Постанова

від 16.11.2017 по справі 805/3244/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 р. Справа №805/3244/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Хороша С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства Лактіс

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги від 11 травня 2017 року № Ю-8455-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 163498,22 гривень, податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 16856/6/99-99-111-02-02-25

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, за дов. від 01.05.2017 року,

представника відповідача: ОСОБА_2, за дов. від 13.04.2017 року

Публічне акціонерне товариство Лактіс звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 11 травня 2017 року № Ю-8455-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 163498,22 гривень та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 16856/6/99-99-111-02-02-25.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23 червня 2017 року отримав вимогу від 11 травня 2017 року № Ю-8455-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в якій зазначено, що станом на 30 квітня 2017 року заборгованість з ЄСВ становить 163498,22 гривень. Зазначає, що дана заборгованість за розрахунком позивача виникла за самостійно узгодженими сумами ЄСВ за звітні періоди: вересень 2014 року, листопад 2014 року та січень 2017 року.

Крім того, позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 02 серпня 2017 року № 000050/05-38-17-02/445104 від 23 травня 2015 року йому було донараховано фінансові санкції у сумі 11908,54 гривень та заборгованість за 2016 рік - 507,34 гривень, за березень 2017 року - 1516,72 гривень. Проте, в заяві про зміну позовних вимог позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 16856/6/99-99-111-02-02-25. При цьому, зазначає, що це номер рішення про результати розгляду скарги, яке прийняла ОСОБА_3 фіскальна служба України.

Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача не відмовився від позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 16856/6/99-99-111-02-02-25.

Вважає, що вимога від 11 травня 2017 року № Ю-8455-17 є незаконною, необґрунтованою, оскільки підприємство позивача зареєстровано в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької і Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, а Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено доповнення у розділ VIII Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пунктом 93, відповідно до якого, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Зазначає, що ПАТ Лактіс має сертифікат Торгово-промислової палати України від 15 серпня 2014 року про настання форс-мажорних обставин на підприємстві.

За таких обставин, оскільки ПАТ Лактіс зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач вважає себе звільненим від сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а відповідач неправомірно вимагає від нього виконання визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 обов'язків зі сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

З зазначених причин представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем через канцелярію суду 15 та 16 листопада 2017 року надано письмові заперечення (а.с. 53-65). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів. Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 31 травня 2017 року становила 884348,09 гривень, тому ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу на вказану суму боргу.

Вважає недоцільним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 10-53-р діяло з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року, тобто, у цьому періоді затверджено перелік населених пунктів, де здійснювалася АТО, посилаючись на ухвали ВАСУ від 29.06.2016 року № К/800/28043/15, від 16.01.2017 року № К/800/34316/16 та від 17.03.2016 року № К/800/47446/15.

Також зазначає, що позивач має сертифікат ТПП про настання форс-мажорних обставин, який стосується справляння податків та не стосується єдиного соціального внеску.

Представник відповідача зазначила, що ПАТ Лактіс не виконало вимоги закону та не надало заяву про звільнення від сплати ЄСВ до податкової інспекції, та стосовно позивача не виносилося ніяких податкових повідомлень-рішень.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Лактіс є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00445104 з 10 березня 1994 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 73-80).

Позивач перебуває на обліку у Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків та платник єдиного внеску, про що також зазначено у витягу (а.с.76).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406- VII до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є ОСОБА_4 України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 2 та п. 4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016 року, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994, передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Згідно з п. 1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016 року, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку

У відповідності до п. 1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття ОСОБА_5 документа є обов'язком контролюючого органу.

ОСОБА_5 документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки ОСОБА_5 документів.

Після повного внесення даних ОСОБА_5 документа такий документ отримує статус Повністю введено .

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус Повністю введено вважається присвоєним за умовчанням.

Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.

11 травня 2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8455-17 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 163498,22 гривень (а.с. 10). В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 30.04.2017 року.

Позивачем було оскаржено зазначену вимогу в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби від 02 серпня 2017 року № 16856/6/99-99-111-02-02-25 скаргу позивача було залишено без задоволення (а.с. 15-17). Проте, позивач оскаржує саме податкове повідомлення-рішення з зазначеним номером та датою прийняття (а.с. 47), однак жодних рішень до матеріалів справи ним не надано, як і не визначено відповідачем ОСОБА_3 фіскальну службу України.

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування строк.

Як зазначає позивач, підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 163498,22 гривень є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ за вересень 2014 року в сумі 103615,61 гривень, листопад 2014 року в сумі 32847,40 гривень та січень 2015 року в сумі 13102,61 гривень. Позивачем надано зазначені звіти до матеріалів справи (а.с. 20-29).

Із витягу з інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску вбачається, що у ПАТ Лактіс недоїмка з єдиного внеску станом на 20.04.2017 року складає 163498,22 гривень, однак за періоди: з 20 травня 2015 року по 20 квітня 2017 року (а.с. 68). Обставина щодо самостійного узгодження позивачем сум ЄСВ не є спірною між сторонами.

Таким чином, станом на дату винесення спірної вимоги - 11 травня 2017 року не сплачена сума боргу з ЄСВ у строк, передбачений Законом № 4264 склала 163498,22 гривень.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15.10.2014 року, у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності вказаної норми в Законі України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дана норма є діючою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Мар'їнка Донецької області, де зареєстроване підприємство позивача.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Мар'їнка Донецької області.

Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція.

Суд не бере до уваги факт зупинення дії розпорядження №1053-р, оскільки фактично антитерористична операція не припинялася, територія проведення АТО не змінилася, що є загальновідомою обставиною, а бездіяльність Кабміну з приводу не своєчасного винесення розпорядження про перелік населених пунктів, де проводилася АТО не може бути підставою для порушення прав господарюючих суб'єктів, що здійснюють діяльність в зоні проведення АТО.

Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивач отримав сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин від 15 серпня 2014 року № 2374/05-4 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача з 12 липня 2014 року (а.с. 18-19).

Як зазначено вище, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-4, відповідно до якого, підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Як пояснив представник ПАТ Лактіс , позивач не звертався до Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з заявою про звільнення від сплати єдиного внеску. Вважає, що може подати таку заяву після закінчення антитерористичної операції.

Однак, при невиконанні приписів пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з боку позивача, контролюючому органу не було відомо про наміри позивача стосовно звільнення (не звільнення) підприємства від сплати єдиного внеску на дату прийняття спірної вимоги і на дату розгляду даної справи. ОСОБА_4 № 1669, ані ОСОБА_4 № 2464 не звільняє контролюючий орган від його обов'язку формування вимог про сплату боргу з ЄСВ при умові наявності такого боргу в інтегрованій картці платника ЄСВ.

Відтак, позивачем не виконано умови пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, яким встановлено, що підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Таким чином, позивач не виконав вимоги Закону № 2464, а тому не є звільненим від сплати єдиного соціального внеску.

За таких обставин, вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги від 11 травня 2017 року № Ю-8455-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 163498,22 гривень та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 16856/6/99-99-111-02-02-25 не підлягають задоволенню.

На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах публічного акціонерного товариства Лактіс до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 11 травня 2017 року № Ю-8455-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 163498,22 гривень та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 16856/6/99-99-111-02-02-25- відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.