Постанова

від 20.11.2017 по справі 916/1227/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р.Справа № 916/1227/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Гладишевої Т.Я.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса - ОСОБА_1 - за довіреністю від 21.12.2016 року;

від Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації - не з'явився;

від ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року (про відмову у задоволенні скарги на дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області)

у справі № 916/1227/16

за позовом Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса

до Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 6 121 578 грн. 11 коп.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року Приватне підприємство «Ремерцентр» , м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації, в якій просило суд стягнути з Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса суму заборгованості у розмірі 6 121 578 грн. 11 коп. за період з 25.11.2015 року по 10.05.2016 року, з яких 3 % річних - 1178895 грн. 16 коп., інфляційні втрати - 4942682 грн. 95 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2016 року у справі № 916/1227/16 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 року у справі № 916/1227/16 позов Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса задоволено, стягнуто з Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса інфляційні втрати в сумі 4 942 682 грн. 95 коп., 3 % річних в сумі 1 178 895 грн. 16 коп., а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України було видано наказ від 13.07.2016 року № 916/1227/16.

27.07.2017 року Приватне підприємство «Ремерцентр» , м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якій просило суд скаргу задовольнити у повному обсязі, визнати неправомірними дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області, які полягають у відмові від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 року у справі № 916/1227/16, зобов'язати ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Одеській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16, поновити строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року №916/1227/16 у зв'язку зі вчасним пред'явленням його до виконання та неправомірною відмовою ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області в його прийнятті до виконання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року у справі № 916/1227/16 (суддя Смелянець Г.Є.) скаргу Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса на дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області відхилено.

Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року у справі № 916/1227/16 відмовлено Приватному підприємству «Ремерцентр» , м. Одеса у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2017 року №916/1227/16 з підстав того, що в даному випадку відсутній пропуск строку пред'явлення наказу до виконання.

Приватне підприємство «Ремерцентр» , м. Одеса з ухвалою суду про відмову у задоволенні скарги на дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду України з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року у справі №916/1227/16, якою скаргу Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса відхилено, скасувати, прийняти нове рішення, яким скаргу Приватного підприємства «Ремерцентр» , м. Одеса в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області, які полягають у відмові від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 року у справі № 916/1227/16 та у поверненні без виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16 задовольнити, визнати неправомірними дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області, які полягають у відмові від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 року у справі №916/1227/16 та у поверненні без виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16, зобов'язати ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Одеській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представники відповідача і ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, копія реєстру вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду і роздруківки з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта . Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому, враховуючи те, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 року по даній справі явка сторін не була визнана обов'язковою, для розгляду ухвал чинним процесуальним законодавством України встановлено скорочений термін розгляду скарг, справу розглянуто за наявними матеріалами і поясненнями скаржника, а повний текст постанови направляється учасникам судового процесу в установленому порядку.

Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутнього представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року у справі №916/1227/16 частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення скарги Приватного підприємства «Ремерцентр» , м.Одеса в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області, які полягають у відмові від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 року у справі №916/1227/16 та у поверненні без виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Ремерцентр» , м. Одеса 11.07.2017 року звернулось до ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області із заявою про виконання судового рішення.

ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Одеській області листом від 13.07.2017 року №16-08/1887-4726 повернуло без виконання наказ Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року у справі №916/1227/16 як такий, що видано та оформлено з порушенням установлених вимог та запропоновано Приватному підприємству «Ремерцентр» , м. Одеса звернутись до господарського суду з метою внесення відповідних змін до виконавчого документу та вжиття інших заходів в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Лист мотивовано тим, що під час проведення перевірки на відповідність вимогам чинного законодавства України наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року у справі № 916/1227/16, ОСОБА_3 управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області було встановлено, що у виконавчому документі боржником зазначена така установа як Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації, проте, відповідно до мережі установ та організацій, що отримують фінансування з державного та місцевих бюджетів в 2017 році через ОСОБА_3 управління, за вказаним кодом ЄДРПОУ 33659544 значиться така установа, як Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що зміна назви відповідача відбулась на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 26.01.2017 року № 47/А-2017 "Про заходи щодо упорядкування структури Одеської обласної державної адміністрації", яким було перейменовано Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації у Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації.

З відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за кодом ЄДРПОУ 33659544 зареєстровано Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 33659544).

Повернення без виконання наказу у зв'язку з невідповідністю назви боржника відомостям у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною скаргою в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України визначено, що за змістом статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Орган державної казначейської служби, виконуючи рішення суду, діє в межах Закону України "Про виконавче провадження" з особливостями, визначеними Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а відтак скарги на дії органу державної казначейської служби підлягають розгляду в межах господарського процесу.

При виконанні рішень, ухвал, постанов суду, органи державної казначейської служби України керуються Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 24 зазначеного Порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку..

У пункті 6 Порядку вказано, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Як свідчать матеріали справи, до заяви стягувач додав такі документи: оригінал наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року у справі №916/1227/16, копію рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 року у справі №916/1227/16, копію виписки з Єдиного державного реєстру щодо Приватного підприємства "Ремерцентр", копію наказу про призначення директора Приватного підприємства "Ремерцентр" ОСОБА_4

Підпунктом 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників визначено, що орган Державної казначейської служби України повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

- виконавчий документ не підлягає виконанню органом державної казначейської служби, його подано особою, що не має відповідних повноважень, пред'явлено до виконання з пропущенням встановленого строку, видано або оформлено з порушенням встановлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуто стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

При цьому наявність інших визначених законом підстав для повернення органом Державної казначейської служби України виконавчого документа стягувачу має бути чітко встановлена правовою нормою. Такі підстави підлягають обмеженому (вузькому), а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В оскаржуваній ухвалі суду не наведено норм, які б дозволяли органу Державної казначейської служби України не виконувати судове рішення та повернути виконавчий документ стягувачу з наведених третьою особою підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 правління Державної казначейської служби України в Одеській області повернуло стягувачу виконавчий документ з тієї підстави, що не співпадає назва боржника, а саме: назва Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації не співпадає з назвою Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації , що обслуговується в Управлінні.

Як було встановлено судом першої інстанції, Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації було перейменовано в Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації пунктом 2 Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 26.01.2017 року № 47/А-2017 Про заходи щодо упорядкування структури Одеської обласної державної адміністрації , після чого відповідні зміни зареєстровано в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Між тим, на момент прийняття Господарським судом Одеської області рішення від 29.06.2016 року по справі № 916/1227/16 про стягнення з відповідача на користь позивача коштів та на момент видачі господарським судом наказу від 13.07. 2016 року на примусове виконання вказаного судового рішення по даній справі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним у наказі суду кодом ЄДРПОУ 33659544 був зареєстрований саме Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації. Відтак, судова колегія вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області в своєму листі від 13.07.2017 року №16-08/1887-4726 на те, що наказ є таким, що видано або оформлено з порушенням установлених вимог.

Судова колегія зазначає, що ОСОБА_2 управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області не наведено норму, яка б дозволяла органу Казначейства не виконувати чинне судове рішення та повернути виконавчий документ внаслідок зміни тільки найменування боржника - державної установи. Тим більш, на думку суду, ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України було обізнано про зміни у найменуванні боржника, адже останній є державною установою, що обслуговувалась і на теперішній час обслуговується в Управлінні.

Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства відноситься обов'язковість рішень суду. Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. В контексті цієї норми суд першої інстанції не надав належної правової оцінки підставі, яка була визначена ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Одеській області у листі про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме: те, що виконавчий документ нібито не підлягає виконанню органами казначейства як такий, що виданий судом з порушеннями. Місцевий господарський суд виходив з того, що повернення наказу без виконання є правом органу казначейства. Відповідно до підпункту 2 пункту 4, підпунктів 2, 7 пункту 5 Порядку виконання рішень органи казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Як вже зазначалось, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державна установа, здійснюється згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. В ньому дійсно відсутні підстави для здійснення заміни боржника в порядку статей 25, 121-4 Господарського процесуального кодексу України. Але в даному випадку зміна найменування після прийнятого судом рішення не є реорганізацією юридичної особи - відповідача по справі.

При цьому, в частині 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Вказані положення з огляду на схожість правовідносин можуть бути застосовані за аналогією й до відносин виконання рішення суду в органах казначейства.

У цьому випадку ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Одеській області не скористалося правами, що передбачені у пункті 5 Порядку та не вжило заходів до виконання виконавчого документу, а повернуло виконавчий документ без виконання в порушення пункту 9 Порядку. При цьому суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими посилання вказаного Управління у відзиві на скаргу, наданому суду першої інстанції, на те, що останнє було позбавлено можливості вжиття усіх заходів, передбачених Порядком, оскільки не є можливим прийняття на виконання виконавчих документів, за якими боржник не обслуговується в ОСОБА_2 управлінні державної казначейської служби в Одеській області, тому що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні норм статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу факту не обслуговування боржника зі зміненою назвою в Управлінні при збереженні того ж самого ЄДРПОУ та інших умов, зокрема, рахунків.

Отже, дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області з повернення виконавчого документу у даній справі без виконання є порушенням пункту 9 Порядку, тому підлягають задоволенню вимоги скарги Приватного підприємства Ремерцентр про визнання неправомірними дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області, які полягають у відмові від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 року у справі №916/1227/16 та у поверненні без виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16.

Щодо вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16, судова колегія зазначає наступне.

Органи державної казначейської служби України при здійсненні функцій, покладених на них державою, керуються в своїй діяльності Конституцією, законами України, Бюджетним кодексом, підзаконними нормативно-правовими актами і повинні діяти в їх межах.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження).

Судова колегія зазначає, що вирішення питання щодо прийняття до виконання виконавчого документа - наказу суду здійснюється ОСОБА_2 управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області за процедурою, встановленою вищевказаним Порядком, зокрема, за умови подання стягувачем до органу казначейства документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

За таких обставин, позивач вправі звернутись повторно до органів державної казначейської служби України з наказом Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року по справі № 916/1227/16 і у разі відмови органом Державної казначейської служби вчиняти дії, визначені в законодавстві, оскаржити дії органу до місцевого господарського суду.

У зв'язку з викладеним, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Вимоги скарги Приватного підприємства Ремерцентр про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16 судовою колегією не розглядаються, оскільки такі вимоги були вирішені іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року, яка сторонами не була оскаржена.

Отже, Господарський суд Одеської області при прийнятті оскаржуваної ухвали помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги Приватного підприємства Ремерцентр у повному обсязі.

У відповідності до приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду України є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Одеської області неправомірно було відмовлено у задоволенні вимог скарги про визнання протиправними дій органу казначейства з повернення без виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16 з відмовою у зобов'язанні державного виконавця відкрити виконавче провадження., тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року у справі №916/1227/16 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статями 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Ремерцентр , м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року у справі №916/1227/16 - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року у справі №916/1227/16 - скасувати частково.

Скаргу Приватного підприємства Ремерцентр , м. Одеса на дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області, які полягають у відмові від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 року у справі № 916/1227/16.

Відмовити у задоволенні вимог Приватного підприємства Ремерцентр , м. Одеса до ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання прийняти до виконання наказ Господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року № 916/1227/16, залишивши без змін в цій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 року у справі № 916/1227/16.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється учасникам судового процесу в триденний строк та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7