Постанова

від 16.11.2017 по справі 812/1158/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1158/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кисельової Є.О.,

за участю

секретаря судового засідання Жданової Г.Є.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області про скасування податкової вимоги форми «Ф» №791-17,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області (далі - Відповідач) про скасування податкової вимоги форми «Ф» №791-17.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідності до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції чинній до 08.06.2016 передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції. Також зазначає, що відповідно до Розпорядження від 02.12.2015 № 1275-р Кабінету Міністрів України, м. Рубіжне визначене серед населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Таким чином, вважає, що його звільнено від обов'язку сплачувати орендну плату за землю за період 7 квітня 2014 року по січень 2016 року в силу прямої вказівки ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» . В підтвердження зазначеного факту є рішення Луганського окружного суду від 29.05.2016 по справі № 812/1629/16 в якому Рубіжанській ОДПІ відмовлено в повному обсязі, щодо стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки за період 2014-2015 роки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених у податкових деклараціях з плати за землю податкових зобов'язань з орендної плати за землю № НОМЕР_1 від 27.01.2014 року за 2014 рік, згідно якої річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті, становить 42732,84 грн., щомісячна плата складає 3561,07 грн. та № НОМЕР_2 від 20.02.2015 року за 2015 рік, згідно якої річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті, становить 53373,32 гри., щомісячна плата складає 4447,78 грн. Оскільки, ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування та самостійно визначені у податкових деклараціях з плати за землю податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2014 та 2015 роки, а також, всупереч вимог діючого законодавства, платником податків не надано до Рубіжанської ОДПІ документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а саме сертифікат Торгово- промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, то Рубіжанська ОДПІ при винесенні податкової вимоги форми «Ф» №791-17 від 23.11.2015, діяла на підставі закону та у межах наданих повноважень (а.с. 60-66).

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі також- ФОП ОСОБА_1Б.), рнокппоп НОМЕР_3, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.06.2006 №23900000000002751, знаходиться на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області за № 3424, про що наявна інформація у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційній довідці про облікові дані платника податків (а.с. 9).

Позивачем до відповідача подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- від 27.01.2014 № НОМЕР_1, згідно якої нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік на загальну суму 42732,84 грн з щомісячним платежем по 3561,07 грн;

- від 20.02.2015 № НОМЕР_2, згідно якої нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік на загальну суму 53373,32 грн з щомісячним платежем по 4447,78 грн, окрім грудня в якому до сплати визначено 4447,74 грн.

Також позивачем подано до Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- від 20.02.2017 № НОМЕР_4 за 2014 рік, згідно якої Відповідач визначив до зменшення річну суму орендної плати у розмірі 30506,50 грн;

- від 20.02.2017 № НОМЕР_5 за 2015 рік, згідно якої Відповідач визначив до зменшення річну суму орендної плати у розмірі 53373,52 грн.

Вказаний факт встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 у справі 812/1629/16 за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю (а.с. 32-34).

Відповідачем внесенні в інтегровану картку платника відомості, викладені у поданих позивачем уточнюючих податкових деклараціях щодо зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 83879,82 грн, що призвело до погашення заборгованості позивача, що підтверджується інформацією, зазначеною в інтегрованій картці платника (а.с. 76-97).

23 листопада 2016 року Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області сформовано вимогу про сплату боргу «Ф» №791-17, за якою станом на 22.11.2015 у позивача становить 73397,12 грн, в тому числі за основним платежем 72 715, 78 грн, пені 681,34 грн, яку вручена позивачу під час розгляду справи № 812/1629/16 за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю (а.с. 72).

З матеріалів справи та картки особового рахунку вбачається, що заборгованість зазначена в оспорюваній вимозі виникла у позивача з орендної плати за земельну ділянку за 2014-2015 роки (а.с. 76-96).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі -ПК України), Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно вимог підпункту 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції, чинній у спірний період) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Однак, порядок звільнення від сплати за використання земельними ділянками наведеною нормою не визначений.

Згідно до частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 4.1.4 статті ПК України передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У відповідності до вимог підпунктів 30.1. 30.2, 30.3. 30.3 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

За приписами пункту 30.4 наведеної норми платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

У відповідності до пункту 30.9 цієї статті податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обов'язком.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Наказом Міністерства доходів і зборів України 30.12.2013 року № 865 затверджено форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), зокрема додаток 2 «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок» .

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560, також містить в собі графи щодо пільг, у яких зазначається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано.

З аналізу наведеного слідує, що наведені норми ПК України та Закону України № 1669-VII не суперечать між собою, фактично доповнюють одна одну, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині визнання презумпції правомірності рішення платника податку.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 (далі - Закон № 1669), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Як вже зазначалося судом раніше, позивач знаходиться на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області за № 3424, про що наявна інформація у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційній довідці про облікові дані платника податків.

Населений пункт м. Рубіжне входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, населений пункт м. Рубіжне входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, позивач скористався правом подачі уточнених податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2017 №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, згідно яких визначив до зменшення річну суму орендної плати за 2014 -2015 роки, та ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції, тому суд дійшов висновку про протиправність застосування відповідачем до ОСОБА_1 штрафних та фінансових санкцій, за невиконання обов'язків платника податків зі сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період 2014-2015 роки, відтак вимога форми Ф від 23.11.2015 № 791-17 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу зі сплати орендної плати за земельну ділянку за 2014-2015 роки є протиправною та підлягає скасуванню.

За приписами частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (редакція яка діяла на день звернення позивача з позовом до суду ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", який вступив в дію з 01.01.2016 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1378,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (редакція яка діяла на день звернення позивача з позовом до суду ) встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП позов ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 640, 00 грн відповідно до квитанції від 11.08.2017 № 0.0.825067729.1.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати на користь ФОП ОСОБА_1 у сумі 640,00 грн.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області про скасування податкової вимоги форми «Ф» №791-17 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 23 листопада 2015 року Ф № 791-17 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 73397,12 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 93009, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн 00 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови підписано 21 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_2