Постанова

від 13.11.2017 по справі 921/668/13-г/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р. Справа № 921/668/13-г/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бонк Т.Б

суддів: Бойко С.М.

ОСОБА_1Г

при секретарі судового засідання Борщ І.О.

за участю представників сторін:

від органу виконання судових рішень: не з'явився

від стягувача: не з'явився

від боржника (скаржника) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 14.09.17 року

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.08.2017р. (ОСОБА_3)

у справі № 921/668/13-г/17

за скаргою ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №06-2/880 від 09.06.2017 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпропетровськ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Тернопіль

про стягнення 104 439,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.08.2017 в задоволенні скарги ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4 при винесенні постанови ВП №44224884 від 31.05.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 4 325,60 грн. та скасування постанови ВП №44224884 від 31.05.2017 про стягнення виконавчого збору за примусове виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі № 921/668/13-г/17 відмовлено. В частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4 при винесенні постанови ВП №44224884 від 31.05.2017 про стягнення з боржника виконавчих витрат у розмірі 200 грн. та скасування постанови ВП №44224884 від 31.05.2017 про стягнення виконавчих витрат за примусове виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі № 921/668/13-г/17 припинено .

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скарги мотивована тим, що боржником рішення суду від 13.08.2013 у цій справі самостійно у передбачені законом строки не виконано, а визначений виконавцем розмір виконавчого збору є арифметично вірним. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що державним виконавцем неодноразово вживались заходи щодо примусового виконання наказу щодо стягнення боргу,що вбачається із долучених до матеріалів справи копій документів зведеного виконавчого провадження №36035661.

Ухвала суду першої інстанції в частині припинення провадження за скаргою боржника, мотивована тим , що відмова від скарги не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, відповідає вільному волевиявленню боржника.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.08.2017 у справі №921/668/13-г/17 в частині відмови у задоволенні скарги боржник - ОСОБА_5 підприємство "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подало апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги боржник зазначає, що для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору були відсутні підстави, оскільки ним не вчинялись будь - які заходи з примусового виконання наказу суду. Покликається на те що, згідно правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 в справі №6-785цс15, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.Крім того, зазначає про неповноту постанови органу ДВС, оскільки в мотивувальній частині відсутні зазначені суми коштів до стягнення, а також суми, що були повернуті стягувачу.

На підставі вищенаведеного, боржник просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.08.2017 в частині відмови в задоволенні скарги та прийняти нове рішення, яким подану скаргу задоволити.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції боржник, стягувач та орган виконання судових рішень не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 13.11.2017, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 09.10.2017.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Отже, враховуючи, що явка представників боржника, стягувача та органу виконання судових рішень у судове засідання не була визнана судом обов'язковою та враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності їхніх представників за наявними у справі доказами.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 14.09.17 слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.08.2017 - без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що

13.08.2013 господарським судом Тернопільської області прийнято рішення у справі №921/668/13-г/17, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" задоволено. Стягнуто з дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" 96 629,60 грн. основного боргу, 6 508,21 грн. пені, 1 301,64 грн. 3% річних та 2 088,80 грн. в повернення сплаченого судового збору.

28.08.2013 господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання судового рішення.

23.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" направило на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області заяву про примусове виконання рішення господарського суду у справі 921/668/13-г/17, одночасно повідомивши, що станом на 23.07.2014 боржником погашено заборгованість на суму 63 272,16 грн., відтак залишок боргу становить - 43 256,09 грн.

01.08.2014 державним виконавцем відкрито виконавче провадження за №44224884 з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі №921/668/13-г/17 про стягнення з боржника на користь стягувача залишку боргу - 43 256,09 грн. та надано боржнику - ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" семиденний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання наказу суду від 28.08.2013; зазначено, що в разі невиконання боржником в добровільному порядку рішення суду буде проводитися в примусовому зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

01.09.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, керуючись ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №44224884 до зведеного виконавчого провадження №36035661.

У матеріалах справи відсутні докази про добровільне виконання боржником рішення суду у встановлений строк.

Оскільки боржником не було виконано наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі №921/668/13-г/17 у строк, визначений органом ДВС для добровільного виконання, останній в межах зведеного виконавчого провадження вживав заходи по примусовому виконанню вказаного наказу щодо стягнення боргу, зокрема згідно постанов старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_6 від 12.09.2014, від 03.11.2014 накладено арешт на кошти боржника (а.с.105, а.с.109 т.3), на адреси банків направлялись платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.03.2017 стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявою від №141, в якій, керуючись ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", в зв'язку з врегулюванням спірних відносин між стягувачем та боржником просив повернути йому, як стягувачу, виконавчі документи без виконання.

31.05.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4 встановлено, що згідно платіжних доручень №237 від 15.07.2016 та №109 від 23.11.2016 борг сплачено повністю та, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII від 02.06.2016 з наступними змінами і доповненнями), винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №44224884. Також, зазначеною постановою виведено в окремі виконавчі провадження постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Згідно постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4М від 31.05.2017 ВП№44224884, постановлено стягнути з боржника ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконавчий збір у розмірі 4 325,60 грн. (а.с.12, т.3).

Також, на підставі постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4М від 31.05.2017 ВП№44224884 постановлено стягнути з боржника ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" витрати на проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн. (а.с.14, т3).

14.06.2017 ОСОБА_5 підприємство «Тернопільський облавтодор» звернулось до суду першої інстанції зі скаргою №06-2/880 від 09.06.2017 на дії органу державної виконавчої служби, в якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_7, які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій; скасувати постанову від 31.05.2017 ВП№44224884 про стягнення виконавчого збору і постанову від 31.05.2017 ВП№44224884 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій по примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі №921/668/13-г/17. (а.с.9, т.3).

Апеляційним судом встановлено , що під час розгляду скарги в суді першої інстанції боржником уточнено прохальну частину скарги на дії органу державної виконавчої служби, зокрема 29.08.2017 ОСОБА_5 підприємство «Тернопільський облавтодор» подало до суду першої інстанції заяву за № 06-2/1297 від 29.08.2017., в якій просить прийняти відмову від скарги №06-2/880 від 09.06.2017 в частині скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.05.2017 ВП№44224884 по примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі №921/668/13-г/17 та в частині визнання дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_7, неправомірними щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.05.2017 ВП№44224884 по примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі №921/668/13-г/17.

Отже, предметом оскарження є 1. визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4М щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору;

2. скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 31.05.2017р. ВП№44224884 по примусовому виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі №921/668/13-г/17.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до вимог частини 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, до спірних правовідносин, які виникли щодо постанови ВП №44224884 від 31.05.2017 про стягнення виконавчого збору слід застосовувати Закон України «Про виконавче провадження«№1404-VIII від 02.06.2016, а щодо правовідносин, які виникли на момент відкриття виконачого провадження, - Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р.

В силу положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, чинній на момент відкриття ВП№44224884) Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, чинній на момент відкриття ВП№44224884) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, чинній на момент відкриття ВП№44224884).

Частиною 1 статті 27 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, чинній на момент відкриття ВП№44224884) визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. з наступними змінами і доповненнями виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується з боржника у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом..

За приписами частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. з наступними змінами і доповненнями виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. з наступними змінами).

В пункті 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. з наступними змінами і доповненнями вказано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

З аналізу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Гірничодобувна промисловість» №2141 від 27.03.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу випливає,що вона була подана на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII від 02.06.2016р з наступними змінами і доповненнями).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. (ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р.).

Як зазначалось вище, боржник ОСОБА_5 підприємство «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не виконав добровільно наказ господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013 у справі №921/668/13-г/17 у встановлений органом ДВС термін, у зв'язку з чим останній вживав заходи по примусовому виконанню вказаного наказу, зокрема, як підтверджується матеріалами справи, неодноразово виносились постанови про арешт коштів боржника.

Крім того, неодноразово на адресу банків направлялися вимоги на списання коштів з рахунків боржника, розпорядженням №36035661, затвердженим начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Тернопільській області 14.07.2016, грошові кошти у сумі 267 159,84 грн, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №36035661, розподілено між стягувачами по зведеному виконавчому провадженні, в тому числі на користь ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" - 1 214,26 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №237 від 15.07.2016 про перерахування коштів Відділом примусового виконання УДВС ГТУЮ .

Таким чином, оскільки належні до сплати кошти надійшли на рахунок стягувача поза межами визначених законодавством строків для самостійного виконання наказу суду, а державним виконавцем вчинялися заходи примусового виконання рішення, а тому сплата боргу на користь стягувача, що здійснена ОСОБА_5 підприємством "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не є самостійним виконанням рішення суду, що б виключала стягнення виконавчого збору та не є підставою, що передбачена в Законі «Про виконавче провадження» , коли виконавчий збір не стягується.

У постанові про відкриття виконавчого провадження, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За таких обставин, визначений державним виконавцем розмір виконавчого збору є арифметично вірним, 10% від стягнутої/повернутої суми коштів у розмірі 43 256,09 грн., що складає 4 325,60 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо незаконності дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4М з винесення постанови 31.05.2017р. ВП№44224884 про стягнення виконавчого збору в сумі 4 325,60 грн. та відсутність підстав для скасування відповідної постанови.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Наведене положення ГПК України підлягає до застосування також і у випадку відмови від скарги, поданої в порядку ст. 121 2 ГПК України.

Оскільки, боржником в порядку ст.22 ГПК України подано заяву про відмову від скарги в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та щодо скасування постанови ВП №44224884 від 31.05.2017 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 28.08.2013, то судом першої інстанції у відповідності до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України правильно припинено провадження. При цьому судами перевірено, що ця відмова не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про припинення провадження у вищевказаній частині скарги на дії органу ДВС, посилаючись на п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстав для її скасування немає.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 було відстрочено ОСОБА_2 підприємству "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття Львівським апеляційним господарським судом постанови.

Однак, станом на дату прийняття судом постанови, скаржником не подано суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відтак, колегія суддів вважає за необхідне стягнути несплачену суму судового збору з ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 14.09.17 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.08.2017 у справі №921/668/13-г/17 - без змін.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (46001, м. Тернопіль, вул.О.Кульчицької 8, код 31995099) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів-УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код отримувача - 38007620, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача -825014, рахунок отримувача - 31216206782006, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. за подання апеляційної скарги.

3 . Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5 . Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 20.11.2017

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

Суддя С.М. Бойко

Суддя Г.Г.Якімець