Постанова

від 27.04.2010 по справі 4-58/10

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 4-58/10 ;

ПОСТАНОВА 27.04.2010р. м. Вішьногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Литвинової, при секретарі Заіка А.В., з участю прокурора Тімченка С.М.,

представника відділу культури і туризму виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську скаргу начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_2 на постанову дільничного інспектора міліції Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 03.04.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи,

ВСТАНОВИВ:

До суду із скаргою звернулась начальник начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_2 на постанову дільничного інспектора міліції Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 03.04.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій зазначає, що у ніч на 31.03.2010р. біля колишнього кінотеатру Мир в м. Вільногірську по вул. Леніна, 41 було знищено 3 афіші з запрошенням мешканців міста на Великоднє свято.

01.04.2010р. про цю подію було повідомлено до Вільногірського МВ ГУМВС України з проханням покарати винних, також була надана довідка про розмір спричинених збитків.

09.04.2010р. було отримано листа та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій було зазначено, що пошкодження афіші вчинив ОСОБА_4, але його дії не можна кваліфікувати за ст.296 ЮС України.

Заявник вважає, що вказана постанова є незаконною і підлягає скасуванню. В ній не було вказано, - які були вжиті заходи, спрямовані на встановлення всіх обставин події, чи проводилась взагалі належна перевірка зазначених обставин і в чому вона полягала. В постанові не зазначено, що афіші не було знайдено, цей факт дільничним інспектором навіть не розглядався.

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 МІХ зізнався в пошкодженні майна, до нього не було застосовано адміністративної відповідальності. Це свідчить про односторонність та неповноту проведеної перевірки та передчасність і незаконність винесення оскаржуваної постанови.

Заявник просить скасувати зазначену постанову та повернути матеріали до Вільногірського МВ ГУМВС України для проведення додаткової перевірки.

В судовому засіданні представник відділу культури і туризму виконавчого комітету Вільногірської міської ради підтримала в повному обсязі скаргу та викладені в ній доводи. Вона пояснила, що працівником міліції не врахована та обставина, що належне відділу культури майно не тільки пошкоджено, але й викрадено, афіші не було знайдено. Дільничним інспектором факт зникнення афіш не розглядався. Необхідно встановити осіб, які винні у скоєному, для відшкодування завданих збитків, вона просить задовольнити скаргу.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про те, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки в ній не зазначено про те, що афіші викрадено, а вказано про їх знищення. Для кваліфікації діяння за ст.194 ч.І КК України має бути розмір матеріальної шкоди не меніщ; 1700грн., а в даному випадку такої шкоди не завдано. Немає доказів того, що дії винних осіб супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом та що події відбувались в громадському місці. Він просить відмовити в задоволенні скарги та не скасовувати постанову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши відмовний матеріал, суд приходить до. висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови та документів відмовного матеріалу, перевірка факту скоєння зазначеного порушення була обмежена лише відібранням пояснень у двох осіб - ОСОБА_4 та Кравченка і їх пояснення продубльовано в текст постанови. В заяві проскоєне правопорушення вказується, що було знищено 3 афіші, а з пояснень вказаних осіб 1вбачається, що одну афішу пошкоджено, а що з іншими афішами - невідомо (знищено чи викрадено). Не знайшов відображення цей факт і в протоколі огляду місця події.

Відмовляючи в порушенні кримінальної справи за ст.296 КК України за відсутністю складу злочину, в постанові не зазначено відносно кого прийнято таке рішення, адже особу встановлено, також не вказано, - який саме елемент складу вказаного злочину відсутній. Також не мотивовано, чому саме вказані дії, які відбувалися в центрі міста, тобто в громадському місті, не свідчать про явну неповагу до суспільства і чому орган дізнання дійшов до висновку, що при скоєнні зазначених дій не було грубого порушення громадського порядку. Також не вказано, - чи приймалось рішення про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

В постанові не зазначено, - чому орган дізнання дійшов до висновку про малозначність скоєного, адже не встановлено та не вказано розмір завданої матеріальної шкоди. Як вбачається з тексту постанови, відмовлено в порушенні кримінальної справи по двом статтям КК України одночасно, але окремо по кожній статті не зазначено, - чи то малозначність, чи то відсутність складу злочину та за якою статтею КК України.

Органом дізнання не вжито жодного передбаченого законом заходу для перевірки та встановлення обставин події, та виявлення осіб, винних у її скоєнні, тобто чи ОСОБА_4 мав відношення до однієї афіші, чи до 3-х, якщо до однієї, то хто знищив чи викрав дві інші афіші. Орган дізнання формально поставився до перевірки обставин події, обмежившись відібранням пояснень тільки у двох осіб.

Такі висновки дільничного інспектора свідчать про грубе порушення ним принципу всебічності, повноти і об'єктивності дослідження обставин вказаної події, що і призвело до винесення постанови, яка не відповідає вимогам законодавства і підлягає скасуванню.

Таким чином, слід зробити переконливий висновок про те, що органом дізнання передчасно прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.296 (частина не вказана) та ч. 1 ст. 194 КК України, оскільки ним не дана глибока правова оцінка скоєному діянню, не прийнято передбачених законом заходів для встановлення всіх обставин описаної події, а > постанова винесена без застосування принципів повноти, всебічності, об'єктивності та законності, тому вона підлягає скасуванню як така, що не відповідає вимогам законодавства, прописаним в ст.22 КІЖ України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236-1, 236-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_2 на постанову дільничного інспектора міліції Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 10.В. від 03.04.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи задовольнити.

Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.04.2010р. за ст.ст.296, (без зазначення частини), 194 ч.І КК України, винесену дільничним інспектором міліції Вільногірського МВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3, скасувати та повернути матеріал до прокуратури для проведення додаткової перевірки.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області прокурором або особою, що подала скаргу на протязі 7-ми діб з дня її винесення.

Суддя , ОСОБА_5

1