Постанова

від 15.11.2017 по справі 904/6593/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017 року Справа № 904/6593/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Дон О.Я.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 10.04.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 03.07.2017;

від третьої особи: ОСОБА_3, голова комісії, витяг з ЄДР;

ОСОБА_2, довіреність №б/н від 01.01.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, смт. Курилівка Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 у справі № 904/6593/17

за позовом Курилівської селищної ради Петриківського району

Дніпропетровської області,

смт. Курилівка Дніпропетровської області

до Приватного підприємства "КМС-1", смт. Курилівка

Петриківського району Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Колективне сільськогосподарське риболовецьке підприємство "Придніпровець", смт. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області

про звільнення та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 у справі №904/6593/17 (суддя Новікова Р.Г.) у задоволенні позовних вимог Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області до Приватного підприємства "КМС-1" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" про зобов'язання звільнити та повернути позивачу земельну ділянку площею 5,3 га, розташовану в межах населеного пункту на території смт. Курилівка, відмовлено.

Рішення суду мотивоване недоведеністю позивачем позовних вимог, оскільки акт обстеження земельної ділянки від 19.12.2016, складений комісією з моніторингу законності використання землі та перегляду договорів оренди землі на території Курилівської селищної ради, передує створенню такої комісії за рішенням Курилівської селищної ради №217-14/VІІ від 23.12.2016; акти обстеження від 19.12.2016, 25.05.2017, 17.07.2017 складені одноособово позивачем; за місцезнаходженням спірної земельної ділянки зареєстровано п`ять юридичних осіб, отже, за відсутності інших доказів, позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка використовується саме відповідачем.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилався на наступне:

- суд не врахував, що Відповідач не має жодних правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку;

- Відповідач порушує законодавство в частині сплати за землю;

- Позивач в межах своєї компетенції прийняв рішення та припинив право користування землею КСРП "Придніпровець";

- акти органу місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання;

- Відповідач не є власником нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва не можуть передаватися в оренду;

- суд безпідставно прийняв докази Відповідача як належні, а докази Позивача відхилив.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 апеляційна скарга Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області у справі №904/6593/17 прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.

У судовому засіданні 15.11.2017 повноважний представник Позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Також заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Малого приватного підприємства "Авангард". Клопотання обґрунтоване тим, що вказаному підприємству на праві приватної власності належить нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель), що знаходиться на спірній земельній ділянці, яку безпідставно займає Відповідач, та зазначене підприємство може посприяти встановленню дійсних обставин справи. Також заявлено клопотання про витребування в Держгеокадастру інформації щодо місця розташування та меж на карті спірної земельної ділянки площею 5,3 га.

Повноважні представники Відповідача, Третьої особи проти апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали. Також заперечували проти задоволення клопотання Позивача про витребування доказів, а вирішення клопотання про залучення до участі у справі Третьої особи - Малого приватного підприємства "Авангард" залишили на вирішення суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, 23.12.2016 рішенням Курилівської селищної ради №217-14/VІІ створено комісію з моніторингу законності використання землі та перегляду договорів оренди землі на території Курилівської селищної ради; затверджений склад комісії (а.с.34-35).

19.12.2016 та 25.05.2017 комісією з моніторингу законності використання землі та перегляду договорів оренди землі на території смт. Курилівка, за наслідками реагування на численні звернення мешканців, здійснено виїзну перевірку земельної ділянки площею 5,3 га, що знаходиться в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Гагаріна, 6. За результатами вказаної перевірки комісією встановлені факти порушення діючого законодавства у сфері земельних відносин та складені акти обстеження земельної ділянки, в яких зазначено, що земельна ділянка використовується невідомими особами в комерційних цілях без правовстановлюючих документів; на території земельної ділянки, огородженої високим бетонним парканом, невідомими особами ведеться господарська діяльність, знаходяться два ангари для зберігання зерна; податок за користування земельною ділянкою не сплачується. Вказані акти обстеження підписані членами комісії (а.с.12, 13).

Посилаючись на акти обстеження земельної ділянки від 19.12.2016, 25.05.2017, нанесення шкоди територіальній громаді, Курилівська селищна рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "КМС-1" та просила зобов'язати відповідача звільнити та повернути селищній раді земельну ділянку площею 5,3га, яка розташована в межах населеного пункту на території смт. Курилівка.

Позовні вимоги обґрунтовані також тим, що 20.07.1998 на підставі рішення Петриківської районної ради народних депутатів №11-2/ХХІІІ від 09.06.1998 Колективному сільськогосподарському риболовецькому підприємству "Придніпровець" був виданий Державний акт на право колективної власності на землю в розмірі 3794,7 га для сільськогосподарського виробництва (а.с.22).

Рішенням Курилівської селищної ради №55-8/ХХІІІ від 19.04.2000 за результатами розгляду заяви КСРП "Придніпровець", у зв`язку з реструктуризацією підприємства, невикористанням землі, вільної від забудови, Колективному сільськогосподарському риболовецькому підприємству "Придніпровець" вирішено припинити право колективної власності та право постійного користування на землі загальною площею 664,8255 га, з яких 49,5 га ріллі, 6 га багаторічних насаджень, 343,7318 га пасовищ, 8,7 га господарських шляхів, 97 га лісових земель, 132,7 га боліт, 0,9937 га відкритих земель, 3,6 га озер, 6,6 га річок; та передано вказану земельну ділянку до державного земельного запасу селищної ради. Зобов`язано КСРП "Придніпровець" державні акти на право колективної власності і право постійного користування на земельну ділянку і землевпорядну справу повернути до районного відділу земельних ресурсів (а.с.36).

Також, Позивач посилається на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 у справі №18/5005/3425/2012 (набрала законної сили та не оскаржувалася), якою припинено провадження у справі за позовом Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Курилівської селищної ради Петриківського району до Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" про припинення КСРП "Придніпровець" права користування землею, загальною площею 15,9 га, що розташована по вул. Жовтневій,58 (8,3 га), по вул. Гагаріна, 6 (5,2 га) та по вул. Польовій (2,4 га) в смт. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області та повернення до відділу Держкомзему в Петриківському районі оригіналу державного акту на право колективної власності серії ДП від 20.07.1998 на земельні ділянки загальною площею 3794,7 га, що видався Колективному сільськогосподарському риболовецькому підприємству "Придніпровець" згідно рішення Петриківської районної ради народних депутатів від 09.06.1998 за №11-2/ХХІІІ для сільськогосподарського використання.

Апеляційним судом у вказаній постанові було зазначено на чинність рішення Курилівської селищної ради №55-8/ХХІІІ від 19.04.2000, яким припинено право колективної власності та право постійного користування на землі загальною площею 664,8255 га, тому предмет спору відсутній на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з наведеним, Позивач вважає, що рішенням Курилівської селищної ради №55-8/ХХІІІ від 19.04.2000 Колективному сільськогосподарському риболовецькому підприємству "Придніпровець" було припинено право на всі землі, передані підприємству за державним актом на право колективної власності на землю, включаючи землі під господарськими дворами. Тому, відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Позивач від імені та в інтересах територіальної громади здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі земельною ділянкою по вул. Гагаріна, 6 (5,2 га), право колективної власності на яку було припинено.

Під час розгляду справи в першій інстанції позивач надав акт обстеження земельної ділянки від 17.07.2017, в якому вказав, що спірна земельна ділянка незаконно використовується Приватним підприємством КМС-1 в комерційних цілях, на території знаходяться два ангари для зберігання зерна та ведеться господарська діяльність, правовстановлюючі документи у відповідача відсутні.

Відповідач та третя особа не погоджуються з доводами позивача та вважають, що рішенням Курилівської селищної ради №55-8/ХХІІІ від 19.04.2000 не було припинено право власності саме на земельну ділянку під господарськими дворами за адресою вул. Гагаріна,6 в смт. Курилівка та ця ділянка до цього часу є власністю третьої особи, як і частина майна, що знаходиться на ній, яке вона має право здавати в оренду, зокрема відповідачу.

Згідно статей 13, 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону. Земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст. 116 Земельного кодексу).

Згідно статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю (ч.1). У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Частиною другою статті 327 Цивільного кодексу України передбачено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оцінку земель земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Графічне зображення земельної ділянки відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці (ст. 1 Закону України "Про землеустрій").

Відповідно до положень статей 2, 4 3, 54 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи за позовами суб'єктів господарської діяльності, фізичних осіб-підприємців, державних та інших органів, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Суд розглядає позов в межах заявлених позовних вимог та рішення суду має бути чітким, зрозумілим для виконання, зокрема і в примусовому порядку.

Як встановлено судом вище позивач в прохальній частині позовної заяви просив зобов'язати відповідача звільнити та повернути селищній раді земельну ділянку площею 5,3га, яка розташована в межах населеного пункту на території смт. Курилівка. Втім вказані позовні вимоги в такій редакції не можуть бути задоволені судом, оскільки всупереч вище наведеним положенням ст. 1 Закону України Про оцінку земель позивач не навів як у тексті позовної заяви, так і в її прохальній частині місце розташування вказаної земельної ділянки, яку він просить звільнити, її просторові межі, кадастровий номер, тощо, що давало б можливість її ідентифікувати як об'єкт цивільних прав.

В актах перевірки зазначена адреса земельної ділянки - вул. Гагаріна, 6 без наведення її просторових координат, схеми розташування, тощо. Але суд не вправі самостійно змінювати редакцію позовних вимог, а позивач не скористався наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами щодо зміни предмету позову при розгляді справи в суді першої інстанції.

За таких обставин такі його позовні вимоги не можуть бути задоволені судом, оскільки не можливі до виконання в зв'язку з неможливістю візуально визначитися на місцевості з розміщенням цієї ділянки та не призведуть до поновлення його, як він вважає, порушених прав.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, за адресою вул. Гагаріна, 6, смт. Курилівка, яка зазначена в актах перевірки, складених позивачем, зареєстровано декілька підприємств, включаючи відповідача, знаходиться нерухоме майно МПП Авангард , на цю ділянку заявляє свої права як власник третя особа - Колективне сільськогосподарське риболовецьке підприємство "Придніпровець" та стверджує, що саме його майно орендує відповідач.

Тому позивач передчасно звернувся до суду з вимогою тільки до відповідача, не з'ясувавши хто фактично займає спірну земельну ділянку, в якій частині, тощо.

Щодо доводів третьої особи про його право власності на земельну ділянку по вул. Гагаріна, 6, смт. Курилівка, площею 5,2 га, суд зазначає наступне. Наявна в матеріалах справи копія державного акту на право колективної власності на землю від 20.07.1998 не відповідає фактичним обставинам, зміна площі і конфігурації земельних ділянок на підставі рішення Курилівської селищної ради №55-8/ХХІІІ від 19.04.2000, не знайшла свого відображення у правовстановлюючих документах. Третя особа не надала суду доказів, що вказана ділянка сформована як об'єкт цивільних прав з присвоєнням їй кадастрового номеру та реєстрації за ним речового права на цю земельну ділянку.

Оскільки, предметом цього позову не являється встановлення власника земельної ділянки по вул. Гагаріна, 6, смт. Курилівка, площею 5,2 га, та враховуючи формулювання позовних вимог позивачем, суд не досліджує вказані обставини в межах даної справи та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем клопотання апеляційний суд враховує, що згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Законом України Про державний земельний кадастр (ч. 8 ст. 38) органам місцевого самоврядування надано безоплатний доступ до відомостей державного земельного кадастру, та позивач не довів, чому не скористався цим правом та самостійно не надав суду дані про спірну земельну ділянку. Зважаючи на вище наведене та предмет позову клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Стосовно клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, то воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Позивачем у клопотанні про залучення МПП "Авангард" не вказано яким чином рішення вплине на права та обов`язки вказаного підприємства щодо однієї із сторін, отже, підстави для задоволення вказаного клопотання у суду відсутні.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини справи підстави, встановлені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, відсутні, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, смт. Курилівка Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 у справі №904/6593/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 у справі №904/6593/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 17.11.2017.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд