Постанова

від 13.11.2017 по справі 922/3598/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р. Справа № 922/3598/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Фісатіді Г.Д.

2-го відповідача: Індутний-Шматько С.М.

1-го відповідача, ДВС - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Ідіксус" (вх.№ 3292Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у справі №922/3598/13, винесену за результатами розгляду скарги ТОВ "Ідіксус" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

за позовом ТОВ ФК Форінт , м. Київ,

до 1. ФОП ОСОБА_3, м. Харків,

2. ТОВ "Ідіксус", м. Харків,

про стягнення 919400,99 доларів США (7348772,04 грн)

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 листопада 2013 року (суддя Жигалкін І.П.) у позові було відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2014 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" було задоволено частково; рішення господарського суду Харківської області від 12 листопада 2013 року по справі №922/3598/13 було скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" 74226,99 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року становить 593295,21 грн., основної суми боргу, 28602,85 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року складає 228622,55 грн., процентів за користування кредитом за кредитним договором від 17 квітня 2008 року №010-1/07-01-0370-08, 7365,05 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3682,52 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Окрім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" 574356,58 дол. США боргу за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року становить 4590832,14 грн., 216400,99 дол. США боргу за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року в гривневому еквіваленті становить 1729693,08 грн., за кредитним договором від 17 квітня 2008 року №010-2/07-01-0369-08 та 74226,99 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року становить 593295,21 грн., - заборгованість за кредитом та 28602,85 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року становить 228622,55 грн., - заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором від 17 квітня 2008 року №010-1/07-01-0370-08, 59589,93 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 29794,97 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В решті позову було відмовлено.

05 березня 2014 року по справі № 922/3598/13 було видано відповідні накази.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" звернулося до господарського суду із скаргою (вхідний № 141) на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій просить суд визнати неправомірною та такою, що не відповідає частині 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікула В.Ю. у виконавчому провадженні № 42768790 щодо несвоєчасного направлення боржнику повідомлення про оцінку нерухомого майна та скасувати результати визначення вартості майна від 25 квітня 2017 року щодо оцінки вартості майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні № 42768790 з примусового виконання наказу по справі № 922/3598/13 від 05 березня 2014 року, виданого господарським судом Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2017р. по справі №922/3598/13 (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні скарги ТОВ "Ідіксус" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовлено повністю.

ТОВ "Ідіксус" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.2017 та прийняти нову, якою задовольнити скаргу ТОВ "Ідіксус"; вирішити питання про стягнення судового збору.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги заявник посилається на те, що відмовляючи в задоволенні скарги в повному обсязі, судом першої інстанції не було встановлено чи відповідають дії державного виконавця щодо несвоєчасного повідомлення боржнику результатів визначення оцінки майна вимогам ч. 5 ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження , не було наведено мотиви винесення ухвали про повну відмову у задоволенні скарги з посиланням на законодавство (зокрема, ЗУ Про виконавче провадження ). Крім того, зазначає, що суд першої інстанції, допустивши до розгляду скарги представника ТОВ ФК Форінт , порушив вимоги ст. 25 ГПК України. Також заявник зазначає, що судом першої інстанції не було здійснено розподілу судових витрат.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30.10.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2017.

ТОВ ФК Форінт 09.11.2017 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги ТОВ "Ідіксус" заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Представники ФОП ОСОБА_3 та Державної виконавчої служби в судове засідання 13.11.2017 не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправленн, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи те, що учасникам даного судового процесу судом апеляційної інстанції була надана можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та на подачу доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також з огляду на обмежені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги, поданої на ухвалу суду, встановлені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, відсутність клопотань з боку учасників процесу щодо продовження цього строку, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутності представників ФОП ОСОБА_3 та Державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду справи.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до частин першої та третьої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

12 листопада 2013 року рішенням господарського суду Харківської області у позові було відмовлено повністю.

18 лютого 2014 року постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" було задоволено частково; рішення господарського суду Харківської області від 12 листопада 2013 року по справі №922/3598/13 було скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" 74226,99 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року становить 593295,21 грн., основної суми боргу, 28602,85 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року складає 228622,55 грн., процентів за користування кредитом за кредитним договором від 17 квітня 2008 року №010-1/07-01-0370-08, 7365,05 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3682,52 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Окрім того, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" 574356,58 дол. США боргу за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року становить 4590832,14 грн., 216400,99 дол. США боргу за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року в гривневому еквіваленті становить 1729693,08 грн., за кредитним договором від 17 квітня 2008 року №010-2/07-01-0369-08 та 74226,99 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року становить 593295,21 грн., - заборгованість за кредитом та 28602,85 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року становить 228622,55 грн., - заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором від 17 квітня 2008 року №010-1/07-01-0370-08, 59589,93 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 29794,97 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В решті позову було відмовлено.

05 березня 2014 року по справі № 922/3598/13 було видано відповідні накази.

01 квітня 2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лозовою А.І. на підставі вищевказаного наказу по справі № 922/3598/13 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42768790.

03 грудня 2015 року актом опису й арешту майна боржника старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шиндель В,А. при примусовому виконанні наказу по справі № 922/3598/13 було описано й накладено арешт на нерухоме майно, що належить боржнику, а саме: нежитлові приміщення 1 поверху № 67, 68, 69, 69а, 70-71, 71а, 72-73, 75, 76, 76а, 77, 77а, 78-81, 81а, 88-98, 103-105, 2-го поверху № 99-102 в літ. И-2, загальною площею 798,0 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-7, 2-го поверху № 1-4 в літ Ч-2, загальною площею 580,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "В-3" загальною площею 1057,5 кв.м., нежитлова будівля літ. У-3 загальною площею 1029,7 кв.м., нежитлова будівля літ. Є-1 загальною площею 424,5 кв.м., нежитлова будівля літ. Д-1 загальною площею 181,3 кв.м., нежитлова будівля літ. Ф1-2 загальною площею 214,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

10 червня 2017 року боржником було отримано лист/повідомлення від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікула В.Ю., яким повідомлялось, що за звітом про оцінку майна від 25 квітня 2017 року вартість майна, що належить боржнику, а саме: нежитлові приміщення 1 поверху № 67, 68, 69, 69а, 70-71, 71а, 72-73, 75, 76, 76а, 77, 77а, 78-81, 81а, 88-98, 103-105, 2-го поверху № 99-102 в літ. И-2 в літ Ч-2, загальною площею 580,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "В-3" загальною площею 1057,5 кв.м., нежитлова будівля літ. У-3 загальною площею 1029,7 кв.м., нежитлова будівля літ. Є-1 загальною площею 424,5 кв.м., нежитлова будівля літ. Д-1 загальною площею 181,3 кв.м., нежитлова будівля літ. Ф1-2 загальною площею 214,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає: нежитлові приміщення 1 поверху № 67, 68, 69, 69а, 70-71, 71а, 72-73, 75, 76, 76а, 77, 77а, 78-81, 81а, 88-98, 103-105, 2-го поверху № 99-102 в літ. И-2, загальною площею 798,0 кв.м. - 1613800 грн. без урахування ПДВ; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-7, 2-го поверху № 1-4 в літ Ч-2, загальною площею 580,2 кв.м. - 1186800 грн.; нежитлова будівля літ. "В-3" загальною площею 1057,5 кв.м. - 2163000 грн.; нежитлова будівля літ. У-3 загальною площею 1029,7 кв.м. - 2287000 грн.; нежитлова будівля літ. Є-1 загальною площею 424,5 кв.м. - 434100 грн.; нежитлова будівля літ. Д-1 загальною площею 181,3 кв.м. - 370800 грн.; нежитлова будівля літ. Ф1-2 загальною площею 214,0 кв.м. - 437700 грн.

Загальна вартість нерухомого майна, що належить боржнику та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 8493200 грн.

На думку боржника вартість належного йому майна не відповідає ринковій вартості майна на даний час.

Проте колегією суддів встановлено, що жодних доказів на підтвердження цих тверджень товариством з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до звіту про оцінку майна боржника від 25 квітня 2017 року його вартість була визначена в розмірі 8493200,00 грн.

Жодних доказів на підтвердження того, що вартість майна на сьогоднішній день складає більше ніж 8493200,00 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" до матеріалів справи не надало.

Згідно договору іпотеки № 07-01-82/1-08 від 17 квітня 2008 року, вартість спірного майна було визначено в розмірі значно нижчим - 7022000,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що протиріч твердженням боржника про відсутність огляду спірного нерухомого майна оцінювачем, ним самим було надано суду Акт державного виконавця від 01 вересня 2016 року, з якого вбачається, що суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 було здійснено огляд і фотографування такого майна.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Статтею 9 вищезгаданого Закону встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: Положеннях (Національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, Методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог Положень (Національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (Національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 затверджений Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі Національний стандарт №1). Пунктом 1 вказаного стандарту встановлено, що Національний стандарт №1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до ч. 1-3 cт. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також: за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Згідно пункту 63 Національного стандарту №1 рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Відповідно до п. 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати оцінку майна, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

Так, згідно Рецензії на звіт про оцінку нерухомого майна від 25.04.2017, проведеної за замовленням Пат Райффайзен Банк Аваль , звіт про оцінку відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки нерухомого майна.

Щодо тверджень про апелянта про несвоєчасне повідомлення боржнику результатів визначення оцінки майна, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження , колегія суддів зазначає, що дані твердження є безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2017 року боржником було отримано лист-повідомлення державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікула В.Ю. від 06.06.20.17 року № 7562 звіт про оцінку нерухомого майна від 25.04.2017 року, але з матеріалів справи не вбачається та апелянтом не зазначено, коли саме даний звіт був отриманий державним виконавцем, в зв'язку з цим неможливо встановитиі чи було порушено державним виконавцем вимоги ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження щодо несвоєчасного повідомлення боржнику результатів визначення оцінки майна. Таким чином, апелянт не довів цього твердження.

Щодо тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції, допустивши до розгляду скарги представника ТОВ ФК Форінт , порушив вимоги ст. 25 ГПК України, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2017 року ТОВ ФК Форінт звернулось до господарського суду Харківської області з заявою заміну сторони (стягувана) у виконавчому провадженні її правонаступником, в якій просило:

1) здійснити процесуальне правонаступництво позивача - ПАТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ ФК Форінт ;

2) замінити стягувана згідно до наказу, виданого 05.03.2014 року господарським судом Харківської області по справі № 922/3598/13, з ПАТ Райффайзен Банк Аваль як вибулої сторони у виконавчому провадженні № 42784357, відкритого 01.04.2014 року державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ХМУЮ його правонаступником - ТОВ ФК Форінт ;

3) замінити стягувана згідно до наказу, виданого 05.03.2014 року господарським судом Харківської області по справі № 922/3598/13, з ПАТ Райффайзен Банк Аваль як вибулої сторони у виконавчому провадженні № 42768790, відкритого 01.04.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області його правонаступником - ТОВ ФК Форінт .

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 ГПК України про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

10.07.2017 року ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Хотенець П.В.) у справі № 922/3598/13 заяву ТОВ ФК Форінт про заміну сторони у виконавчому провадженні було задоволено в повному обсязі.

10.08.2017 року постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ Ідіксус було залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2017 року у справі № 922/3598/13 залишено без змін.

21.08.2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень правління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікула В.Ю. у виконавчому провадженні № 42768790 було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувана у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області виданого 05.03.2014 по справі № 922/3598/13 з ПАТ Райффайзен Банк Аваль як вибулої сторони у виконавчому провадженні № 42768790, його правонаступником ТОВ ФК Форінт .

Як вбачається з матеріалів справи 22.06.2017 року ТОВ Ідіксус звернулося зі скаргою до господарського суду Харківської області, яка 30.06.2017 року була прийнята до розгляду.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2017р. по справі №922/3598/13 зазначену скаргу було розглянуто та у її задоволенні відмовлено повністю, на час прийняття оскаржуваної ухвали ухвалою господарського суду Харківської від 10.07.2017 року справі № 922/3598/13 заяву ТОВ ФК Форінт про заміну сторони у виконавчому провадженні було задоволено в повному обсязі та здійснено процесуальне правонаступництво позивача - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, б. 34, оф. 212, ідентифікаційний код 40658146).

Замінено стягувача згідно наказу, виданого 05 березня 2014 року господарським судом Харківської області по справі № 922/3598/13, з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", як вибулої сторони у виконавчому провадженні №42784357, відкритого 01 квітня 2014 року державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, б. 34, оф. 212, ідентифікаційний код 40658146).

Замінено стягувача згідно наказу, виданого 05 березня 2014 року господарським судом Харківської області по справі № 922/3598/13, з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", як вибулої сторони у виконавчому провадженні №42768790, відкритого 01 квітня 2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, б. 34, оф. 212, ідентифікаційний код 40658146).

Тобто, з урахуванням вищенаведеного, судом першої інстанції не було зазначено в оскаржуваній ухвалі про заміну сторони у виконавчому провадженні, але, як вбачається з матеріалів справи, на час прийняття оскаржуваної ухвали судом вже була здійснена заміна стягувача про що винесена ухвала від 10.07.2017, тобто розгляд скарги ТОВ "Ідіксус" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було розглянуто за участю повноважного представника стягувача ТОВ ФК Форінт .

Щодо тверджень заявника апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було здійснено розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що у відповідності п. 9.3 Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.

Відповідно до абз. 1 п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За наявними у справі документами колегія суддів не встановила фактів, які стали б підставою для задоволення поданої скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої скарги та відмовляє у її задоволенні за необґрунтованістю та недоведеністю.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваною ухвалою дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус".

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Ідіксус" на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у справі №922/3598/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у справі №922/3598/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.