Рішення

від 07.11.2017 по справі 910/15902/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017Справа №910/15902/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знахарь"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"

про стягнення 194 875,88 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Ловенцов В.В., представник, довіреність № б/н від 10.04.2017 р.;

Від відповідача: Гаврюшенко О. О., представник, довіреність № б/н від 09.10.2017 р.;

Від третьої особи: Лабатюк Я.М., представник, довіреність № б/н від 10.07.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 194 875,88 грн. суму заборгованості , а також 2 923,14 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 року порушено провадження у справі № 910/15902/17, розгляд справи призначено на 17.10.2017 року.

В судовому засіданні від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розглянувши яке, господарський суд вважає за можливе його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"; розгляд справи відкладено до 07.11.2017 р.

У судовому засіданні 13.07.2017 р. представник позивача та представник третьої особи позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (код ЄДРПОУ 39443405, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 114) (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗНАХАРЬ (код за ЄДРПОУ 35550431, місцезнаходження: 02100, м. Київ, просп. Миру, буд. 9) (надалі - Відповідач/Покупець) був укладений Договір поставки товару №236 (надалі - Договір поставки) та Додаткова угода №2 до Договору №236 від 18.11.2014 р.

За умовами пункту 1.1. договору поставки, постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), та інше (надалі за текстом - Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Пунктом 1.2. Договору поставки визначено, що загальна кількість Товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в видаткових накладних. Видаткові накладні є специфікаціями та складаються невід'ємну частину цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору поставки поставка Товару здійснюється шляхом доставки за адресою, вказаною Покупцем або на умовах самовивозу.

На виконання умов вказаного Договору поставки, Постачальником - ТОВ Фрам Ко за період з 10.02.2017 р. по 15.03.2017 р. було поставлено на адресу ТOB ЗНАХАРЬ , Товар (медичні вироби) всього на загальну суму 194 875,88 грн., що підтверджується первинними документами - Товарно-транспортними накладними за вказаний період (копії яких додаються до позовної заяви).

Відповідачем вказаний Товар було прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості, про що свідчать підписи та штампи уповноважених осіб Відповідача у зазначених Товарно-транспортних накладних.

Порядок розрахунків за поставлений Товар визначений у розділі 4 Договору поставки.

Так, згідно з п. 4.1. та п.4.2. Договору поставки строк оплати, сума кожної поставки вказуються у накладних. Розрахунки за Товар здійснюються в безготівковій, або готівковій формі відповідно до законодавства.

У відповідності до п.4.3. Договору поставки, суми оплати за Товар, які Постачальник отримує від Покупця, зараховуються Постачальником в рахунок оплати по накладних, які неоплачені та строк оплати яких настав.

Пункт 5.2. Договору поставки містить обов'язок Покупця прийняти, а також оплатити Товар у строк, вказаний у накладних.

Проте, в порушення договірних умов, Відповідачем не виконано своїх грошових зобов'язань по оплаті вартості поставленого Постачальником - ТОВ Фрам Ко Товару.

Таким чином, на день звернення із позовною заявою до суду, сума невиконаних грошових зобов'язань Відповідача за поставлений Товар на умовах Договору поставки №236 від 18.11.2014 р. становить 194 875,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК У країни).

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір укладений між ТОВ Фрам Ко та ТОВ ЗНАХАРЬ за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст.712 ЦК України визначено що, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно ч.І ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Водночас, як зазначалось вище, сторонами в Договорі визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється Відповідачем через 28 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, взявши на себе зобов'язання оплатити вартість поставленого ТОВ Фрам Ко товару, ТОВ "ЗНАХАРЬ" повинен був виконати його у строк визначений договором, проте в порушення умов договору та норм чинного законодавства відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 194 875,88 грн.

12 травня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації (надалі - Позивач/Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фрам Ко було укладено Договір надання послуги факторингу №Ф 120517/3 (надалі - Договір факторингу).

За умовами п.1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в сумі 194 875,88 грн., надалі - Кошти , у розпорядження Клієнта - ТОВ Фрам Ко за плату, а Клієнт - ТОВ Фрам Ко зобов'язується відступити Факторові своє право грошової вимоги за Договором поставки товару №236 від 18.11.2014 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗНАХАРЬ (надалі - Боржник ) в розмірі 194 875,88 грн. далі - сума від ступленої грошової вимоги .

Відповідно до п.2.1. Договору факторингу, детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між Клієнтом і Фактором визначені у додатку №1 та додатку №2 до цього Договору.

Так, з Додатку №1 до Договору факторингу вбачається, що ТОВ Фрам Ко передано ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації право вимоги до боржника ТОВ ЗНАХАРЬ за Договором поставки товару №236 від 18.11.2014 р. на суму 194 875,88 грн.

Згідно із Додатком №2 (Порядок відступлення вимоги), що є невід'ємною частиною Договору факторингу, ТОВ ФРАМ КО передало Позивачу наступні документи, що підтверджують дійсність вимоги перед боржником - ТОВ ЗНАХАРЬ :

договір поставки № 236 від 18.11.2014 р., укладений між ТОВ Фрам Ко та ТОВ ЗНАХАРЬ ;

реєстр неоплачений накладних за період з 10.02.17 по 15.03.17р.;

реєстр податкових накладних з 10.02.17 по 15.03.17р.;

акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2017 р. по 15.03.2017р.

Договір факторингу підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір факторингу у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином суд приходить до висновку, що договір факторингу є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, укладений позивачем та третьою особою правочин за своєю правовою природою є договором факторингу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання договору факторингу третя особа передала позивачу Товарно-транспортні накладні станом на 15.03.2017 р., які підтверджують факт поставки товару ТОВ ЗНАХАРЬ на суму 194 875,88 грн.

Отже, у позивача виникло право вимоги до відповідача на суму 194 875,88 грн. за договором.

19.06.2017 р. ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації було надіслано на адресу ТОВ ЗНАХАРЬ письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором поставки товару №236 від 18.11.2014 р. із вимогою про сплату зазначеного боргу. На підтвердження надається копія фіскального чеку та опису вкладень у поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0100150921079. Вказане повідомлення за штрихкодовим ідентифікатором 0100150921079 було вручено відповідачу станом на 27.06.2017 p., що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошта з розділу відстеження поштових відправлень.

Таким чином, у Позивача - Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації виникло право вимоги перед Відповідачем - ТОВ ЗНАХАРЬ на суму 194 875,88 грн. за договором поставки товару №236 від 18.11.2014 р.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗНАХАРЬ" у визначений строк грошові кошти позивачу не перерахувала.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знахарь" (інд. 02100, м. Київ, просп. Миру, буд. 9, код ЄДРПОУ 35550431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 39704618) 194 875 (сто дев'яносто чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 88 коп. заборгованості та 2 923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 14 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 17.11.2017 р.