Постанова

від 15.11.2017 по справі 802/1574/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 листопада 2017 р. Справа № 802/1574/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Деруна В.Л.

третя особа: не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Деруна Віталія Леонідовича Мурованокуриловецької державної адміністрації Вінницької області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Деруна Віталія Леонідовича Мурованокуриловецької державної адміністрації Вінницької області (далі - відповідач, Дерун В.Л.), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (далі - третя особа, ОСОБА_4.) про скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18.04.2017 року постановою Барського районного суду Вінницької області скасовано рішення 5 сесії 7 скликання Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області №33 від 30 березня 2016 року, на підставі якого, здійснено державну реєстрацію права власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі запису про право власності 15051815, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 952524605228.

А тому, на думку позивача та його представника, державна реєстрація права власності підлягає скасуванню.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлений адміністративний позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував щодо заявленого адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що в провадженні Барського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа №139/825/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю.

Так, ОСОБА_4 свої вимоги обгрунтовує тим, що він є власником будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1. На підтвердження права власності на будинковолодіння ОСОБА_4 надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої, ОСОБА_4 на підставі запису про право власності 15051815, є власником будинковолодіння, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 952524605228. Підставою виникнення права власності у останнього є виписки із погосподарської книги та рішення прийняте на 5 сесії 7 скликання Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області №33.

В свою чергу, постановою Барського районного суду Вінницької області скасовано рішення 5 сесії 7 скликання Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області №33 від 30 березня 2016 року, на підставі якого, здійснено державну реєстрацію права власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі запису про право власності 15051815, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 952524605228.

23 серпня 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача про скасування державної реєстрації прав власності за ОСОБА_4 на будинковолодіння.

Проте, рішенням від 04 вересня 2017 року №36884739, позивачу відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації права власності на будинковолодіння за ОСОБА_4

Вважаючи, що державний реєстратор протиправно відмовив йому у скасуванні державної реєстрації права власності, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно положень частини 1 статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень визначені статтею 19 Закону, відповідно до пункту 2 частини 1 якої визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141 (Порядок № 114), також визначено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В свою чергу, процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначає Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12.12.2011 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 р. за № 1429/20167 (далі - Порядок №. № 3502/5).

Так, відповідно до пункту 2.6 Порядку № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Разом з тим, на думку суду, позовні вимоги про зобов'язання державного реєстратора скасувати державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно в такій редакції не можуть бути задоволені, оскільки положення наведених вище нормативно- правових актів не наділяють державного реєстратора повноваженнями скасовувати державну реєстрацію таких прав, а лише визначають обов'язок вносити записи про скасування державної реєстрації, за наявності відповідного судового рішення. За таких обставин, у задоволені позовних вимог про зобов'язання скасувати державну реєстрацію слід відмовити.

Відтак, суд зазначає, що рішення 5 сесії 7 скликання Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області №33 від 30 березня 2016 року скасовано постановою Барського районного суду Вінницької області від 18.04.2017 року.

В свою чергу, на підставі вищезазначеного рішення, здійснено державну реєстрацію права власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на підставі запису про право власності 15051815, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 952524605228.

На підставі викладеного, враховуючи, що рішення 5 сесії 7 скликання Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області №33 від 30 березня 2016 року, яке слугувало підставою виникнення права власності у ОСОБА_4, скасовано постановою Барського районного суду Вінницької області від 18.04.2017 року, суд вважає за необхідне скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Деруна Віталія Леонідовича Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області про відмову у скасуванні №36884739 від 04.09.17 року, яким відмовлено у скасуванні запису про реєстрацію об'єкта нерухомого майна, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 952524605228 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що відповідно до вимог чинного законодавства, має наслідком внесення відповідного запису.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає за необхідне скасувати запис про скасування запису 1501815 про реєстрацію об'єкта нерухомого майна, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 952524605228 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 частково.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Деруна Віталія Леонідовича Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області про відмову у скасуванні №36884739 від 04.09.17 року, яким відмовлено у скасуванні запису про реєстрацію об'єкта нерухомого майна, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 952524605228 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скасувати запис про скасування запису 1501815 про реєстрацію об'єкта нерухомого майна, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 952524605228 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 640 грн. судових збір, що був сплачений згідно квитанції №10 від 12.09.17 року, за рахунок бюджетних асигнувань Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна