Рішення

від 14.11.2017 по справі 908/1862/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/102/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 Справа № 908/1862/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» (87515 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 116 А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСУКРТРАНС» (69001 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 16, кімната 7)

про стягнення 33 454 грн. 18 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, дов. б/н від 10.08.2017 р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» , м. Маріуполь Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСУКРТРАНС» , м. Запоріжжя про стягнення 10 667 грн. 33 коп. 3% річних, 22 786 грн. 85 коп. втрат від інфляції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2017 р. справу № 908/1862/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 18.09.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1862/17, присвоєно справі номер провадження 27/102/17 та призначено судове засідання на 09.10.2017 р.

Ухвалою суду від 09.10.2017 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

Ухвалою суду від 07.11.2017 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників позивача та відповідача.

14.11.2017 р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1862/17.

У судовому засіданні 14.11.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

14.11.2017р. до початку розгляду справи представник відповідача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику відповідач, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

14.11.2017 р. у судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 05.10.2017 р. надіслав на адресу суду письмову заяву, щодо розгляду справи за відсутністю представника позивача. Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на підставах викладених у позовній заяві. Вимог суду не виконав, витребуваних ухвалою суду документів не надав, а саме суду не надано оригіналів документів, які посвідчують правовий статус підприємства для огляду (завірені належним чином копії у справу), нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог, в тому числі акти приймання-передачі наданих послуг/робіт робіт за відповідний період; детальний розрахунок трьох відсотків річних та втрат від інфляції, заявлених до стягнення, з зазначенням періоду нарахування; оригінал договору № АКХЗ-0103 від 01.03.2017 р. з додатками, змінами та доповненнями, надати суду документальні докази повного або часткового виконання грошового зобов'язання відповідачем (платіжні документи, доручення, прибуткові касові ордери, банківські виписки, виписки з рахунків, довідки руху коштів по рахунках тощо), двосторонній акт звірки станом на день розгляду спору, листування між сторонами по суті спору з доказами направлення або вручення кореспонденції, оригінали документів доданих до позову, довідку про повні банківські реквізити, письмові докази відповідно до ст. 33 ГПК України, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

В обґрунтування своїх вимог, викладених у позовній заяві позивач зазначив, що в порушення зобов'язань за договором № АКХЗ-0103 від 01.03.2017 р. відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання, в результаті чого позивачем нараховані 10 667 грн. 33 коп. 3% річних та 22 786 грн. 85 коп. втрат від інфляції.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.11.2017 р. визнав позовні вимоги в повному обсязі, про що зазначив у письмовому відзиві, наданому у судовому засіданні 09.10.2017 р.

Крім того, відповідач просив суд при прийняті рішення у справі відстрочити його виконання строком до 6 місяців, у зв'язку з незадовільним фінансовим станом відповідача.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 01.03.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ''РОСУКРТРАНС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ''СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ" (виконавець) укладено договір № АКХЗ-0103.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначних цим договором виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги/виконувати роботи за переліком, визначеним Специфікацією до даного договору, а замовник зобов'язується оплатити послуги/роботи за цінами та на умовах, передбачених відповідною специфікацією.

Згідно п. 1.2 договору Специфікації, відповідно до яких визначається перелік послуг/робіт, що надаються/виконуються замовником, їх вартість та інші умови, визначені сторонами як необхідні, є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1 договору факт надання послуг/виконання робіт підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками.

Позивач відповідно до умов договору за завданням замовника виконано роботи на загальну суму 1 265 936 грн. 11 коп., в тому числі ПДВ 210 989 грн. 35 коп., що підтверджується актами надання послуг № Є-00000338 від 20.04.2017р., № С-00000339 від 20.04.2017р., № Є-00000340 від 20.04.2(Н7р., № Є-00000341 від 20.04.2017р., № Є-00000408 від 23.05.2017р., № Є-00000409 від 23.05.2017р., № Є-00000410 від 23.05.2017р., № Є-00000411 від 23.05.2017р.

Вищезазначені акти погоджені замовником, про що свідчить підпис уповноваженої особи та відтиск печатки ТОВ "РОСУКРТРАНС" на актах.

Відповідно до п. 4.4 договору оплата послуг / робіт за даним договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі наданих послуг/ виконаних робіт.

Через допущення відповідачем прострочень з оплати зобов'язань за договором, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовними про стягнення 10 667 грн. 33 коп. 3% річних та 22 786 грн. 85 коп. втрат від інфляції.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 10.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31 грудня 2018 року включно.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться індекс інфляції та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав належним чином прийняті на себе зобов'язання та не оплатив надані виконані позивачем роботи.

Роботи, виконані ТОВ "Сталь Енергопром" та прийняті ТОВ "Росукртранс" за актами № Є-00000338 від 20.04.2017р., № Є-00000339 від 20.04.2017р., № С-00О0О340 від 20.04.2017р., № Є-00000341 від 20.04.2017р. загальною вартістю 642 119,20 гривень з ПДВ, мали бути оплачені відповідачем протягом 30 календарних днів, тобто в строк до 20.05.2017р. включно.

В період з 21.05.2017 р. по 01.09.2017 р. включно відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язань з оплати робіт на суму 642119,20 гривень з ПДВ. Кількість днів прострочення за вказаний період складає 104.

Роботи, виконані позивачем та прийняті відповідачем за актами № С-00000408 від 23.05.2017р., № Є-00000409 від 23.05.2017р.. № Є-00000410 від 23.05.2017р.. № Є-00000411 від 23.05.2017р. загальною вартістю 623816.91 гривень з ПДВ, мали бути оплачені відповідачем протягом 30 календарних днів, тобто в строк до 23.05.2017р. включно.

В період з 24.05.2017 р. по 01.09.2017 р. включно відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язань з оплати робіт на суму 623 816 грн. 91 коп. з ПДВ. Кількість днів прострочення за вказаний період складає 101.

Загальна суму 3 % річних складає 10 667 грн. 33 коп.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розрахунок позивача щодо 3 % річних та інфляційних втрат позивачем зроблений правильно, факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення 3% річних та інфляційних заявлена обґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

На підставі викладеного вище, дослідивши матеріали справи та враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 667 грн. 33 коп. 3% річних та 22 786 грн. 85 коп. втрат від інфляції, заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надання відстрочки виконання рішення можливе за наявності обставин, що ускладнюють або роблять його неможливим. Відсутність грошових коштів для сплати зобов'язань не є достатньо обґрунтованою підставою для надання відстрочки виконання рішення. Будь-яких доказів в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення, ускладнення його виконання або наявності обставин, які роблять неможливим його виконання відповідачем не надано. До поданого клопотання відповідач взагалі не надає жодних доказів на підтвердження наведених ним обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволені клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що відповідач не позбавлений права на звернення з заявою про розстрочку або відстрочку виконання рішення в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України з наданням належних та допустимих доказів в обґрунтування.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» , м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСУКРТРАНС» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСУКРТРАНС» (69001 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 16, кімната 7, код ЄДРПОУ 35610254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» (87515 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 116 А, код ЄДРПОУ 41054986) 10 667 (десять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 33 коп. 3% річних, 22 786 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 85 коп. втрат від інфляції, 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 21.11.2017 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.С. Дроздова