Постанова

від 21.11.2017 по справі 810/466/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/466/17 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Літвіної Н.М.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до дочірнього підприємства Вишгородтранс про стягнення коштів з банківських рахунків платника,

ВСТАНОВИЛА:

Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до дочірнього підприємства Вишгородтранс (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 583 782,24 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року адміністративний позов було задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства Вишгородтранс на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 574 070 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі сімдесят) грн. 83 коп.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанова Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року відповідачем в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 583782,24 грн. Дана заборгованість підтверджується деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції, а також нарахованою пенею.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з урахуванням залишку несплаченої пені в сум 9711,41 грн., суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів виникнення у відповідача вказаної заборгованості.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, за відповідачем, зокрема, рахується податкова заборгованість по сплаті податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з урахуванням залишку несплаченої пені у розмірі 9711,41 грн., що підтверджується розрахунком сум податкового боргу та обліковою карткою такого платника податків.

Відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції наявність вказаної заборгованості не заперечується.

Крім того, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, позивачем надано копію облікової картки відповідача за 2016 рік з податку на доходи фізичних осіб, податкову декларацію ДП Вишгородтранс з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року та історію недоїмки по пені з податку на доходи фізичних осіб, які підтверджують наявність у ДП Вишгородтранс зазначеної податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до частини четвертої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає у вжитті судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно з частиною другою ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до частин першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У ч. 2 ст. 195 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством чітко визначено поняття доказів та правові підстави для дослідження нових доказів судом апеляційної інстанції.

Оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції існували вказані вище докази наявність у ДП Вишгородтранс зазначеної податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з урахуванням залишку несплаченої пені в сум 9711,41 грн.

Крім того, оскільки постанова Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року була прийнята у скороченому провадженні, тому, відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про стягнення з дочірнього підприємства Вишгородтранс на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 9711 (дев'ять тисяч одинадцять) грн. 41 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити, внаслідок чого:

Стягнути з дочірнього підприємства Вишгородтранс на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 9711 (дев'ять тисяч одинадцять) грн. 41 коп.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 21.11.2017 року.