Ухвала

від 15.11.2017 по справі 757/39433/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Лапчевської О.Ф., Саліхова В.В.,

при секретарі - Слободяник Ю.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз про зобов'язання виконати умови договорів про виплату авторської винагороди за використання винаходів по патентах, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року позивачі звернулися із зазначеним позовом, уточнивши який зазначили, що з 2001 по 2008 роки під час виконання робіт, які проводилися в інтересах ДК Укртрансгаз , групою авторів, до числа яких входили і позивачі, була розроблена технологія комплексного ремонту магістральних газопроводів, що перебувають під тиском. Надалі технологія увійшла в ряд нормативних документів України та стала стандартом виконання ремонтних робіт у галузі. В основу технології покладено принципово нові технічні рішення, визнані винаходами. Права на отримання патентів України на винаходи, що захищають дані технічні рішення, авторами на договірній основі були передані ДК Укртрансгаз .

В процесі розробки технічних рішень відповідальними службами ДК Укртрансгаз в ДП Укрпатент подавались заявки на винахід та одночасно з подачею заявок починалось використання запропонованого технічного рішення.

Після проведення кваліфікаційної експертизи, запропоновані технічні рішення патентним відомством України визнані винаходами, на які ДК Укртрансгаз отримала охоронні документи - патенти.

По кожному винаходу між авторами та ДК Укртрансгаз укладався договір про виплату винагороди за використання винаходу, проте з березня 2011 року складання актів за фактами використання патентів і виплата винагороди практично повністю припинились.

Правонаступником майнових і немайнових прав та обов'язків ДК Укртрансгаз є відповідач.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на положення ст.ст. 11, 526 ЦК України, ст. 35 Закону України Про охорону прав на винаходи та корисні моделі , позивачі просили зобов'язати відповідача ПАТ Укртрансгаз в тримісячний термін виконати зобов'язання за договорами про виплату авторської винагороди за використання винаходів по патентах України НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, укладеними між авторами винаходів і відповідачем за весь термін дії патентів, за якими не було виплачено авторську винагороду, а саме:

- скласти і затвердити акти використання винаходів за встановленою формою, за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, які ще не були складені або з якими не були ознайомлені автори-позивачі;

- виконати розрахунки економічної вигоди, отриманої ПАТ Укртрансгаз від використання винаходів, вираженої у формі, передбаченій договором (економічного ефекту, фактичного прибутку) і ознайомити з ними авторів-позивачів;

- провести розрахунок і нарахування авторської винагороди за використання винаходів за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, за якими не було виплачено авторську винагороду. (т.1 а.с.1-13 т.2 а.с.112-116)

Відповідач проти позовів заперечував, серед іншого зазначив, що договір про винагороду № 77930 від 27.03.2007 року не підписаний ОСОБА_4, а тому, з огляду на положення п. 9.1 цього Договору не набрав чинності як не підписаний всіма сторонами Договору. Крім того, позивач ОСОБА_3 не є стороною за договорами №№ НОМЕР_10, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_7, НОМЕР_16, позивач ОСОБА_2 не є стороною за договорами НОМЕР_18, НОМЕР_5, позивач ОСОБА_1 не є стороною за договорами №№ НОМЕР_17, НОМЕР_14, НОМЕР_6, НОМЕР_5, НОМЕР_16. (т.1 а.с.100-103, 116-117 т.2 а.с.109-110)

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2017 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ Укртрансгаз про зобов'язання виконати умови договорів про виплату авторської винагороди за використання винаходів по патентах залишено без задоволення. (т.6 а.с.4, 6-12)

В апеляційній скарзі позивачі посилалися на порушення районним судом норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначили, що суд не врахував обставин і доказів якими обґрунтовані заявлені вимоги і дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. (т.6 а.с.17-20)

В судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 підтримали скаргу і просили її задовольнити, представник відповідача - ОСОБА_5 заперечував проти скарги і просив її відхилити.

ОСОБА_3 до суду не прибув, про час та місце розгляду справи був сповіщений шляхом вручення повідомлення його представнику ОСОБА_1 про що у справі є докази. (т.6 а.с.53-54)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон) правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Згідно з нормами ст. 9 Закону право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника.

Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.

Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умов виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та розміру вирішуються в судовому порядку.

Згідно з ч. ч. 7, 8 цього Закону власник патенту має право дати будь - якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом. Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з роз'ясненнями п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав.

У зв'язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону № 3792-ХІІ); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону № 3792-ХІІ). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону № 3792-ХІІ при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).

Судом встановлено, що з 2001 по 2008 роки під час виконання робіт, які проводилися в інтересах ДК Укртрансгаз , групою авторів, до числа яких входили і позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, була розроблена технологія комплексного ремонту магістральних газопроводів, що перебувають під тиском.

Права на отримання патентів України на винаходи, що захищають дані технічні рішення, авторами на договірній основі були передані ДК Укртрансгаз .

В процесі розробки технічних рішень відповідальними службами ДК Укртрансгаз в ДП Укрпатент подавались заявки на винахід.

Після проведення кваліфікаційної експертизи, запропоновані технічні рішення патентним відомством України визнані винаходами, на які ДК Укртрансгаз отримала охоронні документи - патенти, а саме:

- патент України на винахід № НОМЕР_3 (Бюлетень Промислова власність № 6 від 15.06.2004 року, заявка 2001053316 від 17.05.2001 р., ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.);

- патент України на винахід № НОМЕР_4 (Бюлетень Промислова власність № 8 від 15.08.2005 року, заявка 2002129745 від 06.12.2002 р., Спосіб усунення витоків газу через фланцеві з'єднання газопроводів без припинення перекачування газу по газопроводу , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.);

- патент України на винахід № НОМЕР_5 (Бюлетень Промислова власність № 4 від 25.02.2008 р., заявка № 20031211166 від 08.12.2003 р., ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3.). Прізвища ОСОБА_1, ОСОБА_2 в цьому патенті відсутні;

- патент України на винахід № НОМЕР_6 (Бюлетень Промислова власність № 4 від 25.02.2008 р., заявка № 20031211167 від 08.12.2003 р., ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3.). .). Прізвища ОСОБА_1, ОСОБА_2 в цьому патенті відсутні;

- патент України на винахід № НОМЕР_7 (Бюлетень Промислова власність № 5 від 15.05.2006 р., заявка на винахід а200601463 від 13.02.2006 р., ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1, ОСОБА_2.). Прізвище ОСОБА_3 в цьому патенті відсутнє;

- патент України на винахід № НОМЕР_8 (Бюлетень Промислова власність № 7 від 17.07.2006 р., заявка № а200602229 від 01.03.2006 р., ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1, ОСОБА_2.). Прізвище ОСОБА_3 в цьому патенті відсутнє;

- патент України на винахід № НОМЕР_9 (Бюлетень Промислова власність № 7 від 17.07.2006 р., заявка № а200603259 від 27.03.2006 р., ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1, ОСОБА_2.). Прізвище ОСОБА_3 в цьому патенті відсутнє;

- патент України на винахід № НОМЕР_10 (Бюлетень Промислова власність № 1 від 15.01.2007 р., заявка № а200611057 від 20.10.2006 р., ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1, ОСОБА_2.). Прізвище ОСОБА_3 в цьому патенті відсутнє;

- патент України на винахід № НОМЕР_11 (Бюлетень Промислова власність № 4 від 10.04.2007 р., заявка № а200608668 від 02.08.2006 р., ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.);

- патент України на винахід № НОМЕР_12 (Бюлетень Промислова власність № 5 від 25.04.2007 р., заявка на винахід а200701592 від 15.02.2007 р., ІНФОРМАЦІЯ_7) , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.);

- патент України на винахід № НОМЕР_13 (Бюлетень Промислова власність № 8 від 11.06.2007 р., заявка на винахід а200613900 від 27.12.2006 р., ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.);

- патент України на винахід № НОМЕР_14 (Бюлетень Промислова власність N 3 від 11.02.2008 р., заявка на винахід а200713975 від 12.12.2007 р., ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.);

- патент України на винахід № НОМЕР_15 (Бюлетень Промислова власність № 15 від 11.08.2008 р., заявка на винахід а200806461 від 14.05.2008 р., ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.).(т.1 а.с.14-69)

Протягом липня 2003 року - жовтня 2011 року із позивачами були укладені Договори про виплату винагороди за використання винаходів, за якими умовою нарахування і виплати авторської винагороди визначено використання об'єктів права інтелектуальної власності.(т.1 а.с.120-195 т.2 а.с.2-108)

Правонаступником майнових і немайнових прав та обов'язків ДК Укртрансгаз є відповідач ПАТ Укртрансгаз .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачі посилались на те, що з березня 2011 року відповідач припинив складання актів за фактами використання вищевказаних патентів і до часу звернення позивачів із зазначеним позовом у серпні 2016 року такі акти не складав, проте за цей період (з березня 2011 року до серпня 2016 року) відповідач допустив понад 600 незареєстрованих фактів використання запатентованих винаходів позивачів під час робочої діяльності, у т.ч. усунення наслідків аварій (пошкоджень) трубопроводів, внаслідок чого отримав економічну вигоду, проте договори в частині розрахунку отриманої економічної вигоди і нарахування позивачам авторської винагороди за використання винаходів не виконував. (т.1 а.с.1-13 т. 2 а.с.112-116)

Право позивачів на винаходи зазначені у вищевказаних патентах України відповідач не заперечував, проте зазначав про відсутність, протягом спірного періоду, фактів використання відповідачем винаходів за вищевказаними патентами України право на яке зареєстровано за позивачами. (т.1 а.с.100-101 т.2 а.с.133 т.5 а.с.25)

Відповідно до положень ст. 28 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі від 15 грудня 1993 року № 3687-ХІІ, використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Для з'ясування питання чи застосований ПАТ Укртрансгаз , під час виконання робіт на магістральних трубопроводах протягом березня 2011 року - серпня 2016 року у заявлених позивачами 600 випадках, процес, що охороняється належними позивачам патентами України, зокрема чи використано відповідачем кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй, необхідні спеціальні експертні знання.

За клопотанням позивачів ухвалою районного суду від 28 грудня 2016 року витребувано у відповідача копії актів виконання ремонту ліній частини магістральних газопроводів за спірний період. (т.2 а.с.121-127)

Посилання позивачів на нормативні документи, що регламентують проведення ремонтних робіт на діючих газопроводах та галузеві будівельні норми ГБН В.3.1-00013741-12:2011 Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації з доводами про те, що у вищевказаних нормативних документах містяться винаходи, право на які зареєстровано за позивачами, колегія суддів відхилила, оскільки такі посилання містять припущення як про факт використання відповідачем винаходів, так і про те, що усі належні позивачам винаходи за патентами України НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 або їх частина були використані відповідачем під час проведення ремонтних робіт протягом березня 2011 року - серпня 2016 року. (т.1 а.с.207-250)

З цих підстав, колегія суддів відхилила заяву ОСОБА_1 та посилання позивача ОСОБА_2 про допит позивачів як свідків і як розробників галузевих будівельних норм на підтвердження фактів використання відповідачем запатентованих винаходів протягом 2011 - 2016 років. При цьому, колегія суддів виходила з того, що зважаючи на предмет спору, позивачі є зацікавленими особами. (т.5 а.с.181-182)

В апеляційній скарзі позивачі посилались на те, що дізнались про необхідність проведення судової експертизи тільки з рішення суду. На виконання положень частини 4 ст. 10 ЦПК України, колегія суддів роз'яснила право сторін заявити клопотання та необхідність призначення у справі відповідної судової експертизи, виходячи із вимог заявлених позивачами, та роз'яснила наслідки незаявлення такої експертизи для чого оголосила перерву в судовому засіданні 04 жовтня 2017 року про що свідчить журнал та звукозапис судового засідання.

15 листопада 2017 року в суді апеляційної інстанції сторони та їх представники не заявили такого клопотання, про що свідчить журнал і звукозапис судового засідання. При цьому ОСОБА_1 посилався на коштовність такої експертизи та можливу відсутність перспектив повернення таких коштів відповідачем, а представник відповідача ОСОБА_5 на безпідставність її призначення, зважаючи на те, що районним судом роз'яснювалось таке право, проте проведення експертизи сторонами не заявлено. (т.6 а.с.59-62)

Норми ЦПК України не передбачають права суду з власної ініціативи призначати таку експертизу.

Відповідно до частини 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 4 ст. 60 цього Кодексу).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, як неналежні докази, надані позивачами: завдання на виконання послуг, копії актів виконаних робіт підприємством ТОВ НПИП КиАТОН на об'єктах ПАТ Укртрансгаз та копії детермінаційного звіту експертної групи ТЮФ Рейнланд Груп, оскільки вищезазначені докази підтверджують факт певних виконаних робіт, проте не доводять фактів використання або застосування відповідачем запатентованих позивачами винаходів (винаходу) та наявності усіх ознак застосування цих винаходів (винаходу).(т.3 а.с.1-246 т.4 а.с.1-250 т.5 а.с.1-24, 47-125)

При цьому, районний суд обґрунтовано визнав помилковими посилання позивачів на факти використання відповідачем запатентованих позивачами винаходів, встановлені під час розгляду судами інших справ, оскільки при розгляді цих справ були встановлені інші порушення при використанні винаходів, за які судом на користь позивачів стягнуті суми авторської винагороди. Доводи позивачів, що наведені в актах креслення ремонтних конструкцій збігаються з кресленнями, наведеними в нормативному документі і описах до відповідних патентів, є припущенням, оскільки належним і допустимим доказом визначення тотожності останніх може бути висновок судового експерта. (т.5 а.с.181-221)

Посилання апелянта, що районний суд не дав правової оцінки наказу директора ДК Укртрансгаз № 99 від 18.03.2011 року, колегія суддів визнала неспроможними, оскільки законність його видання не була предметом доказування у цій справі і таких вимог позивачі у цій справі не заявляли.

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачами не доведено використання відповідачем запатентованих винаходів протягом спірного періоду, а відтак й відсутність підстав задоволення заявленого позову.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому, з огляду на положення частини 2 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Лапчевська

В.В.Саліхов

Справа № 22-ц/796/9814/2017

Унікальний номер 757/39433/16-ц

Головуючий у першій інстанції - Козлов Р.Ю.

Доповідач Левенець Б.Б.