Рішення
від 17.11.2017 по справі 476/362/17
ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/362/17

Провадження № 2/476/118/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2017 року Єланецький районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Чернякової Н.В.

при секретарі Козаченко Л.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження" до ОСОБА_3, фермерського господарства "ОСОБА_4В." про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.11.2015 року та визнання поновленим договору оренди землі від 03.10.2005 року

В С Т А Н О В И В:

06.06.2017 року ПСП "Відродження" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ФГ "ОСОБА_4В." про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.11.2015 року та визнання поновленим договору оренди землі від 03.10.2005 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.10.2005 року між ПСП "Відродження" та ОСОБА_3 укладено договір оренди належної останній земельної ділянки площею 5,89 га строком на 5 років, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Куйбишевської сільської ради Єланецького району Миколаївської області. В подальшому додатковою угодою внесено зміни до вищевказаного договору оренди землі, згідно яких строк дії договору продовжено на 5 років, тобто до 18.10.2015 року, та збільшено орендну плату до 3% від вартості земельної ділянки. По закінченню строку дії вищевказаного договору оренди землі, маючи намір використати своє переважне право на поновлення вищевказаного договору оренди землі, підприємство направило відповідачці лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, які остання залишила без уваги. Тому після закінчення строку дії вищевказаного договору та збору врожаю 2015 року підприємство припинило обробляти земельну ділянку. Разом з тим, на початку 2017 року підприємству стало відомо, що згідно договору оренди землі від 10.11.2015 року вищевказана земельна ділянка передана в оренду ФГ "ОСОБА_4В.".

Вважаючи, що згідно ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" відповідачами порушено його переважне право на поновлення договору оренди землі, підприємство просило суд визнати недійсним договір оренди землі від 10.11.2015 року та визнати поновленим договір оренди землі від 03.10.2005 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав вказаних в позовній заяві, просила задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача ФГ "ОСОБА_4В." в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки, позивач сам не скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, звільнивши земельну ділянку. Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2015 року укладено між відповідачами після закінчення строку дії попереднього договору, а тому вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідачці ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,89 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Куйбишевської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії МК №030551 від 27.12.2002 року (а. с. 12).

03.10.2005 року відповідачкою направлено заяву на ім'я директора ПСП "Відродження" ОСОБА_5 з проханням взяти в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку строком на 5 років (а. с. 13).

03.10.2005 року між ПСП "Відродження" та ОСОБА_3 укладено договір оренди належної останній земельної ділянки строком на 5 років, зареєстрований у Єланецькому районному відділі реєстрації Миколаївської філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.10.2005 року за №040501400158 (а. с. 9-10). Крім того, 18.10.2005 року сторонами складено акт прийому-передачі вищевказаної земельної ділянки (а. с. 11).

В подальшому сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 03.10.2005 року, зареєстровану в Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.06.2009 року за №040901401106. Згідно додаткової угоди до п.п. 8, 9 вищевказаного договору оренди землі внесено зміни щодо строку дії, який продовжено на 5 років, тобто до 18.10.2015 року, та збільшено орендну плату до 3% від вартості земельної ділянки з урахуванням податку з доходів фізичної особи на рік або за бажанням орендодавця в натуральній формі сільськогосподарською продукцією, послугами, наданими підприємством в рахунок орендної плати за узгодженою ціною (а. с. 8).

29.08.2014 року відповідачкою направлено лист на ім'я директора ПСП "Відродження" ОСОБА_5 з вимогою повернути їй належну земельну ділянку по закінченню строку дії вищевказаного договору оренди землі (а. с. 14).

29.09.2014 року позивачем надано відповідь за №129 на вищевказаний лист відповідачки, в якому повідомлено, що по закінченню договору оренди землі вищевказана земельна ділянка буде повернута їй після збирання врожаю 2015 року (а. с. 15).

Крім того, 13.05.2015 року підприємством направлено відповідачці лист-повідомлення та додаткову угоду з пропозицією поновити договір оренди землі від 03.10.2005 року строком на 5 років, тобто до 23.05.2020 року (а. с. 17-18, 114-115).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 не відреагувала на вищевказаний лист-повідомлення підприємства та не надала на нього відповідь, а тому після закінчення строку дії договору оренди землі від 03.10.2005 року та збирання врожаю 2015 року позивачем було звільнено вищевказану земельну ділянку.

10.11.2015 року відповідачка ОСОБА_3 передала належну їй земельну ділянку в оренду строком на 5 років ФГ "ОСОБА_4В." (а. с. 51, 130-132 ), про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а. с. 7, 129).

Вважаючи, що при укладені договору оренди земельної ділянки від 10.11.2015 року порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі від 03.10.2005 року, представник позивака просила визнати недійсним договір оренди землі від 10.11.2015 року та визнати поновленим договір оренди землі від 03.10.2005 року.

Так, частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так, у статті 33 Закону України Про оренду землі ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини 1 статті 777 ЦК України .

Виходячи з приписів статей 319 , 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

В правових позиціях, висловлених Верховним Судом України в постановах від 25.02.2015 року №6-10цс15, від 09.09.2015 року у справі №6-531цс1, від 23.03.2016 року №6-146цс16, від 13.04.2016 року №6-2027цс15, зазначено, що для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Сам факт відправлення повідомлення рекомендованим листом не є достатнім для того, щоб вважати поновленим договір оренди землі, так як існує необхідність наявності вищезазначених фактів з якими закон поєднує поновлення договору оренди землі.

Крім того, в правовій позиції Верховного Суду України висловленій в постанові від 23.11.2016 року №6-2540цс16 вказано, що права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами. Судам слід встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме - продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди з новим орендарем недійсним, а договір оренди землі з носієм переважного права поновленим.

В ході розгляду справи встановлено, що 13.05.2015 року підприємством дійсно направлено відповідачці лист-повідомлення та додаткову угоду з пропозицією поновити договір оренди землі від 03.10.2005 року строком на 5 років. Проте, не отримавши відповідь позивачки, по закінченню строку дії договору оренди землі від 03.10.2005 року, позивач припинив використовувати земельну ділянку площею 5,89 га, передану йому в оренду згідно вищевказаного договору, та після збору врожаю 2015 року повернув її відповідачці. Орендну плату після повернення вказаної земельної ділянки позивач відповідачці ОСОБА_3 не сплачував.

Вищевказане свідчить, що позивач фактично не скористався своїм переважним правом на поновлення вищевказаного договору оренди землі від 03.10.2005 року.

В свою чергу, скориставшись своїм правом вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, після закінчення строку дії попереднього договору, відповідачка передала належну їй земельну ділянку в оренду ФГ "ОСОБА_4В.", яке і користується даною земельною ділянкою протягом останніх двох років.

Із викладеного слідує, що підстави для визнання договору оренди землі від 10.11.2015 року недійсним відсутні, а відтак, і договір оренди землі від 03.10.2005 року не може бути поновленим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд

ВИ Р І Ш И В :

У задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження" до ОСОБА_3, фермерського господарства "ОСОБА_4В." про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.11.2015 року та визнання поновленим договору оренди землі від 03.10.2005 року відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова

СудЄланецький районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення17.11.2017
Оприлюднено23.11.2017
Номер документу70428481
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —476/362/17

Ухвала від 26.02.2020

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Шаманська Н. О.

Постанова від 29.01.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Курило Валентина Панасівна

Ухвала від 20.06.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Курило Валентина Панасівна

Ухвала від 06.03.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Курило Валентина Панасівна

Постанова від 11.01.2018

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Данилова О. О.

Ухвала від 14.12.2017

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Данилова О. О.

Ухвала від 08.12.2017

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Данилова О. О.

Рішення від 17.11.2017

Цивільне

Єланецький районний суд Миколаївської області

Чернякова Н. В.

Рішення від 17.11.2017

Цивільне

Єланецький районний суд Миколаївської області

Чернякова Н. В.

Ухвала від 15.06.2017

Цивільне

Єланецький районний суд Миколаївської області

Чернякова Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні