Рішення

від 22.11.2017 по справі 478/1175/17

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1175/17

пров. №2/478/361/2017

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2017 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Томашевського О.О.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка цивільну справу за позовом Казанківського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2017 року Казанківський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якій просив стягнути кошти виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю в сумі 5418,08 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідача 04 січня 2017 року було зареєстровано у центрі зайнятості як такого, що шукає роботу. Того ж дня йому було надано статус безробітного, та 11.01.2017 року призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Під час перебування на обліку відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 5418,08 грн. за період з 11.01.2017 року по 25.05.2017 року.

Проте, за результатами обміну даними між ДФС України та ПФ України, позивачем було встановлено, що з 01.04.2015 року та на момент реєстрації в центрі зайнятості відповідач перебував в цивільно - правових відносинах з ТОВ АСТЕЛІТ , тобто відповідач відносився до зайнятого населення, а тому отримував допомогу по безробіттю неправомірно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник проти задоволення позовних вимог заперечили, просили в їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи та персональної справи ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 січня 2017 року відповідачем було подано заяву про надання статусу безробітного до Казанківського районного центру зайнятості.

Як вбачається з витягу з наказу Казанківського районного центру зайнятості від 04.01.2017 року № НТ 170104 відповідачу було надано статус безробітного.

Згідно з витягом з наказу від 11.01.2017 року № НТ 170111, відповідачу було призначено допомогу по безробіттю та з 11.01.2017 року розпочато виплату допомоги.

Відповідно до довідки Казанківського районного центру зайнятості від 23.06.2017 року № 04-06/254, відповідач протягом лютого 2017 року - травня 2017 року отримав 5418,08 грн., в тому числі: у лютому 2017 року - 1075,81 грн.; у березні 2017 року - 1955,16 грн.; у квітні 2017 року - 1184,18 грн.; у травні 2017 року - 1202,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 01.04.2015 року було укладено договір № АВ НОМЕР_1 з ТОВ Астеліт про надання послуг. Згідно листів від 08.06.2017 року № 2649 та № НОМЕР_2 Лафселл , яке є правонаступником ТОВ Астеліт повідомлено, що вказаний договір було розірвано з 01.03.2017 року.

У зв'язку з наведеними обставинами, за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем було складено акт № 31 від 13.06.2017 року та встановлено подання відповідачем недостовірних даних на день реєстрації в центрі зайнятості та виявлено факт неправомірного надання статусу безробітного, що спричинило переплату матеріального забезпечення на суму 5418,08 грн. за період з 11.01.2017 року по 25.05.2017 року.

Наказом Казанківського районного центру зайнятості від 13 червня 2017 року № 10 вирішено здійснити повернення вказаних коштів з відповідача.

Листом від 26 червня 2017 року № 7 позивач повідомив відповідача про необхідність повернути кошти. Вказаний лист був надісланий рекомендованим листом з повідомленням 27.06.2017 року на ім'я відповідача та вручений йому особисто 27.06.2017 року.

Частиною першою ст.4 Закону України Про зайнятість населення визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою. Частиною третьою ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи наведене вище, оскільки з 01 квітня 2015 року відповідач вступив у цивільно-правові відносини з надання послуг ТОВ Астеліт , тобто перестав відноситись до категорії безробітного, а перейшов до категорії зайнятого населення в розумінні ст. 4 Закону України Про зайнятість населення та враховуючи, що відповідач не повідомив центр зайнятості про вказані обставини, - суд вважає, що він неправомірно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 5418,08 грн. за період з лютого 2017 року по травень 2017 року.

З наведених мотивів на підставі ч. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття вказану суму слід стягнути з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги задовольнити повністю.

З огляду на ч. 3 ст. 88 ЦПК України визначено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 640,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10 , 11 , 58 , 60 , 88 , 213 , 214 , 215 , 226 ЦПК України , частиною третьою статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Казанківського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Казанківського районного центру зайнятості кошти виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю в розмірі 5418,08 грн. (п'ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 08 коп.) на р/р. 37171001000463 в ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 20897558.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_5