Рішення

від 05.06.2007 по справі 4/65-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/65-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "05" червня 2007 р.                                                       по справі  № 4/65-38

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської філії  

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньенерго"

про стягнення 2440,48 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Олейнікова Л.Є., юрисконсульт (довіреність у справі)

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач - відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг просив стягнути з відповідача - ТзОВ "Волиньенерго" 2440,48грн., в т.ч. 1990,07грн. заборгованості по оплаті за надані послуги електрозв'язку, 85,26грн. процентів річних та 363,49грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 30 квітня 2004 року між Українсько - Американсько - Голландсько - Німецьким закритим акціонерним товариством "Утел" та ТзОВ "Волиньенерго" укладено договір № 55-6-05/066/1 про надання послуг бізнес - мережі.

29.07.2004р. ЗАТ "Утел" перетворено в дочірнє підприємство "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком". Рішенням загальних зборів ВАТ "Укртелеком" від 20.04.2005р. ДП "Утел" реорганізовано шляхом приєднання до ВАТ "Укртелеком" і згідно з п. 3.3.1. Статуту - ВАТ "Укртелеком" є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Утел. Відповідно до наказу ВАТ "Укртелеком" № 331 від 09.09.2005р. Волинській філії делеговано право представництва інтересів товариства в судових та інших державних органах у справах Утел.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до умов зазначеної вище угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо надання послуг зв'язку.

На виконання умов вказаного договору позивачем впродовж періоду з вересня 2005р. по лютий 2007р. надавались ТзОВ "Волиньенерго" послуги зв'язку.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи оборотною відомістю, особовими рахунками за послуги за період з липня 2005р. по лютий 2007р., розрахунками заборгованості та іншими документами.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди № 55-6-05/066/1 від 30.04.2004р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг зв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в сумі 1990,07грн. не оплатив.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку сума процентів річних, нарахованих відповідачу за період прострочки платежів становить 85,26грн. та 363,49грн. - сума інфляції.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору надання позивачем відповідачу послуг телефонного зв'язку, отримання останніх ТзОВ "Волиньенерго" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 144, 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенерго",                   (м. Луцьк, пр. Перемоги, 1, код 31880940) в користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Луцьк, пр. Перемоги, 2, код 21560766) 1990,07грн. заборгованості по оплаті за надані послуги електрозв'язку, 85,26грн. процентів річних та 363,49грн. інфляційних втрат, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.