Постанова

від 20.11.2017 по справі 813/2688/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/4744/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Глушка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 02.08.2016 року звернулася до суду з позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 52-О від 30.06.2016 року Про звільнення ОСОБА_2. , поновити її на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту Миколаївської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області чи іншому реорганізованому органі та в цій частині допустити негайне виконання рішення суду, стягнути з Миколаївської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, в частині поновлення а на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити негайне виконання рішення суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Згідно із частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 перебувала на службі в податкових органах України з 28.07.1994 року, зокрема з 17.02.2016 року на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області відповідно до наказу від 17.02.2016 року № 11-О, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Наказом Державної фіскальної служби України № 167 від 24.02.2016 року Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Львівській області постановлено реорганізувати Миколаївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області шляхом приєднання до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Відповідно до вказаного наказу, головою комісії з реорганізації Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області видано наказ від 30.03.2016 року № 77 про реорганізацію Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області шляхом приєднання до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

18.04.2016 року відповідачем ознайомлено позивача із попередженням про вивільнення, у зв'язку зі реорганізацією та скороченням чисельності Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

30.06.2016 року наказом Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 52-О Про звільнення ОСОБА_2. позивача звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області у зв'язку з реорганізацією Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області шляхом приєднання до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та скороченням штатної чисельності.

З аналізу вищезазначених розпорядчих документів слідує, що в даному випадку, має місце зміна в організації виробництва і праці, яка виразилась в реорганізації державної установи, шляхом приєднання однієї юридичної особи публічного права до іншої. При цьому, виконання функції Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області покладено на Стрийську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (Миколаївське відділення).

Згідно переліку змін № 1 до штатного розпису на 2016 рік затверджено штат Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в кількості 59 штатних одиниць, а переліком змін № 2 до штатного розпису на 2016 рік з урахуванням переліку змін № 4 до штатного розпису на 2016 рік затверджено штат Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Миколаївське відділення) в кількості 24 штатних одиниць. Відтак, штатна чисельність Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Миколаївське відділення) у порівнянні з штатною чисельністю Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області зменшена на 35 штатних одиниць.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законі про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору зокрема є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно із частиною 3 статті 36 КЗпП України при зміні власника підприємства, а також при його реорганізації (злитті, приєднанні, поділу, виділу, перетворенні) дія трудового договору продовжується. Припинення трудового договору за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу можливе тільки у разі скорочення чисельності чи штату працівників.

При розірвані строкового трудового договору враховуються вимоги статті 42 КЗпП України, відповідно до якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а також переваги в залишенні на роботі.

Крім цього, відповідно до статті 49-2 зазначеного Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.

З метою усунення недоліків при розгляді трудових справ Пленумом Верховного Суду України прийнято Постанову Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року, де зазначив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених КЗпП України.

Відповідно до статті 87 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, про наступне вивільнення ОСОБА_2 18.04.2016 була ознайомлена із попередженням про наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників Миколаївської ОДПІ. Наказом Миколаївської ОДПІ від 30.06.2016 № 52-о Про звільнення ОСОБА_2. звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту згідно ч. 1, 4 ст. 87 Закону України Про державну службу , п. 1 ст. 40, 44 КЗпП України (скорочення штатної чисельності).

Посилання позивачки що її вивільнення відбулося з порушенням процедури, судом спростовані та є безпідставними, адже пропозиції посад позивачці не пропонувалися у зв'язку з їх відсутністю.

Щодо визначення продуктивності праці працівників, в матеріалах справи наявна інформація про працівників відділу аудиту Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за підписом заступника начальника Миколаївського відділення Стрийської ОДПІ М.Б. Ференц, де зазначаються характеристики працівників відділу, а також інформацію про працівників, які призначені в Стрийську ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у 2016 році. Також відповідно до штатного розпису на 2016 рік відділ аудиту, де працювала позивачка є одна посада, яку і зайняла ОСОБА_4

Таким чином, на думку суду звільнення позивачки відбулося з дотриманням встановленої законом процедури.

Враховуючи вищевикладене, після з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, враховуючи факт попередження позивача про можливе звільнення у встановлений законодавством строк та її звільнення, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу прийнято відповідачем у відповідності до вимог трудового законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог про його скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу у суду відсутні.

Відповідно до статей 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року у справі № 813/2688/16 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді Н.М. Судова-Хомюк

І.В. Глушко

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2017 року