСП П'ятихатське . ПСП було достовірно відомо, що 30 липня 2017 року закінчується строк дії договору з відповідачкою ОСОБА_2. Оскільки в усних домовленостях досягти згоди щодо продовження дії строку договору з відповідачем не вдалося то керівництвом ПСП було прийнято рішення про посів на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2ВА. ранньої сої, яка за агрономічними показниками має бути посіяна у квітні місяці та зібрана у кінці липня. Коли сільськогосподарські роботи щодо посіву сої мали намір проводити з'ясувалося, що відповідач самостійно здійснив самозахват належної їй земельної ділянки, достовірно знаючи про наявність договору оренди та, що строк його дії закінчувався 30 липня 2017 року.

Комісією Новомиргородської райдержадміністрації було складено акт про визначення розміру можливих збитків ПСП П'ятихатське у вигляді неодержаного доходу від 09 листопада 2017 р. № 1, які були затверджені головою Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, згідно якого комісією на виконання постанови КМУ № 284 від 19 квітня 1993 р . про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, та постанови КМУ № 963 від 25 липня 2007р ., якою затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, було визначено, що позивачу ПСП П'ятихатське внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки розмір можливих збитків у вигляді неодержаного доходу обрахований виходячи з фактичних затрат на вирощування сої згідно з ф.50сг- річна за 2016 рік по сільськогосподарських підприємствах облікового кола та очікуваної врожайності сої за 2017 рік по сільгосппідприємствах (за оперативними даними) становив би за оперативними розрахунками 17121 гривень.

Дані обставини беззаперечно встановлені в судовому засіданні та сумніву у суду не викликають.

В даному випадку зі сторони ОСОБА_2 мала місце протиправна поведінка, яка виразилася у тому, що достовірно знаючи, що строк дії договору оренди належної їй земельної ділянки закінчується саме 30 липня 2017 року допустила її обробіток та посів, чим порушила вимоги договору оренди земельної ділянки, укладеного нею з позивачем 13.11.2016 року тим самим спричинивши позивачеві збитки у вигляді упущеної вигоди.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства П'ятихатське завдані збитки (упущену вигоду) в сумі 17121,00 гривень.

Враховуючи викладене, у відповідності до ст. 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 79-80, 88, 208-209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства П'ятихатське до ОСОБА_2 про стягнення збитків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства П'ятихатське (Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Велика Виска, вул. Боженка, 1, код ЄДРЮОФОП 32443414) завдані збитки (упущену вигоду) в сумі 17121 (сімнадцть тисяч сто двадцять одну) гривню 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.

Суддя підпис

з оригіналом згідно

Суддя: Р. А. Забуранний