Ухвала

від 08.11.2017 по справі 761/36063/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.10.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м.Києві ОСОБА_7 про арешт нерухомого майна, належного ТОВ «ЛД-Перспектива».

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 13.10.2017 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання про арешт майна, належним чином не враховував те, що зазначене майно повністю відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, а тому повинно бути, на думку прокурора, арештоване.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, представника власника майна, яка вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12012000060000073 від 22.11.2012 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

11.10.2017 року старший слідчий СУ ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, належне на праві власності ТОВ «ЛД-Перспектива) (код ЄДРПОУ 35624120), а саме нежитлове приміщення готельного комплексу «Русь» (літ. А), загальною площею 22934,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Госпітальна, будинок 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 678611880382), земельна ділянка для експлуатації та обслуговування готельного комплексу «Русь», загальною площею 1,7079 га, кадастровий номер 8000000000:82:127:0004, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Госпітальна, земельна ділянка 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 678611880382), які належать на праві приватної власності ТОВ «ЛД-Переспектива» (код ЄДРПОУ 35624120).

13.10.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання слідчого було відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна,накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вважає колегія суддів наведена норма закону слідчим суддею дотримана в повному обсязі.

Відмовляючи у накладенні арешту на майно, слідчий суддя зазначає про те, що органом досудового розслідування не доведено, що нерухоме майно (готельний комплекс), на який необхідно накласти арешт, відповідає критеріям статті 98 КПК України, тобто, що це майно є речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12012000060000073 від 22.11.2012, зокрема об`єктом кримінально протиправних дій, та, як наслідок, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, зважаючи на відсутність належним чином вмотивованого процесуального рішення слідчого/прокурора щодо визнання вказаного об`єкту нерухомого майна речовим доказом із наведенням відповідного обґрунтування.

Крім того, зі змісту клопотання неможливо встановити конкретну мету, з якою слід накласти арешт на нерухоме майно (готельний комплекс), як того вимагають положення частини 2 статті 170 КПК України.

Таким чином, як вважає суд першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд, клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою завдань в даному кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги про відповідність вказаного майна нежитлового приміщення готельного комплексу «Русь» (літ. А), загальною площею 22934,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Госпітальна, будинок 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 678611880382), земельної ділянка для експлуатації та обслуговування готельного комплексу «Русь», загальною площею 1,7079 га, кадастровий номер 8000000000:82:127:0004, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Госпітальна, земельна ділянка 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 678611880382), критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки це майно є предметом кримінального правопорушення, на думку колегії суддів, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наданими матеріалами провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це зазначається в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, за об`єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.10.2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м.Києві ОСОБА_7 про арешт нерухомого майна, належного ТОВ «ЛД-Перспектива» залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/5463/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1