Ухвала

від 17.11.2017 по справі 712/12631/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/683/17 Справа № 712/12631/17 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 32013250000000091 від 21.03.2013 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, та накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке належить їй на праві приватної власності, а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

12.10.2017 р. прокурор відділу прокуратури Черкаської області радника юстиції ОСОБА_6 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке належить їй на праві приватної власності, а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання вказала, що в СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області розслідується кримінальне провадження №32013250000000091, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2013, за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Хлібна Нива» (код ЄДРПОУ 32480414) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

Підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стали акти перевірки Кам`янської МДПІ №67/22-32480414 від 05.04.2012, №103/23-32480414 від 18.05.2012, №207/22-324480414 від 30.07.2012, №29/22-32480414 від 08.02.2013 №29/22-32480414.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що відповідно до вказаних актів перевірки службові особи ТОВ «Хлібна Нива» (код ЄДРПОУ 32480414), в період з 01.01.2008 по 31.03.2012 відображали в податковій звітності операції з придбання маркетингових послуг у ТОВ «Дім Пива» (код ЄДРПОУ 31750777), ТОВ «Автобудсервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 36991256), ТОВ «Ен Ве Ка Груп» (код ЄДРПОУ 35296418), ТОВ «Екосвіт Україна» (код ЄДРПОУ 37119024), ТОВ «Венс Транс континент проект» (код ЄДРПОУ 37640909), ТОВ «Винбарел» (код ЄДРПОУ 34901878), ТОВ «Олімпія будсервіс» (код ЄДРПОУ 34427991), ТОВ «Автобудсервіс-плюс» (код ЄДРПОУ 36991256), ТОВ «Компанія «Будівництво і реконструкція» (код ЄДРПОУ 34817645), що мають ознаки фіктивності, внаслідок чого занизили суму податку на додану вартість та податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 32 557 тис. грн., що є в особливо великих розмірах.

Згідно наявних матеріалів кримінального провадження генеральним директором ТОВ «Хлібна Нива» (код ЄДРПОУ 32480414) у вказаний період був ОСОБА_9 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

28.09.2017 генеральному директору ТОВ «Хлібна Нива» ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

У ході досудового розслідування, з метою забезпечення виконання можливого покарання у вигляді конфіскації майна, а також відшкодування державі завданих збитків, слідчим вжито заходів до виявлення майна ОСОБА_9 .

Так, згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Однак, вказана квартира подарована ОСОБА_9 своїй дружині ОСОБА_8 відповідно до договору дарування №473, виданого 14.02.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .

Тобто, ОСОБА_9 розуміючи, що акти перевірки Кам`янської МДШ №67/22-32480414 від 05.04.2012, №103/23-32480414 від 18.05.2012, №207/22-324480414 від 30.07.2012, №29/22-32480414 від 08.02.2013 №29/22-32480414 будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. З ст. 212 КК України, санкцією якої передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з метою недопущення накладення арешту на його майно, уклав договір дарування власної квартири зі своєю дружиною ОСОБА_8 , після виявлення порушень в діяльності очолюваного ним підприємства Кам`янською МДШ.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя в ухвалі зіслався на необхідність накладення арешту на квартиру, оскільки санкцією ч. 3 ст. 212 КК України передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Тобто накладення арешту на майно є забезпеченням виконання вироку в частинні можливої конфіскації майна та забезпечення виконання цивільного позову.

Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.10.2017 р., посилаючись на те, що клопотання прокурора про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 24.10.2017 р. без участі ОСОБА_8 , а про постановлення даної ухвали ОСОБА_8 стало відомо після отримання її електронною поштою від слідчого 31.10.2017 р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вказане нерухоме майно належить ОСОБА_8 на праві власності з 14.02.2013 р., а дані про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 21.03.2013 р.

В зв`язку з чим ОСОБА_8 не могла знати про наміри працівників правоохоронних органів, щодо розпочати досудове розслідування.

Тому висновки слідчого судді в частині, що ОСОБА_11 повинна була передбачити настання таких висновків, оскільки набувала у власність квартиру у особи, яка є підозрюваним та на вказану квартиру в подальшому може бути накладено арешт.

Що стосується посилань слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру з метою забезпечення конфіскації майна по кримінальному провадженню та відшкодуванню цивільного позову, то вони є помилковими, оскільки ОСОБА_8 не відповідає ознакам, зазначеним у ч.ч. 4, 6 ст. 170 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, про законність ухвали слідчого судді, пояснення адвоката ОСОБА_7 , підтримавшу подану нею апеляційну скаргу, та перевіривши доводи апеляційної скарги і вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

В тому числі, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вказані дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. При цьому, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При цьому ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді взагалі не наведені мотиви прийнятого рішення, а лише є загальні посилання на Закон і загальний висновок про необхідність накладення арешту на майно.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Також, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як визначено в ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

З матеріалів провадження вбачається, що дані в ЄРДР внесені 21.03.2013 р., але квартиру ОСОБА_9 подарував своїй дружині ОСОБА_8 ще 14.02.2013 р., тобто більше ніж за місяць до внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР. Крім того, ОСОБА_9 став підозрюваним лише через чотири з половиною роки після того, як подарував дружині вказану квартиру.

Тобто посилання прокурора з приводу того, що ОСОБА_9 , розуміючи, що акти перевірки Кам`янської МДПІ будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 212 КК України, санкцією якої передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з метою недопущення накладення арешту на його майно, уклав договір дарування квартири зі своєю дружиною ОСОБА_8 , є надуманими.

До того ж, відповідно до вимог ч. 6 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, ОСОБА_8 , не відповідає ознакам, наведеним у вказаній нормі, а тому її майно не може підлягати арешту в цілях забезпечення цивільного позову.

Що стосується посилань слідчого судді на вимоги ч. 5 ст. 170 КПК України, то в даному випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 не є підозрюваною по даному кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про застосування вимог ч. 5 ст. 170 КПК України.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає до скасування, як така, що винесена з порушенням вимог КПК України, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , - до задоволення.

Колегія суддів вважає, що апелянту слід поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки рішення про арешт майна приймалось слідчим суддею за відсутності ОСОБА_8 , а про спірне рішення апелянту стало відомо від слідчого 31.10.2017 р., тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Поновити адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.10.2017 р.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.10.2017 р. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке належить їй на праві приватної власності, а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке належить їй на праві приватної власності, а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :