Ухвала

від 15.11.2017 по справі 822/1984/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1984/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

15 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: Шуляка Д.В.,

представника відповідача: Ткачук М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, за участю третьої особи - Красилівської райдержадміністрації про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю СК Бужок звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області: від 30 червня 2017 року №0004541403 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість по основному платежу на суму 428203, 00 грн. та штрафних санкцій на суму 124776,00 грн.; від 30 червня 2017 року №0004561403 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб по основному платежу на суму 40569, 74 грн. та штрафних санкцій на суму 10142,40 грн.

01.08.2017 року Хмельницьким окружним адміністративним судом залучено в якості третьої особи - Красилівську райдержадміністрацію.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, з 29.03.2017 року по 05.05.2017 року посадовими особами управління проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СК Бужок" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 p., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за наслідками якої складено Акт від 15.05.2017 року №0594/22-01-14-03/03785869.

У послідуючому, ТОВ "СК Бужок" подано заперечення на Акт від 15.05.2017 року №0594/22-01-14-03/03785869 за №77 від 19.05.2017, після чого відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача і складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СК Бужок" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 p., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р." від 16.06.2017 №0906/22-01-14-03/03785869.

Згідно податкового повідомлення - рішення №0004541403 від 30.06.2017 на підставі актів перевірок встановлено порушення: п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України (в редакції 2015 року), п. 46.5 ст. 46, п. 48.1 ст.48, абз. "а" пп. 209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України, п. 5 розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 №678, п.п.5 п.4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №966 від 23.09.2014 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по основному платежу на суму 428203 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 124776 грн..

Відповідно до податкового повідомлення - рішення №0004561403 від 30.06.2017 на підставі актів перевірок встановлено порушення: пп.269.1.2 п.269.1 ст.269, пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.288.1, 288.3 ст.288 ПК України у звязку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб по основному платежу на суму 40569,74 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 10142,4 гривень.

Однак, товариство, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що порушують його права звернулося з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За приписами п.188.1 ст.181 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року №909-VIII (котрий набрав чинності з 01.01.2016) в абзаці другому пункту 188.1 статті 188 ПК України слова "їх собівартості" було замінено словами "звичайних цін". Таким чином, посилання позивача на норми ПК України. котрі не були чинними на час виникнення спірних правовідносин, є безпідставними.

Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року №957 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/ звичайної ціни над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (зокрема, 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, перевищення собівартості власно виготовленої продукції - квасолі урожаю 2015 р. над цінами її постачання (різниця між фактичною виробничою собівартістю 1 тонни квасолі над ціною постачання 1 тонни становить 647,57 грн.) у грудні 2015 року склало 569862 грн. (880 тонн*647,57 грн.).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "СК Бужок" на операції із постачання виробленої сільськогосподарської продукції (квасолі) нижче її собівартості на суму 569862 грн. податкові накладні з позначкою - 17 не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкове зобов'язання занижено в сумі 113972 грн.)

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що ТОВ "СК Бужок" неправомірно не складено податкові накладні з позначкою - 17, чим допущено порушення норм ПК України.

Щодо передачі від ТОВ "СК Бужок" до ТОВ "Подільський господар" та ПАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" основних засобів, які були набуті в процесі здійснення господарської діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно абз. "а" п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пп. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (абз.в) пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України).

За приписами п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи ненадання позивачем документальних доказів щодо формування податкового кредиту по основних засобах, які набуті останнім в процесі здійснення господарської діяльності, та які в подальшому передані ТОВ "Подільський господар" та ПАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", в розумінні абз.в) пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України вказані операції є постачанням товарів та підлягали оподаткуванню ПДВ.

Однак до бази оподаткування податком на додану вартість позивачем не віднесено операції з постачання набутих в процесі здійснення господарської діяльності основних засобів на суму 1187512 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року в сумі 237502 грн.

Стосовно відображення у Декларації спец режиму нарахування ПДВ в сумі 20348 грн. на перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів, колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки слідує, що ТОВ "СК Бужок" відповідно до вимог п. 188.1 ст.188 ПК України складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні на загальну суму 101742 грн., ПДВ 20348 грн. з позначкою "Тип причини" - 17, в результаті перевищення собівартості самостійно виготовленої сільгосппродукції.

Відповідно до п.5 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09. 2014 року №966 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Пунктом 3 p.V Порядку №966 визначено, що у рядку 1.1 декларації 0121 - 0123 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених/наданих сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Враховуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу, що платник податку має право у складі податкових зобов'язань по податкових деклараціях з ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства декларувати операції з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції та/або послуг, на які, відповідно до пункту 209.17 ст.209 ПК України, поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства. Операції ж по відображенню суми перевищення собівартості виробленої сільськогосподарської продукції над ціною постачання, відображаються в рядку 1.1 загальної податкової декларації з ПДВ.

Підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення №0004561403 зазначено несплату до бюджету орендної плати за землю за 2014 р. в сумі 40569,74 грн. по орендованій в Красилівській РДА земельній ділянці сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "СК Бужок" укладено договір оренди земельної ділянки б/н від 10.10.2005 р., предметом якого є передача орендодавцем - Красилівською РДА в оренду СК "Бужок", правонаступником якого є ТОВ "СК Бужок", земельної ділянки площею 451,77 га. Строк дії договору - 5 років.

Красилівською РДА до договору оренди земельної ділянки б/н від 10.10.2005 р. внесено зміни, згідно додаткової угоди від 08.01.2008 року. Проте в додатку №1 до цього правочину його дата вказана 08.01.2009, а цим додатком проведено розрахунок орендної плати за землю державної власності 451,77 га в сумі 140903,8 грн. за рік.

Також, Красилівською РДА розпорядженням від 31.03.2010 за №148/10-р внесено зміни до розпорядження від 10.10.2005 р. за №481/2005-р в частині зміни площі земельної ділянки, яка передається СК "Бужок" з 451,77 га на 140,93 га..

З акту перевірки слідує, що ТОВ "СК Бужок" по договору оренди земельної ділянки від 10.10.2005 р. у 2014 році самостійно нараховувало та сплачувало орендну плату за землю, що підтверджується відомостями із договору оренди землі, що є додатком №1 до податкової декларації орендної плати за земельної ділянки державної і комунальної власності за 2014 р. В додатку №1 до декларації за 2014 р. зазначено дату укладення договору - 08.01.2009 р., строк дії договору оренди - без строку, орендодавець Красилівська РДА, площа земельної ділянки 155 га.. ТОВ "СК Бужок" нарахована за 2014 р. орендна плата за земельну ділянку площею 155 га, яка розміщена за межами Митинецької сільської ради в сумі 99673,47 грн. Проте, оскільки розпорядженням Красилівської РДА від 31.03.2010 за №148/10-р ТОВ "СК Бужок" передано в оренду земельну ділянку площею 140,93 га (без укладення відповідного правочину), у 2014 р. по даній земельній ділянці підлягала нарахуванню орендна плата в сумі 94175 грн. (нормативна грошова оцінка - 27274,51 грн., ставка податку - 3%).

Таким чином, ТОВ "СК Бужок" по земельній ділянці, згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 10.10.2005 р. та розпорядження від 31.03.2010 за №148/10-р, завищено орендну плату за 2014 р. на суму 5498,4 грн.

Крім того, СК "Бужок" укладено договір оренди земельної ділянки від 07.08.2009 p., який зареєстровано 11.08.2009 за №14 в Митинецькій сільській раді, предметом якого є передання орендодавцем в платне користування земельних ділянок (земельних часткок (паїв) померлих громадян, спадщина яких не оформлена) для ведення сільськогосподарського виробництва. В оренду передаються земельні ділянки - рілля площею 211,70 га, які знаходяться за межами населених пунктів Митинецької сільської ради Красилівського району. Пунктом 8 договору визначено, що строк дії договору укладено до оформлення спадкоємцями спадщини та отримання державних актів на право власності на землю.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2014 р. площа земельних ділянок (паї) померлих громадян, спадщина яких не оформлена, становить 131,84 га.

В додатку №1 до податкової декларації орендної плати за земельної ділянки державної і комунальної власності за 2014 р. зазначено: дата укладення договору - 07.08.2009 p., строк дії договору оренди - без строку, орендодавець Красилівська РДА, площа земельної ділянки 62,9 га. ТОВ "СК Бужок" нараховано за 2014 р. орендну плата за земельну ділянку площею 62,9 га, яка розміщена за межами Митинської сільської ради в сумі 42032,00 грн.

При цьому, додаткову угоду про зміну договору оренди земельної ділянки від 07.08.2009, згідно якої в оренду передаються земельні ділянки площею 65,59 га, укладено лише 16.09.2015.

Перевіркою встановлено, що по земельній ділянці площею 131,84 га підлягала нарахуванню орендна плата в сумі 88100,14 грн. (нормативна грошова оцінка - 22274,51 грн., ставка податку - 3 відсотки).

Отже, ТОВ "СК Бужок" по земельній ділянці, згідно договору оренди від 07.08.2009 р. занижено орендну плату за 2014 р. на суму 46068,14 грн.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заниження орендної плати, згідно договору оренди від 07.08.2009 р. в сумі 46068,14 грн. та завищення орендної плати згідно договору від 10.10.2005 р. в сумі 5498,4 грн. призвело до заниження орендної плати у 2014 рік в сумі 40569,74 гривень, при цьому вказане підтверджується і тим, що товариство узгодило грошове зобов'язання податковими деклараціями, додатками до яких є Відомості із договору оренди землі.

Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 листопада 2017 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.