Постанова

від 05.06.2007 по справі 15/116-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/116-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 червня 2007 р.                                                                                Справа № 15/116-07

Суддя господарського суду Курко О.П.

при секретарі судового засідання Білоконна О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський консервний завод" (23600, вул. Заводська, 2, м. Тульчин, Вінницька  область)   

до:Державна податкова інспекція у Тульчинському районі (23600, вул. Леніна, 51, м. Тульчин, Вінницька область)  

про визнання недійсним повідомлення-рішення та акту №81 від 19.02.07.

Представники :

позивача     :   Залізняк В.А. -директор

відповідача :   Теремчук Л.М., Шлапак В.С., Лавренюк А.М. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішенння ДПІ у Тульчинському районі №00007615/0 від 20.02.207р. та акт №81 від 19.02.2007р., а  також зобов'язати ДПІ у Тульчинському районі включити до реєстру на бюджетне відшкодування ТОВ "Тульчинський консервний завод" за листопад 2006р. ПДВ в сумі 7884 грн.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив, крім визнання вищевказаного податкового повідомлення-рішення, включити до висновку на бюджетне відшкодування ТОВ "Тульчинський консервний завод" за листопад 2006 року  невідшкодований ПДВ в сумі 4163 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові та просив позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та заперечували проти задоволення позову, мотивуючи тим, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а оскільки позивачем товар був отриманий в одному податковому періоді, а оплачений в іншому.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

20.01.2007р. ТОВ "Тульчинський консервний завод" подало до ДПІ  у Тульчинському районі податкову декларацію з ПДВ за грудень 2006 року, разом з декларацією було подано розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2006р, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість.

До складу суми ПДВ, заявленого до відшкодування в розмірі 7884 грн., крім фактично сплачених постачальникам  сум податку за листопад 2006р, також увійшли суми податкового кредиту попередніх  податкових періодів липня та серпня 2006р.в сумі 4163 грн. за товари , які фактично були отримані в цих періодах, але оплачені в листопаді 2006 р.

ДПІ у Тульчинському районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ ТОВ "Тульчинський консервний завод" за грудень 2006р., за результатами якої складено акт №81 від 19.02.2007р., в якому зазначено , що товариством фактично завищено заявлену суму  бюджетного відшкодування на 4163 грн. На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Тульчинському районі прийнято  оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000761500/0 від 20.02.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 4163 грн.  

Згідно п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податків із бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту такого звітного податкового  періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з зазначеним підпунктом, така сума підлягає сплаті до бюджету в строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої  згідно з підпунктом 7.7.1 вказаного закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди,  а за його відсутності - зараховується до складу  податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеної норми закону має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В зв'язку з цим, суд  вважає, що закон не ставить  настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли  у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ повинні бути фактично сплачені в попередньому податковому періоді постачальникам товарів. Атому, на думку суду позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту за листопад 2006р суму 4163 грн. кредиторської заборгованості за товари, отримані в  липні та серпні 2006р., але фактично оплачені в листопаді 2006р.,тобто в попередньому періоді за який подана декларація. А оскільки згідно п.п 7.7.2 Закону України "Про ПДВ" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що включає в себе значення рядків 17 та 23.2 податкової декларації з ПДВ за грудень 2006р.,  тому заперечення представників відповідача з цього приводу є не обґрунтованими і судом не приймаються.  В даному випадку на думку суду розрахунок суми бюджетного відшкодування не відповідає і протирічить вимогам закону України "Про ПДВ", в зв'язку з чим слід керуватись саме законом, а не розрахунком.

Таким чином, позивачем не порушувались вимоги п.п.7.7.1, 7.7.2.п.7.7 ст.7 Закону України "Про ПДВ", а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення  ДПІ у Тульчинському районі №00007615/ від 20.02.2007р. є протиправним і підлягає скасуванню, а невідшкодовану суму ПДВ в розмірі 4163 грн. відповідач зобов'язаний включити у висновок бюджетного відшкодування позивача за листопад 2006р. та надати його відповідному органу державного казначейства.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним акта документальної перевірки позивача №81 від 19.02.2007р. суд приходить до висновку, що в задоволенні цієї вимоги слід відмовити з наступних підстав. В розумінні ст.17 КАС України юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів. Акт перевірки позивача №81 від 19.02.2007р. не відповідає зазначеним критеріям  і тому не може бути предметом оскарження.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задоволити частково..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Тульчинському районі №0000761500/0 від 20.02.2007р.

Зобов'язати ДПІ у Тульчинському районі надати висновок бюджетного відшкодування Головному управлінню державного казначейства у Вінницькій області про включення невідшкодованої суми ПДВ  ТОВ "Тульчинський консервний завод" за листопад 2006р. в сумі 4163 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ "Тульчинський консервний завод" 3,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового  збору.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову складено в повному обсязі 11.06.2007р.

Суддя                                                    Курко О.П.