Рішення

від 10.11.2017 по справі 329/289/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№329/289/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2017 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Ломейко В.В., за участю секретаря Богдан І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до фермерського господарства Саєнко , третя особа: відділ з архівної справи та з питань державної реєстрації Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства Саєнко про визнання недійсним договору оренди землі укладеного 16 листопада 2009 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 7,5189 га, розташована на території Обіточненської сільської ради Чернігівського району Запорізької області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 928370. Так, 16.11.2009р. директор ФГ Саєнко ОСОБА_3 запропонував позивачу укласти договір оренди землі та взяв на себе усі зобов'язання щодо оформлення та реєстрації такого договору. Тривалий час позивач намагалася отримати примірник договору оренди землі. І лише в листопаді 2015 року отримала примірник договору оренди землі та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.11.2015 року. Отримавши примірник договору позивач звернула увагу, що в ньому стоїть не її підпис і такий договір вона не підписувала з відповідачем. Тому просить визнати договір оренди землі від 16.11.2009 року № 248 підписаний від її імені невідомою собою, недійсним.

У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю з підстав наведених у позовній заяві. Крім того зазначив, що у справі за його клопотанням була проведена судова почеркознавча експертиза, висновок якої підтвердив той факт, що в оспорюваному договорі стоїть не підпис позивача.

Представник відповідача ОСОБА_4, проти позову заперечив. Пояснив, що 16.11.2009 року між ОСОБА_1 та представником ФГ Саєнко був підписаний договір оренди землі, після чого фермерське господарство почало її використовувати відповідно до умов договору. Тривалий час через незалежні від волі представників ФГ Саєнко причин, договір оренди неможливо було зареєструвати у відповідних органах державної влади, і лише 05.11.2015 року була проведена державна реєстрація договору оренди землі, після чого один примірник договору разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був переданий ОСОБА_1 Договір оренди землі від 16.11.2009р. № 248 виконувався сторонами з моменту його підписання, тобто з 16.11.2009р., позивач отримувала орендну плату від відповідача та ніяких претензій щодо договору не висказувала.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона вела справи у 2008 році ФГ Саєнко та при ній складалися договори оренди землі. На той час, коли господарство видавало зерно, договори оренди не були підписані. Коли прийшов ОСОБА_6, син позивача ОСОБА_1, вона запропонувала йому підписати договори оренди землі не перевіривши його повноваження на право підпису вказаних договорів від імені матері. ОСОБА_6 підписав договори від імені своєї матері не маючи завірених нотаріально чи у сільській раді довіреності чи доручення.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, а також свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, позивач є власником земельної ділянки площею 7,5189 га, кадастровий номер - 2325585000:03:004:0009, що розташована на території Обіточненської сільської ради Чернігівського району Запорізької області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 928370 від 29.12.2006р.

05 листопада 2015 року Чернігівське районне управління юстиції Запорізької області здійснило реєстрацію права оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 15 років за ФГ Саєнко . Підставою для такої реєстрації був договір оренди землі № 248 від 16.11.2009р., укладений між ОСОБА_1 та ФГ Саєнко , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії ЕКМ № 642743 від 05.11.2015р. (а.с. 17, 43-44)

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 4-289 від 11.08.2017р., проведеної Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (а.с. 85-90) підписи в графах Н.І.Брегеда від імені ОСОБА_1 в договорах оренди землі № 248 від 16.11.2009, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Отже, судом на підставі досліджених доказів, пояснень свідка ОСОБА_5 встановлено, що позивач договору оренди землі № 248 від 16.11.2009 року про передачу належної їй земельної ділянки площею 7,5189 га відповідачу не підписувала і наміру передавати відповідачу в оренду дану земельну ділянку не мала.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом наведених правових приписів як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень статей 125 , 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

На підставі статті 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові суду від 25 грудня 2013 року №6-118цс13 аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що при вирішенні судом спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не момент його державної реєстрації.

Видаткові касові ордери ФГ Саєнко від 19.12.2012р., 22.12.2012р., 02.08.2013р., 28.07.2014р., 22.07.2015р., 02.08.2016р. згідно яких позивач отримувала орендну платню суд до уваги як доказ на підтвердження факту укладання договору взяти не може, оскільки була встановлена відсутність волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору. Зі змісту видаткових касових ордерів неможливо зрозуміти яких саме істотних умов досягли сторони за договором, і за яким саме договором.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню повністю, на підставі частини першої статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати з оплати судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.), витрати на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.,) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 2250,24 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят гривень 24 коп.)

На підставі викладеного, керуючись статями 202, 203, 215, 638 Цивільного кодексу України , статтями 125 , 126 Земельного кодексу України , статтями 6 , 20 Закону України Про оренду землі , статтями 2 , 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статтями 2 , 10 , 11 , 60 , 61 , 88 , 209 , 212-215 , 218 , 224-226 , 294 Цивільного процесуального кодексу України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства Саєнко про визнання договору оренди землі недійсним, - задовольнити повністю.

Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Саєнко № 248 від 16 листопада 2009 року,- визнати недійсним.

Стягнути з Фермерського господарства Саєнко на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.), витрати на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.), витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 2250,24 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят гривень 24 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Ломейко