Постанова

від 29.03.2018 по справі 395/643/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року м. Кропивницький

справа № 395/643/17

провадження № 22-ц/781/443/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Авраменко Т.М., Мурашка С.І.

за участю секретаря - Гончар В.В.

учасники справи:

ОСОБА_1

представник ПСП П'ятихатське - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2017 року, суддя Забуранний Р.А., по справі за позовом ПСП П'ятихатське до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

ПСП П'ятихатське звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

На обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідно до договору оренди землі від 13.11.2006 року зареєстрованого у Новомиргородському відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру 30.07.2007 року за № 131, ОСОБА_1 передала в оренду ПСП П'ятихатське належну їй земельну ділянку загальною площею 5,55 га. розташовану на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Строк договору оренди земельної ділянки - 10 років.

У листопаді 2016 позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги договору самостійно здійснила обробіток належної їй земельної ділянки всупереч умовам договору.

Позивач намагався поновити свої порушені права шляхом переговорів, але згоди досягнуто не було.

В квітні 2017 року до органів поліції позивачем було подано заяву про кримінальне правопорушення з приводу самозахвату земельної ділянки.

На сьогоднішній день незаконними діями відповідача позивачу завдано збитки, які полягають у не отриманому прибутку, які б ПСП П'ятихатське могло отримало в процесі користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь завдані збитки (упущену вигоду) в сумі 125960,00 гривень.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2017 року позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПСП П'ятихатське - завдані збитки (упущену вигоду) в сумі 17121 грн.

Додатковим рішення від 13.12.2017 року суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПСП П'ятихатське судові витрати понесені позивачем по справі у розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначається , що суд першої інстанції неправильно встановив дійсні обставини по справі зокрема в частині строку закінчення договору оренди.

Також суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги розрахунок позивача в частині заподіяних збитків, оскільки розрахунок є явно надуманим та необґрунтованим. Суд першої інстанції належним чином не встановив , чи була вина відповідача у заподіянні збитків і чим це підтверджується.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 040806 належить земельна ділянка, кадастровий номер 3523886000:02:000:0005, площею 5,55 га, яка розташована на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з договором оренди землі від 13 листопада 2006 року, ОСОБА_1 надала в оренду ПСП П'ятихатське в строкове платне користування вказану вище земельну ділянку строком на 10 років. Даний договір зареєстрований у Новомиргородському відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру 30.07.2007 року за № 131.

Суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до п. 43 вказаного договору - цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже строк закінчення договору - 30 липня 2017 року.

Відповідачем в судовому засіданні підтверджено, що з ПСП П'ятихатське 13 листопада 2016 року, як власник земельної ділянки, уклала договір оренди земельної ділянки строком на 10 років зі змістом якого вона була ознайомилася, погоджувалася щодо обставин та наслідків, викладених у вказаному договорі та поставила свій підпис.

Не бажаючи поновлювати його на новий строк вона повідомила про це позивача, що підтверджується відповідною її заявою від 28 липня 2016 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано позивачем 05.08.2016 року.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач по справі достовірно було відомо, що строк дії договору між нею та позивачем закінчується 30.07.2017 року .

В середині березня 2017 року відповідач встановила, що її земельна ділянка не оброблена і вирішила самостійно її обробляти і відповідно провела обробіток дисковою бороною, що підтверджується актом від 30.03.2017 року та здійснила посів ячменю, що підтверджується актом від 01.04.2017 року.

Встановивши, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 та перебуває у користуванні позивача до кінця липня 2017 рок,у керівництво ПСП П'ятихатське 12 квітня 2017 року звернулося з відповідною заявою до Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області про кримінальне правопорушення за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, кадастровий номер 3523886000:02:000:0005, оскільки мали намір засіяти на вказаній земельній ділянці сою.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки ( пункт д ч.1 ст. 156 ЗК України ).

За змістом ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ № 284 від 19 квітня 1993 р . з наступними змінами, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно з п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачі мали технічну можливість самостійно обробляти земельну ділянку і намагалися це робити, але відповідач перешкодив їм, обробивши її самостійно.

Комісією Новомиргородської райдержадміністрації було складено акт про визначення розміру можливих збитків ПСП П'ятихатське у вигляді неодержаного доходу від 09 листопада 2017 р. № 1, які були затверджені головою Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, згідно якого комісією на виконання постанови КМУ № 284 від 19 квітня 1993 р . про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, та постанови КМУ № 963 від 25 липня 2007р ., якою затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, було визначено, що позивачу ПСП П'ятихатське внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки розмір можливих збитків у вигляді неодержаного доходу обрахований виходячи з фактичних затрат на вирощування сої згідно з ф.50сг- річна за 2016 рік по сільськогосподарських підприємствах облікового кола та очікуваної врожайності сої за 2017 рік по сільгосппідприємствах (за оперативними даними) становив би за оперативними розрахунками 17121 гривень.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зі сторони ОСОБА_1 мала місце протиправна поведінка, яка виразилася у тому, що достовірно знаючи, що строк дії договору оренди належної їй земельної ділянки закінчується саме 30 липня 2017 року допустила її обробіток та посів, чим порушила вимоги договору оренди земельної ділянки, укладеного нею з позивачем 13.11.2016 року тим самим спричинивши позивачеві збитки у вигляді упущеної вигоди.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. , що позов підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 040806 належить земельна ділянка, кадастровий номер 3523886000:02:000:0005, площею 5,55 га, яка розташована на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з договором оренди землі від 13 листопада 2006 року ОСОБА_1 надала в оренду ПСП П'ятихатське в строкове платне користування вказану вище земельну ділянку строком на 10 років. Даний договір зареєстрований у Новомиргородському відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру 30.07.2007 року за № 131.

Згідно п. 43 вказаного договору - цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Відповідно термін дії договору оренди був до 30.07.2017 року, однак відповідач до закінчення договору оренди землі самовільно, без погодження з орендарем почала проводити сільськогосподарські роботи на зазначеній земельній ділянці, чим перешкодила проводити роботи на земельній ділянці позивачу в результаті чого заподіяла матеріальну шкоду позивачу по справі.

ПСП П'ятихатське 12 квітня 2017 року звернулося з відповідною заявою до Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області про кримінальне правопорушення за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, кадастровий номер 3523886000:02:000:0005, оскільки мали намір засіяти на вказаній земельній ділянці сою.

Доводи викладені в апеляційній скарзі , що суд першої інстанції неправильно визначився з строком дії спірного договору оренди є необґрунтованими, оскільки суд правильно встановив , що договір почав діяти з моменту реєстрації спірного договору , тобто з моменту коли договір оренди був зареєстрований у Новомиргородському відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру 30.07.2007 року за № 131. Відповідно спірний договір діяв до 30.07.2017 року.

Доводи викладені в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги розрахунок позивача в частині заподіяних збитків, оскільки розрахунок є явно надуманим та необґрунтованим не знайшли свого підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з заявою в комісію із визначення та відшкодування збитків власникам землі та користувачам Новомиргородської державної адміністрації посилаючись на обставини, що ОСОБА_1В до закінчення договору оренди землі , самовільно захопила земельну ділянку яка перебувала в оренді у позивача , орендодавцем якої є відповідач по справі і в результаті незаконних дій, не зміг провести посів сої і як наслідок не отримав прибуток від використання зазначеної земельної ділянки. Просив визначити збитки у вигляді неодержаного доходу завдані ПСП Пятихатське у зв'язку із неможливістю використання земельної ділянки кадастровий номер 3523886000:02:000:0005 площею 5.55 га. розташованої на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського райну Кіровоградської області.

Актом про визначення розміру можливих збитків ПСП Пятихатське у вигляді неодержаного доходу від 09.11.2017 року №1 визначено, що розмір можливих збитків у вигляді неодержаного доходу обрахований виходячи з фактичних затрат на вирощування сої згідно з ф.50сг-річна за 2016 рік по сільськогосподарських підприємствах облікового кола та очікуваної врожайності сої 2017 року по сільськогосподарським підприємствам (за оперативними даними) становив би за оперативними розрахунками 17121 грн. Надано розрахунок суми неодержаного доходу в розмірі 17121 грн. (а.с. 78.79).

Зазначені обставини відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами.

В частині доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не встановив , чи була вина відповідача в заподіянні збитків позивачу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, оскільки вина відповідача встановлена матеріалами справи , зокрема тими доказами, що відповідач до закінчення строку дії договору оренди, який є предметом судового розгляду, своїми діями які виразились у самовільному обробітку земельної ділянки, яка перебувала в оренді у позивача по справі чим перешкодила у проведені робіт позивачу на даній земельній ділянці і отримані ним прибутку від використання спірної земельної ділянки.

Відповідно статті 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2017 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено 06.04.2018року .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: