Рішення

від 15.11.2017 по справі 908/1765/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/89/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017 Справа № 908/1765/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХ» (69006 АДРЕСА_1; поштова адреса: 69007 м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 45)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, офіс 38)

про стягнення 63 945 грн. 09 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: . ОСОБА_1, договір № 3е від 20.03.2017 р., дов. б/н від 20.03.2017 р;

ОСОБА_2, дов. б/н від 31.08.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, дов. б/н від 05.07.2017 р;

ОСОБА_4, НОМЕР_1 від 06.07.2004 р.- директор

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХ» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» , м. Запоріжжя 61 664 грн. 16 коп. заборгованості за підрядним договором на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів № 91 від 01.04.2016 р., 203 грн. 25 коп. три відсотка річних, 383 грн. 96 коп. втрат від інфляції, 1 693 грн. 72 коп. пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2017 р. справу № 908/1765/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 01.09.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1765/17, присвоєно справі номер провадження 27/89/17 та призначено судове засідання на 12.09.2017 р.

Ухвалою суду від 12.09.2017 р. розгляд справи відкладався на 28.09.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

Ухвалою суду від 28.09.2017 р. розгляд справи відкладався на 30.10.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

Ухвалою суду від 30.10.2017 р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався на 15.11.2017 р.

15.11.2017 р. продовжено розгляд справи № 908/1765/17.

У судовому засіданні 15.11.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

06.11.2017 р. позивач надав до канцелярії суду письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 61 664 грн. 16 коп. заборгованості, 593 грн. 51 коп. 3 % річних, 1 617 грн. 25 коп. втрат від інфляції, 4 967 грн. 84 коп. пені.

На початку судового засідання 15.11.2017 р. заява позивача була підтримана представником позивача та прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Під час судового засідання 15.11.2017 р. представник позивача надав письмову заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 106 грн. 95 коп. - 3 % річних, 383 грн. 96 коп. - втрат від інфляції, 891 грн. 24 коп. - пені, за роботи у квітні 2017 року, у зв'язку з помилково внесеними зі справи № 908/906/17.

Просить суд стягнути з відповідача 61 664 грн. 16 коп. заборгованості, 486 грн. 56 коп. 3 % річних, 1 233 грн. 29 коп. втрат від інфляції, 4 076 грн. 60 коп. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За змістом п. 3.10 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач у справі вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 61 664 грн. 16 коп. заборгованості, 486 грн. 56 коп. 3 % річних, 1 233 грн. 29 коп. втрат від інфляції, 4 076 грн. 60 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору, позивачем виконано та здано у передбачений договором строк роботи, а відповідачем прийнято вказані роботи у повному обсязі без зауважень, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі, про що зазначив у письмовому відзиві від 12.09.2017 р., нормативних та документальних обґрунтуваннях заперечень проти позовних вимог від 28.09.2017 р., відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимоги від 28.09.2017 р., відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимоги від 30.10.2017 р. та надав пояснення (приєднані до матеріалів справи).

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Господарським судом встановлено, що 01.04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХ» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» (замовник) укладено підрядний договір на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів № 91.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник передає, а підрядник переймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника.

Згідно п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 01.11.2016 р. до договору) щомісячна оплата робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, відповідно до умов Договору без обліку ПДВ, складає 19375,25 грн. Калькуляція вартості поточного обслуговування ліфтів надана в Додатках № 1, 1-А, 2, 3, 3-А, 4, 5, 6, 7, 8, 9, які також є невід'ємною частиною договору.

За умовами п. 5.1 договору у кінці поточного місяця підрядник дає замовнику рахунок на оплату та акти виконаних робіт з позначенням їх вартості.

Відповідно до п. 5.2 договору замовник підписує акт, скріплює підпис печаткою і в триденний термін повертає один примірник акту підряднику.

Згідно із п. 5.3 договору відповідно до рахунків, поданих підрядником та на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі порушення терміну оплати за виконані роботи, зазначених у п. 5.3 договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми договору.

Договір діє з 01.04.2016 р. по 01.04.2017 р. (п. 7.1 договору).

28.07.2017 р. цінним листом з описом вкладення підрядник направив замовникові:

1) рахунок-фактуру № СФ-000205 від 30 червня 2017 року на суму 20612,64 гривень за

договором № 91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016 р.;

2) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2017 року № ОУ-0000204 на

суму 20612,64 гривень за договором № 91 на технічне обслуговування і поточний ремонт

ліфтів від 01.04.2016 р., у двох примірниках, з додатком у двох примірниках;

3) рахунок-фактуру № СФ-000239 від 28 липня 2017 року на суму 20091,27 гривень за

договором № 91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016 р.;

4) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2017 року № ОУ-0000237 на

суму 20091,27 гривень за договором № 91 на технічне обслуговування і поточний ремонт

ліфтів від 01.04.2016, у двох примірниках, з додатком у двох примірниках.

04.08.2017 р. цінним листом з описом вкладення підрядник направив замовникові:

1) рахунок-фактуру № СФ-000172 від 31 травня 2017 року на суму 20960,25 гривень за договором № 91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016;

2) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2017 року № ОУ-0000171 на суму 20960,25 гривень за договором № 91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016, у двох примірниках, з додатком у двох примірниках.

Зазначені вище документи замовником були отримані, що підтверджується роздруківками з офіційного сайту ПАТ Укрпошта . Акти за червень і липень 2017 року були отримані 31 липня 2017 року, акт за травень 2017 року - 08 серпня 2017 року.

Отже, замовник був зобов'язаний підписати акти за травень, червень та липень 2017 року, скріпити підписи печаткою і повернути по одному примірнику кожного акта не пізніше трьох днів з дня отримання актів, тобто - за червень і липень 2017 року до 03 серпня 2017 року, за травень 2017 року - до 11 серпня 2017 року.

Всупереч п. 5.2 договору, замовник не повернув підрядникові у встановлений строк примірники актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень, червень і липень 2017 року.

Листом від 31.07.2017 № 257 про надання ОСОБА_4 виконаних робіт, замовник просив надати ОСОБА_4 виконаних робіт за травень, червень та липень місяці по кожному будинку окремо з зазначенням дати планового, позапланового технічного огляду та видів ремонту у разі виконання ремонтних робіт.

Слід звернути увагу на те, що в актах № ОУ-0000171, № ОУ-0000204, № ОУ-0000237 міститься перелік наданих послуг з технічного обслуговування, із зазначенням вартості такого технічного обслуговування по кожному будинку окремо.

Крім того, підрядним договором № 91 від 01.04.2016 р. не передбачено обов'язку підрядника зазначати в актах виконаних робіт дат планового, позапланового технічного огляду та видів ремонту у разі виконання додаткових робіт.

Згідно з п. 5.1 договору, в актах зазначається вартість робіт, що і було зроблено підрядником.

Крім того, в листі 31.07.2017 р. № 257 висловлено вимогу, яка явно суперечить п. 5.2 договору. А саме: замовник просив надати акти по кожному будинку окремо, тоді як в п. 5.2 договору йдеться про повернення підряднику одного примірника акту. З чого слідує, що на усі будинки, в яких було проведено технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів, складається в один місяць один акт, а не по кожному будинку окремо.

У відповідь на лист замовника від 31.07.2017 р. № 257 підрядником було надіслано листа, в якому було доведено до відома замовника, що дати технічного огляду він може перевірити, ознайомившись з відповідними журналами, які веде підрядник. Для цього, замовнику було запропоновано прибути на адресу: АДРЕСА_2, м. Запоріжжя в робочий час.

Ні у вказаному листі, ні пізніше замовник не зробив жодних заяв щодо недоліків виконаних робіт, а також не з'явився на запрошення підрядника для ознайомлення з датами технічного огляду. Отже, роботи були виконані належним чином, без недоліків, і мають бути оплачені.

Крім того, в актах як за травень, так і за червень і липень 2017 року зазначено, яка сума послуг відповідає технічному обслуговуванню ліфтів якого будинку, а саме:

1) в травні 2017 року надано послуги щодо таких будинків:

- вул. Європейська, 16 (сума 3020,75 грн.);

- вул. Товариська, 60 (сума 2067,12 грн.);

- вул. Козача, 5 (сума 1332,63 грн.);

- вул. Бородинська, 7 (сума 4486,58 грн.);

- вул. Українська, 31 (сума 582,12+2968,61 грн.);

- вул. Електрична, 249 (сума 2607,08 грн.);

- вул. Звенигородська, 18А (сума 1201,89 грн.);

- вул. Електрична, 247 (сума 2693,47 грн.);

2) в червні 2017 року надано послуги щодо таких будинків:

- вул. Європейська, 16 (сума 3020,75 грн.);

- вул. Товариська, 60 (сума 2067,12 грн.);

- вул. Козача, 5 (сума 1332,63 грн.);

- вул. Бородинська, 7 (сума 4486,58 грн.);

- вул. Українська, 31 (сума 582,12+2968,61 грн.);

- вул. Електрична, 249 (сума 2259,47 грн.);

- вул. Звенигородська, 18А (сума 1201,89 грн.);

- вул. Електрична, 247 (сума 2693,47 грн.);

3) в липні 2017 року надано послуги щодо таких будинків:

- вул. Європейська, 16 (сума 3020,75 грн.);

- вул. Товариська, 60 (сума 2067,12 грн.);

- вул. Козача, 5 (сума 1332,63 грн.);

- вул. Бородинська, 7 (сума 4486,58 грн.);

- вул. Українська, 31 (сума 582,12+2968,61 грн.);

- вул. Електрична, 249 (сума 1955,31 грн.);

- вул. Звенигородська, 18А (сума 1201,89 грн.);

- вул. Електрична, 247 (сума 2476,26 грн.)

Таким чином, замовнику було відомо про вартість наданих послуг по кожному будинку окремо, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) замовник отримав, однак не заявив підряднику про жодний конкретний недолік, та не підписав акти. Із цього випливає, що зауважень від підрядника до замовника не надходило, а, отже, роботи фактично є прийнятими, що тягне за собою обов'язок її оплатити на умовах, визначених в п. 5.3 договору (не пізніше десятого числа наступного місяця). Відповідач грошове зобов'язання з оплати вартості виконаних і фактично прийнятих робіт не виконав, що дало підстави звернутися в суд з позовом.

Вже в процесі розгляду справи замовник надав суду копії документів, які, на його думку, підтверджують недоліки в роботі. Однак, зміст цих документів не спростовує обґрунтованості позовних вимог, виходячи з того, що про вказані у них можливі недоліки підряднику не було сповіщено у триденний строк, передбачений договором, а також з огляду на такі обставини.

Зі змісту доданих до відзиву копій вбачається відсутність у замовника взагалі будь-яких претензій щодо якості виконаних робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ліфтів у будинках за такими адресами:

- вул. Європейська, 16;

- вул. Товариська, 60;

- вул. Українська, 31;

- вул. Звенигородська, 18А;

- вул. Електрична, 247.

Жодного документу в обґрунтування того, що на вказаних адресах нібито було виявлено недоліки в роботі ліфтів, що залежать від підрядника, замовник не надав. Що свідчить про належну якість виконання робіт в ліфтах за вказаними вище адресами.

Додані до відзиву копії документів не є допустимими доказами на підтвердження можливих недоліків у роботі.

Суд зазначає, що у Цивільному кодексі не розкривається, що охоплюється поняттям поточний ремонт .У підзаконних нормативно-правових актах поточний ремонт тлумачиться, зокрема, як ремонт, що виконується для: забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих його частин (абз.40 п3.1 розділу Ш Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 рок № 258).

Під поточним ремонтом потрібно розуміти систематичне і своєчасне проведення робіт, спрямованих на попередження передчасного зносу речі, а також по усуненню несуттєвих несправностей. Поточний ремонт направлений на підтримання печі в стані, придатному для користування.

Зі змісту службової від 17.05.2017 р. вбачається, що вона складена менеджером ТОВ КК Наш Дім Запоріжжя ОСОБА_5, тобто посадовою особою самого відповідача, організаційно підпорядкованою відповідачем. При цьому, посада менеджера не передбачає застосування в роботі спеціальних знань, які необхідні для оцінки стану вузлів та агрегатів ліфтів (лебідки, сальників, підшипників, вкладишів, шківу тощо). Крім того, у службовій від 17.05.2017 вказано, що перевірку проведено за участю заступника голови ОСББ та механіка обслуговуючої організації, однак підпису, посади, прізвища даних осіб документ не містить.

Крім того, договором № 91 охоплюється лише сама послуга з заміни деталі (поточний ремонт і технічне обслуговування), а не придбання підрядником самої деталі. В той же час, працівник замовника в службовій від 17.05.2017 р. вимагає заміни підшипника, заміни вкладишів, привода ДК, шківа. Листом від 06.06.2017 № 121 підрядник попередив замовника, що для підтримання ліфтів у житловому будинку по вул. Бородинська, 7 необхідні запасні частини (в листі зазначено їх перелік). Замовник отримав цього листа, про що свідчить штамп його вхідної кореспонденції (відмітка вх. № 156 від 06.06.2017). Однак, замовник не надавав підряднику нові запасні частини для встановлення в ліфтах по вул. Бородинській, 7, що робить неможливим надання послуги з технічного обслуговування в цій частині, оскільки відсутній матеріал. Згідно з ч. 1 ст.851 ЦК України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

До відзиву додано також копію листа ОСББ Козача 5 від 30.06.2017 р. № 191 за підписом ОСОБА_4 на ім'я ТОВ КК Наш Дім Запоріжжя , керівником якого теж є ОСОБА_4

Зміст листа ОСББ Козача 5 від 30.06.2017 р. № 191 не дає підстав стверджувати про будь-які недоліки виконаної роботи на об'єкті. В зазначеному листі не вказано адресу, де знаходиться ліфт.

В даному листі йдеться про заявки до коллцентру від мешканців будинку у квітні 2017 року. В той же час, як встановлено рішенням господарського суду Запорізької області від 27.06.2017 р. у справі № 908/906/17, у період грудень 2016 - квітень 2017 позивач виконав передбачені договором роботи на загальну суму 106912,66 грн., що підтверджується, зокрема, дослідженим судом у вказаній справі актом № ОК-0000130 від 28.04.2017 на суму 21331,33 грн.

Тому доводи про виявлені недоліки в листі ОСББ Козача 5 від 30.06.2017 р. № 191 суперечать положенням ч. 3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Сама по собі вказівка на шум з машинного відділення не може підтверджувати порушення підрядником своїх зобов'язань, оскільки Договором не встановлено обов'язків зменшувати шум, а, крім того, звичайна робота ліфтів не виключає наявність шуму в машинному відділенні.

Зміст службової записки № 1 від 30.06.2017 р., копія якої додана відповідачем до відзиву, не дає жодної інформації про можливі порушення умов договору підрядником.

Так, у записці зазначено, що начальником відділу оперативно-диспетчерського зв'язку та комп'ютерна систем було прийнято рішення про щомісячний контроль відвідування майстрами компанії ТОВ СПЕЦТЕХ технічних приміщень ліфтового господарства. Відомостей про будь-як результати такого контролю службова записка № 1 від 30.06.2017 р. не містить.

Відповідачем також надана копія службової записки № 2 від 30.06.2017 р., де зазначено що за результатами перевірки автоматичного журналу оперативно-диспетчерської системі ліфтового господарства КДЛ-2 було встановлено невідповідність фактичним даним, як відображені в журналах відвідувань машинних відділень. Однак, з цієї службової записи взагалі не вбачається ні адрес будинків, ні номерів ліфтів, ні часу (місяць, рік), в яких мається така невідповідність.

Крім того, Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів і Україні, затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 р. № 73, не передбачає ведення автоматичного журналу КДЛ-2 або журналу відвідування машинних відділень. Натомість згідно з п.2.10 Положення, вся інформація про виконаний ремонт на ліфті (вид ремонту, даті виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) заносяться виконавцем в журна/ технічного огляду, який знаходиться в машинному відділенні.

Таким чином, предметом перевірки, відображеної в службовій записці № 2 від 30.06.2017, були документи, ведення яких не передбачено жодним нормативним актом у сфері ліфтового господарства.

Ті самі доводи в повній мірі відносяться і до службової записки від 07.07.2017 р., оскільки її зміст є ідентичним змісту службової записки № 2 від 30.06.2017 р.

Матеріали справи містять також копію службової записки від 31.07.2017 р. Вказаний документ містить недостовірні дані, що спростовуються належними і допустимими доказами А саме: у службовій записці зазначено, що у технічних приміщеннях № 1, 2 за адресою вул. Електрична, буд. 249 в березні та червні 2017 року щомісячний технічний огляд не проводився; водночас, відповідно до журналу проведення технічного огляду ліфтової установки за адресою: вул. Електрична, буд. 249, 1 під'їзд, внесено записи про проведення технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 29.06.2017, а відповідно до журналу проведення технічного огляду ліфтової установки за адресою: вул. Електрична, буд. 249, 2 під'їзд, внесено записи про проведення технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 22.03.2017 та 27.06.2017 р.

У службовій записці зазначено, що у технічному приміщенні № 3 за адресою

вул. Електрична, буд. 249 в травні та липні 2017 року щомісячний технічний огляд не

проводився; водночас, відповідно до журналу проведення технічного огляду ліфтової

установки за адресою: вул. Електрична, буд. 249, 3 під'їзд, внесено записи про проведення

технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 24.05.2017 та 26.07.2017 р.

У службовій записці зазначено, що у технічних приміщеннях № 1, 2 за адресою

вул. Козача, буд. 5 з 10 березня 2017 року щомісячний технічний огляд не проводився,

водночас, рішенням господарського суду Запорізької області від 27.06.2017 р. у справі № 908/906/17 (копія є в матеріалах справи), яке набуло законної сили, встановлено, що у період грудень 2016 - квітень 2017 позивач виконав передбачені договором роботи, що було підтверджено дослідженими в судовому засіданні актами за підписами обох сторін.

У службовій записці зазначено, що у технічному приміщенні № 5 за адресою

вул. Бородінська, буд. 7 в лютому та травні 2017 року щомісячний технічний огляд не проводився; водночас, відповідно до журналу проведення технічного огляду ліфтової

установки за адресою: вул. Бородінська, 7, 5 під'їзд, внесено записи про проведення

технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 16.02.2017 та 18.05.2017 р.

У службовій записці зазначено, що у технічному приміщенні № 4 за адресою

вул. Бородінська, буд. 7 в лютому, травні та червні 2017 року щомісячний технічний огляд не проводився; водночас, відповідно до журналу проведення технічного огляду

ліфтової установки за адресою: вул. Бородінська, 7, 4 під'їзд, внесено записи про проведення

технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 22.02.2017 р., 18.05.2017 р. та 07.06.2017 р.

У службовій записці зазначено, що у технічному приміщенні № 3 за адресою

вул. Бородінська, буд. 7 в січні, лютому та червні 2017 року щомісячний технічний огляд

не проводився; водночас, відповідно до журналу проведення технічного огляду

ліфтової установки за адресою: вул. Бородінська, 7, 3 під'їзд, внесено записи про проведення

технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 26.01.2017 р., 16.02.2017 р. та 06.06.2017 р.

До службової записки від 31.07.2017 р. було додано роздруківку з назвою Журнал оперативно-диспетчерської системи ліфтового господарства КДЛ-2 без підпису і печатки (наявний лише напис про посвідчення вірності копії документа). Проте, як вже зазначалося вище, Положення не передбачає ведення автоматичного журналу КДЛ-2, натомість на об'єктах ведуться журнали технічного огляду, які є належними доказами в підтвердження факту проведення огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, згідно з ч.4 ст.853 ЦК України, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Водночас, до підрядника не надходило жодної вимоги від замовника про призначення експертизи, матеріали справи не містять жодного експертного висновку про можливі, на думку відповідача, недоліки у виконаних роботах. Службові записки не можуть підмінити експертний висновок.

Службові записки є документами внутрішнього характеру, які складаються посадовими особами підприємства (в даному випадку - менеджером ОСОБА_5 та начальником відділу оперативно-диспетчерського зв'язку та комп'ютерних систем ОСОБА_6С.), які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні відповідача, а тому не є достовірним джерелом доказу, адже виражають думку особи, яка перебуває в трудових правовідносинах зі стороною у справі.

Крім того, 31.12.2013 р. між ТОВ СПЕЦТЕХ та ТОВ РТО-Ліфт Запоріжжя укладено договір № 223 про надання послуг.

Дія цього договору продовжувалася додатковими угодами № 1 від 31.12.2014 р., № 2 від грудня 2015 року, після чого його дію було автоматично пролонговано на 2017 рік.

Послуги ТОВ РТО-Ліфт Запоріжжя (аварійної служби) на замовлення ТОВ СПЕЦТЕХ виконувалися, в тому числі, на таких адресах:

- вул. Європейська, 16 (додаток № 1 до додаткової угоди № 3 до договору № 223

додаток № 1 до додаткової угоди № 4 до договору № 223, додаток № 1 до додаткової угоди № 5 до договору № 223);

- вул. Українська, 31 (додаток № 1 до додаткової угоди № 5 до договору № 223);

- вул. Козача, 5 (додаток № 1 до додаткової угоди № 3 до договору № 223, додаток № 1

до додаткової угоди № 4 до договору № 223, додаток № 1 до додаткової угоди № 5 де

договору № 223).

- Вартість наданих послуг аварійної служби ТОВ РТО-Ліфт Запоріжжя становила: за травень 2017 року - 6100,00 грн.; за червень 2017 року - 6100,00 грн.; за липень 2017 року - 6100,00 грн.

Щодо заперечень відповідача про невиконання, умов договору № 91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів, обґрунтовуючи це відсутністю записів у паспортах ліфтів про призначення осіб, відповідальних за технічний стан ліфтів.

Як вбачається з копій паспортів ліфтів, на титульних сторінках містяться написи: при передачі ліфта новому власнику разом з ліфтом має бути передано цей паспорт . Що свідчить про те, що паспорти ліфтів зберігаються у власників ліфтів, і не передаються спеціалізованим організаціям, що здійснюють технічне обслуговування ліфтів.

Через те, що власники ліфтів передали паспорти ліфтів до ТОВ КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ , а останнє не надало працівникам ТОВ СПЕЦТЕХ доступ до цих документів і не викликало ТОВ СПЕЦТЕХ для належного оформлення записів у паспортах ліфтів, ТОВ СПЕЦТЕХ з вини замовника було позбавлено можливості внести до паспортів ліфтів записи про призначення відповідальних осіб.

Наказами № 15/1, 15/2, 15/3, 15/4, 15/5 ТОВ СПЕЦТЕХ визначило майстра ОСОБА_7 відповідальним за організацію робіт з технічного обслуговування ліфтів, тоді як відповідальними за справний стан ліфтів були призначені електромеханіки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Відсутність записів про призначення відповідальних осіб не було перешкодою для належного прийняття робіт, виконаних у грудні 2016 року - квітні 2017 року за тим самим договором. Роботи приймалися без зауважень (при цьому саме замовник робіт був повністю обізнаний зі змістом паспортів ліфтів). Це відображено в рішенні господарського суду Запорізької області від 27.06.2017 р. у справі № 908/906/17, яким встановлено факт належного виконання підрядником зобов'язань у грудні 2016 року - квітні 2017 року, як пояснив суду представник позивача..

Також, є необґрунтованими посилання відповідача на невиконання, на його думку, робіт, викладених у калькуляціях. В калькуляціях в розділі 2 Прямі витрати навпроти слова матеріали зазначено: 0,00 грн. , що свідчить про використання при виконанні робіт саме матеріалів замовника.

Щомісяця підрядник проводив технічні огляди ліфтів, про що свідчить зміст журналів проведення технічного огляду ліфтових установок (копії журналів надано). Підрядник не допускав простою та аварійних ситуацій на ліфтах, і замовник цього не заперечує.

Єдина адреса ліфтових установок, де необхідно було в цей період замінити обладнання - вул. Бородинська, 7, і підрядник своєчасно звернувся до замовника з питання надання запасних частин для підтримання ліфтів у технічно справному стані (лист від 06.06.2017 № 121, копія є у справі), проте на цей лист не отримано ні відповіді, ні запасних частин. По решті ліфтових установок жодних скарг щодо технічного стану у травні - липні 2017 року від замовника не надходило, працівники підрядника не викликалися. Копії службових записок, що є у справі, є внутрішніми документами самого замовника, і підрядникові не адресувалися.

Замовник, отримавши 31 липня та 08 серпня 2017 року від підрядника акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки, не виставив до цього часу підряднику жодних конкретних претензій по обсягу та якості робіт. Посилання замовника на будь-які, на його думку, недоліки, висловлені вже в ході розгляду справи, суперечать ч. 1 ст.853 ЦК України, відповідно до якої, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судом, під час розгляду справи № 908/1765/17 встановлено, що відповідно до рішенням господарського суду Запорізької області від 27.06.2017 р. у справі № 908/906/17 задоволено частково позов ТОВ СПЕЦТЕХ до ТОВ Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя , стягнуто з відповідача на користь позивача 1331,33 грн. основного боргу, 5388,13 грн. пені, 607,05 грн. трьох відсотків річних, 3005,57 грн. втрат від інфляції, 1599,84 грн. судового збору, 4500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Даним рішенням встановлено, що всупереч умов договору та вимог закону, з боку замовника (відповідача у справі) зобов'язання щодо оплати прийнятих підрядних робіт належним чином виконано не було.

11.07.2017 р. рішення господарського суду Запорізької області від 27.06.2017 р. у справі № 908/906/17 набрало законної сили.

14.07.2017 р. на виконання зазначеного вище рішення видано наказ.

17.07.2017 р. наказ пред'явлено на виконання до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

20.07.2017 р. головним державним виконавцем Вознесенівського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Під час процедури примусового виконання рішень, 28.08.2017 р. на розрахунковий рахунок ТОВ СПЕЦТЕХ надійшли кошти на виконання зазначеного рішення від Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Всупереч п. 5.3 договору оплата за актами за травень, червень і липень 2017 року замовником станом на день подання позову не здійснена, тому сума основного боргу становить 61 664 грн. 16 коп.

Не зважаючи на те, що кожна із сторін договору прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, відповідач станом на день розгляду справи не сплатив 61 664 грн. 16 коп. заборгованості за підрядним договором на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів № 91 від 01.04.2016 р.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт за договором позивач виконав належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до п. 5.3 договору відповідно до рахунків, поданих підрядником та на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Відповідач не виконав умови підрядного договору на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів № 91 від 01.04.2016 р., факт виконання зобов'язань за договором підряду відповідач належним чином не довів., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за договором в розмірі 61 664 грн. 16 коп.

Доказів оплати виконаних позивачем за договором робіт відповідачем суду надано не було.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 61 664 грн. 16 коп. заборгованості за підрядним договором на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів № 91 від 01.04.2016 р. заявлена обґрунтовано, та задовольняється у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 486 грн. 56 коп. 3 % річних, 1 233 грн. 29 коп. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги наведені вище приписи законодавства, представлені докази, а також роз'яснення, викладені у п. 1.12 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , відповідно до якого з огляду на вимоги ч.1 ст. 47 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, судом перевірено розрахунки позивача із урахуванням роз'яснень Пленуму, приписів законодавства та за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» . При цьому, суд виходив з дати початку порушення грошового зобов'язання та суми боргу, що існувала у спірний період.

Перевіривши розрахунок 3% річних та втрат від інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, задовольняється вимога про стягнення 3% річних в сумі 486 грн. 56 коп. за період з 11.08.2017 р. по 15.11.2017 р. та вимога про стягнення 1 233 грн. 29 коп. втрат від інфляції за період з серпня 2017 р. по листопад 2017 р.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4 076 грн. 60 коп. пені.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 6.1 договору, згідно з яким у разі порушення терміну оплати за виконані роботи, зазначених у п. 5.3 договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми договору.

Оскільки відповідачем не виконувались своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати вартості отриманих за договором послуг, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 4 076 грн. 60 коп.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині нарахованої суми пені в розмірі 4 076 грн. 60 коп. за період з 11.08.2017 р. по 15.11.2017 р. та згідно розрахунку суду, здійсненого за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , з відповідача підлягає стягненню сума пені в розмірі 4 012 грн. 40 коп.

В частині стягнення 64 грн. 20 коп. слід відмовити, як безпідставно заявлені.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 44 ГПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в господарському суді, належать витрати з оплати судового збору, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи; витрати пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; витрати на оплату послуг перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Підпунктом 6.3. пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р. (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 7) передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Згідно наданих позивачем доказів, 20.03.2017 р. між ТОВ «Спецтех» (клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № 3-с.

Відповідно до п. 5.1 договору Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокату гонорар на умовах, визначених Договором.

Розмір гонорару становить 500,00 грн. за 1 годину наданої правової допомоги (п. 7.1 Договору).

Згідно із п. 7.2 Договору гонорар сплачується Клієнтом у готівковій або безготівковій формі на підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття наданих послуг, в яких сторони визначають перелік наданих послуг, суму витрачених адвокатом годин (станом на день підписання акта) і загальний розмір гонорару.

30.08.2017 р. Клієнт та Адвокат склали ОСОБА_4 здачі-прийняття наданих послуг, згідно якого, загальний розмір гонорару, що підлягає сплаті Клієнтом Адвокату, становить 7000,00 грн.

Також, позивачем надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 30/08-1 від 30.08.2017 р. на суму 7000,00 грн., що свідчить про наявність документального підтвердження таких витрат.

14.09.2017 р. Клієнт та Адвокат склали ОСОБА_4 здачі-прийняття наданих послуг, згідно якого, загальний розмір гонорару, що підлягає сплаті Клієнтом Адвокату, становить 5000,00 грн., що свідчить про наявність документального підтвердження таких витрат.

Також, позивачем надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 14/09-1 від 14.09.2017 р. на суму 5000,00 грн.

29.09.2017 р. Клієнт та Адвокат склали ОСОБА_4 здачі-прийняття наданих послуг, згідно якого, загальний розмір гонорару, що підлягає сплаті Клієнтом Адвокату, становить 2000,00 грн., що свідчить про наявність документального підтвердження таких витрат.

Також, позивачем надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 29/09-1 від 29.09.2017 р. на суму 2000,00 грн.

Також, позивачем надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 988 від 30.08.2012 р. на ОСОБА_1

Позивач просить суд стягнути з відповідача 14000,00 грн. на відшкодування витрат за послуги адвоката.

Відповідно до п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В даному випадку, суд враховує наступні фактори в їх сукупності: об'єм позовної заяви; ціну позову; обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; складність та новизна правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; відсутність вірогідності того, що прийняття доручення перешкоджає прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнює їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт.

Так, зокрема суд відзначає, що: спір у справі № 908/1765/17 не є складним з правової точки зору і не містить необхідності виконання адвокатом дослідження нових питань; ціна позову не є значною; предмет позову (вимоги про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат) не потребує значного досвіду і ніяким чином не ускладнює виконання адвокатом доручення позивача; виїзд у відрядження з метою виконання доручення місця не мав.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката в сумі 14 000 грн. 00 коп. не є співрозмірним, тобто є явно завищеним. За таких обставин суд обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Вказані обставини у їх сукупності свідчать, що процесуально виправданим є стягнення з відповідача на користь позивача суми 8 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума 61 664 грн. 16 коп. заборгованості за підрядним договором на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів № 91 від 01.04.2016 р., 486 грн. 56 коп. 3 % річних, 1 233 грн. 29 коп. втрат від інфляції, 4 012 грн. 40 коп. пені.

В іншій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХ» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» , м. Запоріжжя задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, офіс 38, код ЄДРПОУ 39174349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХ» (69006 АДРЕСА_1; поштова адреса: 69007 м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 45, код ЄДРПОУ 38069561) 61 664 (шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 16 коп. заборгованості за підрядним договором на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів № 91 від 01.04.2016 р., 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 56 коп. 3 % річних, 1 233 (одна тисяча двісті тридцять три) грн. 29 коп. втрат від інфляції, 4 012 (чотири тисячі дванадцять) грн. 40 коп. пені, 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 1 566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 38 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 21.11.2017 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.С. Дроздова