Ухвала

від 21.11.2017 по справі 815/2523/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2523/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Промбетон" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №3 від 12.01.2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року Товариство обмеженою відповідальністю "Промбетон" (далі по тексту ТОВ "Промбетон", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі по тексту Департамент ДАБІ в Одеській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту ДАБІ в Одеській області №3 від 12.01.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство позивача не здійснювало зазначене будівництво, бетонний вузол не є об'єктом нерухомого майна та представником відповідача безпідставно визначена категорія складності об'єкту. Крім того, позивач зазначив, що вказана постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №3 від 12.01.2017 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона ґрунтується на матеріалах справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в яких наведені обставини, які не відповідають дійсності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Скасовано постанову Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 12.01.2017 року №3 про накладання на Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбетон» (65012, м.Одеса, вул..Велика Арнаутська 19, офіс 314, Код ЄДРПОУ 40461915) штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 571280,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Департамент ДАБІ в Одеській області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Департаменту ДАБІ в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

01.10.2016 року між ТОВ «Промбетон» та Товариством ТОВ «Бетон ЮГ» укладено договір оренди обладнання « WIGGERT М060» модель « MOBILMAT М064/4 PCS-C» з виготовлення бетонної суміші готової до використання, яке тимчасово розташоване за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1.

Того ж дня між ТОВ «Промбетон» та ТОВ «Граніт К» укладено договір оренди складських майданчиків. За умовами вказаного договору ТОВ «Граніт К» передає Товариству позивача в строкове платне користування бетоновану площадку для зберігання сипучих матеріалів площею 130 кв.м та тимчасову споруду для зберігання цементу з комунікаціями (електро- та водо-постачанням) для ведення господарської діяльності.

Основним видом діяльності позивача є виробництво товарного бетону. Саме для здійснення такої діяльності Товариство уклало вказані договори оренди вже встановленого обладнання з виготовлення бетону та бетонованої площадки, на якій розташоване вказане обладнання.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було винесено постанову №3 від 12.01.2017 року в якій ТОВ «Промбетон» визнано винним у вчиненні правопорушення , передбаченого ст..2 ч.2 п.5 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 571280,00 грн.

З оскарженої постанови про правопорушення у сфері містобудування вбачається, що ТОВ «Промбетон» збудовано модульний бетонний завод, який розташований на залізобетонних фундаментах стіканого типу, та складається з: цементного силосу; гвинтового конвеєру; бункера очікування; змішувача; стрічкового конвеєру; бетонного дозатора; вагової системи заповнення; операторської та в цьому в постанові зазначається, що роботи з будування заводу виконанні без повідомлення про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на конання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, а також відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів щодо об'єкту нерухомості за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Гранітна, 1. Згідно інформації, вихідні дані на проектування містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки) на вищевказаний об'єкт видавались, отже проектна документація відсутня. Тим самим ТОВ «Промбетон» порушено приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Закону України «Про архітектурну діяльність» .

До того ж, в оскаржуваній постанові зазначається: враховувати факт, що під час проведення перевірки проект виконання будівельних робіт, експертизу проекту пред'явлено не було і посилаючись на п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності» , даний об'єкт за адресою Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул.Гранітна, 1, згідно ДЕН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (додаток А) можна віднести до - IV категорії складності об'єктів будівництва, клас наслідків(відповідальності) будівель або споруд СС3 (до будівель і споруд класу СС3» ).

Таким чином, ДАБІ в Одеській області віднесла обладнання з виготовлення бетону до класу СС3 будівель і споруд, IV категорії складності об'єктів будівництва, що є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності» №557 від 27.04.2011 року До IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації; можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Між тим, експлуатація обладнання « WIGGERT М060» модель « MOBILMAT 164/4 PCS-C» з виготовлення бетонної суміші готової до використання, та яке змонтоване на території бетонованої площадки за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, с, Мізікевича, вул. Гранітна 1, забезпечується шляхом обслуговуванням його чотирма працівниками. Згідно штатного розкладу ТОВ «ПРОМБЕТОН» такими працівниками є оператор, технолог, механік та начальник виробництва. Таким чином, на виробництві постійно перебувають не більше 4 осіб.

До того ж, обладнання розташоване на значній відстані від населення, територія огороджена, а виробництво бетону є безпечним, оскільки пов'язане з використанням виключно таких матеріалів, як пісок, щебінь, цемент та вода, отже не може становити можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом. Будь-яка аварія не спричинить збитків понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат (вартість б/в обладнання становить менше ніж 900000,00 грн.), не завдасть шкоди інфраструктурі транспорту, зв'язку, енергетики та інженерним мережам регіонального рівня, оскільки не здатне на таке та знаходиться фактично в полі, об'єктів культурної спадщини поблизу немає.

Визначення категорії складності згідно зазначеної постанови розповсюджується виключно на об'єкти будівництва, до яких обладнання з виготовлення бетону не відноситься, адже обладнання є об'єктом рухомого майна.

Згідно ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (додаток А) до будівель та споруд з класом наслідків ССЗ відносяться об'єкти нафто- газовидобувної промисловості, металургійної та хімічної галузей, атомної енергетики, мости тунелі, будівлі і споруди крупних залізничних вокзалів і аеровокзалів, житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 м тощо. З вищезазначеного переліку також вбачається, що обладнання з виготовлення бетону, аж ніяк не може відноситися до будівель та споруд з класом наслідків СС3.

Відповідно до договору оренди обладнання укладеного між Товариством позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Юг» від 01.10.2016 року та акту прийому-передачі до нього Сторони свідчать, що обладнання, а саме: Бетоно змішувальний вузол « WIGGERT МО60» модель « MOBILMAT М064/4 PCS-C» на момент передачі (01.10.2016 року) знаходиться у задовільному стані, вже змонтоване та готове до використання (експлуатації) за призначенням.

Отже, на час укладання договору оренди обладнання, а саме 01.10.2016 року, бетонно-змішувальний вузол вже був змонтований на території орендованого бетонного майданчика та вже експлуатувався саме на цьому майданчику попереднім орендарем, а тому, факт монтажу підприємством позивача БЗВ в період після 01.10.2016 року не є встановленим під час проведення перевірки.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Департаментом Державної архітектурно-будівельною інспекції в Одеській області було неправомірно винесено постанову №3 від 12.01.2017 року, якою віднесено обладнання з виготовлення бетону до об'єкту будівництва IV категорій складності з класом наслідків ССЗ та визнано позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України від 17.02.2011 року №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон України №3038-VІ), Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності» (далі Закон України № 208/94-ВР), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України №553 від 23.05.2011 року (далі Порядок №553), Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України №244 від 06.04.1995 року (далі Порядок №244).

В апеляційній скарзі Департаменту ДАБІ в Одеській області вказується на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.41 Закону України №3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності » від 17.02.2011 № 3038-VI (далі по тексту - Закон № 3038-VI), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011р. №439/2011, Постановою КМ України від 09.06.2014року № 294 Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (Положення про ДАБІ України), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (далі по тексту - Порядок №553), Порядом здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду ,затвердженого Постановою КМ України, від 19.08.2015, № 698 (далі по тексту - Порядок № 698),.

Згідно п.2;4;5 Порядку № 698 , нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного контролю також врегульовано Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п/п 2,3 п.11. Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: - складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; - видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п.2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", затвердженого Постановою КМ України, від 06.04.1995, № 244(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. N 778, діючої на момент виникнення правовідносин ), справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються у тому числі Держархбудінспекцією., а накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право, у тому числі ,головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Також статтею 4 Закону України, від 17.02.2011, № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності"об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно визначення наданих у Порядку визначення вартості відтворення чи заміщення земельних поліпшень - будинків, будівель та споруд малоповерхового житлового будівництва. Збірник укрупнених показників вартості відтворення функціональних об'єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд (загальна частина, розділ 1 (табл. 1-1.1 - 1-42.4)" , затвердженого спільним наказом Фонду державного майна та Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, від 23.12.2004 N 2929/227 :

Споруда, згідно Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000 N 507. - будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Будівля, згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 N 507. - це будівельні системи, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій і утворюють різні приміщення для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Отже колегія суддів апеляційної інстанйції вважає за необхідне зазначити, що визначення категорії складності згідно зазначеної постанови розповсюджується виключно на об'єкти будівництва, до яких обладнання з виготовлення бетону не відноситься, адже обладнання є об'єктом рухомого майна.

При цьому, згідно ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (додаток А) до будівель та споруд з класом наслідків ССЗ відносяться об'єкти нафто- газовидобувної промисловості, металургійної та хімічної галузей, атомної енергетики, мости тунелі, будівлі і споруди крупних залізничних вокзалів і аеровокзалів, житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 м тощо. З вищезазначеного переліку також вбачається, що обладнання з виготовлення бетону, аж ніяк не може відноситися до будівель та споруд з класом наслідків СС3.

З матеріалів справи убачається, що відповідно до договору оренди обладнання укладеного між Товариством позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Юг» від 01.10.2016 року та акту прийому-передачі до нього Сторони свідчать, що обладнання, а саме: Бетоно змішувальний вузол « WIGGERT МО60» модель « MOBILMAT М064/4 PCS-C» на момент передачі (01.10.2016 року) знаходиться у задовільному стані, вже змонтоване та готове до використання (експлуатації) за призначенням.

Таким чином, на час укладання договору оренди обладнання, а саме 01.10.2016 року, бетонно-змішувальний вузол вже був змонтований на території орендованого бетонного майданчика та вже експлуатувався саме на цьому майданчику попереднім орендарем, а тому, факт монтажу підприємством позивача БЗВ в період після 01.10.2016 року не є встановленим під час проведення перевірки.

Отже, відповідачем неправомірно винесено постанову №3 від 12.01.2017 року, якою віднесено обладнання з виготовлення бетону до об'єкту будівництва IV категорій складності з класом наслідків ССЗ та визнано позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

З огляду на вищевикладена колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обладнання з виробництва бетону фірми « WIGGERT М060» , модель « MOBILMAT М064/4 PCS-C» яке тимчасово розташоване за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1 є об'єктом рухомого майна, тим самим не відноситься до категорії об'єктів містобудівної діяльності , отже не підлягає нагляду та контролю з боку департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Одеській області, а тому постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3 від 12.01.2017 року є противоправною.

Крім того, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п.49. Рішення ЄСПЛ по справі "Волохи проти України" (Заява N 23543/02) від 2 листопада 2006 року , норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку.

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03); при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом» ; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Згідно із п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: О.В.Яковлєв