Ухвала

від 21.11.2017 по справі 904/5609/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.11.2017 року Справа № 904/5609/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Науменко І.М., Чус О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 р. у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс , м. Артемівськ Донецької області

про стягнення 224 801 грн. 24 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 224 801 грн. 24 коп., що складає 55 996 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, що був наданий відповідно до умов Договору банківського обслуговування від 18.04.2011р. №б/н, 68 688 грн. 87 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 86 896 грн. 33 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 13 220 грн. 04 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016р. у справі №904/5609/16 позов задоволено частково - стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 55 996 грн. 00 коп. - заборгованості по кредиту, 68 688 грн. 87 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 13 220 грн. 04 коп. - заборгованості по комісії, 290 грн. 91 коп. - пені та 2 072 грн. 94 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, 18.10.2017р., Товариство з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило вказане рішення скасувати, винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Одночасно скаржник просив відновити пропущений процесуальний строк на подачу апеляційної скарги. Проте, дане клопотання не було розглянуто, оскільки існували правові підстави для повернення поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2017р. апеляційну скаргу було повернуто заявнику на підставі п.3 ст.97 ГПК України.

20.11.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс повторно звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати, винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Одночасно скаржник просить відновити пропущений процесуальний строк на подачу апеляційної скарги.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Євстигнеєва О.С., Чус О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.11.2017 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Євстигнеєва О.С.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Науменко І.М., Чус О.В.

Рішення у справі прийняте 08.08.2016 р., а відтак строк на апеляційне оскарження сплинув 18.08.2016р. Між тим, апелянт звернувся з апеляційною скаргою через місцевий господарський суд лише 10.10.2017 р., тобто майже через 1 рік та 2 місяці.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 Рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006р., пункти 37-38 Рішення у справі Мушта проти України від 18.11.2010р.).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008р. Пономарьов проти України Суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків .

Загальний порядок відновлення процесуальних строків врегульований ст. 53 ГПК України відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк.

Відповідно до чинного законодавства поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно п. 4 Постанови пленуму ВГСУ № 7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України", клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою

особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку з відновленням пропущеного процесуального строку унормовані процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

В обґрунтування поважності причин пропуску апелянт в апеляційній скарзі посилається на ту обставину, що ТОВ "Гарант Внешсервіс" не було присутнє в судовому засіданні суду першої інстанції 08.08.2016р., і про оскаржуване рішення йому стало відомо лише 29.08.2017р., під час отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Повний текст рішення був отриманий ним 11.09.2017р., тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши наведені заявником обставини на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, які б унеможливили вчасне звернення відповідача-2 з апеляційною скаргою.

У п. 26 рішення Євросуду у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006р. суд зазначає, що у випадку пропуску строку необхідно дослідити, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору, заявника.

Колегія суддів зазначає, процесуальний строк оскарження рішення місцевого господарського суду від 08.08.2016р. був передбачуваний для скаржника, навіть тоді, коли йому стало відомо про існування вказаного рішення -29.08.2017р.

Посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення він отримав лише 11.09.2017р. як на підставу для відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, колегія суддів не визнає поважною причиною та вважає відсутніми підстави для відновлення вказаного строку, оскільки апеляційну скаргу подано лише 10.10.2017р., тобто майже через місяць після отримання рішення суду.

Можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (ухвала від 06.10.2017 по справі № 904/3/17 та в постанові від 30.11.2016 по справі № 909/203/16).

Тому пропуск строку на оскарження рішення суду пов'язаний не з об'єктивними обставинами, а суто суб'єктивними причинами.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, всі процесуальні документи для ТОВ "Гарант Внешсервіс" направлялися господарським судом Дніпропетровської області на адресу: 84500, м. Артемівськ, вул. Ювілейна, буд.57, кв.106 але були повернуті на адресу суду, з відміткою поштової установи : "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вищевказана адреса є юридичною адресою скаржника.

Слід зазначити й те, що в апеляційній скарзі скаржник в якості своєї адреси зазначає також адресу: 84500, м. Бахмут (Артемівськ), вул. Ювілейна, буд. 57,кв.106.

Тобто, всі процесуальні документи для ТОВ "Гарант Внешсервіс", суд направляв на правильну адресу.

Таким чином, пропуск процесуального строку стався внаслідок вини самого скаржника, тобто через невиконання останнім контрольних функцій за підпорядкованим йому підприємством. Отже можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Враховуючи наведене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд не знаходить належних та достатніх підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а тому залишає апеляційну скаргу відповідача-2 без розгляду.

З урахуванням вищевказаних обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст. 53, 86, 93, 94, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешсервіс" у відновленні строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешсервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016р. у справі №904/5609/16 - повернути без розгляду.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками, на 14 арк.

Головуючий колегії І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Чус