Справа №635/4158/17
Провадження №2/635/2630/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14 листопада 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Панас Н.Л.
при секретарі - Крилєвській І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мереф"янської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом де вказує, що 16.11.2016 року помер її син - ОСОБА_2 Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,0970 га з кадастровим №6325158800:07:012:0038 та розташованого на ній житлового будинку, за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Лелюки, тупик Дачний, 2. У встановлені законом строки вона звернулась до нотаріальної контори за оформленням своїх спадкових прав, але змогла оформити свідоцтво про право на спадщину лише на житловий будинок. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом їй було відмовлено, оскільки сином за життя не було зареєстроване право власності на неї. Інших спадкоємців, крім неї, не має. Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Лелюки, тупик Дачний, 2 в порядку спадкування за законом.
Позивач та його представник у судове засідання не з"явились, надали суду письмові заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримали і просили задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав. Тому суд, у відповідності з вимогами ст.224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, постановивши по справі заочне рішення.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
Частинами 3 та 4 статті 2 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У відповідності до правил ст.120 Земельного Кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Згідно зі ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
За правилами ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Як встановлено у судовому засіданні позивач перебувала у юридичному шлюбі з ОСОБА_3, який був зареєстрований 22 листопада 1964 року Ряснянською сільською радою Сумського району Сумської області (а.с.9).
Від цього шлюбу мали сина - ОСОБА_2 (а.с.18).
16 вересня 1995 року ОСОБА_3 помер (а.с.10).
08 вересня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були укладені договори купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0970 га з кадастровим №6325158800:07:012:0038 та розташованого на ній житлового будинку, за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Лелюки, тупик Дачний, 2, які були посвідчені приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровими номерами 3256 та 3259 (а.с.11-16).
17 листопада 2016 року ОСОБА_2М, помер (а.с.17).
Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,0970 га з кадастровим №6325158800:07:012:0038 та розташованого на ній житлового будинку, за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Лелюки, тупик Дачний, 2.
Позивач після смерті сина звернулась до органів нотаріату за оформленням своїх спадкових прав і 25 липня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 була винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв"язку з тим, що земельна ділянка не була належним чином зареєстрована в органах земельного кадастру (а.с.70-110).
Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що позивач фактично прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки площею 0,0970 га з кадастровим №6325158800:07:012:0038 за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Лелюки, тупик Дачний, 2, після смерті ОСОБА_2, який помер 16.11.2016 року, звернувшись до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини, що було підтверджено наданими суду письмовими доказами. З урахуванням того, що позивач дійсно є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2, що було доведено наданими суду доказами у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 212-215, 218, 224-229 ЦПК Україини, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Мереф"янської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на земельну діляну площею 0,0970 га з кадастровим №6325158800:07:012:0038 за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Лелюки, тупик Дачний, 2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 16.11.2016 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено сторонами в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.
Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.
Суддя Н.Л.Панас
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2017 |
Оприлюднено | 22.11.2017 |
Номер документу | 70386585 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський районний суд Харківської області
Панас Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні